Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2012 в 01:19, отчет по практике
В кінці XIX століття з розвитком капіталізму в Росії,Одеса перетворилась в великий морський порт,з’єднуючи південь з зовнішнім світом в торгівельно-промисловому відношенні. Ремонт морських суден, буремний розвиток будівництва привело до підвищення попиту на оліфу. Цим обумовлювалось поява в кінці XIX і початку XX столітті декілька маленьких олієздобувних і оліфоварних підприємств в м. Одеса.
1. Історія оліє-екстракційного заводу.
2. Загальна характеристика заводу.
3. Структурна схема керування підприємством.
4. Характеристика продукції.
5. Якість соняшникової олії.
6. Технічні вимоги.
7. Методи випробувань.
8. Перевезення та зберігання соняшникової олії.
9. Засоби та схеми транспортування сировини на підприємстві.
- шнекові транспортери
- стрічкові норії
10. Схеми сховищ та технологія зберігання сировини.
- зберігання насіння в сухому стані
- зберігання в охолодженому стані
11. Сепарування насіння.
12. Обладнання та технологія висушування насіння.
13. Технологія обрушування насіння та характеристика обладнання для обрушування насіння.
14. Сепарування рушанки.
15. Технологія подрібнення ядра та макухи.
16. Технологія приготування мезги.
17. Технологічна схема підготовчого відділу.
18. Технологічна схема форс пресового відділення.
19. Технологічна схема екстракційного цеху.
20. Рух розчинника, місцели і олії.
21. Рух парів розчинника води і конденсату.
22. Рух аміаку і охолоджуючого розсолу.
23. Конденсація шроту.
24. Допоміжне виробництво:
- принципова схема холодопостачання,теплопостачання,водопостачання
25. Хімічна лабораторія:
- функції та призначення
- процеси,що контролюються технічною службою
- перелік контрольованих процесів технологічною службою в ШВВ та ПВ
26. Відходи промисловості
27. Техніка безпеки:
- в елеваторі насіння, ШВВ, ПВ, ЕЦ, елеваторі шроту.
28. Охорона навколишнього середовища.
29. Висновок.
30. Література
31. Індивідуальне завдання.
Пари аміаку,що вапаровуються в міжтрубних проміжках,засмоктуються компресором,з якого зжатий аміак надходить в кожухотрубний конденсатор,що охолоджується водою. З конденсатора рідкий аміак надходить знову в випаровувач,де,при випаровуванні, охолоджується розсолом. Охолодженний розсіл з випаровувача надходить в зрошувальний конденсатор,а також в конденсатоденсатор газоповітряної суміші. Незначна частина розсолу надходить на конденсатор розсолу. Теплий розсіл з баку центробіжним насосом подається для подальшої циркуляції.
Шрот після виходу з шнекових випаровувачів надходить в охолоджувач шроту,що являє собою 2-а барабани від шнекової установки випаровувача НД-1000.Сорочки охолоджуючих шнекових випаровувачів підключені до загально цехової циркуляційної водяної системи. З шнекових охолоджувачів шрот скребковими транспортерами і шнеком подається в жаровню,тобто тостер,в якому шрот зволожується до 7-10% і охолоджується до 35٥С.З тостера шрот норією подається на транспортер і на автоматичні ваги. Цей шрот надходить в норії елеватора шроту і через аспіраційний силос на зберігання.
Допоміжне виробництво
Холодильне обладнання
Сумарна холодопродуктивність аміачно-холодильної установки 600тис. ккал/год.
Як холодоагент
використовують розсіл. Їх використовують
в спеціальних холодильних
Для охолодження обслуговування використовують декілька апаратів,а також проміжні холодильні розсоли водні розчини деяких солей(хлористого натрію,кальцію або магнію),які замерзають за низьких температур. Вони за допомогою насоса циркулюють поміж випаровувучем холодильної установки,де вони охолоджуються та апаратами-споживачами холоду,де вони віддають холод,а самі нагріваються.
Принципова схема холодопостачання
Холодильна установка охолоджує розсіл у випарнику до температури -12 – -160С. Тоді охолоджений розсіл охолоджує склад готової продукції.
Компре
Теплопостачання
Як тепло агент-лузга,насичена пара та перегріту пару. Гріючий пар містить зазвичай деяку кількість несконденсованих газів (N2,O2,CO2), які виділяються при хімічній обробці котельної та в процесі пароутворення в котлах. Ці домішки обігріву з парового об’єму теплообмінника повинні періодично виділятися накопичуючи конденсуючи гази. Теплопостачання здійснюється за допомогою котлів. На даний час на підприємстві знаходиться 3 котли ДКВР 10/13, пар-насичений до 13к/см3 виробляє 10т/час,працює 2 чани на лушпинні (один на газу).
Водопостачання
З міського водопроводу з двома шнеками. Також колодязь,що міститься на території, але на даний момент ним не користуються. Витрати води на виробничі та господарські потреби,побутові потреби складають приблизно 800 куб/добу, на екстракційний цех 300-330м3/год. Об’єм резервуарів для води: має 1-на 500 кубів,2-га 100 кубів-використовується як питна вода і на господарські витрати, а 3-тя 200 кубів на пожежні цілі.
Енергопостачання
Підприємство має 2 види трансформаторів,а саме: ТМ-1000кВА 6.3/0.4 та ТМ-630кВА 63/0,4. Це в основному понижаючі трансформатори. Споживання енергії складає приблизно 1.2-2000 кВт в год.
Хімічна лабораторія
Хімічна лабораторія на підприємстві призначена для проведення технохімконтролю, який базується на отриманні даних про середню якість сировини, допоміжних матеріалів, готової продукції, на основі єдиних аналізів проб, що відбираються.
Хімлабораторія дозволяє проводити систематичні аналізи олійної сировини ,що надходять на переробку продуктів, продуктів переробки й готової продукції,дозволяють надати точність виконання технологічних режимів та дають можливість своєчасно впливати на можливі відхилення в ході технологічного виробничого процесу.
Функції лабораторії.
Систематичні аналізи олійної сировини ,що надходять на переробку,продуктів переробки й готової продукції дозволяють казати про точність виконання технологічних режимів та дають можливість своєчасно впливати на можливі відхилення в холі технологічного виробничого процесу.
Дані,що дають результати технохімічного контролю,дозволяють знизити втрати олії,розчинника,підвищити якість продукції.
За даними аналізу Українського науково-дослідного інституту олій та жирів УААН на «Одеськоу ОЕЗ» вироблено нерафіновану олію за 2005 рік 89698т в 2006-101643т.
Назва стадії технологічного процесу | Параметр,що контролюється | Норма
параметра |
Доставка насіння на завод | Вміст вологи в насінні соняшнику | не більше 8%,
не менше 6% |
Вміст
бруду і олійних домішок |
не більше 10 % | |
Вміст олійних домішок у насінні соняшнику | не більше 7 % | |
Зараженість шкідниками | Не допускається,крім зараженості кліщем не вище 2-го ступеня | |
Кислотне
число мг КОН/г
Вищий клас Перший клас Другий клас |
1.3 1.4-2.2 2.3-5.6 | |
Доставка насіння на виробництво | Вміст вологи у насінні
Вміст жиру |
6-8%
40-50% |
Очищення насіння від бруду | Вміст бруду після
очищення
Відділення бруду Відходи після очищувальних машин: Вміст олійних домішок |
не більше 1.5%
не менше 60% не більше 3 % |
Подрібнення насіння | Якість подрібнення-
прохід через 1мм сита |
не менше 60% |
Вміст
фосфатидів і неомиляймих речовин
(для визначення товарної олійності насіння) |
0.4-1.0 фосфатидів у перерахунку на стеароолеолецитин |
Функції та призначення хімічної лабораторії.
Обрушування насіння соняшнику | Вміст у соняшниковій
рушанці цілого насіння;
олійного пилу; січки |
Не вище 25% До 15% До 15% |
Зволоження м’ятки у пропаро-зволожувальному шнеку | Вміст вологи до зволожування
Вміст вологи після зволоження |
5.5-6%
8-9% |
Смаження м’ятки | Вологість мезги | 5.5-6% |
Пресування мезги | Олійність макухи | Не більше 9% |
Макуха при подачі на зберігання | Вміст вологи | 6-8% |
Олія після фільтрації | Прозорість | Допускається легке помутніння |
Вміст
вологи і летких речовин
Кислотне число олії |
0.2-0.3%
Не більше 6мг КОН/г | |
Вміст осаду за масою соняшникової олії | 0.05-0.2 |
Процеси, що контролюються технологічною службою.
Процес | Точка контролю | На основі якого документу |
1.Сім’я,що надходять в ШВВ | Транспортер подачі сім’ян | Лабораторний журнал;регламент |
2.Зрушування
сім’ян на рушках. Розділення
рушанки на фракції і |
З кожної рушки.
Візуально. За необхідністю. |
На основі данних лабораторії |
3.Ядро. | З ядрових редлерів 1-2 половини подачі його. | Візуально. За необхідністю |
4.Подрібнення ядра | Збірний шнек підвальцьовками,або після окремих вальців. | Лабораторні данні. Візуально |
5.Лузга з промисловості | Редлер лузги | Лабораторні данні. Візуально |
6.Регенерація | До і після поверхневої конденсації | Регламент |
7.Рекуперація | До і після зрошування,конденсаї. Бензорозсолорозділювач, до адсорберів,в адсорберах,і після адсорбера. | Регламент лабораторних данних. |
8.Конденціонування шроту | Після редлера в само течії на редлер | Регламент |
9.Обробка емульсійних вод. |
Криниця після дворів бензолів | Регламент
Лабораторія |
10.Обробка шламу | Шлам насос | Систематично |
11.Розділення суміші розсол і бензин | Смотрове скло | Візуально,систематично,за необхідністю |
12.Екстрагування
:
|
На насосах | Регламент. Візуально |
13.Жмих
надходить до екстрактора
|
В течії перед редлером | Регламент лабораторний журнал. |
14.Місцела
|
По необхідності екстрактора. Насоси-брудної місцели | Візуально лабораторії за необхідністю |
15.Шрот | При виході з екстрактора за необхідністю | Лабораторія |
16.Фільтрація місцели | За необхідністю після фільтрування | Регламент. Лабораторія |
17.Дистиляція місцели | Дистилятор по ступенням. Збірник готового екстракційної олії | Регламент |
Перелік контрольованих процесів технологічною службою в ШВВ та ПВ
Процес | Точка контролю | На основі якого документа |
1.Сім’я,які надходять в ШВВ | Транспортер подачі сім’я | Лабораторний журнал. Регламент |
2.Витрушування
сім’я на рушках.Розподіл |
З кожної рушки. Візуально,за необхідністю | На основі даних лабораторії |
3.Ядро | Із ядрових редлерів №18-1;18-2.1 і 2 половини подача його на в/с | Візуально,за необхідністю. Лабораторія |
4.Подрібнення ядра на в/с |
Збірний шнек №57 під вальцевиками або після окремих вальцівок | Лабораторні дані. Візуально |
5.Лузга із виробництва |
Редлер лузги №53 | Лабораторні дані. Візуально |
Відходи промисловості
Викиди в атмосферу і промислові стоки.
1.Відходи промисловості
1.1.Відходи при чистці насіння
При чистці насіння на сепараторі ЕСМ-50 і ЕСМ-100 виникає декілька видів відходів.
1.1.1.Велике сміття з підсітком з вмістом
1.1.2.Мілке сміття з сепараторів з вмістом
1.1.3.Аспараційні відходи з камер осаджень з сепараторів і пил з циклонів,який містить мілке органічне і мінеральне сміття.
1.1.4.Велике і мілке сміття після очистки може використовуватись в сільському господарстві як корм і як добавка при виготовленні гранульованої лузги, що збагачена ліпідами.
1.2.Соняшникова лузга.
Утворюється при відділенні її від ядра в шеретувально-вальцьовому відділенні до 30тис.тонн в рік.
Використовується для власних потреб підприємством як топливо в котельній і частково для виготовлення гранульованої лузги.