Духовно-моральні цінності старшокласників

Протягом дослідження було проведене спостереження за роботою вчителів старших класів та керівників гуртків та проаналізована роль духовно-морального виховання школярів. Було проведено анкетування серед батьків, яке показало досить низьку зацікавленість їх у вихованні власних дітей. Робота вчителів по духовно-моральному вихованню учнів зводилась, в основному, до бесід та роз’яснень, коли виникали проблеми у цій сфері.

Аналіз бесід з вчителями засвідчив, що більшість з них виявляють зацікавленість проблемою духовно-морального виховання. У такий спосіб перед нами постала задача намітити шляхи вдосконалення роботи з розвитку духовно-моральних цінностей у дітей.

До проведення констатувального та формувального експериментів було залучено 40 учні 9-11 класів, які відповідали на запитання анкет.

На даному етапі дослідження ми мали на меті визначити рівень сформованості духовно-моральних цінностей старшокласників, виявити недоліки в роботі вчителів із цієї проблеми, а також намітити шляхи впровадження нашої методики в життя.

Визначення стану сформованості духовно-моральних цінностей школярів проводилось за допомогою таких діагностичних методів:

1.                  Вивчення ефективності навчально-виховної роботи на основі розроблених методик для учнів.

2.                  Бесід  із вчителями, під час яких вивчалось їх ставлення до організації навчально-виховної роботи з учнями.

3.                  Відвідувань уроків, виховних заходів, класних годин, батьківських зборів, занять гуртків тощо.

4.                  Діагностики основних проблем формування духовно-моральних цінностей  учнів.

Основною формою виявлення рівня сформованості духовно-моральних цінностей було обрано тест як експериментальну методику, що має наступні переваги: достатня об’єктивність результатів; широкі можливості для кількісних оцінок і математичної обробки інформації; незалежність від суб’єктивних факторів експериментатора.

Однак, усвідомлюючи обмеженість тесту як методу, що не враховує багатьох індивідуальних особливостей учня і педагога, рівнів їх творчих навичок, ми вважали за доцільне включити разом із перерахованими методами в констатувальний експеримент: анкетування, вивчення навчальних програм, різних видів учбової практики, планів виховної роботи вчителів загальноосвітньої школи, педагогічне спостереження, методики для вивчення вихованості учнів, методи експертної оцінки педагогів та самооцінки учнів, аналіз, узагальнення.

Окрім цього, було проаналізовано  середовище, у якому зростають сучасні діти.

Сім’я. Сьогодні, як це не прикро, сімейне життя змінюється далеко не в кращу сторону. Зростає кількість неповних, неблагополучних та зовні благополучних сімей. Розлучення стало звичною справою – якщо 25 років назад розпадався лише кожен сотий шлю, то на сьогодні – кожен восьмий. Від цього страждають насамперед діти.

Але якщо навіть батьки і живуть разом, то у звичайній середньостатистичній сім’ї працюють і тато, і мама. У такій ситуації на виховання дитини не вистачає часу, вона належить сама собі.[100]

Засоби масової інформації. Якщо проаналізувати сучасні дитячі передачі, фільми, то можна побачити, що більшість з них (особливо зарубіжні)  несуть в собі відверте або завуальоване насилля, немає виховного моменту, моралі, чогось повчального. Не дивно, що в Україні є досить поширеними дитяче насилля та жорстокість. Дійсно добрих, повчальних кінофільмів все меншає.

Окрім цього, до десятої години вечора часто можна побачити на головних телеканалах країни передачі і фільми, взагалі не призначені для дитячих очей. А не слід забувати, що на данному етапі дитина проводить досить-таки багато часу біля телевізора, особливо якщо батьки, як завжди, зайняті своїми справами.

Всесвітня мережа «Інтернет» – це не лише скарбниця знань і інформації, але й склад аморальності. Скільки часу ваша дитина проводить там? Чим більше часу, тим більша вірогідність того, що вона там побачить чи прочитає щось  таке, що зовсім не потрібне її ще незміцнівшій психіці  та чистій душі.

Вулиця. Якщо всього два десятки років назад дітлахи могли вийти на вулицю і погратися на спеціально створеному для них майданчику, то на даний момент це здебільшого неможливо. Тому наші діти за браком занять шукають собі пригод у підвалах, закинутих будівництвах, проводять багато часу з товаришами,  які не завжди можуть навчити їх чомусь доброму.

Якщо скласти всі ці шматочки мозаїки разом, то ми можемо побачити таку картину виховання сучасної дитини: навчання і виховання в школі, яке здебільшого вдома не підкріплюється батьківським впливом, зовсім руйнується під впливом мас-медіа і бездоглядного гуляння на вулиці. А під час канікул рівень вихованості дітей падає ще більше, особливо в неблагополучних сім’ях, оскільки вплив школи на особистість дитини втрачається.

Щоб виявити рівень сформованості духовно-моральних цінностей   школярів, було здійснено анкетування.

Дані констатувального експерименту дають змогу розподілити учнів, які брали у ньому участь, на 3 групи за критеріями:

- розуміння суті добра і зла;

- прагнення допомогти слабшому;

- загальна культура поведінки (привітність чи грубість);

- виконання найпростіших норм моралі по відношенню до людей і оточуючого середовища ;

- почуттєво-емоційна реакція на несправедливість і навпаки;

- наявність інтересу і співчуття до проблем близьких і друзів;

- вміння ділитися, співпереживати.

Як з’ясувалося у процесі опрацювання результатів, констатувальний експеримент виявив 3 рівні сформованості духовно-моральних цінностей старшокласників .

Високий рівень мають респонденти, що розуміють суть духовно-моральних цінностей добра і зла і відповідних їм почуттів та емоцій; уміють визначати та порівнювати добре і погане, щире і нещире, давати  словесну характеристику своїм почуттям і мотивувати свої вчинки . Це діти, які завжди допомагають товаришам, батькам, людям похилого віку, вміють співчувати і співпереживати. Учні відвідують гуртки, беруть активну участь у шкільних виховних заходах та гуртковій роботі.

Середній рівень – діти мають достатній рівень знань про норми моралі і виконують їх, інколи відвідують гуртки, проявляють малу активність до участі в шкільних виховних заходах. Учні  не завжди адекватно розрізняють добре і погане; не завжди прийдуть на допомогу, нечітко мотивують свої вчинки. Для того, щоб ці діти почали співпереживати або допомагати, їи необхідний  невеличкий «поштовх» у вигляді нагадування.

Низький рівень характерний для учнів низьким рівнем розуміння доброго і поганого; вони не вміють співчувати і допомагати іншим, не виконують норми моралі . Ці діти здебільшого грубі і непривітні, мають мало друзів. Вони не відвідують гуртки, не ходять на масові свята тощо.

Програма констатуючого експерименту передбачала визначення ефективності виховного процесу в початкових класах щодо виховання духовно-моральних цінностей дітей; здійснення діагностики духовно-моральних цінностей згідно з визначеними критеріями та показниками.

Бесіди з учителями  та батьками учнів засвідчили, що завдання виховання духовно-моральних цінностей дітей усвідомлюється недостатньо як батьками, так і вчителями. Головна увага вчителів спрямована на розвиток техніки читання і розуміння учнями змісту прочитаних творів (у школах нового типу дітей привчають звертати увагу на свій зовнішній вигляд, поведінку).

Діагностика старшокласників проводилася на контрольних заняттях з допомогою розроблених нами методик .

Таблиця 2.1

Результати усвідомлення  змісту духовно-моральних цінностей школярами

У процесі опрацювання матеріалів за кожен із показників учень одержував від 3 до 12 балів: 3-6 балів – низький рівень; 7-9 балів – середній рівень; 10-12 балів – високий рівень

Проаналізувавши відповіді дітей за анкетою, отримали результати, що представлені нижче в таблиці.

Таблиця 2.2

Рівні сформованості духовно-моральних цінностей у старшокласників