Обортність оборотних коштів

 

Сьогодні для успішного  функціонування промислового підприємства на ринку оцінка його конкурентоспроможності є об'єктивною необхідністю.

Основними показниками високого рівня  конкурентоспроможності підприємства слугують високий рівень конкурентоспроможність продукції, що ним випускається, та частка ринку, яку він займає. Основними факторами, що впливають на конкурентоспроможність товару є його якість та ціна. Здійснити оцінку конкурентоспроможності продукції без визначення стану конкурентоспроможності підприємства неможливо. Як зазначалось в попередніх розділах, на конкурентоспроможність оказують значний вплив зовнішні фактори.

Розглянемо чинники, які  здійснюють негативний вплив на вітчизняний  ринок металопродукції.

Різке погіршення умов зовнішньої торгівлі. Традиційно основними позиціями зовнішніх поставок є напівфабрикати (насамперед, квадратна заготовка й сляби), довгомірний (арматури, катанка) і плаский прокат.

Проте в ІІІ кв. 2010 році умови зовнішньої торгівлі різко погіршилися. Ключовим чинником стало різке звуження попиту на металопродукцію, що спостерігалося у всіх регіонах, за виключенням Південно-Східної Азії. Це мало наслідком падіння вартості металопродукції з липня 2008 року по лютий 2009рік майже вчетверо.

Особливо різко попит зменшився в країнах, які спеціалізуються на видобуванні нафти та газу. Зниження ціни нафти з 147 дол./барель в квітні 2008році до 35 дол./барель в листопаді 2010 році суттєво звузило їхні доходи, в результаті чого було заморожено значну кількість будівництв.

Слідом за світовими  виробниками, ціни на металопродукцію  почали понижувати і вітчизняні компанії, в середньому ціни знизилися більш, ніж втричі.

Звуження попиту закономірно  загострило конкуренцію: на ринку змогли залишитися лише ті виробники, які зуміли максимально знизити собівартість продукції. За таких умов, негативними чинниками, які погіршили позиції вітчизняних виробників, стали:

- висока матеріало-  і енергоємність продукції через  застарілі технології та зношеність  основних фондів.

- монополізм на сировинних ринках України (передусім ринках залізорудної сировини, коксівного вугілля та коксу), що має наслідком більш високу вартість сировини за низької якості;

- неконтрольоване і  непрогнозоване зростання цін  та тарифів на послуги державних монополій, яке спостерігалося в 2008-2010 роках. Передусім йдеться про тарифи на електроенергію, залізничні перевезення, акордні ставки портових зборів, ставку цільової надбавки до ціни на газ тощо;

- відсутність адекватної  та ефективної антикризової політики з боку уряду на першому етапі проникнення фінансової кризи в Україну;

- звуження внутрішніх  ринків. Внутрішній ринок металопродукції  в останні роки стрімко розширювався, і в 2010 році сягнув майже 10,5 млн. т сталі та 8 млн. т. прокату. Завдяки цьому вітчизняні металургійні компанії відвантажили на внутрішній ринок майже 30 % виробленої продукції. За вирахуванням імпорту, вітчизняний ринок в минулому році міг абсорбувати до 38-39 % вітчизняного прокату.

Проте зниження ділової  активності в Україні призвело до того, що за перші п’ять місяців 2010 року, реальне споживання сталі в Україні знизилося на 43 %, видиме (виробництво плюс експорт мінус імпорт) - на 57 %. Наразі співвідношення між внутрішніми поставками та експортом знову сягнуло 20:80, що було характерним для кризових 1990-х років.

Згідно прогнозів, в  найближчому майбутньому внутрішнє  споживання не здатне буде поглинути навіть 30% виробленої сталі. Крім того, впливає на внутрішній ринок металопродукції:

- скорочення виробництва  й, відповідно, попиту основних споживачів металопродукції – будівельних, машинобудівних, трубних підприємств й «Укрзалізниці»;

- погіршення платоспроможності  споживачів металопродукції внаслідок  «заморожування» кредитування;

- повільне наповнення  Стабілізаційного фонду, з якого фінансуються великі інфраструктурні проекти, на які металургійні компанії покладали великі надії цього року.

Зараз найбільш доступними для України є ринки Азії й  Північної Африки. Чимало країн, зокрема, В’єтнам, Іран, Ізраїль, Пакистан, ОАЕ, Катар та ін., в 2009-2010 рр. через істотне перевищення попиту над внутрішніми пропозиціями практично повністю скасували імпортні мита на всю сталеву продукцію.

За підсумками першого півріччя 2010 році українські підприємства гірничо-металургійного комплексу, за попередніми даними, скоротили виробництво чавуну, сталі і прокату на 34-39 % в порівнянні з аналогічним періодом 2008 році, залізорудної сировини – на 22-35 %.

При цьому виробництво готового прокату за шість місяців скоротилося  на 34 % – до 12,354 млн. т, сталі – на 39 % до 13,615 млн. т, чавуну – на 35 % до 11,976 млн. т, виробництво труб знизилося на 43 % – до 728 тис. т, метизів – на 50 % до 99 тис. т, коксу – на 26 % до 8,280 млн. т.

На майбутній період прогнозується, що тиск на ринок металопродукції  здійснюватимуть наступні чинники:

1. Спад ділової активності в  арабських країнах, що пов’язане  зі святкуванням Рамадану (серпень  – ІІ пол. вересня). Традиційно  в цей період закупівлі металу  в арабських країнах скорочуються  у 4-5 разів, що формує стійкий  низхідний ціновий тренд.

2. Перегляд цін на сировину. Як  тільки китайські металургійні  компанії

доб’ються зменшення  ціни від трьох найбільших постачальників, вартість продукції китайських виробників почне знижуватися, що може переламати висхідну тенденцію на ринку. На даний момент багато китайських компаній купують ЗРС по ціні 95-98 дол./т (концентрат), майже удвічі дорожче, ніж українські, що не залишає їм простору для маневру.

3. Ризик подовження  «гострої фази» (досягнення «другої  хвилі») фінансової кризи, через який більшість з країн будуть вимушені перерозподілити ресурси в фінансову сферу, що гальмуватиме попит на інвестиційні товари.

4. Подальше зменшення внутрішнього  споживання металопродукції України.  Варто зазначити, що найбільші  внутрішні споживачі металургії досить суттєво знизили обсяги виробництва, відповідно попит на продукцію проміжного споживання. Зокрема, будівництво за підсумками січня-липня по відношенню до аналогічного періоду минулого року скоротило обсяги робіт на 54,3 %, а обсяги промислового виробництва машинобудування впали на 52,5%. Крім того, держава яка виступає одним із важливих споживачів вітчизняної продукції, скоротила капітальні інвестиції в поточному році майже на 60%.

5. Курсова нестабільність. Динаміка національної валюти в поточному році є досить слабко прогнозованою.

Аналітики зазначають, що найбільш постраждали  від кризи ВАТ«Макіївський металургійний  комбінат», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і ММК ім. Ілліча, які знизили обсяги виробництва в 2009 році відповідно на 29%, 23% і 19%.

Про те, що кризу вже  почали долати, свідчить таке: в січні 2010 року виплавка сталі порівняно з груднем 2008-го збільшилася на 4,5%. Але рівень використання виробничих потужностей продовжує залишатися низьким, адже порівняно з січнем 2010 року світове виробництво сталі знизилося на 24%.  Приріст виробництва забезпечили такі регіони як ЕС, Азія, Близький Схід.

У той же час вже  в грудні і українська металургія продемонструвала явні ознаки одужання. Найбільш впевнене зростання виробництва  наприкінці року показали ММК ім. Ілліча (+40%), ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (+21%).

Представники окремих  країн і груп країн (США, Європейський Союз, NAFTA) у своїх виступах попередили, що в умовах світової кризи та скорочення внутрішнього споживання металопродукції  в деяких країнах вони очікують зростання імпорту металу до своїх країн і тому мають намір вжити відповідних обмежувальних заходів для запобігання завдання збитків.

Зазначимо у зв’язку  з цим, що до України у 2010 році було імпортовано 3,2 млн. т металопродукції порівняно з 2,8 млн. т у 2008-му (зростання на 10,6%). Водночас експорт української металопродукції за минулий рік зменшився на 7,4% і становив 29,8 млн. т проти 32,2 млн. т 2008 року. За попередніми даними, внутрішнє споживання металу 2009 року знизилося приблизно на 20% і становило 8,8 млн. т порівняно з 11 млн. т 2008 року.

Загальне світове виробництво  сталі склало 1326,5 млн. т у 2010 році, що є нижчим ніж у 2008 році – 1351,3 млн. т. Найбільшими виробниками були наступні компанії: 1- ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - 101,6 млн. т.; 2 - Nippon Сталь - 37,5 млн. т; 3 - Baosteel - 35,4 млн. т. Українські металовиробники посідають: 46 – група Металоінвест - 6,4 млн.т; 54 – ММК ім. Ілліча - 5,6 млн. т; 68 – ВАТ «Запоріжсталь» 3.9 млн. т.

При цьому експерти відмічають, що на рейтинги українських компаній впливають недостатня географічна диверсифікація і загальний стан середовища, для якого характерні політичні, інфляційні і валютні ризики.

Визначено, що коефіцієнт концентрації  в галузі по середньому рівні рівняється 4633,9; індекс концентрації дорівнює 0,78, (78% металопродукції провадиться на 4 комбінатах), тобто мова йде про олигопільний тип ринкової структури, а рівень концентрації є середнім. Індекс Херфинделя - Хиршмана дорівнює 0,17, тобто рівень конкуренції досить сильний і тому рівень концентрації по цьому індексі незначний й інтенсивність конкуренції між підприємствами металургійної галузі залежить від цін й якості товару.

Розглянемо динаміку капітальних інвестицій на вітчизняних  металургійних підприємствах  за показником витрат на 1 т виробленої сталі за 2008-2010 рр.

Таблиця 4.1 - Динаміка капітальних  інвестицій за показником витрат на 1т  виробленої сталі за період 2008-2010 рр.

Найменування підприємства	Капітальні інвестиції, дол. США на 1 т сталі
	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Всього	26,0	31,3	48,7
У тому числі по Дніпропетровській  області	-
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»	12,7	17,8	32,5
ВАТ ДМК «м. Дзержинського»	11,0	21,6	31,8
ВАТ «ДМЗ м. Петровського»	2,4	8,1	11,8
У тому числі по Донецькій  області	-
ВАТ «Макіївський МЗ»	5,7	4,3	37,7
ВАТ «МК Азовсталь»	29,3	30,3	42,2
ВАТ «ММК ім. Ілліча»	39,0	32,9	37,9
ВАТ «Донецький МЗ»	35,2	49,5	49,8
ЗАТ «ММЗ»	40,4	50,1	13,7
У тому числі по Луганській області	-
ВАТ «Алчевський МК»	34,7	82,3	184

 

Значний приріст капітальних вкладень у 2008 -2010 рр. мали практично всі металургійні підприємства. У цілому по підприємствам інвестиції на 1 тн. виробленої сталі за 2010 рік склали 48,7 дол. США при середньорічних інвестиціях у 2009 році 31,3 дол. США. Лідером по освоєнню інвестицій є «Алчевський МК» - 184,0 дол. на 1 т сталі. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» посідає шосте місце.

 

5. Організація виробництва на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

 

За підсумками періоду дослідження абсолютним лідером світової сталеварної галузі є підприємства, які входять до складу міжнародної компанії «АрселорМіттал».

Виробничі потужності основних переділів комбінату складають: 22,5млн.т видобутку залізної руди відкритим способом; 3,2 млн. т видобутку руди підземним способом; 8,5 млн. т залізорудного концентрату; 3,091 млн. т коксу; 8,1 млн. т багатокомпонентного доменного агломерату; 2,125 млн. т. доменного агломерату; 7,4 млн. т чавуну.

Кінцева продукція комбінату є промисловим напівфабрикатом і використовується для виготовлення конструкцій в будівництві та машинобудуванні. Виготовлений на підприємстві металопрокат використовують в усіх кліматичних зонах планети, і це сприяє створенню підприємству іміджу надійного партнера, котрий враховує і задовольняє запроси кожного конкретного споживача.

Основними ринками збуту  металопродукції традиційно являються  регіони Африки, Ближнього Сходу, СНГ, ЄС, Алжир, Туреччина.

Структура обсягів експорту металопродукції комбінату по секторам світового ринку збуту металопродукції наведена на рисунку 5.1.

Внутрiшнiй ринок умовно роздiлено на 6 регiонiв (Пiвденний, Київ/Вiнниця, Пiвнiчний, Схiдний, Захiдний, Днiпропетровський) у напрямок яких пiдприємство здiйснює вiдвантаження металопродукцiї. Необхідно звернути увагу, що наблюдається тенденція до скорочення ринків збуту металопродукції комбінату.

Так, у 2008 роцi ПАТ «АрселорМiттал Кривий Рiг» постачало свою продукцiю до 73 країн свiту, 2009 році - до 75 країн світу, 2010 році – до 61 Країни. Ринками збуту традиційно є регіони Близького Сходу, Африки, СНД, Євросоюзу, країн Перської Затоки, Схiдної Європи тощо. Найбiльшим регiоном у 2008 - 2010 роках був регiон Близького Сходу, до якого належить 23% вiд усiх експортних постачань металопродукції.

Рисунок 5.1 - Структура обсягів експорту металопродукції комбінату ПАТ «АрселорМiттал Кривий Рiг»

 

Другим за обсягами реалiзацiї  для ПАТ «АрселорМiттал Кривий Рiг» у 2008 – 2010 роках роцi був ринок Африки - 887,168 тис. т, або 21% вiд експорту металопродукцiї. На протязi 2009 року до зазначеного ринку було реалiзовано 946,957 тис. мт металопродукцiї, в т.ч. 120,374 тис. мт заготовки; 552,727 тис.мт арматурного прокату; 273,787 тис. мт катанки. Регiон Близького Сходу був представлений постачаннями до традицiйних для пiдприємства країн, як то Йорданiя, Сирiя та Лiван. Найпотужнiшим в регiонi в минулому роцi був ринок Йорданiї (65,1% вiд реалiзацiї до зазначеного регiону).