Економічні механізми державного управління природоохоронною діяльністю

            Обмежити число забруднюючих речовин, по яких нараховуються платежі, не більш ніж десятьма, провівши детальний аналіз існуючої практики зборів за забруднення (замість збору за викиди в атмосферне повітря пересувними джерелами ввести продуктовий податок на моторне паливо);

            Розглянути   можливість   введення   продуктових податків   на   екологічно   небезпечні продукти (наприклад, автомобільні покришки, використані акумулятори тощо), які можуть забезпечити Фонду стабільні надходження;

            Скоротити кількість місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, сконцентрувати ресурси на національному й обласному рівні, наближаючи їх до виконавців проектів;

            Повернути в розпорядження Мінприроди частини надходжень від зборів за забруднення навколишнього природного середовища, що передані іншим міністерствам і відомствам, з метою нагромадження критичної маси ресурсів для великих природоохоронних інвестицій і забезпечення кращого контролю досягнення екологічних показників;

            Ввести середньострокове бюджетне планування, що забезпечує   організацію виконання проектів протягом  декількох років;

            Враховувати галузеві особливості при визначенні збору за спеціальне водокористування для підприємств житлово-комунального господарства, інших галузей економіки;

            Чітко розмежувати поняття водоспоживач та водокористувач для підприємств водопостачання і водовідведення та населення України;

            Усунути розбіжності та протиріччя у законодавстві щодо регулювання водоспоживання та водокористування (Водний кодекс України та Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища”, відповідні постанови Кабінету Міністрів України, галузеві нормативи);

            Забезпечити широке інформування громадськості про екологічний стан в державі, про екологічні проекти, що реалізовуються (веб-сайт, процедури інформування про роботу Фонду, Мінприроди);

            Забезпечити впровадження у школах, вищих навчальних закладах екологічного виховання, екологічної освіти, розгорнути загальнодержавні компанії, акції  з екологічних заходів – посадки дерев, прибирання сміття тощо.

Реалізація зазначених рекомендацій дозволить вирішити найголовніші проблемні питання у сфері державного управління природоохоронною діяльністю, створити належну законодавчу базу для ефективного застосування економічних механізмів природоохоронної діяльності та забезпечити реалізацію державної політики щодо досягнення екологічної сталості, як основи розвитку сучасної держави.

Список використаної літератури

1.            Конституція України.

2.            Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.92, №1264-XII.

3.            Закон України „Про страхування” від 7.03.96, №85/96-ВР.

4.            Водний кодекс України.

5.            Земельний кодекс України.

6.            Про основні напрями державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 5.03.98 №188/98-ВР.

7.            Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 1999 р. №836 „Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту”.

8.            Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999р. №1494 „Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту”.

9.            Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999р. №303 „Про затвердження Порядку нормативів збору платежів за забруднення навколишнього природного середовища й одержання цих зборів”.

10.        Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002р. №181 „Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища”.

11.        Наказ Мінприроди від 21 травня 2002 р. „189, зареєстрований у Міністерстві юстиції 6 червня 2002 р. за №482/6770 „Про порядок планування й фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища”.

12.        Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища у 2001 році.

13.        Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища у 2003 році.

14.        Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища у 2004 році.

15.        Національна доповідь щодо якості питної води та стану питного водопостачання України у 2003 році.

16.        Національна доповідь щодо якості питної води та стану питного водопостачання України у 2004 році.

17.        Національна доповідь щодо якості питної води та стану питного водопостачання України у 2006 році.

18.        Обзор деятельности Государственного фонда охраны окружающей природной среды Украины. Финансирование природоохранной деятельности – OECD. Организация экономического сотрудничества и развития. - 2006.

19.        Оценка и обзор масштаба задач управления природоохранной деятельностью в странах восточной Европы, Кавказа и Средней Азии. Совещание Министров охраны окружающей среды  стран ВЕКЦА и их партнеров 21-22 октября 2004 года. - OECD. Организация экономического сотрудничества и развития. - 2004.

20.        Окружающая среда и Цели развития на тысячелетие, - «Декларация тысячелетия», ООН, сентябрь 2000 г.

21.        Принимая выполнимые обязательства. Экологическая стратегия Всемирного банка, - Всемирный банк, декабрь 2001 г.

22.        Повестка Дня на XXI век / Agenda 21- Организация Объединенных Наций.  

23.        Справочник по экологическим фондам стран с переходной экономикой. Региональный обзор и обзоры деятельности ряда экологических фондов стран центральной и восточной Европы и новых независимых государств. - OECD. Организация экономического сотрудничества и развития. - 2000.

24.        Сборник докладов Международного Конгресса „Экология Технология Экономика Водопровода и Канализации – 99”. – Украина, Крым, Ялта. – 18-22 мая 1999 года.

25.        Збірка доповідей Міжнародного Конгресу „Екологія Технологія Економіка Водопроводу и Каналізації – 2005”. – Україна, Крим, Ялта. – 24-27 травня 2005 року.

26.        Україна у цифрах у 2005 році. Державний комітет статистики України.

27.        Звіт про науково дослідну роботу „Розробка проекту науково обґрунтованих  нормативів збору за спеціальне водокористування підприємствами  водопровідно-каналізаційного господарства ( з урахуванням галузевої специфіки та еколого-економічним обґрунтуванням)”// Асоціація „Центр керування промисловими відходами”. – Х. – 2004.

28.        Ефективність державного управління. Практикум. Випуск 3. Економіка природних ресурсів і довкілля. // За заг.ред. І.Розпутенко. – К- К..І.С. – 2003.

29.        Екологічна економіка, курс лекцій НаУКМА з екологічної науки та політики // В.І. Вовк, 2004.

30.        Основи економічної теорії. Політ економічний аспект. Підручник за заг. Ред.. Климко Г.Н. // Київ. „Знання-Прес”. 2002.

31.        Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності. //Мінприроди. Програма розвитку ООН в Україні. Міжнародний фонд Дніпра. – К. - Видавництво „Геопринт”. – 2000.

32.        Борейко В.Е. Зарубежные философы дикой природы. // К. - Киевский эколого-культурный центр, б.г.

33.        Блауґ Марк. Економічна теорія в ретроспективі. // К. „ОСНОВИ”, - 2001.

34.        Бодров В.Г. Трансформація економічних систем : концепції, моделі, механізми регулювання та управління : Навчальний посібник. - К.: Вид-во УАДУ, 2002.

35.        Бодров В.Г., Крушельницька Т.П., Манойленко О.В., Мартиненко В.Ф. Державне регулювання спеціальних монополій в Україні. // Харків. Видавництво „Константа”. 2005.

36.        Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій. - К.: Вид-во УАДУ, 2002.

37.        Гаман П. Розвиток екологічного страхування в Україні. // Вісник УАДУ. – 1999. - №4. – Стр. 264-274.

38.        Дзюбик С.Д. Сучасна економічна теорія і проблеми її застосування. - К.: Вид-во УАДУ, 2001.

39.        Крисаченко В.С., Мостяєв О.І. Україна: Природа і люди. // Київ. Національний інститут стратегічних досліджень. 2002.

40.        Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення. // Серія „Екологічна безпека”. 2001.

41.        ЛесечкрМ., Чемерис А., Чемерис О. Інвестиційний клімат: теорія і практика. // Українська академія державного управління при Президентові України. Львівський філіал. 2001.

42.        Медиков В.Я. Экономика и власть будущего. // Сибирский государственный индустриальный университет. - Новокузнецк. – 2005.

43.        Мордвинов О. Економічні теорії управління у сфері природокористування і формування екологічної політики розвинутих країн // Вісник УАДУ. – 1999. - №4. – Стр.177-185.

44.        Павликовский Я. Культура и природа // Про ЭКО (спецвыпуск бюлетеня "Охрана дикой природы"). - б.г. - № 11.

45.        Прокоп М. Экономика и охрана окружающей среды // США: экономика, политика, идеология. - № 2. – 1997.

46.        Смит Ф. Рыночная экология: использование частной собственности для охраны окружающей среды // Экономика и математические методы. - Выпуск 1. – 1992.

47.        Стадник В.В., Йохна М.А. Економіка і організація інноваційної діяльності // Київ. Видавничий центр „Академія”. 2005.

48.        Черево Г.В., Яцків М.І. Економіка природокористування // Львів. „Світ”. 1995.

49.        http://www.rada.gov.ua/

50.        http://www.kmu.gov.ua/

51.        http://www.menr.gov.ua/

52.        http://www.djkg.gov.ua/

53.        http://www.minbud.gov.ua/

54.        http://www.oecd.org/

55.        http://www.worldbank.org/

4

Схема 1. Структура економічного механізму природоохоронної діяльності. [25]

Схема 2. Структура економічного механізму природокористування. [25]

Схема 3.Використання коштів природоохоронних фондів. [10]

Схема 4.Надходження коштів до природоохоронних фондів. [10]

Схема 5.Екологічні інвестиції. [10]

Динаміка змін нормативу збору за водокористування

для підприємств житлово-комунального господарства в Україні в цілому

та по Харківській і Полтавській областях за останні 5 років [23]