Духовно-моральні цінності старшокласників

Під час проведення позакласної роботи з старшокласниками можна широко використовувати наступні методи виховання:

1.                  Бесіда – метод запитань та відповідей. Під час позакласної роботи можна широко використовувати як етичну бесіду, так і бесіди пізнавального характеру.

2.                  Розповідь – напевно, це найпопулярніший метод виховання. Але при використанні бесіди не слід забувати, що вона не повинна бути нудною – її треба зробити емоційною, недовгою, унаочненою.

3.                  Доручення – програма позакласної роботи повинна передбачати великий простір для застосування такого методу, як доручення

4.                  Змагання – як відомо, цей метод здатний активізувати увагу, активність дітей, але використовувати його треба досить обережно – трапляється, що змагання може сприяти виникненню ворожнечі між дітьми, а сама ідея позакласної роботи зовсім у протилежному.

5.                  Приклад – метод наслідування. Учні можуть самі для себе вибрати героя для наслідування, може його вказати і вчитель.

6.                  Похвала – цей метод добре стимулює інтерес і активність дітей, але похвалою теж не слід зловживати, все повинно бути в міру. Похвала може бути у формі нагороди за перемогу у змаганні, подяки за допомогу, може мати жартівливий характер.

7.                  Покарання – так як і з похвалою, з покаранням треба бути дуже оборежними, щоб не травмувати почуття дитини.

8. Інтерактивні методи навчання можна застосовувати на всіх етапах проведення позакласної роботи з учнями.

На даному етапі доцільно використовувати наступні завдання і вправи:

Завдання 1. «Друг»

Школярам пропонується назвати своїх друзів і ті цінності, за які вони цінують цих людей. Після розповіді передають естафету будь-кому з групи.

Завдання 2. «Добра справа»

У ході підсумкової бесіди в кінці дня школярі мають розповісти, які добрі справи вони зробили протягом останнього тижня.

Завдання 3. Перегляд кінофільму.

Учні проглядають кінофільм, після чого з ними проводиться бесіда. Приблизний план бесіди:

1.                  Проблематика кінофільму?

2.                  Головний герой ? Цінності головного героя?

Другий етап – тренувальний або практичний. На цьому етапі активно застосовуються ігрові методики, більше уваги приділяється моделюванню особистості школяра, його психічному стану, вмінню проявити свої якості характеру у процесі спілкування з іншими. Таким чином під час тренувального етапу відбувається формування особистісних переконань, поглядів, системи духовно-моральних цінностей кожного школяра. Тут учні повинні оволодіти системою вмінь, закріпити набуті теоретичні знання на практиці.

Цей етап дозволяє використовувати широкий спектр ігрових та практичних вправ.

Завдання 4. «Допомога»

Школярам змальовується наступна ситуація:

-         Товариш просить допомогти в написанні твору . Твої дії?

Завдання 5. «День доброти».

Цього дня вихованці повинні зробити якомога більше добрих та корисних справ, які фіксуються у спеціальному «Щоденнику доброти» незалежними спостерігачами. В кінці дня підводимо підсумок-бесіду: чи важко робити добро? Чи став цей день кращим за інші? Чому?

Завдання 6. «Завдання додому»

Учні отримують листи, в яких вказано, яку добру справу вони повинні виконати вдома. Наступного дня під час кола довіри всі діляться враженнями – чи вийшло, як саме, чи були рідні задоволені, що ти відчув, коли тобі поякували тощо.

Завдання 7. « Падай!»

Це своєрідний психологічний тренінг у формі гри. Учні стають у щільне коло, один стає в середину. Завдання ведучого – побороти страх, довіритись друзям і впасти, друзі ж мають зловити його і підштовхнути в другу сторону.

При переході до наступного етапу ми враховували ступінь підготовленості школярів  до творчої самостійної роботи, до власної практичної діяльності.

На творчому етапі школярам пропонувалося відповісти на поставлене запитання, розібратися у проблемі, висловити свою власну точку зору в дискусії, що виникла. Саме в цей період ми змогли діагностувати зміни у стані сформованості духовно-моральних цінностей школярів.

Завдання 8. «За і проти»

Учні отримують завдання виступити у ролі власного адвоката і описати свої хороші якості характеру. Після цього роль міняється – треба стати прокурором і назвати свої негативні риси характеру. Які риси вас гнітять? Як їх позбутися?

Завдання 9. «Сім «Я»

Вихованцям пропонується вибрати зі списку справ ті, які вони виконували б з радістю, а які не зробили би нізащо в світі:

1)                 допомогти піднести сумку старенькій бабусі

2)                 поспівчувати другу, в якого трапилось нещастя

3)                 відібрати цукерку у молодшого брата – в нього їх все одно багато!

4)                 пообіцяти виконати справу, але не довести до кінця за браком часу – уроки, друзі, домашня робота...

5)                 допомогти сліпому перейти дорогу

6)                 підгодовувати бездомних тварин

7)                 грати в голосні ігри, коли вдома хтось хворіє

8)                 не говорити батькам правду про отриману негативну оцінку.

9)                 дражнити людей з обмеженими можливостями

10)            бути зайнятим у різноманітних справах і гуртках.

Після того, як учні вибрали справи, ставиться проблемне запитання (майже всі вибирають собі добрі справи): а що заважає вам виконувати все це у повсякденному житті? Чому всі ці справи залишаються лише на словах?

2.3 Експериментальне дослідження процесу формування духовно-моральних цінностей старшокласників у позакласній роботі вчителя

Проаналізувавши роботу учнів на всіх етапах та результати анкетування, були підведені підсумки і в середньому отримали , що високий рівень мають 29 учнів (48,3%), середній – 20 учнів (33,3%) та низький – 11 учнів (18,3%).

Результати формуючого експерименту представлені у діаграмі №2.

Як видно, рівень розвитку духовно-моральних цінностей старшокласників покращився, що дає змогу використовувати розроблену систему занять з розвитку духовно-моральних цінностей старшокласників у позакласній роботі.

Рисунок 2.4

Динаміка змін у рівнях сформованості духовно-моральних цінностей старшокласників  за результатами формуючого експерименту

Експериментальна робота засвідчила, що діти старшого  шкільного віку реагують на моральний імпульс бесіди. Окремим учням (холерикам-екстравертам, сангвінікам-екстравертам) не терпілося дізнатися заключення тих чи інших завдань. Найпомітніше реагували на моральний імпульс холерики. Інтроверти (особливо флегматики і меланхоліки) були уважними, але зовнішньої реакції не спостерігалося. Найглибші почуття зазнали меланхоліки: вони продовжували співпереживати з фінальним висновком. Нами враховувалися індивідуальні особливості дітей: «активізували» флегматиків, «стримували» холериків, спокійно і лагідно роз'яснювали меланхолікам ситуацію, що вразила їх, акцентуючи увагу на гарному завершенні бусіди. За результатами нашого дослідження, старшокласникам було важко словесно передати свої почуття, переживання (понятійний критерій).

Наочно-дидактичний засіб значно сприяв формуванню духовно-моральних цінностей школярів .

Рівень сформованості духовно-моральних цінностей старшокласників  зріс. Кількість дітей з високим рівнем сформованості духовно-моральних цінностей збільшився майже в два рази. Зменшилась кількість дітей з низьким рівнем сформованості духовно-моральних цінностей, з чого можемо зробити висновок про ефективність запропонованої методики.

Експериментальне дослідження підтвердило, що позакласна робота в школі має великий вплив на формування духовно-моральних цінностей старшокласників. Аналіз результатів формувального експерименту дає змогу зробити висновок про те, що запропонована експериментальна методика формування духовно-моральних цінностей  старшокласників у позакласній роботі дає позитивні результати. Значно зріс рівень знань учнів про моральні норми, розуміння сутності моральних категорій і відповідних їм почуттів. Значно розширився словниковий діапазон духовно-моральних цінностей.

Наприкінці експерименту учні проявляли в достатній мірі співчуття, бажання допомогти, відповідальність за свої вчинки; могли промотивувати свою поведінку і поведінку оточуючих. Зміцніли дружні, теплі відносинив колективі учнів.

З аналізу і досліджень проблеми формування духовно-моральних цінностей дітей старшого  шкільного віку у позакласні роботі, з результатів діагностування можемо сказати, що в старшому шкільному віці формування духовно-моральних цінностей є складним і довготривалим процесом. Важлива відповідальна роль у духовно-моральному вихованні дітей належить саме дорослим: батькам, вчителям, науковцям. Рівень сформованості духовно-моральних цінностей дітей залежить не від задатків дитини, а перш за все від виховання дорослих, суспільства, від рівня вихованості особи, яка приймає участь у вихованні і навчанні дитини з перших і подальших днів її життя.

Тому, зважаючи на важливість і складність процесу формування духовно-моральних цінностей у старшокласників у позакласній виховній роботі, на реальний невідповідний стан більшості шкіл, радимо науковцям, методистам, вчителям зацікавитись більш детальним вивченням проблеми, направити всі зусилля на вдосконалення і розвиток позакласної виховної роботи в школах .

Пропонуємо використовувати в позаурочний час перспективний педагогічний досвід, розроблену нами технологію формування духовно-моральних цінностей. До того ж, їх елементи можливо і зручно використовувати в сімейному, родинному колі: в ігрових формах під час відпочинку тощо. Адже, як зауважував В.Сухомлинський, «Уся справа в одній, у дуже важливій закономірності духовно-морального виховання. Якщо людину вчать добру – вчать уміло, розумно, наполегливо, вимогливо, в результаті буде добро. Вчать злу (дуже рідко, але буває й так), в результаті буде зло. Не вчать ні добру, ні злу – все рівно буде зло, тому що людиною її треба зробити»  [58:145].

Висновки до другого розділу

Отже, роботу по формуванню духовно-моральних цінностей старшокласників  ми проводили поетапно. На першому, підготовчому етапі велика увага приділялась теоретичному засвоєнню норм моралі. На другому етапі, практичному, діти виконували вправи, тренінги, завдання, направлені на закріплення отриманих теоретичних знань на першому етапі. На творчому, третьому етапі під керівництвом вихователів учні намагалися розібратися в собі, свої негативних і позитивних цінностях як людини, намагалися стати кращими, розбиралися у складних, проблемних ситуаціях, вчилися проявляти милосердя і доброту до оточуючих.

З аналізу і досліджень проблеми формування духовно-моральних цінностей старшокласників  у позакласні роботі, з результатів діагностування можемо сказати, що в старшому шкільному віці формування духовно-моральних цінностей є складним і довготривалим процесом.

Провівши констатувальний експеримент після проведення позакласної роботи, ми змогли побачити, що рівень сформованості духовно-моральних цінностей школярів зріс майже вдвічі на фоні тих школярів, що не відвідували позакласну роботу, а проводили час вдома.

Експериментальне дослідження підтвердило, що позакласна робота в школі має великий вплив на формування духовно-моральних цінностей старшоклсників. Аналіз результатів формувального експерименту дає змогу зробити висновок про те, що запропонована експериментальна методика формування духовно-моральних цінностей  старших школярів у позакласній роботі дає позитивні результати. Значно зріс рівень знань учнів про моральні норми, розуміння сутності моральних категорій і відповідних їм почуттів. Значно розширився словниковий діапазон духовно-моральних цінностей.

З цього можемо зробити висновок про доцільність впровадження експериментальної методики в життя школи.

Загальні висновки

В результаті проведення дослідження, виконання завдань і підведення підсумків була підтверджена висунута нами гіпотеза про те, що розвиток духовно-моральних цінностей старшокласників буде ефективним за наступних умов:

•          врахування вікових і психологічних особливостей дітей старшого шкільного віку при організації позакласної роботи;

•          спрямованості змісту, форм та методів виховання на розвиток духовно-моральних цінностей дітей;

•          врахування в ході позакласної роботи інтересів, захоплень школярів;

•  раціональне, корисне, цікаве заповнення вільного часу старшокласників;

Науково-теоретичний аналіз показав, що у різні вікові періоди особистого розвитку кількість соціальних інститутів, що приймають участь у формуванні дитини як особистості,  різні. У  процесі розвитку  особистості дитини від народження до трьох років  домінує родина. У   дошкільному дитинстві  до впливу родини додається вплив спілкування з однолітками, іншими дорослими людьми. З надходженням у школу відкривається новий могутній канал виховного впливу на особистість дитини через однолітків, учителів шкільні навчальні предмети і справи. Розширюється сфера контактів із засобами масової інформації. З розвитком нових комунікаційних технологій і  ростом кількості засобів масових комунікацій, а також відносна воля у виборі і подачі матеріалу збільшило роль цього фактора соціалізації.

Нами було проведене дослідження з метою виявлення рівня розвитку духовно-моральних цінностей у старшому шкільному віці у позакласній роботі та доцільність і правильність встановлених умов їх ефективного розвитку.