Лекции по "Международная экономика"

• Електроніки - розвиток електронних компонентів (без оптоелектронних компонентів), таких як інтегральні схеми, плати, рідкі кристали та інші подібні компоненти, що дозволяють значно удосконалити і розвинути основні функції, а також мініатюризувати вироби.

• Комп'ютеризованого виробництва - розвиток технологій для автоматизації промислового виробництва. Наприклад, роботів, машин і апаратів з числовим програмним управлінням, автоматизованих засобів транспортування, що дозволяє значно підвищити гнучкість виробництва і зменшити включеність людини в технологічний процес.

• Нових матеріалів - удосконалення і створення матеріалів, таких, як напівпровідники, оптичні фібер-кабелі, відеодиски тощо, які дозволяють удосконалити застосування інших передових технологій.

• Аерокосмічних технологій - виробництво більшості військових і цивільних вертольотів, літаків і космічних апаратів (без супутників зв'язку), реактивних авіаційних двигунів, літальних тренажерних та автопілотів.

• Озброєння - розвиток технологій військового застосування для виробництва звичайного озброєння, ракет, бомб, мін, торпед, ракетних стартових комплексів тощо.

• Атомних технологій - розвиток обладнання атомних електростанцій, зокрема атомних реакторів і їх частин, обладнання для розщеплення ізотопів, виготовлення твелів тощо (обладнання для медичного застосування більше відносять до групи науки про життя людини).

2.  Монополія найбільших фірм на ринках технологій: науково-дослідні розробки концентруються в найбільших фірмах промислове розвинутих країн, оскільки тільки вони володіють достатніми фінансовими коштами    для проведення дорогих досліджень.

3. Технологічна політика ТНК. Останнім часом відбулися зміни в напрямах НДДКР, проведених ТНК. Дослідження зміщуються в галузі, що визначають успіх у виробничій і збутовій діяльності:

• удосконалювання традиційних  видів виробів для їх кращого пристосування до вимог світового ринку за показниками матеріалоємності, енергоємності, безпеки, надійності тощо;

• створення   принципово   нових   товарів,   дослідження  ринків, де можна очікувати високих прибутків;

• удосконалювання існуючої і створення нової технології. ТНК використовують нові підходи до передачі науково-технологічних досягнень тощо;

4. Взаємини  ТНК із країнами, що розвиваються: у країнах, що розвиваються, ТНК створюють підприємства по випуску комплектуючих виробів, які поставляються на дочірні підприємства в інших країнах. Таким чином ТНК намагаються створити таку структуру міжнародного поділу праці, яка забезпечувала б економічну і технічну залежність країн, що розвиваються. Передаючи технології на виготовлення проміжної продукції в країни з дешевою робочою силою, ТНК тим самим знижує собівартість своїх товарів.

Нерідко ТНК переміщує  в країни, що розвиваються, виробництво товарів, життєвий цикл яких минув і прибуток від реалізації яких поступово зменшується. Ці товари вони одержують за низькими цінами, а потім реалізують їх у свою збутову мережу під своєю відомою товарною маркою, одержуючи підвищений прибуток.

5. Участь у  міжнародному технологічному обміні  «венчурних» фірм (дрібних і середніх фірм із числом зайнятих до 1 тис. чол.).

6. Розвиток  міжнародної технічної допомоги. Ця допомога надається розвинутими країнами країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою в галузі передачі технічних знань, досвіду, технології, технологічноємної продукції, навчання персоналу.