Напрямки прискорення обігу оборотних коштів на прикладі підприємства ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

 

 

Грошові кошти

 

Дебіторська заборгованість

Виробничі запаси

Грошова продукція

 

Рисунок 3.6 - Кругообіг оборотного капіталу підприємства за професором Павловим Л.М.

 

Отже, структура оборотних коштів залежить від галузевої приналежності підприємства, характеру і особливостей організації виробничої діяльності, умов постачання і збуту, розрахунків з споживачами і постачальниками. [7]

 

 

3.4. Нормування оборотних коштів  підприємства

Процес розробки економічно обґрунтованих величин оборотних коштів, необхідних для організації нормальної роботи підприємства, називається нормуванням оборотних коштів. Нормування оборотних коштів здійснюється в грошовому виразі. [29]

За Грузиновим В.П., визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період - рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається за проведення таких робіт:

1). визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів. Норма оборотних коштів - це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках чи гривнях. Норми в днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей. Наприклад, норма запасу складає 24 дні. Отже, запасів повинне бути рівно стільки, скільки забезпечить виробництво в перебігу 24 днів. У разі великої номенклатури розрахунок здійснюється в тій частині, яка становить (вартісне) не менше 70-80% загальних витрат за статтею в цілому;

2) встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво;

3) визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат в грошовому вираженні  на відповідну норму запасу в днях;

4) розрахунок сукупного нормативу, або загальної потреби в оборотних коштах, на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями;

5) заключний етап нормування - визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція:

а) у виробничих запасах(ВЗ):

- сировина;

- основні матеріали;

- купувальні п/фабрикати;

- допоміжні матеріали;

- тара;

- запаси для ремонту;

- незавершене виробництво (НЗВ). [29]

Норматив оборотних коштів на розраховують за формулою 2:

 

НО = СО · ДО,

(3.1)

де СО - середньодобова витрата сировини (визначається розподілом суми витрат даного вигляду ВЗ за відповідний квартал залежно від галузі на кількість днів в кварталі (90 днів);

ДО - норма запасу в днях (відображає кількість днів, в перебігу яких оборотні кошти перебувають в матеріальних запасах).

 

Вчений Зайцев Н.Л. додав, що норматив оборотних коштів на встановлюється по двох основних групах матеріалів:

1) група 1 - матеріали, що витрачаються регулярно і у великій кількості;

2) група 2 - допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві рідкісної в незначному об'ємі. Норматив обчислюється аналітичним методом на основі фактичних даних за ряд років. [16]

За Егоренко Д.В., норматив оборотних коштів в більшості підприємств промисловості встановлюється на 1000 грн. балансової вартості машин, обладнання і транспортних засобів. [31]

Норма оборотних коштів на тару визначається в гривнях на 1000 грн. товарної продукції.

б) у незавершеному  виробництві. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві визначається по формулі:

 

Н = Р · Т · ДО,

(3.2)

 

де Р - одноденні витрати на виробництво продукції;

Т - тривалість виробничого циклу в днях;

К - коефіцієнт наростання витрат.

 

Коефіцієнт наростання витрат відображає характер наростання витрат в незавершеному виробництві  по днях виробничого циклу.

в) готова продукція.(ГП).Нормування оборотних коштів по запасах ГП здійснюється на основі формули:

,

(3.3)

 

де Н_Г.Г. - оборотні кошти по готовій продукції;

Н_з - норма запасу в днях;

Т_п - об'єм товарної продукції;

Д - кількість днів в  кварталі;

Нз - обчислюється як середня величина на основі норм запасів по видах.

 

г) норматив витрат майбутніх  періодів розрахований за формулою:

 

,

(3.4)

 

де α_м.п. – питома вага витрат майбутніх періодів в собівартості майбутньої продукції;

С_т.п. – собівартість товарної продукції майбутнього періоду.

 

Розробка норм запасу є найскладнішою частиною роботи визначення потреби підприємства в оборотних коштах, тому норми можуть використовуватися протягом ряду років.

Значення нормування оборотних коштів полягає в такому. По-перше, правильне визначення нормативу  оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.

По-друге, нормування оборотних  коштів дає змогу ефективно використовувати  оборотні кошти на кожному підприємстві.

По-третє, від правильно  встановленого нормативу оборотних  коштів залежить виконання плану  виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.

По-четверте, обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.

3.5. Методика аналізу і оцінки оборотних коштів на підприємстві

Оцінити наслідки ефективно підприємство використовую свої ресурси дозволяє аналіз оборотних коштів, оскільки саме цей аналіз показників зумовлює платоспроможність, фінансову стійкість та стабільність діяльності господарюючого суб’єкту. [31]

За професором Бутинцем Ф.Ф., аналіз оборотних коштів проявляється а  динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту коштів підприємства.[11]

На думку вченого, аналіз і оцінка оборотних коштів проводиться у  кілька етапів, що здійснюється у певній послідовності:

1) загальна оцінка оборотних  коштів як за якісними критеріями, так і за допомогою кількісних  показників. В процесі дослідження проводиться співвідношення темпів зміни розміру прибутку, обсягу реалізації та активів:

ТП > ТР > ТА>100%,

(3.5)

 

де Т_П – темп зростання прибутку;

Т_Р – темп зростання обсягу реалізації;

Т_А – темп зростання вартості активів.

 

2) розрахунок та оцінка показників ефективності господарської діяльності, що оцінюються в витратах, ресурсах або доходах;

3) комплексна оцінка  оборотних коштів, що виражається  в ефективності використання  власних засобів підприємства  і одиниці оборотності активів  підприємства:

- швидкості обороту – кількість оборотів, що роблять за період, який аналізується, активи підприємства, або їх складові;

- період обороту –  середнім строком, за який повертаються  грошові кошти, що вкладені  у господарську діяльність підприємства.

Розрахунок тривалості обороту оборотних коштів за професором Бутинцем Ф.Ф. наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Розрахунок тривалості обороту оборотних коштів за професором Бутинцем Ф.Ф.

Показник	Розрахунок
Період обороту: - активів	365/коефіцієнт оборотності  активів
- дебіторської заборгованості (К1)	365/коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості
- запасів (К2)	365/коефіцієнт оборотності  запасів
- кредиторської заборгованості (К3)	365/коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості
Фінансовий цикл	К1+К2+К3, або тривалість операційного циклу – тривалість погашення кредиторської заборгованості
Якщо період обороту  оборотних коштів підприємства більше року, тобто за надто тривалий термін, то причинами цього можуть бути: значна сума активів; недостача грошових коштів для здійснення діяльності; тривалий термін реалізації готової продукції; значна частка запасів сировини в складі матеріальних запасів; повільний оборот дебіторської заборгованості.

 

4) аналіз дебіторської  та кредиторської заборгованості.

Професор також запропонував для аналізу оборотних коштів, їх нормування за рахунок визначення потреби в матеріальних ресурсах.

На думку автора, потреба  в матеріальних ресурсах встановлюється в наступному порядку (рисунок 3.7).

 

На підставі замовлень  і розрахунків відділів і служб технічної підготовки виробництва

Дослідні та експериментальні роботи

 

На підставі виробничої програми виробництва інструменту, спец оснащення власними силами та норм витрачання матеріалу на їх одиницю

Виготовлення інструменту  і спеціального обладнання

 

На підставі діючих норм на одиницю обладнання, одиницю виробничої прощі, використовуючи відповідні кошторисні розрахунки

Ремонтно-експлуатаційні потреби

 

Рисунок 3.7 – Порядок  розрахунку потреби в матеріальних ресурсах

А, задоволення потреб підприємства в матеріальних ресурсах здійснюється двома шляхами: екстенсивним і інтенсивним (рисунок 3.8).

 

Шляхи забезпечення підприємства матеріальними ресурсами

 

Екстенсивний

передбачає збільшення придбання та виробництва матеріальних ресурсів і пов'язаний з додатковими витратами, що призводять до зростання ваги матеріальних витрат. При цьому собівартість продукції може зменшитись, якщо збільшити обсяг виробництва чи скоротити постійні витрати

 

- збільшення добування  сировини та ресурсів; - збільшення виробництва  матеріальних ресурсів (матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих  виробів, палива, енергії тощо)

 

Інтенсивний

 

передбачає більш економне витрачання наявних запасів у  процесі виробництва продукції, що забезпечує скорочення питомої ваги матеріальних витрат і зниження собівартості продукції

 

- раціональний розкрій  матеріалів; - застосування прогресивних, науково обґрунтованих норм витрачання матеріальних ресурсів і їх дотримання у процесі виробництва; - використання безвідходних  технологій; - утилізація відходів  матеріальних ресурсів

 

Рисунок 3.8 – Шляхи  забезпечення матеріальними ресурсами

 

Професор Волкова В.І., визначила, що критерієм оцінки оборотних коштів являється тривалість періоду обороту. Чим триваліше оборот оборотних коштів і чим довше вони знаходяться на любій його стадії, ти менш ефективно вони працюють. [12]