Монополияның мәні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2011 в 21:05, реферат

Описание

«Монополия» терминi бiр немесе шектелген саны бар сатушылар нарығын сипаттау үшiн қолданылады. Монополия бәсекелестердi ығыстырып, өз көшiн арттырады және сатып алушыларға таңдау мүмкiндiгiн қалдырмайды. Сонымен бiрге ол ұсыныс көлемiн анықтап, бағаларды белгiлеу арқылы нарыққа өз ережелерiн қояды. Монополия еркiн бәсекелестiгi бар нарыққа қарама - қарсы түрде жүргiзiледi. Артықшылық тұтынушыға емес, өндiрушiге берiледi, себебi ол өнiмге бағаларды белгiлейдi. Баға мен пайда бәсекелестерден жоғары болып, қоғам және жеке топтар үшiн өте ауыр жағдай тудырады. Сфера және аймақ, кәсiпорындар арасындағы ресурстарды қайта бөлу механизмнi» тиiмдiлiгi бұзылады, экономикалық еркiндiк болмайды, тұтынушылар үшiн де. Тарихи кезеңде әр елдің экономикасына монополияның әр түрлері құрылды: Табиғи монополия және жасанды монополия. Қазақстан Республикасындағы табиғи монополияға жатады.

Работа состоит из  1 файл

Монополияның мәнi.docx

— 32.75 Кб (Скачать документ)

      • прибутки від реалізації цінних паперів, випущених в установленому порядку;

      • цільових та інвестиційних безповоротних  грошових і майнових внесків, добровільних пожертвувань, спонсорських внесків, які надходять від українських та іноземних організацій і громадян;

      • інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

      Учасники  Товариства є власниками майна, внесеного  ними в Товариство, отриманих прибутків, а також іншого майна, одержаного або придбаного Товариством за іншими підставами, не забороненими чинним законодавством України.

      Порядок розподілу прибутків визначається Договором про створення і  діяльність Товариства.

      Головним  засобом виробництва у даному господарстві виступає - земля. У зв’язку з тим, що землі, які орендує господарство різні за якістю ґрунтів, їх розділено на два сорти: I – кращі землі і II – гірші землі. Частина земель, які використовує господарство підлягає затопленню річки Дністер під час паводків, яке призводить до значних втрат і збитків для господарства. Близько 50% із всіх земель, які орендуються припадають на землі II категорії і землі, які підпадають затопленню. Таким чином, керівникам господарства необхідно правильно і ефективно використовувати земельні ресурси для їхньої максимальної віддачі. Землі господарства за своєю природною родючістю в порівнянні до земель в загальному по району, відносяться до  IV-V категорій. Це свідчить про те, що для досягнення бажаної, запланованої урожайності сільськогосподарських культур господарству необхідно затрачати значно більше коштів, ніж його конкурентам у яких якісніші землі.

      Напрямок  розвитку господарства скотарсько-молочний з розвинутим овочевим та зерновим господарством.

      Майже усі процеси в рослинництві і тваринництві механізовані. Загальний рівень механізації у рослинництві становить 60-80%, у тваринництві – 70-80%.

      Природно-кліматичні умови дозволяють господарству вирощувати основні сільськогосподарські культури. При правильному і раціональному користуванні ресурсами підприємство матиме перспективи для свого подальшого успішного розвитку.

      Основною  метою діяльності господарства є задоволення потреб населення в сільськогосподарській продукції, роботах і послугах і реалізація на основі одержаного прибутку соціальних і економічних інтересів працівників господарства. Крім того підприємство здійснює й інші, не заборонені законом види діяльності.

      Важливий вплив на виробничу діяльність мають розміри господарства, які значною мірою визначають ефективність застосування технічних засобів та технологій виробництва. За розмірами СГ ТзОВ “Горуцьке” є досить великим підприємством, про що, зокрема, свідчать розміри сільськогосподарських угідь, які використовуються для виробництва продукції (табл. 2.1). 

  Таблиця 2.1

Розміри і структура земельних угідь СГ ТзОВ “Горуцьке”

    Види угідь
    Площа, га
    Структура, %
2010 р до 2008 р.%
2008 р. 2009 р. 2010 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р.
Земельні  угіддя 1034 1034 1027,94 100 100 100 99,41
Всього с.г. угідь 1034 1034 1027,94 100 100 100 99,41
з них : рілля 568 568 548,39 54,93 54,93 53,35 96,55
    сінокоси
308 308 306,19 29,79 29,79 29,79 99,41
    пасовища
158 158 173,36 15,28 15,28 16,86 109,72
 

      Аналізуючи  таблицю 2.1 бачимо, що площа земельних угідь у господарстві відповідає розмірам сільськогосподарських угідь. Впродовж 2008–2010 рр. загальна площа земельних угідь у користуванні підприємства скоротилася на 0,59%, в тому числі ріллі – на 3,45%. Це пов’язано із вилученням окремими громадянами своїх паїв після закінчення договорів оренди. Площа пасовища була збільшена на 9,72% з метою покращення кормової бази. Структура земельних угідь свідчить про високий рівень розораності земель, що є негативним з позицій раціонального природокористування.

      Розмір  сільськогосподарського підприємства впливає на впровадження сучасної техніки, наукової організації праці, підвищення його продуктивності, рівень собівартості продукції. Прямим показником розміру сільськогосподарського підприємства прийнято вважати площу сільськогосподарських угідь, а також чисельність середньорічних робітників та інші показники.

      Економічний стан підприємства значною мірою  визначається його ресурсним потенціалом і результатами господарської діяльності, зокрема показниками продуктивності виробництва та дохідності. Для СГ ТзОВ «Горуцьке» ці показники наведені у табл. 2.2.

      Дані  таблиці свідчать про значні зміни  економічних умов і результатів  діяльності досліджуваного підприємства. Так, впродовж 2008–2010 рр. мало місце скорочення не лише посівних площ, але й поголів’я худоби – на 35,2%. Причинами зменшення поголів’я можуть бути: розпродаж тварин внаслідок збитковості галузі, низький рівень одержання приплоду, падіж тварин.

      Таблиця 2.2

Основні економічні показники  СГ ТзОВ “Горуцьке”
Показники 2008р. 2009р. 2010р. 2010 р. до 2008 р., %
Площа сільськогосподарських угідь, га 1034 1034 1027,94 99,4
в т.ч.ріллі 568 568 548,39 96,5
Середньорічна чисельність сільськогосподарських працівників, осіб 58 47 39 67,2
Первісна  вартість основних засобів на кінець року, тис. грн. 2467 2467 2489 100,9
Рівень  зносу основних засобів, % 72,8 73,3 73,2 100,5
Грошові надходження, тис. грн. 1428 1446 1905 133,4
Виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, тис.грн 1409,6 1423,8 1895,3 134,5
у т.ч. на 1 га сільськогосподарських угідь, грн. 1363,2 1377,0 1843,8 135,2
на  одного середньорічного працівника, тис. грн. 24,3 30,3 48,6 у 2 рази
Поголів’я великої рогатої худоби на кінець року, голів 159 122 103 64,8
у т.ч. корів 160 170 80 50,0
Обсяг виробництва, ц :               зернових та зернобобових 6429 4803 2889 44,9
ріпаку 254 331 1183 у 4,7 раза
картоплі 4058 4800 3190 78,6
овочів 2237 890 1490 66,6
приросту  великої рогатої худоби 145 174 153 105,5
молока 2756 2430 1420 51,5
Чистий  прибуток, тис .грн. -14 87 266 у 19 разів
 

      Наслідком зменшення масштабів діяльності стало скорочення середньорічної чисельності працівників на 32,8%, що зумовлено більшою механізацією робіт. У той же час первісна вартість основних засобів за досліджуваний період зросла на 0,9%, що є позитивним явищем.

      Грошові надходження зросли на 33,4%, в тому числі за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції на 34,5%. Також відбулося збільшення такого показника, як виручка від реалізації сільськогосподарської продукції на одного середньорічного працівника у 2 рази за рахунок зменшення чисельності працівників.

      Чистий  прибуток у звітному році у 19 разів збільшився порівняно із базисним роком за рахунок збільшення грошових надходжень, а також зменшення фонду оплати праці працівникам.

      Зменшилися обсяги виробництва зернових та зернобобових на 55,1%, картоплі на 21,4% – це відбулося за рахунок зменшення урожайності цих культур, овочів на 33,4% за рахунок зменшення площі посіву під ці культури, молока на 48,5% за рахунок зменшення поголів'я. Проте відбулося збільшення обсягів виробництва такої культури як ріпак аж у 4,6 рази за рахунок збільшення посівної площі. Збільшився приріст великої рогатої худоби у зв'язку із покращенням кормової бази.

      Проведений  аналіз свідчить про необхідність розробки відповідних заходів, спрямованих на зниження витрат та підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції у СГ ТзОВ «Горуцьке», в тому числі й овочів.

      Урожайність – найважливіший результативний показник сільськогосподарського виробництва  в цілому. Його рівень відображає вплив  економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської  діяльності сільськогосподарських  підприємств і господарств.

      Продуктивність  сільськогосподарських тварин —  кількість і якість продукції, яку  одержують за певний період (добу, місяць, рік, протягом життя) від тварини, або  здатність робочої худоби виконувати певну роботу. Сільськогосподарських  тварин розводять головним чином з метою виробництва продуктів харчування і сировини для переробної промисловості, тому продуктивність сільськогосподарських тварин — основна їх господарсько-корисна властивість.

      Можна стверджувати, що тенденції зміни  урожайності основних сільськогосподарських культур та продуктивності тварин значною мірою визначають загальні тенденції економічного розвитку сільськогосподарського виробництва (табл. 2.3).

      Таблиця 2.3

Динаміка  урожайності основних сільськогосподарських  культур та продуктивності тварин у СГ ТзОВ „Горуцьке”, ц/га

Показник
2008 р. 2009 р. 2010 р. 2010 р. до 2008 р., %
Урожайність, ц/га:

зернових та зернобобових

15,7 12 10,9 69,4
у т.ч. пшениці озимої 19,5 15,4 11,8 60,5
    ріпаку
9,1 33,1 13 142,9
    картоплі
126,8 160 110 86,8
    овочів 
82,9 80,9 114,6 138,2
Надій молока на середньорічну корову, кг 1723 1429 1775 103,0
Середньодобовий приріст великої рогатої худоби, г 249,9 390,7 407 162,9
 

    Фінансові результати діяльності господарства значною  мірою визначаються показниками досягнутим рівнем технологічної ефективності у рослинництві і тваринництві, а саме урожайності культур і продуктивності тварин. Більшість цих параметрів впродовж останніх трьох років у СГ ТзОВ „Горуцьке” мали позитивну динаміку. Зокрема, урожайність ріпаку за період з 2008 р. по 2010 р. збільшилась з 9,1 ц/га до 13 ц/га, овочів - на 38,2%, надій молока зріс на 52 кг, а середньодобовий приріст ВРХ збільшився у 1,6 рази – із 249,9 до 407 г.

      Важливе місце у економічній характеристиці господарства займає його виробничий напрям (спеціалізація). Його визначають за розвитком окремих галузей та виробництв, зокрема тих, які займають найбільшу частку у структурі товарної продукції (табл. 2.).

Информация о работе Монополияның мәні