Отчет по практике в Росії,Одеса

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2012 в 01:19, отчет по практике

Описание

В кінці XIX століття з розвитком капіталізму в Росії,Одеса перетворилась в великий морський порт,з’єднуючи південь з зовнішнім світом в торгівельно-промисловому відношенні. Ремонт морських суден, буремний розвиток будівництва привело до підвищення попиту на оліфу. Цим обумовлювалось поява в кінці XIX і початку XX столітті декілька маленьких олієздобувних і оліфоварних підприємств в м. Одеса.

Содержание

1. Історія оліє-екстракційного заводу.
2. Загальна характеристика заводу.
3. Структурна схема керування підприємством.
4. Характеристика продукції.
5. Якість соняшникової олії.
6. Технічні вимоги.
7. Методи випробувань.
8. Перевезення та зберігання соняшникової олії.
9. Засоби та схеми транспортування сировини на підприємстві.
- шнекові транспортери
- стрічкові норії
10. Схеми сховищ та технологія зберігання сировини.
- зберігання насіння в сухому стані
- зберігання в охолодженому стані
11. Сепарування насіння.
12. Обладнання та технологія висушування насіння.
13. Технологія обрушування насіння та характеристика обладнання для обрушування насіння.
14. Сепарування рушанки.
15. Технологія подрібнення ядра та макухи.
16. Технологія приготування мезги.
17. Технологічна схема підготовчого відділу.
18. Технологічна схема форс пресового відділення.
19. Технологічна схема екстракційного цеху.
20. Рух розчинника, місцели і олії.
21. Рух парів розчинника води і конденсату.
22. Рух аміаку і охолоджуючого розсолу.
23. Конденсація шроту.
24. Допоміжне виробництво:
- принципова схема холодопостачання,теплопостачання,водопостачання
25. Хімічна лабораторія:
- функції та призначення
- процеси,що контролюються технічною службою
- перелік контрольованих процесів технологічною службою в ШВВ та ПВ
26. Відходи промисловості
27. Техніка безпеки:
- в елеваторі насіння, ШВВ, ПВ, ЕЦ, елеваторі шроту.
28. Охорона навколишнього середовища.
29. Висновок.
30. Література
31. Індивідуальне завдання.

Работа состоит из  1 файл

Звіт по практиці Бурдим Анастасії.doc

— 445.00 Кб (Скачать документ)

  Головному інженеру підпорядковуються: головний механік, головний енергетик, начальник основного виробництва(цехів).

  Бухгалтерія займається обліком загальних даних  по комерційним питанням-відділ заготівлі  сировини, відділ матеріально-технічного забезпечення, відділ збуту, склад готової продукції. Бухгалтерія підпорядковується головному бухгалтеру.

  Завод працює цілодобово на протязі року,за виключенням 2-3 місяців. Восени проводиться обов’язковий капітальний ремонт,який триває мінімум місяць. Кожного місяця проводиться профілактичний ремонт, який триває 2-3 дні.

  Підприємство  працює у 2 зміни:

  1 зміна-з 8:00 до 20:00

  2 зміна з  20:00 до 8:00

  Механічна майстерня  працює не по змінам. Адміністративно-керівний апарат  працює з 8:00 до 17:00.

Сировинна зона підприємства,шляхи  реалізації готової продукції.

  Насіння надходить на підприємство: Чернігівської, Сумської, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та Київської областей. В основному з постачальником розраховуються грошима, рідше діє давальна схема, яка полягає в тому, що постачальник привозить насіння, платись за його переробку, і потім забирає олію та макуху.

 

Заходи щодо покращення якості сировини.

  Узгоджені плани доставок олійного насіння  повинні бути побудовані таким чином,щоб раціонально використовувати обладнання і складські ємності підприємств промисловості з метою покращення якості насіння і наявних в ньому речовин (білка, олії) в процесі подальшої обробки. При заготівлях олійного насіння дуже важливе дотримання передових методів збирання і подальшої обробки,наприклад, тогочасна подача насіння від комбайнів без проміжного зберігання на подальшу обробку (сушіння, очищення і т.д.), на заготівельні пункти, що виконують ті самі функції.

  Організації міністерств і оліє видобувних підприємств, які відповідають за заготівлю насіння зобов’язані: проводити роботу з поставниками у сировинній зоні підприємства, а також узгоджувати з поставниками інших районів терміни, якість і об’єм поставок насіння.

  Готову  продукцію реалізують за кордон та на жир комбінат м. Одеси, Львову, м. Київ(Олком).

Характеристика продукції.

     До готової продукції відноситься соняшникова олія. Бічними продуктами є соняшниковий шрот, а відходом промисловості-соняшникова лузга.

  Отримують з  соняшникового насіння, роду Helianthus annus, що належить до сімейства Compositae.

  Соняшникова олія відноситься до жирних олій насіння. Вона складається із складної суміші триацилгліцеридів, деякої кількості  вільних жирних кислот і різноманітних  не жирових речовин.

  Промислові сорти соняшникової олії мають наступний жирно-кислотний склад:

Жирні кислоти         Вміст жирних кислот у % від загальної кількості
Ступень насичення Жирна кислота
Нас            Насичені   Сумарно 10,0-12,4
Мирістинова Сліди
Пальмітинова 5,5 - 7,5
Стеаринова 3,6 - 5,1
Арахідонова До 0,5
Бегенова 1,0
Лігноцеринова Сліди
Н               ненасичені   Сумарно до 90,0
Олеїнова 18 – 35
Пальмітоолеїнова Сліди
Лінолева 54 – 72
 

     Соняшниковий шрот являє собою твердий продукт, який виготовлено по схемі форпресування-екстракція із насіння соняшнику при застосуванні додаткової вологотеплової обробки (тостування).

  По органолептичним  і фізико-хімічним  показникам тостований соняшниковий шрот повинен відповідати таким вимогам:

  • колір – сірий з коричневим відтінком;
  • запах – властивий соняшниковому шроту, без сторонніх запахів (затхлості, пліснявіння);
  • масова доля вологи і летучих речовин – 9-11%;
  • масова доля сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину – не більше 1,5%;
  • масова доля сирого протеїну в перерахунку на абсолютно суху речовину – не менше 39%;
  • масова доля розчинних протеїнів в шроті до загального вмісту протеїну – біля 68%;
  • масова доля сирої клітковини в перерахунку на абсолютно суху речовину – не більше 23%;
  • масова доля золи, не розчинної в 10%-й НСl в перерахунку на абсолютно суху речовину – не більше 1%;
  • сторонні домішки (камінчики, скло, земля) – не допускається;
  • масова доля метало домішок:
  • частки розміром до 2мм включно – не більше 0,01%;
  • частки розміром більше 2мм і з гострими краями – не допускаються;
  • токсичність – не допускається;
  • масова доля кінцевої кількості розчинника – не більше 0,08%;
  • загальна енергетична поживність – 0,968 к.о.

     

                                 Якість соняшникової олії:

  1.В залежності  від способу обробки розрізняють три види:

                                                     - рафіноване

                                                     - гідратоване

                                                    - нерафіноване

  2.В залежності  від якісних показників види олії діляться:

  Рафіноване-на дезодороване і не дезодороване;           

    Гідратоване-на вищий,перший та другий сорти;

  Нерафіноване-на  вищий,перший та другий сорти;

  3.Для доставки  у торгівельну мережу і підприємства  загального харчування застосовують рафіновану і дезодоровану олії.

                                             

        Технічні  вимоги:

  1.Прозорість  без осаду, у нерафінованому допускається легке помутніння.

  2.Без запаху, без стороннього присмаку.

  3.Колірне число, мг йоду,не більше 10-35

  4. Кислотне число, мг КОН,не більше 0,4-6,0

  5.Нежирові домішки відсутні-0,20

  6.Фосфоровмісні  речовини, % не більше:в перерахунку на Р2О5-0,8-0,07

  7.Волога і  леткі речовини, % не більше 0,1-0,3

  8.Мило (якісна  проба) - відсутня

  9.Неомилювані  речовини%, не більше 1-1,3

  10.Температура  спалахування екстракційної олії  не нище 225 ٥С

  Показники йодного  числа і вмісту неомилюваних речовин  визначається за потребами споживача. За згодою споживача допускається нерафінована олія з перевищенням кислотного числа доставляти для технічних цілей. Не допускається змішування різних видів олій.

 

  Фізико-хімічні  показники

   Показники Норми для нерафінованої  олії
Вищого  сорту І сорту ІІ  сорту
Прозорість Над осадом допускається “сітка” Над осадом допускається легке помутніння
Запах і  смак Властиві  соняшниковій  олії, без стороннього  запаху, присмаку, гіркоти Властиві соняшниковій олії. Допускається присмак легкої гіркоти і затхлий запах
Колірне число, мг І2, не більше 15 25 35
Кислотне  число, мг КОН, не більше 1,5 4.0 6,0
Волога  і летучі речовини, %, не більше 0,2 0,2 0,3
Мило (якісна проба) Не визначається
Йодне число,

г І2/100г

125-145
Неомилювані речовини, %, не більше 1,2 1,2              1.3
Температура спалаху екстракційної олії, 0С, не нижче 225
Перекисне число, ммоль/кг, не більше:

- свіжої олії

- після зберігання

      5,0

      10,0

      5,0

      10,0

      -

      -

 
 
 
 
 
 

                                

 
 
 
 

  Методи випробувань:

 
  • Методи відбору  проб
  • Визначення прозорості і запаху
  • Визначення смаку проводять органолептично
  • Визначення колірного числа
  • Визначення кислотного числа
  • Визначення вміст не жирових домішок
  • Визначення вміст фосфоровмісних речовин
  • Визначення вміст вологи і летких речовин
  • Визначення мила за якісною пробою
  • Визначення йодного числа(по методу Кауфмана)
  • Визначення вмісту неомилюваних речовин.
  • Визначення температури спалахування.

Соняшниковий шрот використовують на корм всім видам  сільськогосподарських тварин або  в чистому вигляді, або як складова частина до комбікорму.

 Шрот зберігається в чистих сухих приміщеннях обладнаних вентиляцією, насипом або в мішках, штабелями не вище 3м. Зберігання шроту на відкритих площадках забороняється.

                       

     Перевезення та зберігання соняшникової олії

 

 Рафінована дезодорована соняшникова олія для торгівлі випускається тільки в розфасованому вигляді.

   Соняшникову олію транспортують в залізнодорожних  цистернах або в автоцистернах  з щільно закритими люками і в стальних бочках.

   Соняшникову олію розливають по видам і сортам. Тара,яку застосовують повинна бути чистою і сухою і не мати побічних запахів. Соняшникова олія до розливу в залізно дорожні баки ,автоцистерни ,або до заливу у пляшки повинно зберігатись у закритих баках. Щорічно повинна перевірятися технічна справність і чистота всіх ємностей і резервуарів для зберігання олії(головного сховища та цехового) разом з трубопроводом. Баки і ємності повинні періодично очищатись від фузів.

   Соняшникове насіння розміщують,транспортують  і зберігають окремо по класам в  чистих,сухих,без стороннього запаху ,не заражених шкідником транспортних засобах і зерносховищах в залежності з встановленими правилами перевезень,санітарними правилами і правилами зберігання.        Порушення кондицій по сорту і вологі сприяє самозігріванню соняшникового насіння,що призводить до зниження якості олії ,що виробляється. На тимчасове зберігання строком в 1місяць повинні закладатись насіння з вологістю не більше 3,0% за умови активної вентиляції. А у випадку довготривалого зберігання-вологість не більше 7,0% і забрудненості не більше 2,0%. Насіння  з вологістю більше 7,0% не повинні зберігатись на токах більше 1 доби. Партія насіння заражених білою або сірою гниллю розміщують,транспортують і зберігають окремо,в умовах,що виключають їх змішування з іншими партіями.

 
 
 

   Характеристика  вихідної сировини і  допоміжних матеріалів

 

   Соняшникове насіння складається з твердої  плодової оболонки (в обрушеному стані  її називають лузгою),тонкої насіннєвої оболонки(плівки) і двух сім’ядолей,що містить в собі основну кількість олії і білка.

   - Вміст в насінні,% ядра 72,0-82,7

   - Лузги 27,5-17,3

   - Вміст жирного масла,%  в насінні 44,5-53,8

   - в ядрі 55,2-68,0

   - в лузгі 1,3-9,06

   - Вміст азоту в лузгі,% 0,55-2,05

   - Вміст клітковини,%

   - В обезжирюваному ядрі 6,4-9,7

   - В обезжирюваній лузгі 57,1-68,0

   - Вміст без азотних екстрагованих речовин,% 14,3-17

   - Вміст вуглеводів,%  24-27

 Також тут знаходиться  велика  кількість різноманітних  груп вітамінів (групи А,В,С,Д,Е,РР,Н  і інше),пігменти, аліфатичні і циклічні спирти, азотовмісні речовини, складні білки(протеїди), ферменти, полісахариди(в т.ч. і целюлоза або клітковина), органічні кислоти і мінеральні речовини, мікро- і ультрамікроелементи. і т.д.

                                         

               Розчинник

  В якості розчинника використовують екстракційний  бензин гексанової фракції марки «А», і «Б» і «Нефрас». Бензин відноситься до легкозаймистих і вибухонебезпечних сумішам 1 категорії. В приміщенні для зберігання і застосування екстракційного бензину забороняється поводження з відкритим вогнем,штучне освітлення повинно бути вибухобезпечно виготовлене. Всі роботи з відкриванням резервуарів повинні проводитись приладами,що не дають при ударі спалах. При роботі з бензином необхідно застосовувати індивідуальні засоби безпеки згідно з відповідними нормами. Він являє собою суміш парафінових і нафтових вуглеводнів,що діють на організм наркотичним чином. В організмі не накопичується. При потраплянні на шкіру викликає сухість шкіри і може призводити до дерматитів і екзем. При загоранні застосовувати всі методи пожежної безпеки, крім води.

             

 

    Засоби та схеми транспортування сировини на підприємстві.

 

  Транспортні і вантажно-розвантажувальні роботи складського господарства складається  із наступних етапів:

  1.Подачаня  насіння із приймальних пристроїв(автомобільного  або залізнично-дорожнього)в очищувально-сушильного відділення і транспортування в ньому.

Информация о работе Отчет по практике в Росії,Одеса