Монополияның мәні

  Таблиця 2.

Вартість і структура товарної продукції у СГ ТзОВ „Горуцьке”,

    Рентабельність  — поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від  реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення. Для кількісного виміру рентабельності в цілому по аграрних підприємствах використовують такий показник як рівень рентабельності.

      Аналіз  динаміки рівня рентабельності основних видів сільськогосподарської продукції в цілому по підприємству показує, що галузь рослинництва більш рентабельна, ніж тваринництво (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Динаміка  рівня рентабельності основних видів сільськогосподарської продукції у СГ ТзОВ “Горуцьке”, %

      Як  свідчать наведені у табл. 2.4 дані, рівень рентабельності у 2010 р. порівняно з 2008 р. зменшився тільки зернових та зернобобових з 9 % до         -25,2 %, тому ці культури можна вважати  збитковими. Але стосовно більшості  видів сільськогосподарської продукції спостерігається збільшення рівня рентабельності – це ріпак, картопля, овочі, приріст великої рогатої худоби, молоко. Хоча рівень рентабельності приросту великої рогатої худоби і збільшився, проте цей вид продукції все ж таки залишається нерентабельним. А от виробництво молока в останні два роки є рентабельним. Найбільше, на 75,1% підвищилася рентабельність виробництва овочів, що є досить позитивним явищем і свідчить про позитивні перспективи галузі. 
 

      2.1.2. Стан екологічної безпеки  

     Виробництво будь-якої продукції на сучасному  етапі розвитку продуктивних сил  пов’язане з певним впливом на навколишнє середовище. Побічним продуктом  кожної економічної діяльності, в  тому числі пов’язаної з сільськогосподарською  діяльністю, є забруднення навколишнього середовища.

     В Україні ще не сформувались досконалі  методики комплексного підходу до визначення еколого-економічної ефективності виробництва сільськогосподарської  продукції. Недостатньо відпрацьовано  механізм визначення впливу окремих факторів на ступінь екологічної чистоти кінцевої сільськогосподарської продукції, методику визначення еколого-економічної ефективності заходів для зменшення надходження радіонуклідів у кінцеву продукцію, отриману на забруднених територіях. З поглибленням економічної та екологічної кризи актуальність цих питань зростає.

     Слід  зазначити, що в країнах з розвиненими  ринковими відносинами вже протягом десятиріч при визначенні економічної  ефективності будь-якого виробництва  насамперед звертають увагу на екологічну доцільність розпочатої справи чи діючого процесу, а вже потім – безпосередньо на економічну.

     На  жаль, у нашій країні поки що відсутня аналогічна практика, немає методик  комплексного підходу до визначення еколого-економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, навіть не існує загальноприйнятої термінології щодо визначення самого цього поняття і його показників. Окремі вчені роблять лише перші кроки до вирішення цього питання.

     В умовах екологічної кризи та гіперінфляції запропоновано методику визначення еколого-економічної ефективності виробництва овочів, яка базується на використанні натуральних комплексних показників, з допомогою яких можна встановити найбільш економічно і екологічно вигідні сорти культури, тобто такі, що найменше накопичують шкідливі речовини, потребують найменших витрат праці і мають найвищу поживність.

     Аналіз екологічного стану у СГ ТзОВ “Горуцьке”дозволяє зробити як позитивні, так і негативні висновки. З одного боку можна відзначити, що виробництво більшості видів сільськогосподарської продукції, зокрема овочів, та, які виробляються у господарстві, відповідає основним екологічним вимогам, викладеним у відповідних нормативних документах.

     Останнім часом, у зв'язку з інтенсифікацією виробництва помітно погіршився баланс гумусу, зросла концентрація шкідливих речовин, підвищилась кислотність ґрунтів, порушився їх повітряний і водний режим, погіршилась структура ґрунтів. Без застосування необхідних запобіжних заходів може і далі порушуватись їх агрофон та знижуватися родючість полів, зменшуватись вміст гумусу, що зумовить прогресуючу їх деградацію.

     У СГ ТзОВ “Горуцьке” зустрічаються випадки забруднення ґрунтів стічними водами, у зв'язку з тим, що належним чином не налагоджене відведення їх у відстійники.

     Ґрунти на території СГ ТзОВ “Горуцьке” переважно дерново-буроземні суглинисті в яких буре забарвлення і малий вміст гумусу, та бурі гірсько-лісові, в яких склад гумусу 2,5%.

      Територія СГ ТзОВ “Горуцьке” належить до помірно теплової зони і характеризується позитивним річним балансом вологи, швидкою зміною погоди, порівняно прохолодним літом і м'якою зимою. Перші заморозки починаються у жовтні, а весняні приморозки закінчуються в кінці травня. Середньорічна температура повітря становить + 7,5 С. Тривалість періоду з середньодобовими температурами вище + 5 С становить 200-210 днів, а період вегетації сільськогосподарських культур з середньодобовими температурами вище + 10 С – 150-160 днів. За багаторічними спостереженнями  середньорічна сума опадів становить 600-800 мм. Пануючими вітрами є західні і північно-західні.

      Землі СГ ТзОВ “Горуцьке” представлені переважно субпіщаними ґрунтами. Наслідки агроґрунтового обстеження свідчать про неоднорідність ґрунтів господарства за вмістом рухомих форм азоту, фосфору і калію. Вони не є перенасичені шкідливими хімічними речовинами. Це в повній мірі обумовлено нестачею коштів на отрутохімікати та мінеральні добрива. Продукція рослинництва є екологічно чистою.

     Важливою та назрілою господарською проблемою є ефективне використання та охорона прісних вод, організація їх раціонального розподілу за галузями, та в цілому по господарству.

     Основними джерелами забруднення питних і технічних вод є: стоки з машинного двору часто попадають у воду, що негативно відбивається на її смакових якостях і вода стає непридатною для споживання.

     Важливим екологічним чинником, який потребує охорони та систематичного контролю за його станом, є атмосферне повітря. Аналізуючи стан охорони повітря, насамперед треба виявити джерела його забруднення, серед яких у сільськогосподарських підприємствах найчастіше зустрічаються такі: викидні гази двигунів тракторів, автомобілів, комбайнів та інших машин, які використовуються на виробництві; викиди промислових та побутових підприємств - котелень, цехів з переробки сільськогосподарської продукції; випаровування нафтопродуктів при неправильному їх зберіганні та використанні; втратах на машинних дворах, у майстернях, сховищах пального і мастил.

      Важливим  напрямком охорони навколишнього  середовища і раціонального використання земель є боротьба з водною та вітровою ерозіями.

     У СГ ТзОВ “Горуцьке” зовсім мало виділяється коштів на вирішення екологічних проблем. Окремого обліку цих витрат не ведеться, а тому важко визначити їх величину. Лише на основі первинних облікових документів вдалося визначити деякі витрати коштів, які можна вважати як екологічні витрати (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

  Динаміка  обсягів та структури  витрат на проведення екологічних заходів у СГ ТзОВ “Горуцьке”

      Як видно з даних, підприємство виділяє мало коштів на екологічні заходи. Інші заходи потребують значно більше. Це можна зробити за рахунок централізованих екологічних фондів. Формування таких фондів повинно здійснюватися як за рахунок спеціальних екологічних податків, так і бюджету. Таким чином, аналіз впливу СГ ТзОВ “Горуцьке” на навколишнє природне середовища показав, що є низка проблем екологічного характеру, на вирішення яких потрібно звернути увагу. Це дозволить запобігти виникненню економічних збитків, пов’язаних із забрудненням довкілля. Перелік таких заходів та орієнтовний обсяг їхнього фінансування наведено в табл. 2.6.