Атлетична гімнастика в системі фізкультурно-оздоровчих занять юнаків старшого шкільного віку

В кінці експерименту проводилось повторне тестування школярів експериментальних груп. Результати контрольних випробувань представлені в таблиці 3.13.

Як видно з таблиці, показники силової підготовленості  юнаків контрольної та експериментальної  груп на початку експерименту достовірно не відрізнялись. Під впливом тренувальних занять в секції атлетизму і в секції ЗФП результати у випробуваних спортсменів помітно покращились. В ЕГ старшокласників у всіх тестових вправах зміни були достовірними. У юнаків контрольної групи, силова підготовленість покращилась, але недостовірно.

Таблиця 3.13

Динаміка силової підготовленості юнаків  контрольної і експериментальної груп протягом досліджуваного періоду

№ п/п	Показники	Контрольна  група (n=12)		Приріст	%	Експериментальна  група (n=11		Приріст	%
		ДЕ	ПЕ			ДЕ	ПЕ
		Силова підготовленість
	Присід  зі штангою максимальної ваги (кг)	67,6±0,23	75,2±0,32	7,6	11,2	67,4±1,3	79,1±0,9	11,7	17,4
	Жим штанги максимальної ваги (кг)	57,3±1,2	60,2±1,8	2,9	5,06	58,9±2,3	69,4±1,2	10,5	17,8
	Станова  динамометрія (кг)	110,8±1.6	115,1±0,5	4,3	3,9	98,1±5,3	119,2±3,0	21,1	21,5
	Взяття штанги на груди максималь-ної ваги (кг)	61,3±2,0	64,0±1,9	2,7	4,4	62,4±2,4	71,4±2,1	9,0	14,4

 

На рис. 3.2. показано приріст показників силових якостей випробуваних школярів КГ і ЕГ протягом досліджуваного періоду у %. Так, під впливом занять атлетичною гімнастикою у юнаків ЕГ у тестовій вправі ″Присід зі штангою″, який характеризує максимальну силу ніг, результат покращився на – 11,7%, у школярів КГ – на 7,6%.

 

Рис. 3.2. Приріст показників силової підготовленості юнаків  КГ і ЕГ протягом досліджуваного періоду

 

У тесті «Жим штанги», юнаки ЕГ покращили свої результати на 10,5%, випробувані КГ лише на 2,9%. Станова  динамометрія у юнаків ЕГ, які займались  в секції атлетизмом, покращилась  на 21,1%, у школярів КГ станова динамометрія зросла на 4,3%. У тесті «Взяття штанги на груди» кращі результати також були у випробуваних ЕГ і дорівнювали 9,0%, в КГ зміни відбулись на  2,7%.

Дослідженням встановлено, що за експериментальний період, значно підвищились показники, які характеризують швидкісно-силові можливості випробуваних. Але, як видно з таблиці 3.14 в ЕГ юнаків під впливом засобів атлетичної гімнастики приріст результатів був достовірно вищим. Результати тестів «Кидок  набивного м’яча вперед з положення сидячи»  зріс на  21,8%, в КГ  − на  6,9%. У тесті «Стрибок  у  довжину з місця» зміни відбулись відповідно на  15,0% в ЕГ і на 4,25% в КГ. Результат у тесті «Стрибок  вгору » зріс на 12,6% і на 4,9% відповідно.

Таблиця 3.14

Динаміка швидкісно-силової підготовленості  юнаків  контрольної і експериментальної груп протягом досліджуваного періоду

№ п/п

Показники

Контрольна  група (n=12)

Приріст

%

Експериментальна  група (n=11)

Приріст

%

Швидкісно-силова підготовленість

Кидок  набивного м’яча  в перед з поло-ження сидячи (м)

5,04±0,29

5,39±0,35

0,35

6,9

5,03±0,34

6,13±0,21

1,1

21,8

Стрибок  у  довжину  з місця (см)

2,15±0,11

2,21±0,05

6,1

4,25

2,12±0,1

2,47±0,10

0,35

15,0

Стрибок  вгору  (см)

42,91±3,2

45,0±2,73

2,1

4,9

42,36±4,1

47,90±4,1

5,34

12,6

 

Покращуючи в процесі  тренування одні фізичні якості, спртсмени тим самим вдосконалюють інші. У процесі наших досліджень, було встановлено, що під впливом регулярних тренувальних занять в секції атлетичної гімнастики у досліджуваних юнаків ЕГ разом з достовірним підвищенням силових і швидкісно-силових якостей достовірно підвищились показники силової витривалості.

Отже, як показано у таблиці 3.15, у випробуваних юнаків ЕГ протягом досліджуваного періоду приріст результатів в тестових вправах був майже у два рази вищим як у випробуваних КГ. Так, в тесті «Підтягування у висі на поперечині″ приріст в ЕГ складав 89,2% в КГ лише 44,6%.  У тесті ″Віджимання в упорі лежачи″ приріст результату в ЕГ був 54,8% в КГ − 22,4% і в тесті ″Тяга штанги в нахилі до грудей″ приріст результату був відповідно 90,4% і 31,6%.

Таблиця 3.15.

 

Динаміка силової витривалості юнаків контрольної і експериментальної груп протягом досліджуваного періоду

№ п/п	Показники	Контрольна  група (n=12)			Приріст	%	Експериментальна  група (n=11)		Приріст	%
		ДЕ		ПЕ			ДЕ	ПЕ
		Силова витривалість
	Підтягування  у висі (раз)	11,16±1,9	16,16±1,2		5,0	44,6	11,0±2,2	20,81±2,5	9,81	89,2
	Віджимання  в упорі лежачи (раз)	23,21±3,3	28,41±3,3		5,21	22,41	23,72±2,5	36,72±2,3	13	54,80
	Тяга штанги в нахилі до грудей (раз)	15,25±2,4	20,08±1,9		4,83	31,67	16,09±1,9	30,63±3,1	14,5	90,4

 

Отже, аналіз результатів  проведеного дослідження показав, що дійсно заняття силовими вправами на секційних заняттях атлетичної гімнастики позитивно впливають фізичний розвиток і фізичну підготовленість юнаків старшого шкільного віку. Атлетична гімнастика є потужним засобом вдосконалення загальної фізичної підготовленості юнаків.

 

 

ВИСНОВКИ

 

1. Аналіз літературних  джерел свідчить, що юнацький вік є найбільш сприятливий для розвитку силових здібностей, тому педагогічний вплив дає найбільший ефект, якщо їх цілеспрямовано застосовувати саме в цьому віці.

2. Вправи з обтяженнями, навантаження в яких адекватні можливостям юнаків, сприятливо впливають на їх здоров’я, поліпшують дієздатність органів і систем організму та підвищують рівень фізичного стану.

3. У результаті проведеного  дослідження було з’ясовано,  що сучасні школярі старших  класів мають в основному слабку  фізичну підготовленість і низький  рівень фізичного розвитку.

4. В результаті проведеного дослідження було доведено, що застосування засобів атлетичної гімнастики на секційних заняттях у школі дозволяє за короткий термін домогтися в юнаків 15-17 років більш високого рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості, що є реакцією їх організму на силові навантаження. Після експерименту у більшості випробовуваних було відмічено зростання рівня фізичної підготовленості, що свідчить про ефективність застосування  силових вправ.

5. Засоби атлетичної  гімнастики не тільки впливають на розвиток сили й формування гармонічних тілесних структур, але й на формування єстетического смаку, оскільки краса форм тіла й рухів у спорті − загальновизнані ценности.

6. Заняття силової  спрямованості із застосуванням  засобів атлетичної гімнастики слід розглядати як один з шляхів підвищення ефективності системи фізичної підготовки учнів старших класів.

 

 

 

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

При побудові занять атлетичною гімнастикою необхідно враховувати  принципи організації індивідуальних тренувальних програм.  Вправи повинні добиратися таким чином, щоб сприяти підтримуванню здоров’я старшокласників, при цьому акцент повинен робитися на індивідуальних рекомендаціях і на контролі за тенденцією індивідуального розвитку. Ключовими компонентами при розробці науково-обґрунтованих програм є психологічний, енергетичний і м’язовий компонент вправ в якісно-кількісному додатку до конкретного виду рухової активності.

Щоб правильно будувати тренувальні програми для занять атлетичною гімнастикою з старшокласниками, необхідно дотримуватися певних принципів:

- принцип специфічності. Останні досягнення в галузі фізіології показали, що при розробці тренувальних програм, повинні бути враховані три значущі елементи:

а) специфічність енергетичної системи, яка передбачає, що в тих видах спорту які потребують аеробних вправ, учень повинен тренуватись за аеробною програмою і, навпаки, школярі, що займаються анаеробними видами спорту, повинні сконцентруватися на анаеробному фітнесі;

б) специфічність способу  тренування передбачає, що максимальний ефект у результаті тренінгу досягається в тому випадку, коли тип виконаних вправ аналогічний для удосконалення навичок та вмінь в обраному виді спорту;

в) врахування специфічності  використання певних груп м’язів і  способів необхідних для вибору правильної моделі тренувань;

- принцип перевантаження. Так, як організм старшокласника адаптується до цього навантаження, його необхідно постійно збільшувати. Це досягається шляхом регулювання частоти, інтенсивності і тривалості цієї вправи;

- принцип адаптації. В той час, як організм адаптовується до збільшення під час тренування вимог, у ньому відбуваються ледь помітні зміни, але з часом учень починає помічати поліпшення в кардіо-респіраторній системі, м’язовій силі, витривалості тощо;

- принцип прогресування.  Необхідно пам’ятати,  що навантаження,  під час адаптації організму слід збільшувати поступово.  Якщо зробити це занадто швидко,  організм дитини може з ним не витримати; 

- принцип особистого підходу. Не слід очікувати від всіх старшокласників однакових

спортивних досягнень  у результаті виконання тих самих  тренувальних програм, оскільки на їх можливості впливає багато чинників (спадковість, зрілість, дієта, навколишнє середовище), які можна врахувати  лише при складанні індивідуальних програм тренувань;

- принцип різноманітності повинен підтримувати у школяра інтерес до занять фізичною культурою. Необхідно дотримуватися концепції робота – відпочинок, важко – легко, тощо;

- принцип довготривалості. В результаті регулярного і прогресивного навантаження організм відчуває ефект від тренувань не відразу. Цей принцип нагадує вчителеві, що не можна очікувати миттєвого поліпшення, змушуючи школяра працювати занадто швидко, наполегливо і багато; 

- принцип зворотності. Коли учень перериває активні тренування,  він часто втрачає здобуті навики. Вчителеві потрібно складати програми таким чином, щоб підтримувати досягнутий рівень тренованості впродовж усього року, особливо в періоди, коли не має змагань;

- принцип помірності. Таємниця довготривалого успіху полягає в помірності в усьому, включаючи тренування. Вчителеві необхідно пам’ятати, що учні в 15-17 років, особливо активно шукають власні шляхи розвитку. Не можна переоцінювати значущість досягнення високих спортивних результатів, це може викликати в дитини втрату інтересу до занять спортом.

Необхідно пам’ятати, що головне завдання вчителя полягає  у виборі найоптимальнішого методу тренування для кожного учня в  класі. Мистецтво педагога полягає  в адаптації програми тренування до специфічних вимог конкретного виду спорту і окремого старшокласника.

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Абрамовский И.Н. Залежність між силою, вагою й ростом спортсмена / И. Н. Абрамовский // Теор. і практ. фіз. культ., 1998, №11, − С. 17-19.
2. Алабин В. Г. «Тренажеры и устройства в физической культуре и спорте»: Справочник. / В. Г. Алабин, А. Д. Скрежко. – Мн. : 1974.
3. Атлетизм. Выпуск 7. — НПО «Инспорт», МОГИФК. − Рязань. — 2006. − 152 с.
4. Ашмарин Б. А.  Теория и методика физического воспитания /  Б. А. Ашмарин. – М. : Просвещение, 1990. – 283 с.
5. Ашмарин, Б.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании / Б. А. Ашмарин. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 241 с.
6. Бачинский А. Система специализации / А. А. Бачинский //Культуризмом к здоровью, силе, красоте. − Братислава, «Шпорт», 2005. − 162 с.
7. Бельский И.В. Системы эффективности тренировки. Армреслинг. Бодибилдинг. Бенчпресс. Пауэрлифтинг.- Мн. : «ООО Вида – Н». − 2002. − 356 с.
8. Богданов, Г.П. Руководство физическим воспитанием школьников / Г.П. Богданов. – М. : Просвещение, 1972. – 114 с.
9. Бодибилдинг для начинающих. – М. : ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 192 с.
10. Боднар І. Р. Ставлення студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості до фізкультурно-спортивної діяльності / Боднар І. Р. // Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі : зб. наук. пр. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. – Донецьк, 1998. – С. 191-194.
11. Бондаревский, Е.А., Данилов, С.П. Информативность тестов, используемых для характеристики физической подготовленности  / Е.А. Бондаревский, С.П. Данилов // Теория и практика физической культуры. - 1993. - № 1. - С.17-18.
12. Вейдер Д., Строительство тела по системе Джо Вейдера. − М.: Физкультура и спорт, 1992. − 112 с.
13. Верхошанский, Ю.В. Основы специальной силовой подготовки в спорте  / Ю.В. Верхошанский. − М. : Физкультура и спорт, 1977. − 215 с.
14. Волков, Л.В. Методика воспитания физических способностей школьников / Л.В. Волков. – К. : Радянська школа, 1980. – 262 с.
15. Воробьев А. Н. Тяжелоатлетический спорт. (Очерки по физиологии и спортивной тренировки) – М. : Физкультура и спорт,  2007. − С. 30-37.
16. Воробьев А.Н., Роман Р.А. Методика тренировки Тяжелая атлетика : Учеб. для ИФК под ред. А.Н. Воробьева . − М : Физкультура и спорт, 2003. − 209с.
17. Воробьев А.Н., Сорокин Ю. К. Анатомия силы. / Воробьев А.Н., Сорокин Ю. К. − М. : Физкультура и спорт, 2007. − 289с.
18. Воробьев, А.Н. Сила как физическое качество и методы ее развития /А.Н. Воробьев // Тяжелая атлетика: Ежегодник-81. − М. : Физкультура и спорт, 1981. − С. 117-131.
19. Гайдук І. Атлетична гімнастика в системі фізичного виховання дітей старшого шкільного віку // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 10: У 4-х т.– Львів: НВФ «Українські технології», 2006. – Т.1. – С. 141-144.
20. Гусев И. Е. Полный курс бодибилдинга от начинающих до профессионалов. / Гусев И. Е. – Мн. : Харвест, 2003. − 120 с.
21. Дворкин Л. С. Развитие силы юных атлетов в изокинетическом режиме / Дворкин Л. С., Новаковский С. В., Степанов С. В.  // − М. : Физкультура и спорт, 2004. − С. 32.
22. Дворкин Л.С. Тяжёлая атлетика: учебник для вузов / Л.С. Дворкин, А.П. Слободян. − М. : Советский спорт, 2005. – 600 с.
23. Дворкин, Л.С. Особенности интенсивной силовой подготовки юных атлетов 12-13 лет / Л.С. Дворкин, С. В. Воробьев // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. – 1997. − №4. – С. 33 - 40. 
24. Егорушкин А. С. «Применение технических средств обучения на уроках физического воспитания»: – Метод. Рекомендация. – М. : Высшая школа, 1978. − 234 с.
25. Єдинак Г. Фізичне здоров’я і тип конституції: середньо групові та середньо типологічні особливості дівчаток 7-14 років // Теорія і методика фізичного виховання та спорту. – 2002. – № 4. – С. 34-40.
26. Жданов, Л.Н. Системный подход оценки уровня физической подготовленности детей, подростков и юношей / Л. Н. Жданов // Тезисы доклада на всесоюзно-научном конгрессе. −М. 1995. − С. 40-41.
27. Зайберт В. Бодибилдинг: Идеальная тренировка: Путеводитель по современному бодибилдингу / В. Зайберт; Пер. с нем. А. В. Волкова. – М. : Астрель: АСТ, 2005. – 144 с.
28. Захаров Е. Н., Карасев А. В., Сафонов А. А. Энциклопедия физической подго-товки. – М. : Лептос, 2004. – 184 с.
29. Зациорский В.М. Фізичні якості спортсмена. −М. : Физкультура и спорт, 1966. − 200 с.
30. Кеннеди Р. Базовые программы для массивных мышц. – М. : Терра-спорт, 2000. – 174 с.
31. Кібальник О. Я. Підвищення рухової активності підлітків з викорсиатнням занять фітнесом оздоровчого спрямування : навч.-метод. посіб. / О. Я. Кібальник. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2006.
32. Круцевич Т. Ю. Общие основы теории и методики физического воспитание / Круцевич Т. Ю. – К. : Олимп. література. – Ч. 1. – 2003. – 423 с.
33. Курысь В.Н. Основы силовой подготовки юношей. – М. : Советский спорт, 2004. – 264 с.
34. Лапутин, А.Н. Атлетическая гимнастика / А.Н. Лапутин. – Киев : Здоровья, 1990. – 174 с.
35. Мазниченко В.Д. Обучение движениям / двигательным действиям / Теория и методика физического воспитания : Учеб. Для ИФК под ред. Л.П. Матвеева и А.Д. Новикова. Т.1. - М. : Физкультура и спорт, 2006. – 244 с.
36. Мартовский, А.Н. Эффективность различных методов развития мышечной силы у юношей 15-17 лет  / А.Н. Мартовский  // В. сб.: Материалы научной конференции по физическому воспитанию детей и подростков. - М., 1986. - С.11-12.
37. Мельничук М. В. Технологія побудови індивідуально-оздоровчих програм для учнів загальноосвітніх шкіл : дис. …канд. пед. наук. – М. : 2001. – С. 163.
38. Ментцер М. Супер тренинг. − М. : Медио спорт, 2007. − 225 с.
39. Набатникова, М.Я. Основы управления подготовкой юных спортсменов / М. Я. Набатникова. – М. : Физкультура и спорт, 1982. – 280 с.
40. Новаковский, С.В. Теория и методология базовой силовой подготовки детей и подростков – М. : Физкультура и спорт,  2003. – 408 с.
41. Петров В. К. «Ваш помощник - тренажер»: – М. : Сов. Спорт, 1991. − 222с.
42. Платонов В.Н. Нагрузка, утомление, восстановление и адаптация в спортивной тренировке / Теория спорта. Под ред. В.Н. Платонова  − К. : Вища школа, 2007. – 338 с
43. Плехов, В.Н. Возьми в спутники силу / В. Н. Плехов. – М. : Физкультура и спорт, 2008. – 241 с.
44. Програма загальноосвітніх навчальних закладів. Фізичне виховання учнів 1-Х1 класів зі спрямованим розвитком рухових здатностей /Подг. В.И.Ляхом, Г.Б.Мейксоном. − Освіта, 1993. -64 с.
45. Пугач В.П. Вікові зміни швидкості, м'язової сили й швидкісно-силових якостей // Швидкісно-силова підготовка юних спортсменів / Під загальної ред. В.П.Філіна. − М. : Фізкультура й спорт, 1998. - C. 20-24.
46. Пустильник Р. Б. Технология индивидуального оздоровления юношей 15-17 лет средствами атлетической гимнастики: автореф. дис. канд. наук физ. восп. и спор. − Смоленск, 2001. - 18 с.
47. Решетников, Н.В., Кислицын, Ю.Л. Физическая культура / Н. В. Решетников, Ю. Л. Кислицын. – М. : Мастерство, 2002. – 152 с.
48. Стюарт М. Р. Бодибилдинг без стероидов! / Стюарт М. Р. – М.: Уайдер спорт, 2007.
49. Суханова Т. Ставлення старшокласників до уроків атлетизму / Суханова Т.  // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали IV всеукраїнської науково-практичної конференції. – Л. : 2004. – С. 95-96.
50. Сухоцький І. В. Силова підготовка учнів ПТУ допризовного та призовного віку: методичний посібник для ПТУ. / Сухоцький І. В. − М. : Вища школа, 1990, − 80 с. 
51. Тамбиева А.П. Віковий розвиток і здатність ифференцировать силу м'язів кисті. Науч. конф. по віковий морфол., физиол. і биохим. − М. : АПН РСФСР, 1962, − С. 246-251.
52. Травин Ю. Г., Прокудин Б. Ф., Самойлов М. Ф. Атлетическая гимнастика для старших школьников и студентов: Метод. реком. для ст.-тов академии. − М. : РГАФК, 1993. – 20 с.
53. Уайдер Д. Бодибилдинг фундаментальный курс. – М. : Уайдер спорт - СУ, 2003. – 169 с.
54. Физиология человека / Под ред. Васильевой В.В. — М., Ф и С. — 2004. Фредерик К. Х. Всестороннее руководство по развитию силы. Красноярск, 2002.
55. Филин, В.П. Возрастные изменения быстроты, мышечной силы и скоростно-силовых качеств / Под общей ред. В.П.Филина. − М. : Физкультура и спорт, 1968. – 125 с.
56. Фохтин, В. Атлетическая гимнастика без снарядов / В. Фохтин. – М., 1991. – 139 с.
57. Хартманн Ю., Тюннеманн X. Отбор упражнений / Современная силовая тренировка. − Берлин; «Шпорт - ферлаг», 2003. – 199 с.
58. Хрипкова, А.Г., Колосов, Д.В. Мальчик - подросток – юноша / А. Г. Хрипкова, Д В. Колосов. − М. : Просвещение, 1982. − 207 с.
59. Чернов Ю.А. Динамика физической подготовленности юношей IX и Х классов под влиянием уроков физической культуры / Чернов Ю.А. // В сб.: Повышение физической подготовленности юношей IX и Х классов общеобразовательных школ. − М. : 1990. − С.13-24.
60. Шапошников Ю. В. Хочу стать сильным. – М.: Русская книга, 2002.
61. Шварценеггер А. Энциклопедия современного бодибилдинга. – М. : Физкультура и спорт, 1993. – 160 с.
62. Шестопалов С. Физические упражнения. — Ростов-на-Дону, "Проф-Пресс", 2001. – 188 с.
63. Шиян Б. М.  Теорія і методика фізичного виховання школярів :  навч.  посіб. /  Шиян Б. М. – Тернопіль : Богдан. – 2001. – Ч. 1. – 272с.; Ч. 2. – 242с.
64. Шутов К. Ф. Характеристика силовой выносливости у культуристов в возрасте 16-18 лет, относящихся к разным морфологическим группам // Проблемы физического образования учащейся молодежи на рубеже ХХI ст.: Сб. науч. тр. – Х., 1999. – С. 119-120.
65. Эверсон Д. Актуально: бодибилдинг и твое здоровье / Эверсон Д. // Сила и красота. – 1991. – № 1. – С. 22-24.
66. Юшкевич Т.П., Васюк В.Е.,Буланов В.А. Применение технических средств в обучении и тренировке спортсменов. − Минск : «Полымя», 2007. − 171 с.
67. Ягодин В.В. Атлетическая гимнастика для подростков. / Ягодин В.В. Екатеринбург: изд-во Урал. Гос. пед. Ун-т. 2005. − 111 с.