Атлетична гімнастика в системі фізкультурно-оздоровчих занять юнаків старшого шкільного віку

Примітка: СІМС – силовий індекс м’язів спини.

Таблиця 3.7

Показники силового індексу м’язів спини старшокласників (ЕГ) на початку експерименту

№ п/п	Прізвище	Вага тіла	Станова сила	СІМС	Оцінка
	Батрак Т.	61	100	163,9	низький
	Ягода Д.	60	109	181,6	низький
	Яремко А.	60	110	183,3	низький
	Затирко М.	57	91	159,6	низький
	Миронюк Р.	58	94	162,1	низький
	Шумаков І.	70	101	144,3	низький
	Кузина П.	57	89	156,1	низький
	Пангелов Т.	61	96	157,3	низький
	Чемерис В.	70	102	145,7	низький
	Крот В.	59	91	154,2	низький
	Мороз Т.	66	96	145,4	низький

 

Аналіз отриманих результатів показав, що 87,6% досліджуваних учнів експериментальних груп мають низький рівень розвитку м'язів спини, а 13,4% − низький. 

Аналіз результатів по групам був наступний: в КГ − 25,0% випробуваних мали середній рівень розвитку м’язів спини, 75,0% − низький. В ЕГ у всіх випробуваних розвиток м’язів спини був низьким.

У таблицях 3.8  і 3.9 представлені  показники силового індексу м’язів кисті випробуваних старшокласників на початку експерименту.

 Таблиця 3.8

Показники силового індексу м’язів кисті старшокласників (КГ) на початку експерименту

№п/п	Прізвище	Вага тіла	Сила кисті	СІМК	Оцінка
	Грищук Т.	60	40 ==28	66,6	низький
	Кунаков Є.	59	39	66,1	низький
	Тишко К.	57	37	64,9	низький
	Семенов І.	58	41	70,6	середній
	Зотов Р.	57	41	71,9	середній
	Миронюк С.	58	38	65,5	низький
	Швай Т.	58	42	72,4	середній
	Коваль Г.	64	40	62,5	низький
	Петров С.	59	37	62,7	низький
	Тимощук І.	63	41	65,0	низький
	Тєрьохін В.	60	44	73,3	середній
	Чупрун Р.	57	39	68,4	низький

Примітка: СІМК - силовий індекс м’язів кисті.

 Таблиця 3.9

Показники силового індексу м’язів кисті старшокласників (ЕГ) на початку експерименту

№ п/п	Прізвище	Вага тіла	Сила кисті	СІМК	Оцінка
	Батрак Т.	61	44	72,1	cередній
	Ягода Д.	60	40	66,6	низький
	Яремко А.	60	42	70	cередній
	Затирко М.	57	39	68,4	низький
	Миронюк Р.	58	37	63,7	низький
	Шумаков І.	70	50	71,4	cередній
	Кузина П.	57	41	71,9	cередній
	Пангелов Т.	61	43	70,4	cередній
	Чемерис В.	70	48	68,5	низький
	Крот В.	59	40	67,7	низький
	Мороз Т.	66	47	71,2	cередній

Аналіз результатів дослідження показав, що рівень розвитку м'язів кисті у 56,6% всіх випробуваних старшокласників був низький, а у 43,5% відповідав середньому рівню.

Аналіз результатів по групам був наступний: в КГ − 33,3% випробуваних мали середній рівень розвитку м’язів кисті, 66,7% − низький. В ЕГ, середній рівень розвитку м’язів кисті мали − 54,5% юнаків, низький − 45,5%.

Таким чином, результати дослідження підтверджують літературні дані про низький рівень фізичного розвитку старшокласників. 

На початку експерименту нами також проводилось тестування фізичної підготовленості школярів. Для цього використовувались тести за допомогою яких визначалась силова підготовленість, силова витривалість і швидкісно-силові якості старшокласників.  До блоку тестів, які дозволяють оцінити силові якості відносяться тести: присід  зі штангою максимальної ваги (кг), жим штанги максимальної ваги (кг), станова  динамометрія (кг), взяття штанги на груди максимальної ваги (кг). До блоку тестів силової витривалості увійшли тести:  підтягування  у висі (раз), віджимання в упорі лежачи  (раз),  тяга штанги в нахилі до грудей (раз).  Рівень розвитку швидкісно-силових якостей випробуваних визначався за допомогою тестів: кидок  набивного м’яча 1 кг вперед з положення сидячи (м), стрибок  у  довжину з місця  (см), стрибок уверх (см). 

Результати експерименту у наших дослідженнях не виявили  вірогідної різниці у показниках фізичної підготовленості старшокласників контрольної і експериментальної груп. На початку експерименту (табл. 3.10) групи були однорідні.

Але в деяких тестах нами виявлені незначні розбіжності. Так,  наприклад, представники КГ, мали кращі  результати у тесті станова динамометрія. Їх результат дорівнював 99,8±1,6  кг, тоді як в ЕГ − цей результат становив − 82,1±5,3. Хлопці ЕГ, які займались в секції атлетичної гімнастики мали дещо вищі результати у тесті «Жим штанги максимальної ваги (кг)», який на початку експерименту дорівнював 58,9±2,3 кг, юнаки КГ в цьому тесті показали результат 57,3±1,2 кг.

Таблиця 3.10

Показники фізичної підготовленості старшокласників експериментальних груп  на початку експерименту

	ТЕСТИ	Контрольна група  (n=12)	Експериментальна  група (n=10)	t	p
		Силова підготовленість
	Присід  зі штангою максимальної ваги (кг)	67,6±0,23	67,4±1,3	0,32	>0,05
	Жим штанги максимальної ваги (кг)	57,3±1,2	58,9±2,3	1,02	>0,05
	Станова  динамометрія (кг)	99,8±1,6	82,1±5,3	2,01	>0,05
	Взяття штанги на груди  максимальної ваги (кг)	61,3±2,0	62,4±2,4	1,04	>0,05
		Силова витривалість
	Підтягування  у висі (раз)	11,16±1,9	11,0±2,2	0,18	>0,05
	Віджимання в упорі  лежачи  (раз)	23,21±3,3	23,72±2,5	0,46	>0,05
	Тяга штанги в нахилі до грудей (раз)	15,25±2,4	16,09±1,9	0,81	>0,05
		Швидкісно-силова підготовленість
	Кидок  набивного м’яча 1 кг вперед з положення сидячи (м)	5,04±0,29	5,03±0,34	0,22	>0,05
	Стрибок  у  довжину  з місця  (см)	2,35±0,11	2,32±0,1	0,19	>0,05
	Стрибок  вгору  (см)	42,91±3,2	42,36±4,1	0,38	>0,05

 

Результати у тестах на швидкісно-силову підготовленість  у випробуваних експериментальних груп достовірно не відрізнялись. 

Наступним завданням дипломного дослідження було виявити вплив  занять атлетичною гімнастикою на фізичну  підготовленість юнаків старшого шкільного  віку. Атлетична гімнастика є потужним засобом вдосконалення загальної фізичної підготовленості юнаків. Для цього нами була розроблена і апробована на секційних заняттях програма силової підготовленості школярів. Характеристика даної програми детально описана в наступному розділі.

3.2. Характеристика експериментальної програми занять з атлетичної гімнастики

 

Спрямованість атлетичної гімнастики можна віднести до однієї з різновидів гімнастики з переважним змістом  у заняттях силових вправ з  використанням стандартних гімнастичних снарядів, обтяжень та різних тренажерів. Вона спрямована на зміцнення здоров'я та досягнення більш високого рівня загальної фізичної підготовленості підлітків, молоді й людей середнього віку. У цьому змісті атлетична гімнастика покликана істотно змінювати статуру тих, що займаються, формувати гармонійно розвинену атлетичну фігуру, сприяє розвитку фізичної працездатності, гнучкості й спритності.

Різнобічність занять атлетичною гімнастикою масово-оздоровчого  напрямку визначається включенням у  неї таких видів спортивної діяльності, як: біг, плавання, ходьба, що благотворно впливають на серцево-судинну й дихальну системи організму атлета. Крім силових вправ з різного роду обтяженнями, вправ на спеціальних тренажерах, що є для атлетів основними, атлетична гімнастика масово-оздоровчого характеру будується на використанні комплексів, які включають базові і формуючі вправи.

У таблиці 3.11 наведені основні вправи які використовуються атлетами на тренувальних заняттях з  атлетичної гімнастики.

Підбираючи силові вправи для складання комплексів експериментальної програми, ми керувалися найбільш важливим:

- по-перше, у кожному  комплексі обов'язково повинні  бути вправи для основних м'язових  груп: для м'язів шиї, плечового  пояса й рук, м'язів спини,  черевного преса, ніг;

- по-друге, використовувані  в тренуванні атлета силові вправи повинні враховувати три режими м'язової діяльності: статичний (напруга м'язів без зміни їхньої довжини), ізометричний (скорочення м'язів зі зменшенням їхньої довжини) і уступаючий (збільшення довжини м'язів).

Таблиця 3.11

Основні базові та формуючі вправи, що використовуються в атлетичній гімнастиці. (Д. Уайдер, 1991)