Атлетична гімнастика в системі фізкультурно-оздоровчих занять юнаків старшого шкільного віку

 

 

 

Кафедра теорії та методики фізичного виховання

 

 

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

 

 

АТЛЕТИЧНА ГІМНАСТИКА В  СИСТЕМІ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ ЮНАКІВ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

 

 

 

ЗМІСТ 

 

	УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ	3
	ВСТУП ………..……………..……………….………	4
РОЗДІЛ І	ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ СИЛОВОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ АТЛЕТИЧНОЇ ГІМНАСТИКИ .............	7
1.1.	Атлетична гімнастика в системі  фізичного виховання учнів старших  класів ……………………………………..	7
1.2.	Вплив занять з обтяженнями на морфо-функціональний  стан старших школярів ………………………………….	9
1.3.	Методика розвитку сили у старших школярів  .……….……	14
1.4.	Характер і  темп виконання вправ ………………………..	17
РОЗДІЛ ІІ	МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ  ДОСЛІДЖЕННЯ ……	20
2.1.	Методи дослідження  ………………....………………..…	20
2.2.	Організація дослідження  ………..………………………	24
РОЗДІЛ ІІІ	ОСОБЛИВОСТІ  ВПЛИВУ ЗАНЯТЬ АТЛЕТИЧНОЮ ГІМНАСТИКОЮ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ЮНАКІВ  15-17 РОКІВ ………………………………………………	25
3.1.	Показники фізичного розвитку та фізичної  підготовленості старшокласників до експерименту ……	25
3.2.	Характеристика  експериментальної програми занять з атлетичної гімнастики ………………………………..	34
3.3.	Вплив засобів атлетичної гімнастики на підвищення силової підготовленості юнаків старшого шкільного віку ………………………………………………………..	42
	ВИСНОВКИ  ………………………………………….	46
	ЛІТЕРАТУРА ………………………………………….	47
	ДОДАТКИ  ………………………………………….	50

 

 

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ОГК − обвід грудної  клітки;

ТЗ – тренувальне  завдання;

ФП – фізична підготовленість;

СІМС – силовий індекс м’язів спини;

СІМК – силовий індекс м’язів кисті;

ПМС − показник міцності статури;

 

 

ВСТУП

У сучасних умовах в Україні склалась критична ситуація зі станом здоров’я учнівської молоді. Основною причиною цього є слабкий  фізичний розвиток і зниження імунітету  до різних видів захворювань. У системі підготовки юнаків фізичне виховання є важливим засобом формування у них здорового способу життя, розвитку й відновлення фізичних і духовних сил, реабілітації та корекції здоров’я.

Розвиток  атлетизму, як чинника, що впливає на фізичне оздоровлення молоді, набуває великого значення як в Україні, так і в інших державах. На сучасному етапі дуже актуальні дослідження, пов’язані з оздоровчою, виховною дією засобів атлетичної гімнастики на вікову категорію юнаків 15-17 років [1, 7].

Ряд дослідників показали високу ефективність окремих форм урочних і позаурочних занять з фізичної культури, якими є, наприклад, засоби та методи атлетичної гімнастики (А. Н. Воробйов, 1989, І. В. Сухоцкій, 1990, Ю. Г. Травін, 1993, Р. Б. Пустильник, 2001, Т. Суханова, 2004, І. Гайдук, 2006). Отримані дані свідчать про позитивне ставлення юнаків до занять атлетизмом і викликають потребу подальшої розробки науково-методичного обґрунтування програм з атлетичної гімнастики в 10-11 класах [2, 8].

Незважаючи  на значну кількість спеціальної і методичної літератури, що висвітлює багато аспектів розвитку основних рухових здібностей учнів старшого шкільного віку, розглянута проблема ще далека від свого вирішення, а рівень фізичної підготовленості цієї групи молоді залишає бажати кращого. Існує факт значного погіршення стану здоров’я молоді призовного віку, що являється результатом мало ефективного фізичного виховання, перш за все в загальноосвітніх закладах. При цьому фахівці вказують, що юнацький вік є надзвичайно сприятливим періодом для спрямованого  впливу на функціональний розвиток, фізичну підготовленість і фізичну працездатність дітей.

Але, в науково-методичній літературі  не зовсім чітко розроблено механізм впливу атлетичної гімнастики на морфо-функціональні показники, фізичний стан і працездатність юнаків.

Для практики інформація про вплив засобів  атлетичної гімнастики на рівень фізичного  стану юнаків 15-17 років у процесі  фізкультурно-оздоровчих занять є надзвичайно  важлива і актуальна, що і обумовлює  дослідження в даному напрямку.

Мета роботи – обґрунтувати впровадження засобів атлетичної гімнастики в позаурочні форми занять учнів старших класів для підвищення їх інтересу до систематичних занять, рівня фізичної підготовленості та здоров’я.

Завдання дослідження:

1. теоретично обґрунтувати проблему розвитку сили старших школярів, засобами атлетичної гімнастики;

2. визначити рівень  фізичного розвитку і фізичної  підготовленості учнів старших  класів;

3. обґрунтувати впровадження  атлетичної гімнастики в позаурочні  форми занять старшокласників;

4. розробити експериментальну  тренувальну програму з атлетичної  гімнастики для юнаків 16-17 років,  апробувати та обґрунтувати доцільність  її використання на секційних  заняттях старшокласників. 

Об’єкт дослідження: процес фізичного виховання учнів старших класів ЗОШ. 

Предмет дослідження: вплив засобів атлетичної гімнастики, на рівень фізичної підготовленості та фізичний стан юнаків 15-17 років.

Робоча гіпотеза. Передбачається, що впровадження засобів атлетичної гімнастики в процес фізичного виховання учнів старших класів буде сприяти покращенню фізичного стану юнаків та підвищенню їх загальної фізичної підготовленості.

Наукова новизна, теоретична та практична значимість.

Наукова новизна дослідження  полягає в доповненні відомостей про  застосування атлетичної гімнастики у процес фізичного виховання учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, підтвердженна ефективність  її впливу  на фізичну підготовленість та фізичний стан юнаків. 

У ході дипломного дослідження були узагальнені відомості про особливості побудови і проведення тренувальних занять з атлетичної гімнастики на секційних заняттях, обгрунтовано зміст методики та особливості застосування силових вправ юнаками старшого шкільного віку. Дані отримані в процесі педагогічного експерименту опрацьовані методом математичної статисики, проаналізовані та викладені на 62 сторінках тексту дипломної роботи. Для кращого сприйняття результатів дослідження в роботі наведено 15 таблиць і 2 рисунки. 

Матеріали дослідження  можуть бути використанні для розробки навчальних програм з фізичного виховання, розширення арсеналу засобів рухової активності та фізичної підготовленості старшокласників у процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ СИЛОВОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ АТЛЕТИЧНОЇ ГІМНАСТИКИ

Атлетична гімнастика в системі фізичного виховання учнів старших класів

 

Атлетична гімнастика – це система фізичних вправ, головним чином з  обтяженнями, яка базується на наукових знаннях анатомії, фізіології, основ харчування, а також техніки та методики виконання силових вправ. Для ефективного розвитку м’язів використовуються різні засоби – штанга, гантелі, гумові еспандери, тренажери, вправи з партнером, власне тіло та ін. [7, 16, 20].

Атлетична гімнастика в нашій країні в останній час користується великою популярністю, як засіб, що призводить до досягнення фізичного розвитку та досконалості. Це не спорт в його класичному варіанті, де найголовніше – змагальна діяльність, співставлення своїх можливостей з можливостями інших. Це творчість, задоволення від самих вправ, «м’язова радість».

Атлетична гімнастика –  це система фізичних вправ, що розвивають силу, у сполученні з різнобічною  фізичною підготовкою. Заняття атлетичною гімнастикою сприяють розвитку сили, витривалості, спритності, формують гармонічну статуру. Розвиток сили забезпечується виконанням наступних спеціальних силових вправ:

Вправи з  гантелями (вага 5-12 кг): нахили, повороти, кругові рухи тулубом, віджимання, присідання, опускання й піднімання гантелей у різних напрямках прямими руками, піднімання й опускання тулуба з гантелями за головою й лежачи на ослоні.

Вправи з  гирями (16, 24, 32 кг): піднімання до плеча, на груди, однієї й двома руками, поштовх і віджимання однієї й двох гир, ривок, кидання гирі на дальність, жонглювання гирею.

Вправи з  еспандером: випрямлення рук у сторони, згинання й розгинання рук у ліктьових суглобах з положення стоячи на рукоятці еспандера, витягування еспандера до рівня плечей.

Вправи зі штангою (вага підбирається індивідуально): підйом штанги до грудей, взяття штанги на груди, з підсідом і без; присідання зі штангою на плечах, на грудях, за спиною; віджимання штанги лежачи на похилій площині; поштовх штанги стоячи, від грудей, те ж з підсідом; повороти, нахили, підскоки, вистрибування зі штангою на плечах; класичні змагальні рухи: ривок, поштовх.

Різні вправи на тренажерах і блокових пристроях, включаючи вправи в ізометричному й уступаючому режимах роботи м'язів.

Вправи з обтяженнями  не тільки удосконалюють силові якості та роблять людину фізично гармонійною, вони виховують волю, наполегливість, цілеспрямованість, впевненість у власних силах, психологічну стійкість до різних негативних впливів зовнішнього середовища [4, 5, 19].

При виконанні вправ  з вагами й на тренажерах, необхідно стежити, щоб не було затримки подиху. Подих повинен бути ритмічним і глибоким. Кожне заняття необхідно починати з ходьби й повільного бігу, потім переходити до гімнастичних загально-розвиваючих вправ для всіх груп м'язів (розминка). Після розминки виконується комплекс атлетичної гімнастики, що включає вправи для плечового поясу, для тулуба й шиї, для м'язів ніг і вправ для формування правильної постави. У заключній частині проводиться повільний біг, ходьба, вправи на розслаблення. Для забезпечення різнобічної фізичної й функціональної підготовки в заняття необхідно включати рухливі й спортивні ігри, легкоатлетичні вправи (біг, стрибки, метання), плавання, т. ін.

Використовуючи вправи атлетичної гімнастики й загально-розвиваючі вправи, можна забезпечити струнку, пропорційно розвинену статуру, зменшити або збільшити масу тіла.

 

1.2. Вплив занять з обтяженнями на морфофункціональний  
стан старших школярів 

 

Ще в 50-і роки пришлого століття існувала думка, що заняття з обтяженнями шкодять дитячому організму. Так, наприклад, Г.П. Сальникова в брошурі «Як зміцнювати здоров'я підлітків та старших школярів» писала, що підліткам необхідно обмежувати фізичні навантаження, не давати силові вправи з вагами, тому що це несприятливо позначається на їх морфо-функціональному стані. Застерігали від занять дітей з вагами і такі автори як Травін Ю. Г., Прокудін Б. Ф., Самойлов М. Ф. 

Але з кожним роком проводилися нові і нові дослідження. Так, наприклад, значний внесок у розширення знань у сфері вікової важкої атлетики внесли роботи В.Фохтіна та ін. Він зазначав, що цілеспрямоване тренування силового характеру з обтяженнями позитивно впливає на функціональний стан серцево-судинної системи юних штангістів віком 15-16 років, сприяє адаптації організму підлітків до фізичних навантажень. Ці дані були підтверджені в медико-біологічних дослідженнях, проведених Ю.Хартманном і Х. Тюннеманном, (2003), які переконливо показали, що заняття з вагами в юнацькому віці не надають несприятливого впливу на ріст тіла і в цілому на фізичний розвиток [51].

У науково-методичній літературі, пов'язаної з вивченням розвитку фізичних якостей дітей старшого шкільного віку, рекомендується розвивати силу різними вправами без обтяжень, або з обтяженнями дуже малої ваги (В. П. Філін, 1968, В.В. Ягодин, 2005) [55, 67].

В.П.Пугач (1998) стверджує, що застосування вправ з обтяженнями разом з іншими засобами сприяє усуненню навіть вроджених дефектів статури [45].

Наукові дослідження та практика спорту підтвердили, що правильно організовані заняття з вправами з обтяженнями, які використовуються в якості одного із засобів тренування, дозволяють підвищити функціональні можливості серцево-судинної та дихальної систем осіб що займаються, сприяють вдосконаленню сили, витривалості, швидкісних якостей, що визначають успіх у будь-якому виді спорту (В.Н. Плехав, 2008) [43].

У старшому шкільному віці є сприятливі умови для розвитку силових якостей юнаків. М'язи у них еластичні, мають хорошу нервову регуляцію, їхня скорочувальна здатність і здібність до розслаблення великі. Спостерігається швидкий приріст м'язової маси. Опорно-руховий апарат здатний витримувати значні статичні і динамічні навантаження. У 16 років юнаки можуть піднімати і переносити вантажі, рівні вазі власного тіла. Завдяки всьому цьому на заняттях з ними доступні в значному обсязі вправи з обтяженнями, з опором партнера, з подоланням власної ваги                        (М.Я. Набатнікова, 1982).