Психодіагностика креативності в різних вікових групах

Креативность и  ее диагностика 

                                   Зміст.

    Вступ.

    Актуальність  проблеми обдарованості.

    Основні  аспекти проблеми обдарованості.

    І. Теоретичний  огляд та аналіз проблем креативності  та мотиваційно-

особистісних рис  особистостей.

          1. Значення проблеми обдарованості  у вітчизняній та зарубіжній

             психології.

          2. Явище обдарованості.

          3. Явище креативності.

          4. Основні підходи до проблеми  творчості.

          5. Концепції креативності.

          6. Теорія соціального научіння  Дж. Роттера.

          7. Розуміння поняття “Мотив”.

    ІІ. Емпіричне  вивчення мотиваційно-особистісних  особливостей креативів

    підліткового  віку.

     1. Обґрунтування  експериментальної програми дослідження.

     2. Умови  діагностики креативності та  мотиваційно-особистісних

        особливостей.

     3. Збір  психо-діагностичних даних.

     4. Аналіз  результатів діагностики підлітків.

    Висновки.

    Список  використаної літератури.

    Додатки. 

                                    Вступ

       Дослідження  проблеми  обдарованості   має  довготривалу  історію   у

вітчизняній та зарубіжній психології, але до цього часу існує  багато  “білих

плям” у цій області  психологічних  знань,  що  робить  актуальним  подальше

проведення як теоретичних, так і  методологічних  досліджень,  вдосконалення

концептуального апарату  і методів вивчення  даної  проблеми.  В  практичному

плані, однією з важливих задач є  соціальний  захист  обдарованих  дітей  за

допомогою створення  соціально-структурних умов, при  яких  здібності  мали  б

одержати максимальний розвиток.

       Одна з проблем полягає в  тому, що в реальних життєвих  умовах в  наше

в наше “поле зору”  попадають лише ті  обдаровані  діти,  які  вже  змогли  в

чомусь  себе  проявити,  в  деякій  мірі  реалізувати,  актуалізувати   свої

природні можливості.

       Діти для яких життєві соціокультурні  умови склались несприятливо, на

сьогоднішній  день  мають  досить  низькі  можливості  реалізації   життєвої

активності.

       Фактично ми втрачаємо таланти,  з причин ще існуючої думки  про те, що

першочергову  увагу  заслуговують  діти,  які  можуть  спинитися  у   своєму

розвитку “нижче норми”, а ті,  які  знаходяться  “вище  норми”  здатні  самі

спрямовувати свій розвиток у потрібне русло.

       Обдаровані   діти   найбільш   чутливі   до   неадекватних   оцінок,

несправедливих і  негативних впливів зі сторони дорослих та ровесників.

       Найбільш негативний вплив   групи  ровесників  на  обдарованих   дітей

проявляється у  прагнення привести  їх  до  “середнього”  рівня,  зробити  їх

схожими на всіх  інших.  Таким  обдарованим  дітям  необхідна  кваліфікована

консультація і  допомога психолога.

       Слід звернути увагу  на  те,  що  іноді  не  тільки  емоцій,  але  і

переживання невдач, загострена  емоційна  реакція  на  виникаюче  протиріччя

самооцінки і об’єктивних  результатів  діяльності  може  виступати  важливим

стимулом для серйозних  занять, в яких і розвиваються здібності.

       Обдаровані   діти   відчувають   “дискримінацію”   при   відсутності

диференційованого  навчання,  через  надмірну  уніфікацію  програм,  в  яких

погано,  або  зовсім  не  враховуються  індивідуальні  можливості  засвоєння

знань.

       Таким чином, проблема  обдарованості   ще  далеко  не  є  розв’язаною

повністю але існуючі  в  сучасній  психологічній  науці  відповідні  надбання

дозволяють в деякій мірі практично вирішувати наведені проблеми.  Реалізації

даної мети служать  адекватності системи методик.

       Отже, проблема розвитку творчої  обдарованості індивідуума в   останні

роки стає однією  з  центральних  проблем  психології  здібностей.  Великого

інтересу заслуговує поведінка, очікування, установки креативів,  мотивування

ними своїх дій  і вчинків. Саме ці компоненти обумовили  те,  що  метою  моєї

роботи  стало  дослідження  взаємозв’язку  рівня  мотивацій   досягнення   і

проблемностей локалізації  суб’єктивного  контролю  у  потенційних  креативів

підліткового віку.

       Досягнення такої мети передбачає  постанову  і  вирішення   наступних

задач:

       1. Розглянути історію і  сучасний  стан  досліджень  обдарованості   в

          зарубіжній і вітчизняній психології.

       2. Розібрати концептуальну модель  креативності,  яка  ґрунтується   на

          розведенні потенціальної і актуальної  креативності.

       3. Теоретично обґрунтувати дослідження  взаємозв’язку рівня  мотивації

          досягнення і особливостей  локалізації   суб’єктивного  контролю  у

          потенціальних креативів підліткового  віку.

       4.  Розробити  програму  дослідження   взаємозв’язку  рівня  мотивації

          досягнення і  особливостей  локалізації  у  потенційних   креативів

          підліткового  віку  і   обґрунтувати   адекватність   застосування

          методик, які використовувались  у даному дослідженні.

       5. Провести дослідження, спрямоване  на вивчення  взаємозв’язку   рівня

          мотивації  досягнення  і   особливостей  локалізації  суб’єктивного

          контролю у потенційних креативів  підліткового віку.

       6. Зробити аналіз  одержаних   результатів  дослідження   взаємозв’язку

          рівня   мотивації   дослідження   і    особливостей    локалізації

          суб’єктивного  контролю  у   потенціальних  креативів   підліткового

          віку. 

       Гіпотеза дослідження: у креативів  підліткового віку не  проявляється

взаємозв’язок   між   рівнем   мотивації    досягнення    і    інтернальними

альтернативами.

       Об’єктом дослідження виступили   мотиваційно-особистісні  особливості

потенціальних креативів  підліткового віку.

       Предметом дослідження був взаємозв’язок  рівня мотивації досягнення і

особливостей локалізації  суб’єктивного  контролю  у  потенційних  креативів

підліткового віку.

       Як основні методи  роботи  були  застосовані  наступні  дослідницькі

засоби:

        1. Теоретико-методологічний аналіз  відповідних науково-літературних

           джерел  який  використовувався  для  теоретичного  обґрунтування

           дослідження.

        2. Основними методами дослідження  виступили тести  на  креативність

           Д. Гільфорда, методи експертних  оцінок, шкала оцінки  потреби   в

           досягненні   Ю.   Орлова   і   тест-опитувальник    суб’єктивної

           локалізації контролю.

        3. Основними методами  обробки   та  інтерпретації  отриманих   даних

           виступили  методи  кількісної  порівняльної  оцінки  і  якісного

           аналізу результатів дослідження. 

       Теоретична і практична значимість  дослідження.

       В  процесі  дослідження   ми   можемо   визначити   роль,   специфіку

взаємозв’язку  рівня  мотивації  досягнення   і   особливостей   локалізації

суб’єктивного  контролю   у   потенційних   креативів   підліткового   віку.

Результати дослідження  поглиблюють розуміння взаємозв’язку  рівня  мотивації

досягнення і особливостей локалізації суб’єктивного контролю  у  потенційних

креативів підліткового віку.

       Проведенне   дослідження   дає   можливість   використовувати   його

результати в  психології  креативності,  в  поведінковій  та  інших  галузях

психології  для  подальшого  практичного  застосування  при  вивченні   явищ

креативності.

                                  Розділ 1.

      Теоретичний  огляд та аналіз проблем креативності  та мотиваційно-

                        особистісних рис особистостей

         Значення проблеми обдарованості  у вітчизняній та зарубіжній

                                 психології.

       Обдарованість  вивчалась   і  досліджувалась  тисячами  вчених,   але

актуальності своєї  дана проблема не втратила і до нашого часу,  оскільки  її

складність не дозволила  дослідникам цю проблему вичерпати.[13;3].

       Першовитоки вчення цього явища  губляться у сивій давнині.  Однією  з

перших спеціалізованих  психологічних праць у європейській традиції  в  даній

галузі можна вважати  книгу іспанського лікаря  Хуана  Уарте  (1529  –  1592)

“Дослідження здібностей до наук”, яка побачила  світ  у  1575  році.  В  цій

роботі Хуан Уарте  порушив чотири основних питання: “...які  види  обдарування

є притаманними  людському  роду  ...  які  мистецтва  і  науки  відповідають

кожному  обдаруванню,  зокрема  ...  за  якими   ознаками   можна   упізнати

відповідне обдарування”. [41;60]

       Німецький  вчений-енциклопедист   Крістіан  Вольф   (1679   –   1754)

пов’язував  поняття  про  здібності  з  ідеєю  спонтанної  активності  душі,

розглядаючи у єдиному  контексті  те,  що  сучасні  психологи  відносять  до

здібностей та мотивів. [13;3]

       Історія  розвитку  досліджень  і  практики  навчання  обдарованих   і

талановитих дітей  у вітчизняній психології охопила  всю  систему  проблем  і

завдань, які вивчаються у наші дні. Причому, на початковому  дореволюційному

і першому післявоєнному  етапах,  ці  дослідження  були  включені  в  систему

міжнародних і європейських досліджень.

       Проте, психолого-педологічні   дослідження  були  “закриті”   разом  з

наукою  педологією  в  1936  році  видатною  постановою   “Про   педологічні

перекручення в  системі  Наркомпросу”.  Однак,  ні  одна  постанова  не  може

повністю зупинити рух науки. У вітчизняній літературі  з  психології  широко