Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2012 в 01:19, отчет по практике
В кінці XIX століття з розвитком капіталізму в Росії,Одеса перетворилась в великий морський порт,з’єднуючи південь з зовнішнім світом в торгівельно-промисловому відношенні. Ремонт морських суден, буремний розвиток будівництва привело до підвищення попиту на оліфу. Цим обумовлювалось поява в кінці XIX і початку XX столітті декілька маленьких олієздобувних і оліфоварних підприємств в м. Одеса.
1. Історія оліє-екстракційного заводу.
2. Загальна характеристика заводу.
3. Структурна схема керування підприємством.
4. Характеристика продукції.
5. Якість соняшникової олії.
6. Технічні вимоги.
7. Методи випробувань.
8. Перевезення та зберігання соняшникової олії.
9. Засоби та схеми транспортування сировини на підприємстві.
- шнекові транспортери
- стрічкові норії
10. Схеми сховищ та технологія зберігання сировини.
- зберігання насіння в сухому стані
- зберігання в охолодженому стані
11. Сепарування насіння.
12. Обладнання та технологія висушування насіння.
13. Технологія обрушування насіння та характеристика обладнання для обрушування насіння.
14. Сепарування рушанки.
15. Технологія подрібнення ядра та макухи.
16. Технологія приготування мезги.
17. Технологічна схема підготовчого відділу.
18. Технологічна схема форс пресового відділення.
19. Технологічна схема екстракційного цеху.
20. Рух розчинника, місцели і олії.
21. Рух парів розчинника води і конденсату.
22. Рух аміаку і охолоджуючого розсолу.
23. Конденсація шроту.
24. Допоміжне виробництво:
- принципова схема холодопостачання,теплопостачання,водопостачання
25. Хімічна лабораторія:
- функції та призначення
- процеси,що контролюються технічною службою
- перелік контрольованих процесів технологічною службою в ШВВ та ПВ
26. Відходи промисловості
27. Техніка безпеки:
- в елеваторі насіння, ШВВ, ПВ, ЕЦ, елеваторі шроту.
28. Охорона навколишнього середовища.
29. Висновок.
30. Література
31. Індивідуальне завдання.
2.Транспортування
з очищувально-сушильного
3.Розвантаження насіння із сховища і подача на виробництво.
4.Перекачування насіння із одного силосу в інший в елеваторах,або із одного відсіку в інший на складах.
Рухливі засоби механізації володіють великою і дозволяють в короткий термін створити необхідні напрямки вантажного потоку. В якості рухливих засобів механізації використовують різноманітні рухливі транспортери різних типів:
1.Переносний легкий стрічковий транспортер довжиною 3.5-6м(особливо зручний для роботи у відсіках вкритих складів).
2.Транспортер,що
збирається з окремих
3.Транспортер,що
складається з двох шарнірно
з’єднаних рам. Рама,що несе
завантажувальний ківш,
4.Транспортер,у якого висота підйому може змінюватися за допомогою блоків і лебідки,що встановлюються у приймального ковша.
5.Транспортер,у
якого переміщення рами і
6.Транспортер,що не має спеціального пристрою для зміни кута підйому;його нахил можна здійснювати за допомогою підкладок під колеса.
Ці механізми починають рухатись від одного електродвигуна з редуктором,встановленого на рамі шасі.
Стаціонарні підйомно-транспортні пристрої для переміщення насіння забезпечують переміщення вантажів,у визначених,раніше заданих незмінних напрямках,передбачених схемою. Стаціонарна механізація не володіє гнучкістю і рухливістю,але дозволяє максимально механізувати всі процеси і застосувати більш досконалі конструкції машин.
Внутрішньозаводське приміщення
Сипких матеріалів(насіння,
Для горизонтального і похилого переміщення матеріалів застосовуються стрічкові та скребкові транспортери,шнеки.
Для вертикального переміщення матеріалів застосовуються норії і вертикальні шнеки.
Для змішаного
переміщення матеріалів застосовуються
транспортери з завантажувальними
скребками і пневматичні
Шнекові (гвинтові) транспортери
Шнекові транспортери призначені для переміщення шроту, макухи, насіння ,шелехи і т.д. Принцип дії шнекового транспортера заснований на безперервному переміщення продукту, що обертається гвинтом у нерухомому жолобі, при чому продукт (насіння) рухається вздовж гвинта подібно гайці. Розрізняють тихохідні(до 100об/хв.) і швидкохідні (до 200 об/хв.) гвинтові транспортери.
По нахилу шнека і переміщуваного матеріалу шнекові транспортери розділяються на горизонтальні, похилі (з кутом не більше 20 градусів) і вертикальні.
Гвинтові (шнекові) транспортери складаються із наступних основних частин:
гвинта (шнека), утвореного спіральною поверхнею, привареного до трубчастого валу;
жолоба або циліндричного кожуха з випускними патрубками;
проміжних (підвісних) і кінцевих підшипників, один із яких опорний приводу.
Переміщення матеріалу вверх по вертикальному шнеку здійснюється наступним чином: матеріал, що подається на вертикальні витки, з підпором горизонтальних витків приводиться ними в рух, при цьому обертання матеріалу відбувається з кутовою швидкістю, яка менша за кутову швидкість обертання шнека. Шнеки обертаються за допомогою електродвигуна. Для запобігання провертанню матеріалу, що піднімається у вертикальному шнеку, встановлені повздовжні планки, що з’єднані у роз’ємних царгах. Вихід матеріалу відбувається через розвантажувальний патрубок скидачем.
Стрічкові норії.
Норія являє
собою підіймальний пристрій для
безперервного переміщення
Стрічкова норія складається з нескінченної стрічки, яка огинає два кінцевих барабана і слугує тяговим органом, робочий орган норії – ковші, закріплені на стрічці на певній відстані один від одного. Стрічку натягує відвідний ролик.
Нижній барабан з валом и підшипниками розміщений у спеціальному кожусі, який утворює «башмак» норії, а верхній барабан с валом і підшипниками – в кожусі, який утворює голівку норії. «Башмак» і голівка з’єднані вертикальними трубами прямокутного перерізу, всередині яких проходить стрічка з ковшами. Стрічка приводиться в рух електродвигуном.
Стрічкові норії
розрізняють за призначенням і характером
розвантаження. За характером розвантаження
бувають відцентрово-
На підприємстві для подачі сировини на сушіння у сировинній дільниці служать стрічкові, ланцюгові та шнекові транспортери.
Ланцюговий транспортер призначений для переміщення насіння, шроту, макухи і інших сипких матеріалів у горизонтальному напрямі або під кутом до 10 градусів.
Найчастіше їх використовують на складах готової продукції та сировини.
Принцип дії ланцюгових транспортерів заснований на суцільному переміщенні сипких матеріалів.
Сипкі матеріали
у закритому коробі, у якому
рухається нескінченний ланцюг зі скребками,
переміщаються суцільним
Стрічковий транспортер складається із станини, двох кінцевих барабанів, привідної і натяжної станцій, стрічки, яка огинає барабани, верхніх лоткових і нижніх прямих роликоопор, встановлених на станині транспортера і підримуючих стрічку. Стрічка виконує функцію тягового органу транспортера.
За конструкцією стрічкові транспортери поділяють на стаціонарні, секційно-розбірні (переносні) і рухомі.
Ширина стрічок для стаціонарних стрічкових транспортерів за ГОСТом 10624-63 складає 500, 600 і 800 мм.
Станина у стаціонарних стрічкових транспортерах складається із трьох секцій: початкової – під привідну станцію, середньої - під натяжну, кінцеву – під натяжну станцію.
Привідна станція призначена для передачі зусиль стрічки і її приводу у рух.
Натяжні станції створюють на привідному барабані достатній тяговий натяг, необхідний для передачі тягового зусилля і звільняють від зайвого провисання стрічки між роликоопорами.
Поворотний і відхиляючий барабани призначені для зміни напряму транспортерної стрічки. Барабани обертаються навколо осі на роликопідшипниках, вмонтованих всередині них. Поворотний барабан виготовляють діаметром 400мм, а відхиляючий – діаметром 250 мм.
Роликові опори підтримують стрічку по довжині транспортера і надають їй в робочій частині форму лотка.
Розвантажувальні візки працюють за інерційним принципом розвантаження при огинанні барабана стрічка змінює напрям руху, а насіння по інерції продовжує рухатися вперед, сходячи із стрічки і потрапляють у коробку для зкидання, яка направляє їх за призначенням.
На підприємстві знаходяться механізовані сховища, яки можуть бути двох типів – с горизонтальним і конусним дном, у другому випадку саморозвантажувальні.
На відміну від горизонтальної похила підлога дозволяє повністю механізувати розвантажування сховища, використовуючи принцип самопливу. Для цього кут нахилу підлоги повинен бути більшим за кут тертя насіння об матеріал підлоги ( 30 градусів – для сухого, чистого насіння і 45 градусів – для вологих и мало сипких).
Тип механізованого сховища вибирають виходячи з якості насіння, що підлягають зберіганню, і в залежності від рівня стану ґрунтових вод.
У механізованих
складах з горизонтальною підлогою
при розвантаженні насіння
- Стрічкові транспортери розміщують у прохідних галереях (найчастіше);
- Їх розміщують у непрохідних галереях, у закритих жолобах.
Сховища із конусним дном економічно вигідні для зберігання різних видів насіння, а також для одночасного зберігання насіння різної якості. Будівництво таких сховищ є дорожчим, але експлуатаційні витрати нижчі, ніж для механізованих і напівмеханізованих сховищ з плоским дном.
Цей спосіб
заснований на тому, що у насінні
з низькою вологістю
Оптимальна вологість насіння для зберігання визначається критичною вологістю насіння, вище якої починається збільшення інтенсивності дихання насіння і активуються фізіологічні процеси в них.
Надійність и вигідність режиму зберігання насіння у сухому стані привели до широкого розповсюдження у елеваторно-складському господарстві різних методів сушіння насіння з метою зниження їх вологості до безпечної перед закладенням на зберіганням . До позитивного впливу теплового сушіння на якість насіння відноситься ефективне знезараження насіння від кліщів, шкідників і частково від мікроорганізмів без зниження товарної і технологічної якості олійного насіння.
Вологість насіння, призначеного для довгого зберігання при максимально можливій висоті шару насіння повинна бути не вище: для високо олійного насіння соняшника – 6-7%, льону олійного 7%, сої – 12%.
Зберігання насіння в охолодженому стані засноване на чутливості всіх живих компонентів насіння до понижених температур. Життєдіяльність насіння, мікроорганізмів, комах, кліщів різко знижується при низьких температурах від +5 до -10 ГР. С і нижче.
Ефективність зберігання олійного насіння в охолодженому стані набагато нижча, ніж при зберіганні зернових культур. Зберігання олійного насіння при позитивних температурах, близьких до нуля, не зупиняє зростання кислотного числа олії у насінні, хоча дещо уповільнює його.
Для насіння олійних зберігання у охолодженому стані не може розглядатися як основний вид зберігання. Найбільший ефект можна отримати від зберігання в охолодженому стані разом з яким не будь іншим режимом зберігання.
Раціональне застосування цього режиму для тимчасового зберігання насіння з вологістю у межах базисних кондицій до його сушіння чи переробки.
Зберігання насіння в охолодженому стані при від’ємних температурах, як правило, не відображається на якості насіння і олії, що міститься в ньому. Проте таке насіння після розморожування дуже нестійке при подальшому зберіганні і здатне до за пліснявіння, гниття і самозігрівання із-за наявності у насінні підвищеної вологості. Необхідно після розморожування насіння одразу сушити або направляти на переробку.
Консервуючу дію холодного повітря застосовують для охолодження насіння за допомогою різних методів:
- пасивна вентиляція (без переміщення насіння і застосування машин та механізмів, провітрювання);
- активна вентиляція насіння охолодженим повітрям або в процесі транспортування.
Після охолодження насіння зберігають або в силосах, де воно достатньо герметичне, або в складах, які піддаються дії холодного атмосферного повітря.
Домішки, як рослинні, так і мінеральні, що відрізняються від насіння розмірами, відділяються на ситах. У цьому випадку застосовують два сита: одне – з більшими отворами, а інше – з меншими, ніж середній розмір насіння.
Насіння разом з домішками, що містяться в ньому, поступаючи на перше сито, розділяється: через отвори сита проходить насіння і домішки, розміром менше насіння, по поверхні сита заходять домішки, розмір яких більший, ніж середній розмір насіння. На другому ситі, у якого розмір отворів менший за середній розмір насіння, заходом отримують очищене насіння, а проходом – дрібні домішки.