Отчет по практике в Росії,Одеса

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2012 в 01:19, отчет по практике

Описание

В кінці XIX століття з розвитком капіталізму в Росії,Одеса перетворилась в великий морський порт,з’єднуючи південь з зовнішнім світом в торгівельно-промисловому відношенні. Ремонт морських суден, буремний розвиток будівництва привело до підвищення попиту на оліфу. Цим обумовлювалось поява в кінці XIX і початку XX столітті декілька маленьких олієздобувних і оліфоварних підприємств в м. Одеса.

Содержание

1. Історія оліє-екстракційного заводу.
2. Загальна характеристика заводу.
3. Структурна схема керування підприємством.
4. Характеристика продукції.
5. Якість соняшникової олії.
6. Технічні вимоги.
7. Методи випробувань.
8. Перевезення та зберігання соняшникової олії.
9. Засоби та схеми транспортування сировини на підприємстві.
- шнекові транспортери
- стрічкові норії
10. Схеми сховищ та технологія зберігання сировини.
- зберігання насіння в сухому стані
- зберігання в охолодженому стані
11. Сепарування насіння.
12. Обладнання та технологія висушування насіння.
13. Технологія обрушування насіння та характеристика обладнання для обрушування насіння.
14. Сепарування рушанки.
15. Технологія подрібнення ядра та макухи.
16. Технологія приготування мезги.
17. Технологічна схема підготовчого відділу.
18. Технологічна схема форс пресового відділення.
19. Технологічна схема екстракційного цеху.
20. Рух розчинника, місцели і олії.
21. Рух парів розчинника води і конденсату.
22. Рух аміаку і охолоджуючого розсолу.
23. Конденсація шроту.
24. Допоміжне виробництво:
- принципова схема холодопостачання,теплопостачання,водопостачання
25. Хімічна лабораторія:
- функції та призначення
- процеси,що контролюються технічною службою
- перелік контрольованих процесів технологічною службою в ШВВ та ПВ
26. Відходи промисловості
27. Техніка безпеки:
- в елеваторі насіння, ШВВ, ПВ, ЕЦ, елеваторі шроту.
28. Охорона навколишнього середовища.
29. Висновок.
30. Література
31. Індивідуальне завдання.

Работа состоит из  1 файл

Звіт по практиці Бурдим Анастасії.doc

— 445.00 Кб (Скачать документ)

 

            Дистиляційна установка

     І і ІІ ступінь дистиляції

     Місцела в нижню частину дистилятора  І ступіня подається трьохступінчастим  центробіжним насосом через поплавковий  витратомір та оборотний клапан. Дистилятор представляє собою трубчастий двухзаходний теплообмінник, в міжтрубному просторі якого подається насичена водяна пара під тисом 2,5 атм. Проходячи вверх і донизу по друбкам, місцела підігрівається до температури 70 - 80°С і увійшовши в сепаратор, розділяється на дві фази: газоподібнуі рідку. При потраплянні в сепаратор відносно великого об’єма (біля 8 м³) газоподібна фаза звільнюється від краплинок місцелимі поступає в міжтрубний простір дистилятора ІІ ступеня. Тут тепло пари розчинника використовується якв звичайній двухкорпусної випарної установки для підігріву циркулючої в ІІ корпусі міцної місцели. Рідка фаза, представляє собою упарену до концентрації 50 % місцелу з температурою 80°С, збирається в конусній частині сепаратора та неприривно передавлюється в трубки дистилятора ІІ ступеня.

     Таким чином, із сепаратора дистилятора І  ступеня газоподібний розчиник поступає в міжтрубний простір дистилятора ІІ ступеня, а упарена місцела – в трубчасту систему цього ж дистилятора.перекачка місцели із сепаратора І ступеня в ІІ ступеня відбувається з допомогою тиску парів розчинника. В цьому випадку міжтрубний простір виступає в ролі ваукумулятора тиску, підтримується завдяки постійніроботі дистилятора при тиску 2,5 атм  з допомогою редукційного обладнання. У випадку коли тиск більший 2,5 атм редукційний клапан автоматично відкривається і надлишок парів розчинника зкидується в конденсатор дистилятора ІІ ступеня.

     Для ліквідації можливості пропускання  парів розчинника разом із рідкою фазою з сепаратора в дистилятор ІІ ступеня, на лінії перекачки місцели  всnановлюється автоматичний відгонник місцели, виконуючи обов’язки конденсаторного горшка.

     Нормальним  рівнем місцели в сепараторі являється  відмітка нижча рівня смотрового ліхтаря на конусі сепаратора. Сконденсовані  в між трубному просторі дистилятора  ІІ ступеня пари розчинника збираються в нижній частині дистилятора  і парами розчинника видавлюються через автоматичний відвідник рідини в сепаратор для розчинника. Із нього конденсат бензину самопливом поступає в бензосховище, а звідти в зворотній бак для бензину.

     При стабільному режимі дистиляції тиск насиченої пари в дистиляторі І ступеня дорівнює 2.5 атм, парів розчинника в дистиляторі ІІ ступеня – 2,5..2,6 атм. Цей взаємозв’язок регулюється редукційним клапаном.

     Зміна тиску насиченої пари викликає пропорційну  зміну тиску парів розчинника. Однак при зменшенні загрузки дистиляторів місцелою цей взаємозв’язок порушується.

     Місцела з концентрацією 50 %, проходячи через  трубчасту систему двоходового  теплообмінника дистилятора ІІ ступеня, підігрівається за рахунок парів  розчинника до 90°С і входячи в  сепаратор ІІ ступеня, розділяються на дві фази. Газоподібна – пари розчинника, звільнені від міцної місцели, направляються на конденсатор. Звідси сконденсовані пари бензину направляються в бензоохолоджувач і проходячи водорозділювач самопливом поступає в бак обезводненого розчинника, попередньо пройшовши сепаратор для бензину. Упарена місцела з концентрацією 95 % з допомогою вакууму засмоктується через автоматичний відвідник місцели в остаточний дистилятор через патрубок, встановлений по дотичній лінії до окружного корпусу апарата (з ціллю придати обертального руху місцелі що подається).

     Обробка місцели в колоні остаточної дистиляції (поліровочна  колона)

     В колоні остаточної дистиляції місцела  стікає вниз по тарілкам, утворюючи  дві камери зі змієвиками і ковпачками. Безперервний перелив місцели із камери в камеру здійснюється з допомогою патрубків, котрі підтримують постійний рівень олії в камері. Пари розчинника із камери в камеру проходять крізь ковпачки, барботуючись крізь постійний слой упареної місцели. Масло, яке зібралось в нижній частині дистилятора дезодорується в більш товстому слої (більше 1м) з допомогою мамут - насоса. Багатократна циркуляція олії, здійснена в період роботи мамут-насоса, призводить до повного звільнення олії від розчинника, не відігнаний у верхній частині колони остаточної дистиляції. Під час роботи колони підтримується вакуум біля – 550..600 мм рт. ст. вакуум в колоні остаточної дистиляції сприяє інтенсифікації процесу дистиляції.

     Подача  гострої пари всередину колони остаточної дистиляції відбувається через форсунку діаметром 6 мм для створення циркуляційного потоку олії в мамут-насосі. Перегрітий пар в дистиляційній установці при концентрації місцели 9 – 10 % і прокачці 15 м³/год. складає 25-30 т олії за добу. Температура готової олії підтримується в межах 95-105°С. Олія із колони остаточної дистиляції відкачується ротаційним насосом, без порушень вакууму в апараті.

Информация о работе Отчет по практике в Росії,Одеса