Гра, як засіб соціалізації дітей молодшого шкільного віку

     Звичайно, успіх гри також залежить і від власної підготовки.

     Ми  знаємо, що вся діяльність має ціль, в тому числі й ігрова. А якщо це не тільки ігрова, а й дидактична, то й тим більше. Тому, моє головне завдання полягало у визначенні цілей гри. Дидактична гра повинна нести певний об'єм знань або з її допомогою ці знання закріплюються. Так, наприклад, за допомогою ігор учні закріплювали графічні уміння, у них розвивався окомір і рухові навички, розвивалася спостережливість, учні закріплювали знання кольорів, розвивалася уява і фантазія.

     Діти, особливо молодшого шкільного віку, люблять все яскраве, привабливе. Невідому раніше інформацію їм було легше сприйняти з допомогою нестандартних форм і методів навчання. У ході підготовки дидактичної гри була підготовлена необхідна наочність Але вона не відволікала учнів від основного завдання. Успіх гри також залежав від уміння зацікавити дітей. Дидактична гра не була корисною, якщо в ній немає висновку. По закінченні гри ми визначали переможців, до того ж це робили всі учні класу.

     Наведемо  добірку ігор разом з етапами  та вимогами до їх проведення, які використовувалися  у процесі формуючого експерименту у додатки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.3 Аналіз впливу проведених ігор на дітей молодшого шкільного віку 

     Перевірити ефективності навчання молодших школярів образотворчого мистецтва з використанням дидактичних ігор ми змогли на основі аналізу результатів виконання робіт на тему «У світі добра і краси. Світ казок в образотворчому мистецтві». Це дало можливість виявити результативність експериментального дослідження. У процесі проведення констатуючого експерименту було виявлено рівень знань й умінь, на основі сформованості яких в учнів експериментального і контрольного класів наприкінці експерименту виявлялася ефективність запропонованої системи роботи.

     Я орієнтувалася на наступні програмові вимоги до опрацювання даної теми:  

     1) Узагальнення знань про засоби досягнення художньої виразності у композиції (вибір формату, колірної гами, художньої техніки та манери зображення (реалістичної чи декоративної), визначення композиційного центру).

     2) Казкові звірі, істоти та образи  фантазії у творах образотворчого мистецтва.

     3) Трансформація форми як засіб  створення фантастичного образу.

     4) Узагальнення знань про ескіз  як підготовчий пошуковий начерк  основного твору.

     5) Декоративні композиції: а) симетрична (з однією віссю симетрії); б)  асиметрична. Досягнення рівноваги в асиметричній композиції.

     6) Портретні зображення у творах  образотворчого мистецтва. Особливості  форми та пропорцій голови  людини (обличчя); засоби створення  виразного (казкового) портретного образу.

     Результативність  опрацювання теми перевірялася на основі виконання наступних художньо-творчих завдань: "В гостях у казки", "Подорож у казку" (ілюстрації до казок). "Казковий звір", "Заспівай мені, райська птахо!"

     Також, шляхом спостережень, я перевіряла замученість першокласників до ігрової діяльності. Тому засобом перевірки результативності експериментального дослідження була власне ігрова і зображальна діяльність.

     Так, під час гри «Палітра осені» (спрямованої  на розвиток уміння змішувати кольори  для отримання нового кольору) кожен учень одержував картку, на якій він повинен виконати завдання:

     а) два зафарбовані прямокутники, наприклад, один жовтий, інший — коричневий, між ними знак «+», а третій прямокутник незафарбований.

     У процесі гри використовувалася  таблиця: 

 
 

     Учні змішують на палітрі два вказаних кольори, одержують третій і зафарбовують ним прямокутник;

     б) прямокутник зафарбований кольором початку осені, наприклад, зеленувано-жовтим, поряд з ним — два незафарбовані прямокутники, з'єднані знаком «+».

     Примітка: Щоб зацікавити дітей, можна створити ігрову ситуацію: дощем змило кольори з деяких осінніх листків (замість прямокутників використати зображення листків), треба поновити їх колір.

     У процесі проведення гри «Художники-чарівники» (для вдосконалення техніки малювання аквареллю) спочатку необхідно було ввести учнів в ігрову ситуацію:

     — Ми всі художники-чарівники, творимо на папері дива. Зараз я вам покажу, як це робиться. У мене два аркуші паперу: один — звичайний, а другий — змочений чарівною водою. У вас на партах стоїть у склянках чарівна вода.

     Я беру папір, змочений чарівною водою (папір має бути ледь вологим), пензликом малюю три пелюстки малиновою фарбою (кольори будуть розпливатися), потім — три пелюстки фіолетовою фарбою. Бачите, як кольори розпливаються. Ось і вийшли чарівні квіти.

     Тепер зробимо папір чарівним. Візьміть пензлик, опустіть у воду і змочіть ним папір. Покладіть пензлики, держіть руки над папером, заплющте очі і повільно рахуйте: «Раз, два, три, папір чарівний, дивись!». Так треба сказати 2-3 рази. Учні повторюють чарівні слова, а папір тим часом підсихає.

     — Тепер ми можемо створювати чарівні квіти. Візьмемо тоненький пензлик, вмочимо у жовту фарбу, намалюємо три пелюстки жовтою фарбою, потім три пелюстки червоною фарбою, потім намалюємо зелень.

     Ще сьогодні ми з вами зобразимо пухнасту хмаринку. Згадайте, як ми малювали прикладанням пензлика. Знову робимо наш папір чарівним. Тоненьким пензликом візьмемо голубу фарбу і робимо прикладання так, як ростуть голки на ялинці. Фарба розпливається, зображення стає пухнастим. Таким самим способом будемо малювати хмаринку.

     На прикріпленому до дошки папері необхідно показати, як прикладати пензлик, щоб вийшла маленька хмаринка. Наприкінці уроку підбивається підсумок роботи. Діти дивляться, у кого вийшли незвичайні квіти на папері.

     Організовуючи гру «Домалюй предмет» (спрямовану на розвиток творчості та конструктивних умінь), я роздавала аркуші, на кожному з яких намальоване коло радіусом 4 см. Діти на уроці працюють простими і кольоровими олівцями.

     Я показала їм свій малюнок. Це було коло. Потім, діти спробували відгадати, що я хотіла намалювати за допомогою цього кола, і відтворили це на своїх аркушах. Я попередила їх про те, що не можна збільшувати і зменшувати це коло.

     Діти домалювали коло. Не всі одразу здогадалися, як потрібно зображати предмет, використовуючи готову форму кола. Але я вказала на помилки, допомагала переробити роботу. Коли малюнки були майже готові, ми підбили підсумок: «Правильно, все це я й хотіла намалювати!». Малюнки у всіх вийшли різні: повітряна куля, обличчя клоуна, курчатко, Чебурашка, чайник, вишня, помідор, колесо, гарбуз тощо. Для того, щоб підбадьорити дітей,я додала: «Просто я така хитра, що одного кола мені було мало».

     Дітям зразу полюбилася ця гра, але щоб вона не обридла, її я поступово ускладнювала, вводячи:

• елементи змагання, коли дітям дається не один аркуш з формою кола (або іншою геометричною фігурою), а скільки вони забажають;
• нові геометричні форми: півколо, квадрат, прямокутник, трикутник;
• загадки, відповіді на які зображуються за допомогою уже готових геометричних форм. На цих уроках діти виконували лінійні малюнки.

     У процесі гри «В музеї осені» (спрямованої на розвиток вміння упізнавати за описом) я повідомила, що вранці від Осені надійшов лист: «Дорогі діти! Сьогодні я хочу запросити вас у свій осінній музей. На картинах я зображена різною: веселою і сумною, сонячною і похмурою, золотою і з листками, що облетіли. Але є в музеї картина, яку я дуже люблю. Спробуйте знайти її за моїм словесним описом».

     За командою учні піднімали картку з цифрою, що відповідала порядковому номеру репродукції картини, до якої було дано словесний опис.

     Перед проведенням гри-лото «Чи знаєш ти дерева?» ми організували екскурсію в парк, де діти спостерігали дерева в природі.

     Учні отримали набори карток із зображенням шести дерев. Я попереджала, що виграють уважні і спостережливі. Потім зачитує загадку про одне з дерев, наприклад, про березу, а учні, у кого на картці є зображення берези, повинні закрити його фішкою і т.д., доки я не загадала всі 9 загадок.

     Учасник гри, який підняв картку з неправильною відгадкою, кладе її в набір, а той, хто відгадав загадку правильно, кладе свою картку збоку. Виграє той, у кого в наборі не залишиться жодної картки.

     З великим задоволенням учні 1 класу виконували на уроках образотворчого мистецтва ролі героїв казок. Такий ігровий прийом робить урок нестандартним, живим, і діти легко засвоювали правила образотворчої грамоти.

     У процесі вивчення теми я перевірила сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких знань, уявлень, умінь:

     1. Розуміти та розкривати (з допомогою вчителя) роль образотворчого мистецтва в житті людини.

     2. Розуміти та розкривати характер художніх образів мистецьких творів і посильно їх інтерпретувати (мовленнєвими та образотворчими засобами).

     3. Розуміти та розкривати значення колірної гами, манери зображення, інших композиційних засобів і прийомів у передачі задуму автора.

     4. Розуміти та розкривати значення терміну "композиція" та роль ескізу у створенні композиції.

     5. Мати елементарне уявлення про  особливості та основні пропорції  форми голови (обличчя) людини  і засоби створення індивідуальної  характеристики портретного (казкового) образу;

     6. Мати елементарне уявлення про професійні назви фарб (краплак, вохра, стронціанова жовта тощо).

     7. Знати основні види образотворчого  мистецтва та поділ живописних  творів за тематичним змістом (пейзаж, натюрморт, портрет тощо);

     8. Мати елементарне уявлення про  назви 1-2 творів народного живопису.

     9. Мати елементарне уявлення про  вісь симетрії як засіб композиційної  організації площини.

     10. Уміти (на елементарному рівні) посильно виражати свої естетичні почуття та переживання в різних видах практичної діяльності та образним словом.

     11. Уміти порівнювати та аналізувати художньо-творчі здобутки товаришів, аргументовано висловлювати (з використанням спеціальних термінів, образного слова) власні оцінні судження.

     12. Уміти використовувати колір  з декоративною метою (за принципом  краси).

     13. Уміти добирати колірну палітру, що відповідає певному задуму.

     14. Уміти досягати рівноваги зображення  в асиметричній композиції.

     15. Уміти виділяти у пейзажних  роботах перший план тоном,  кольором та деталізацією.

     Як  показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання дидактичних і розвивальних ігор на уроках образотворчого мистецтва, краще розвинені в учнів. Результативність формуючого експерименту я визначала на основі виконання дітьми завдань, пов’язаних з образотворчою діяльністю (результатів навчальної діяльності), а також через визначення кількості дітей, які поступово зацікавилися процесом і результатами ігрової діяльності. Дані результати представлені у таблиці 1.

     Спостереження показують, що поведінка дітей під час ігрової діяльності змінюється залежно від організації гри та керування нею.