Отчет по практике в Росії,Одеса

          Зміст практики:

1. Історія оліє-екстракційного заводу.

2. Загальна характеристика заводу.

3. Структурна схема керування підприємством.

4. Характеристика продукції.

5. Якість соняшникової олії.

6. Технічні вимоги.

7. Методи випробувань.

8. Перевезення та зберігання соняшникової олії.

9. Засоби та схеми транспортування сировини на підприємстві.

             - шнекові транспортери

             - стрічкові норії

10. Схеми сховищ та технологія зберігання сировини.

     - зберігання насіння в сухому стані

     - зберігання в охолодженому стані

11. Сепарування насіння.

12. Обладнання та технологія висушування насіння.

13. Технологія обрушування насіння та характеристика обладнання для обрушування насіння.

14. Сепарування рушанки.

15. Технологія подрібнення ядра та макухи.

16. Технологія приготування мезги.

17. Технологічна схема підготовчого відділу.

18. Технологічна схема форс пресового відділення.

19. Технологічна схема екстракційного цеху.

20. Рух розчинника, місцели і олії.

21. Рух парів розчинника води і конденсату.

22. Рух аміаку і охолоджуючого розсолу.

23. Конденсація шроту.

24. Допоміжне виробництво:

     - принципова схема холодопостачання,теплопостачання,водопостачання

25. Хімічна лабораторія:

     - функції та призначення

     - процеси,що контролюються технічною службою

     - перелік контрольованих процесів технологічною службою в ШВВ та ПВ

26. Відходи промисловості

27. Техніка безпеки:

     - в елеваторі насіння, ШВВ, ПВ, ЕЦ, елеваторі шроту.

28. Охорона навколишнього середовища.

29. Висновок.

30. Література

31. Індивідуальне завдання.

 

Історія оліє-екстракційного заводу. 

  В кінці XIX століття з розвитком капіталізму в  Росії,Одеса перетворилась в великий  морський порт,з’єднуючи південь  з зовнішнім світом в торгівельно-промисловому відношенні. Ремонт морських суден, буремний розвиток будівництва привело до підвищення попиту на оліфу. Цим обумовлювалось поява в кінці XIX і початку XX столітті декілька маленьких олієздобувних  і оліфоварних підприємств в м. Одеса. Конкурентна боротьба,організація монополій призвела до розпаду малих підприємств,замість яких з’явилися 3 великих підприємства оснащених більш сучасним імпортним обладнанням.

  Лібавське Акціонерне товариство в 1910 році початок будівництва  і в 1913 році пустило в експлуатацію самий великий на той час в Росії олієздобувний завод. Завод був обладнаний новою технікою і енергетичним господарством. Завод переробляв 120 тонн на добу насіння,прикувавши морським шляхом з кордону. При заводі був побудований рафінаційний цех для забезпечення кондитерській промисловості рафінованим кокосовим маслом,а консервній рафінованим сезамовим маслом.

  Після розрухи  завод був переобладнаний на переробку  соняшникового насіння. В 1925-1928 роках  на заводі були упроваджені нові конструкції  бічових рушанок і аспораційних віялок.

  В 1934-1935 роках була проведена реконструкція, де в приміщеннях колишніх складів було обладнано шеретувально-віяльне і вальцьове відділи. В пресовому цеху  установлено форчані агрегати С-3,закриті преси демонтовано розширено пресове господарство. Потужність паросилового господарства збільшено в 4 рази. Завод почав виробляти 110 тонн олії на добу замість 50 тонн до реконструкції.

Вперше в СССР на Одеському  заводі була організована в промисловому масштабі виробництво фурфуролу з відходів промисловості-лузги. В роки до військових п’ятирічок завод перетворився в потужне механізоване підприємство ,на якому покращилося санітарно-гігієнічні умови праці,покращилася техніка безпеки. Були обладнанні їдальня, побутові приміщення,медпункт,побудований дитячий садок,організована підготовка кадрів у школі ФЗО. Німецькі окупанти зруйнували силову станцію в 1949 році завод був оснащений шнек-пресами КП і ФП. Трудомісткі гідравлічні преси замінені експеллерами і форпресами. Встановлені модернізовані агрегати,збільшилась потужність електростанції.

  Проектом реконструкції 1949-1950 роках передбачалось наростити потужність по переробці насіння  соняшнику до 200 тонн на добу. Проте в результаті успішного засвоєння обладнання потужність заводу підвищилась до 300 тонн.

  В 1951-1952 роках  приміщення колишнього  фурфурольного цеха змонтована і введена в експлуатацію німецька лінія очистки олії з

  отриманням  фосфатидного концентрату,продуктивністю 35 тонн олії на добу і 500 кг фосфатидного концентрату.

  В період п’ятої  п'ятирічки розвивалось і зміцнювалась сировинна і промислова база олієжирової промисловості. На основі нової технології і реконструкції шеретувально-віяльного пресового цехів значно підвищилась потужність заводу. Середньодобова переробка олієнасіння складає в 1953році-350 тонн, а в 1954 році-374 тонни,в 1955р.-380 тонн.

  В 1953-1956роках  енергомісткі форчани С-3 і С-4 були замінені апаратами неперервної дії.

  В 1954 році був  пущений в експлуатацію лецитиновий  цех розфасовки рафінованої дезодорованої  соняшникової олії в пляшки , первісної  продуктивності 100 тонн в місяць.

  Особливо змінився завод за роки шостої п’ятирічки і  семилітнього плану. Потужність збільшилась  до 560 тонн на добу,покращились техніко-економічні показники. В 1958-1959 роках побудовані і введені в експлуатацію екстракційний  цех і елеватор шроту,змонтована французька екстракційна установка Ольє-200. Проведена реконструкція шеретувально-віяльного і пресового відділення, енергогосподарство з збільшенням продуктивності і удосконаленням технології контролю. Збудований сушильний цех,обладнаний 3 барабанними сушарками і охолоджувальними колонками в(киплячому шарі).

  В 1963 р. введений в експлуатацію новий цех розфасовки олії, продуктивністю 2700 пляшок за годину. Цех був обладнаний автоматизованою  лінією.

  З введенням  в 1964 році залізобетонного елеватора для зберігання насіння завод став комплексно-механізованим підприємством. Місткість елеватора складає 25 тисяч тонн соняшникового насіння.

  В 1963-1965р.р.проходила  заміна малопродуктивних пресів ЕП на форпресові агрегати. Пресовий цех  перейшов на технологію однократного зняття олії перед екстракцією.

  В 1966-1967р.р. змонтовано і включена в роботу нова схема  очищення пресової і екстракційної  олії,що полягає з 3-х ліній неперервної  гідратації з застосуванням конусних відстійників продуктивністю 75 тонн на добу і 2-х ліній продуктивністю 160 тонн на добу.

  Розширено оліє бакове господарство з установкою додаткових ємкостей.

  В 1969р. поновлено  обладнання шеретувально-віяльного  відділу з установкою більш продуктивних аспіраційних віялок М2С-50,покращена схема екстракції. Потужність заводу в результаті цих змін достигла 624 тонни на добу.

  В 1969р. закінчено  монтаж імпортної установки по очищенні олії в рафінаційно-лецитиновому цесі,що забезпечило очищення всієї олії. Потужність складає 315 тонн на добу.

  За роки 9-й п’ятирічки роботі по наростанні потужності на окремих ділянках підготовчого і екстракційного відділів,по заміні транспортних елементів на більш продуктивні центробіжні віялки і пресові агрегати ЕТП-20 .

  На елеваторі  було установлено додаткові сепаратори ЗСМ-100. Введенні нові автомати в цесі розфасовки олії,дискові фільтри ФГС. Механізована вантаження сміття після очищення олієнасіння.

  На заводі в числі перших був змонтований  і встановлений агрегат ЕТП-20,німецької  фірми (СКЕТ),який пішов в масову промисловість і в подальшому всі агрегати ПВ різних моделей(ФП,МП,F24) були замінені на ЕТП-20,які дають хороші технологічні і економічні показники.

  Для збільшення випуску харчової олії і харчових кормових фосфатидів,в 1986р. було почато будівництво гідратації з встановленням лінії (Лурги-250) німецької фірми (СКЕТ),який був запущений в 1988р.

  В 2001-2002р.р. був  побудований новий цех рафінації  олії по повному циклу з збільшенням  добової потужності с 19т/с до 70 т/с  і цех розливу рафінованої-дезодорованої олії в ПЕТ тару -1л. та 5л.

• Заміна місцелових фільтрів в електронному цесі на дискові,виробництва ПНР-2002р;
• для стабільного забезпечення паром виробництва один котел був переведений на спалювання газу-2002р.;
• встановлено двоє вагів 60тонн;
• обладнаний склад готової продукції(фасованої олії);
• побудований механічний цех;
• утворена і облаштована експедиція і пожежна служба;
• реорганізована заводська лабораторія і відділ контролю якістю з обладнанням відділу сучасного обладнання,експрес прибори;
• аналіз сировини,проміжних продуктів його переробки і готової продукції.
• В 2005р. побудований сушильно-очисний цех на 1000 т/с насіння соняшника.

  - збільшена ємність бакового господарства за рахунок 200 метрів      кубічних баків.

• Упорядкована територія заводу,побутовими приміщеннями, поновленими будинками і спорудами,побудований адміністративний корпус.

  Завдяки праці  працівників заводу покращилося:

  -    процес фільтрації місцели з використанням польських фільтрів;

  -   стабілізувалася робота конденсаторів дистиляційної установки,так як оборотне водопостачання екстракційного відділів переведено на пом’якшену воду.

  -    техніко-економічні показники заводу,вдвічі зменшили витрати розчинника з 3,83кг/т на 1,36 кг/т;

  -    втрати олії з лузги зменшились за рахунок провадження  на контролі лузги скальпереторів (3-шт.)

  В 2003 році ОЕЗ  відділився від оліє-жиркомбіната і  став функціонувати з 1.09.2003 як Товариство з обмеженою відповідальністю (Одеський олійно-екстракційний завод). При цьому від складу заводу відділились рафінаційний цех і ділянка розфасовки олії.

 
 
 

Загальна характеристика заводу

  Товариство  з обмеженою відповідальністю «Одеський  олійно-екстракційний завод». Рік введення в експлуатацію 1961.Повне найменування Ольє-НД-1250.Встановлена потужність заводу:при переробці соняшникового насіння - 730 т/добу;

  Виробництво олії включає наступні стадії:

• Прийом сировини
• Очищення, сушіння та зберігання;
• Шеретування лузги та ядра;
• Подрібнення ядра;
• Пресування;
• Екстракція;
• Очищення олії
• Зберігання шроту.

Середньооблікова  чисельність штатних працівників за 9 місяців 2007р.-осіб 371.Виробництво фасованої олії: 2006-1514

                                                         2007-1250

                                                         Зміни 82,6%

 

Вихід продукції  відходи,%:

• Лузга (лушпиння) - 14,72
• Олія (сира) - 44,02
• Шрот (макуха) - 38,93

Втрати олії у  виробництві, %: за нормою 0,9

                                                Фактично - 0,9

Втрати розчиннику при виробництві олії:

    Фактичні  витрати за 9 міс. 2006р,кг/т – 1,69

    Втрати  за9 міс. 2007 р.,кг/т: за нормами-2,5

                                                       Фактично - 2,35

Зміни фактичних  показників, % 79,9

 Переробка олійного насіння на спеціалізованих підприємствах: 9міс.2006р.-105539

        2007р.-105029

Зміни - 99,5%

  Виробництво фасованої олії в жовтні 2006р.-233

                                                                 2007р.- 562.

  Зміни у 2,4 рази.                                                       

 

Структурна схема  керування підприємством.

  Головним на підприємстві є директор. Йому безпосередньо підпорядковуються головний інженер, головний бухгалтер, замісник бухгалтера, замісник директора по комерційним питанням (забезпечення сировиною і реалізація продукції), планово-економічний відділ(ПЕВ), начальник виробничої лабораторії.