Отчет по практике в Росії,Одеса

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2012 в 01:19, отчет по практике

Описание

В кінці XIX століття з розвитком капіталізму в Росії,Одеса перетворилась в великий морський порт,з’єднуючи південь з зовнішнім світом в торгівельно-промисловому відношенні. Ремонт морських суден, буремний розвиток будівництва привело до підвищення попиту на оліфу. Цим обумовлювалось поява в кінці XIX і початку XX столітті декілька маленьких олієздобувних і оліфоварних підприємств в м. Одеса.

Содержание

1. Історія оліє-екстракційного заводу.
2. Загальна характеристика заводу.
3. Структурна схема керування підприємством.
4. Характеристика продукції.
5. Якість соняшникової олії.
6. Технічні вимоги.
7. Методи випробувань.
8. Перевезення та зберігання соняшникової олії.
9. Засоби та схеми транспортування сировини на підприємстві.
- шнекові транспортери
- стрічкові норії
10. Схеми сховищ та технологія зберігання сировини.
- зберігання насіння в сухому стані
- зберігання в охолодженому стані
11. Сепарування насіння.
12. Обладнання та технологія висушування насіння.
13. Технологія обрушування насіння та характеристика обладнання для обрушування насіння.
14. Сепарування рушанки.
15. Технологія подрібнення ядра та макухи.
16. Технологія приготування мезги.
17. Технологічна схема підготовчого відділу.
18. Технологічна схема форс пресового відділення.
19. Технологічна схема екстракційного цеху.
20. Рух розчинника, місцели і олії.
21. Рух парів розчинника води і конденсату.
22. Рух аміаку і охолоджуючого розсолу.
23. Конденсація шроту.
24. Допоміжне виробництво:
- принципова схема холодопостачання,теплопостачання,водопостачання
25. Хімічна лабораторія:
- функції та призначення
- процеси,що контролюються технічною службою
- перелік контрольованих процесів технологічною службою в ШВВ та ПВ
26. Відходи промисловості
27. Техніка безпеки:
- в елеваторі насіння, ШВВ, ПВ, ЕЦ, елеваторі шроту.
28. Охорона навколишнього середовища.
29. Висновок.
30. Література
31. Індивідуальне завдання.

Работа состоит из  1 файл

Звіт по практиці Бурдим Анастасії.doc

— 445.00 Кб (Скачать документ)

 Для захисту від можливих розрядів статистичної електрики на дільницях промисловості, в яких воно може виникнути, повинні виконувати наступні заходи:

  • Конденсація шроту за вологістю
  • Механічна погрузла шроту в вагони і автомобілі по самоплино-транспортній трубі з швидкістю подачі не більше 2 м/с
  • Перекачка розчинника(бензину) потрубам повинна відбуватися зі швидкістю не більше 2 м/с.
  • Всі неполадки електропроводки,які можуть викликати спалахи,нагрівання,коротке замикання повинно негайно видалятись.

 Роботи по ремонту електроенергії, електрообладнання і зміна електроламп повинна виконуватись тільки електромонтером після зняття напруги.

  • Для живлення переносних освітлювачів,а також для підсвітки в технологічних апаратах,особливо небезпечних приміщеннях повинна використовуватись напруга не вище 12 вольт.
  • Клиноремінні передачі, що допускаються до застосування в приміщеннях з вибухонебезпечним обладнанням, один раз в тиждень повинні покриватись графітною змазкою, що збільшує електропровідність ременів.
  • Резинові шланги з наконечниками з кольорового металу для зливу бензину з цистерн,повинні мати заземлення з мідною проволкою з припайком одного кінця.

 Залізнодорожні  цистерни при зливі бензину повинні  бути заземлені.

  • Зупинку ж.д. цистерн на ділянках зливу бензину слід виконувати чоботами,що не дають спалахів.
  • Для уникнення само загорання і для захисту від можливих розрядів статистичної електрики соняшниковий шрот з екстракційного цеху (перед зберіганням)повинен випускатись з вологістю 7-10,0% і мати температуру не вище 35⁰С
  • Відігрів ненароком замерзших і застивших труб, що містять бензин, повинно виконуватись парою або гарячою водою. Застосування для цих цілей вогнищ,факелів, паяльних ламп та ін. способів вогняного нагріву заборонено.
  • Перевірка опору ізоляції силових і освітлювальних електропроводок  повинна проводитись не менше 1-го разу в рік.

                          Умови безпеки на елеваторі шроту

  • Шрот перед  зберіганням повинен мати:
  • Температуру не вище 35٥С; при температурі навколишнього повітря вище 35٥С температура шроту не повинна перевищувати температуру навколишнього повітря більше, ніж на 5٥С
  • Бензину не більше 0,1 %,вологість 7-10,0%
  • У випадку підвищення температури або вмісту бензину в шроті його потрібно зберігати окремо, проводити охолодження шляхом перекачки з одного бункера в інший, а також приймати невідкладні заходи до налагодження технологічного режиму.
  • Температура закладеного на зберігання шроту необхідно перевіряти щоденно за допомогою дистанційних термометрів або термоштанг.
  • Видалення парів бензину і пилу з над силосних і під силосних приміщень елеватора шроту повинно відбуватись за допомогою механічної витяжної вентиляції. Окрім цього, повинні бути оснащенні місцевими підсосами місця зброду шроту з течії на редлери,шнеки, транспортні стрічки, а також кожух автоматичних терезів.
  • Вентиляція повинна забезпечувати повітрям в робочій зоні вміст парів бензину і пилу не вище максимально допустимої концентрації.
  • Погане потовщення в транспортному і технологічному обладнанні повинні своєчасно усуватись.

                  Охорона навколишнього середовища

 

      В процесі виробництва олії стічні води,які повинні підлягатися очищенню,не утворюються.

 Основними викидами являються викиди повітря  із агрегату вакуумного. Вказана суміш  не має токсичних властивостей і  не потребує додаткових очищення.

 Вода,що відводиться після охолодження:

         Вакуум-насоса

         Конденсатора

 Являється умовно чистою і не потребує додаткового очищення. Температура охолоджувальної води приймається 20-25٥С

 Конденсат,що утворюється після конденсації пари і використовується для нагрівання олії у ємностях, є умовно чистим і без додаткового очищення направляється в систему конденсату.

 Екстракційний цех являє собою технологічне джерело шкідливих викидів в  атмосферу. Це джерело являє собою  викид газоповітряної суміші в атмосферу після вакуум-насоса, установки олійної адсорбції. Кількість повітря, що викидається, до 830 м3/год, з t не > 40˚С.

 Концентрація  пари розчинника у газоповітряній суміші в трубі при виході в атмосферу складає не > 30 г/м3.

 Вентиляційні викиди являють собою викид в атмосферу повітря з парою розчинника після вентиляції устаткування.

 Місця найбільшої небезпеки з точки зору вмісту пари розчинника в повітрі, обладнанні місцевими відсмоктувачами.

 

Висновок:

 Достатня  забезпеченість підприємства олійною сировиною та збільшення виробничої потужності  завдяки введенню рішень по переробленню насіння олійних культур позитивно вплинула на показники виробництва олії:

 В 2005р.-208821т, 2006р.-229221т сировини перероблено. Соняшникове  насіння на підприємстві зберігається в сховищах елеваторного типу, силосах, що надає їм компактність. Сировина добре зберігається за допомогою активної вентиляції.

 На заводі працює модернізована екстракційна установка «Ольє-НД», що забезпечує ефективне видалення олії екстракційним методом.

 

Література:

1 Виробничий  технологічний регламент на виробництво  соняшникової,соєвої,ріпакової олії  та шротової схеми форс пресування-екстакції  екстрактором «Ольє-НД-1250» по  переробленню 730 т/добу насіння соняшника.

Термін введення з 01.06.2004р.-394с

2 Руководство  по технологии получения и  переработки растительных масел  и жиров: Под общей научной  редакцией доктора техн. наук  проф.А. Г. Сергеева 1 том.

3 Технологические  инструкции масло-жировой  промышленности.Москва,1956 Том 1,399с.

 

     Індивідуальне Завдання

     Екстракція. Дистиляція

     Макухова  пелюстка з пресового відділення поступає в екстракційне відділення з показниками:

  • вологість – 3,5..4,5 %
  • товщина пелюстки – 6..8 мм
  • олійність – 17..18 %
  • вміст дрібної фракції (прохід через трьохмілімітрове сито) – не >10

     За  допомогою транспортних елементів, безперервно подається в загрузочну колону. Розчинник (нефрас) подається  назустріч за рахунок протитечії, розчинник що проходить через  шар матеріалу адсорбує на себе олію і утворює місцелу.

     Знежирений матеріал (шрот) з екстракційної колони направляється в шнекові випарники, де за допомогою пари відбувається відгонка розчинника зі шроту. Далі шрот самопливом поступає в охолоджувачі, де охолоджується до температуру 40°С з показниками:

    • олійність – 1 %
    • вміст розчинника - 0,1 %

     потім, йде на елеватор шроту для зберігання. Прокачка бензину в екстракційній  колоні становить 6..8 кг/т

     Місцела з декантатора загрузочної колони направляються на дискові фільтри  для очищення від грубих домішок (шламу). Дисковий фільтр являє собою 7 барабанів по 10 секцій. На секції одягнена спеціальна тканина белтінг. Місцела проходячи через тканину фільтруються грубі домішки, які затримуються на тканині. Очищують від домішок тканину за допомогою промивки бензину. Очищена місцела подається в збірник місцели, звідки з допомогою насосів подається на І ступінь дистиляції з концентрацією 10 – 18 %, вміст домішок – 0,002 %.

     Відгонка  розчинника з місцели здійснюється за допомогою гострої пари, тиск Р= 2,7 кг/м³.

     Далі  місцела з концентрацією 50 % через сепаратор І ступеня дистиляції подається в ІІ ступінь дистиляції. Пари розчинника з І ступеня дистиляції слугують обігрівачем ІІ ступеня.

     Місцела з концентрацією 92 % подається на поліровочну колону (кінцеву дистиляцію) де за допомогою вакууму відбувається остаточна відгонка. Стандартна олія з температурою спалаху 225°С іде на баки та в олієзливну станцію, не стандартна за температурою спалаху іде знову в полірочну колону.

     Параметри екстрактора «Ольє  – НД – 1250»

     Екстрагування олії зі жмиху при нормальних режимах дозволяє отримувати шрот згідно ДСТУ – 4638:2006 та екстракційне масло.

     Вимоги  до розчинника та екстракційного матеріалу:

  1. Для виробництва екстракційної олії, котре відповідає до вимог згідно ГОСТу і якісного шроту, розчинник гексанової марки П1 – 63/75 повинен відповідати ТУУ 14277403.001 – 97

    а) густина  при 20°С в г/см³ не більше 0,685

    б) фракційний склад:

    • температура початку перегонки в °С не більше 63;
    • до температури 75°С перегонка в % не менше 98;
    • залишок в колбі в % не більше 0,0002;
    • вміст бензолу не більше 0,2 %
  1. В екстрактор повинен подаватися гексановий розчинник (нефрас) наступної характеристики:

    а) не містить  воду та механічні домішки;

     б) не містить олію;

     в) підігрітий до температури не більше 55°С

     3. На екстракцію поступає жмих після однократного пресування, жмихова ракушка повинна відповідати таким параметрам:

    • вологість 3,5 – 4,5 %;
    • олійність не більше 17 %;
    • товщина ракушки не більше 8 мм;
    • вміст мілкої фракції (прохід через 3 мм сито) не більше 10 %;
    • температура перед поданням до екстрактору не більше 55 °С
 

 

    Проби місцели за липень

    День Концентрація  місцели, % t, °C прозорість
    1 12,30 28 прозора
    2 12,55 33 прозора
    3 12,20 32 прозора
    4 10,60 36 прозора
    5 12,55 33 прозора
    6 12,70 32 прозора
    7 12,30 28 прозора
    8 11,55 32 прозора
    9 10,55 32 прозора
    10 10,35 31 прозора
    11 9,50 33 прозора
    12 12,00 30 прозора
    13 10,70 32 прозора
    14 12,00 30 прозора
    15 11,55 32 прозора
    16 11,00 30 прозора
    16 10,15 29 прозора
    17 10,15 33 прозора
    18 12,55 28 прозора
    19 11,30 32 прозора
    20 12,05 31 прозора

 

    Фільтрація  місцели на дискофих фільтрах ЗТFА – 8а

     Місцела, котра виходить із декантаторів екстрактора, містить у вигляді домішок  твердих частин від 0,2 до 2,0 %. Видалення  цих домішок проводиться на дискових фільтрах. Після фільтрації місцела повинна містити масовий відстій твердих домішок в кількості не більше 0,02 % (прозора).

     Із  декантаторів загрузочних колон  місцела самопливом поступає в збірники нефільтрованої місцели, звідки насосами подається на дискові фільтри. З  фільтрів самоплином сходить в збірник фільтрованої місцели, звідки насосами подається на дистиляційну установку.

     При підвищенні тиску в фільтрі вище 2 кг/см ² спрацьовує запобіжний клапан, місцела збрасується в збірник  для нефільтрованої місцели.

     Для видалення шламу з фільтруючої поверхні, на фільтр подається протитоком нефрас із сепаратора нефраса. Шлам із фільтрів відкачується спеціальним насосом, в нижню частину загрузочної колони екстрактора.

         Дисковий  фільтр

     Місцеловий  фільтр представляє собою апарат, виконаний у вигляді горизонтального барабана замкнутого з обох сторін ребристим днищем. В середині фільтра розміщений полий вал з цапфрю на кінц, на котрому встановлено сім дисків, кожен з котрих складається з десяти фільтруючих елементів. Кожний елемент обтягнений фільтротканиною. Між собою кожен елемент кріпиться з допомогою прижимних накладок та спиць, утворюючи таким чином диск. Вал представляє собою трубу, котра являє собою збираючим колектором відфільтрованої місцели. На корпусі фільтра знаходяться два люки, через які можна виймати будь-який елемент для зміни фільтротканини.

 
 
 
 
 
 
 
 

    Технічні  характеристики

      • продуктивність, м³/год – 9;
      • робочий об’єм, м³ - 2,32;
      • поверхня фільтрації, м² - 16,2;
      • робочий тиск, до 2 кг/см²;
      • число дисків – 7;
      • число філььтруючих елементів – 70;
      • діаметр дисків, мм – 1400;
      • швидкість обертання вала, об/хв – 27;
      • потужність електродвигуна, кВт – 5,5;
      • число обертів за хвилину – 1400;
      • ваговий відстій фільтрованої місцели, % - не більше 0,02

Информация о работе Отчет по практике в Росії,Одеса