Шпаргалка по "Хозяйственному праву"

1.Поняття господарських рішень та їх ознаки.

Рішення – це той пункт, у якому вибір відбувається між альтернативними та, як правило конкуруючими можливостями.

Господарські  рішення- це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної та певної цілі підприємства.

Господарські  рішення мають направленість на:

стратегічне планування;

управління  управлінською діяльністю;

управління  людськими ресурсами;

управління  виробничою та обслуговуючою системою;

формування  системи управління компанії( методологія, структура, процес, механізм);

консультації  з питань управління;

комунікації зі зовнішнім середовищем. 

2.Сутність господарських рішень та їх види.

Економічна  сутність має прояв у тому, що на розробку та реалізацію будь-якого УР потрібні фінансові, матеріальні та інші витрати. Тому кожне УР має реальну вартість і його реалізація повинна приносити компанії прямий або побічний прибуток. Організаційна сутність полягає в тому, що для виконання роботи залучається персонал компанії. Для ефективної роботи необхідно сформувати робото здатний колектив. Розробити інструкції та положення, надати робітникам повноваження, права, обов’язки та відповідальність. Налагодити систему контролю, виділити необхідні ресурси, в тому числі інформаційні, забезпечити робітників необхідними технікою та технологією, постійно координувати їх роботу.

  Соціальну сутність закладено в механізмі управління персоналом, який включає важелі впливу на людину для узгодження їх діяльності всередині колективу.

Правова сутність УР полягає у точній відповідності законодавчим актам України та її міжнародним зобов’язанням, статутних та інших документів власне компанії.

Технологічна  сутність УР проявляється у можливості забезпечення персоналу необхідними технічними, інформаційними засобами та ресурсами. 

3.Вимоги до господарських рішень та умови їх досягнення.

Вимоги  до господарського рішення

Відповідність діючому законодавству та статутним  документам підприємства.

Досягнення  сучасності (не можна спішити або запізнюватися.

Наявність чіткої цільової спрямованості та адресності (виконавцям повинно бути зрозуміло, на що спрямовано рішення та які  засоби будуть використані.

Відсутність в тексті протиріч рішення самому собі або  тим, що раніше реалізовані.

Можливість  організаційної виконуваності.

Наявність параметрів для зовнішнього або  внутрішнього контролю його виконання.

Врахування  можливих негативних наслідків при  реалізації рішення в економічній, соціальній, екологічній та інших  областях.

Наявність у керівників відповідних повноважень (прав та обов’язків) для  реалізації господарських рішень.

Наявність можливостей обґрунтування позитивних результатів.

Умови досягнення:

Контроль  з боку юриста, референта.

Знання  та інтуїція керівника.

Формування  та доведення цілей, строків виконання  до кожного  працівника.

Контроль  з боку юриста, референта.

Висновок  експертів або спеціалістів.

Складання робочих документів.

Висновок  зовнішніх експертів.

Впровадження  посадових інструкцій та положень про відділи та служби.

Набір розрахунків та припущень. 

4.Способи формалізації та реалізації господарських рішень. Визначення оптимальних форм  представлення та реалізації господарських рішень.

Форми розробки та реалізації господарських  рішень.

Акт-рішення широкого кола державних та суспільних організацій.

Бюлетень-рішення керівника щодо короткої об’яви підлеглих про стан подій, які мають суспільне значення.

Декларація-урочиста програмна заява керівника.

Договір-рішення щодо проведення спільних робіт із зазначенням взаємних прав та зобов’язань у комерційних та некомерційних сферах діяльності.

Закон-рішення державної влади, яке має загальнообов’язковий та незмінний характер.

Заява-офіційна заява керівника найвищого рангу.

Інструкція-рішення , яке встановлює порядок та спосіб виконання будь-якої дії.

Кодекс-зібрання законів.

Контракт-рішення, зазвичай комерційного характеру, щодо проведення спільних робіт із зазначенням взаємних прав та зобов’язань .

План-рішення, яке відображає цілі та конкретні задачі діяльності, засоби, методи та час їх, реалізації.

Постанова-колективне або індивідуальне рішення видного органа влади для будь-якої організації.

Наказ - (письмовий або усний)-це рішення керівника організації або її великого підрозділу.

Угода – рішення, яке формує загальну позитивну інфраструктуру будь-якої діяльності.

Указ-рішення глави держави, затверджене парламентом. Наказ має силу закону.

Статут  – набір правил . які регулюють діяльність організацій.

Основні форми реалізації господарських рішень:

Ділова  бесіда, Ділова гра(тренінг), Засідання, Інформаційний лист, Особистий приклад, Методика,. Настанова, Навчання, Звіт, Примушування, Роз’яснення, Нарада.  
 
 
 

5.Основні параметри якісного рішення.

Якість  господарського рішення визначається сукупністю його параметрів, що задовольняють конкретного споживача або їх групу та забезпечують реальність його впровадження .

Основними параметрами якісного рішення виступають:

повнота вирішення поставленого завдання (можливість практичної реалізації рішення у запланованому обсязі);

своєчасність  рішення (правильний вибір моменту його прийняття і виконання);

оптимальність рішення (вибір найкращого з усіх варіантів рішення за прийнятим критерієм з урахуванням наявних обмежень за часом, ресурсами, вимогами ринку тощо). 

6.Основні умови забезпечення якості господарського рішення.

Основні умови забезпечення якості господарського рішення: застосування наукових підходів; використання методів функціонально-вартісного аналізу, прогнозування, моделювання та економічного обґрунтування кожного рішення тощо; вивчення впливу економічних законів на ефективність реалізації господарського рішення; забезпечення особи або групи, що приймає рішення, якісною інформацією; структуризація проблеми та побудова дерева рішень;  забезпечення багатоваріантності рішень; правова обґрунтованість рішення;  розробка та функціонування системи відповідальності та мотивації; наявність механізму реалізації рішення. 

7.Види ефективності господарських рішень.

Під ефективністю господарського рішення розуміють  ресурсну результативність, отриману при розробці, прийнятті та реалізації рішення на підприємстві. Динаміка зміни ефективності господарських рішень залежить від цілої низки чинників, серед яких виділяють такі: людський фактор; інформаційний фактор; організаційний фактор; своєчасність виявлення проблеми і наявність необхідного запасу часу для виходу з наявної ситуації; стабільність, надійність функціонування організації, її стійкість по відношенню різного роду перешкод; матеріальний фактор.

Види  ефективності господарського рішення:

Організаційна ефективність.( це факт досягнення орг-х цілей, повязаних із реалізацією потреб людини в орг-ї життя, безпеці, управлінню, стабільності, завдяки якомога меншій к-сті прац-в за мін час); Технологічна еф-ть( факт досягнення певних результатів, запланованих у бізнес-плані за більш короткий час або з меншими фін витратами); Економічна еф-ть (співвіднош вартості дод-го продукту, отриманого в рез-ті реалізації рішення та витрат на його розробку і реалізацію). Соціальна еф-ть (....потреба людини в інф-ї, знання самовираженні за більш короткий час і з мін витратами). Психологічна еф-ть (... реалізує потреби людини в коханні, сімї, вільному часі для більшої к-сті прац і з меншими фін витратами). Правова еф-ть( реалізує потреби людини в безпеці та порядку за...). Екологічна еф-ть( потреба людини в безпеці,здоровї за...). Етична еф-ть( потреба в дотриманні норм поведінки...). Політична еф-ть( потреба в вірі, патріотизмі...)..  

8.Умови та перешкоди прийняття ефективного рішення.

Прийняття ефективного рішення залежить також від наявності певних умов та усунення перешкод.

Перешкоди прийняття ефективного  рішення: недооцінка важливості, складності, можливих наслідків проблем, невміння вчасно розпізнати проблему; затягування прийняття рішення; надмір поточних проблем; внутрішня політика; брак бажання, наполегливості (погане керівництво чи брак ресурсів); загальна короткозорість; слабка система звітності; неадекватні факти чи їх надлишок фактів; нездатність уповноважити (брак довіри); некомпетентність; згладжування гострих кутів (нерішучість), страх обпектися; надлишок людей, включених у процес прийняття рішень(управління комітетом); низька пріоритетність рішень; суб’єктивізм

Умови прийняття ефективного  рішення: вірне визначення суті проблеми та усунення неякісних рішень; округлення інформаційних даних не більше, як до десятих; врахування приватних упереджень; гуманність як передумова рішення; вжиття профілактичних заходів; здатність прийняти будь-які наслідки рішення; динамічність та дисциплінованість персоналу; наявність запасного варіанту дій; імовірність змін (вони розглядаються як можливий варіант розвитку подій, а не як загрозу); послідовне й наполегливе виконання рішень(сильне лідерство). 

9.Принципи оцінки ефективності господарських рішень.

Для вибору найкращого ГР необхідно скористатися надійними інструментами оцінки їх ефективності. Якщо порівнювати  процеси, у яких використовуються однакові ресурси, то краще те рішення, де вищий  результат (чи нижчі витрати ресурсів). Основні принципи оцінки ефективності ГР: пріоритетність загальної кінцевої мети підприємства на даний період (цілі всіх структурних елементів прийняття рішення, цілі особи, яка приймає рішення, повинні бути погоджені і збігатися з основною метою організації); врахування невизначеності і надійність (врахування у прийнятті та реалізації рішень факторів невизначеності і випадковості); прогнозованість (при прийняті рішення повинні носити прогнозний характер можливих наслідків реалізації рішень - економічних, соціальних, екологічних тощо); єдність (всі елементи системи прийняття і реалізації рішень знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності, для досягнення загальної мети вони повинні сприяти один одному); взаємопов’язаність (всі елементи системи зв'язані не тільки між собою, але і з навколишнім середовищем); ієрархії (всі елементи системи розробки, прийняття і виконання ГР знаходяться в ієрархічному взаємозв'язку підпорядкування і відповідальності); функціональності (спільний розгляд структури управління реалізацією рішень і функціями з пріоритетом функції над структурою). 

10.Елементи процесу прийняття рішень.

Процес  прийняття рішень (ПР) характеризується комплексом "інтегральних" процесів інтелектуальної діяльності керівника й апарата управління, доцільною організацією, науково-обґрунтованими технологіями. Процес прийняття рішень має певні елементи: мету, суб’єкта, що приймає рішення, альтернативні варіанти рішення, умови, результати та критерії. Прийняття рішення передбачає вибір однієї з двох альтернатив або одного з декількох варіантів, що мають місце.

Мета-Необхідність прийняття рішень обумовлюється наявністю однієї чи декількох цілей, які необхідно досягнути.

Суб’єкт, що приймає рішення - Господарське рішення може бути прийняте уповноваженою особою в межах її компетенції, групою осіб, колективно.

Альтернативні варіанти рішень- При прийнятті рішень розробка та порівняння якомога більшої кількості альтернативних варіантів – особливо важлива задача.