Шпаргалка по "Хозяйственному праву"

- альтернатива -того рішення; ( ); - можливий - стан зовнішнього середовища; ( ); - результат (наслідок рішення). в загальному вигляді - неперервна функція аргументів та , що позначає значення вартості капіталу, яке приймається альтернативою за стану навколишнього середовища .

Матриця придатна для ситуації, коли: існує  кінцева кількість розглянутих альтернатив дій і станів навколишнього середовища; має місце функція результатів, що зараховує кожній альтернативі однозначний ефект у формі, наприклад, вартості капіталу, доходів, прибутків тощо; вартість капіталу або отриманий прибуток (збиток), буде єдино важливою цільовою величиною.

Матриця прибутків 

 
 

43.Теорія корисності в системі процесів прийняття рішень.

Для задач  прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності принцип оптимальності  вибору часто описується за допомогою  функції корисності. Корисність виражає ступінь задоволення особи від споживання товару або виконання будь-якої дії. В економічному аналізі корисність часто застосовується для того, щоб описати пріоритет при ранжуванні наборів споживчих товарів та послуг. Корисність вимірюють в довільних одиницях, що називаються одиницями корисності, які можна пов’язати з іншими одиницями, наприклад, грошовими. Людина завжди обирає той варіант, корисність якого з її точки зору максимальна. Аксіоми раціональної поведінки наведено в роботі Дж. Фон Неймана та О. Моргенштерна - аксіоми повноти, транзитивності; неперервності, незалежності, нерівних ймовірностей, складеної лотереї За умови виконання цих аксіом, автори довели теорему про існування деякої функції, яка регулює раціональний вибір, - функції корисності.

Функцією  корисності називається деяка функція , визначена на множині переваг, якщо вона монотонна, тобто з того, що , випливає . Для визначення корисності використовують поняття лотереї. Для цього експерту пропонують порівняти дві альтернативи: значення показника ; лотерею: отримати з ймовірністю або з ймовірністю - . 

44.Детермінований еквівалент лотереї, премія за ризик та страхова сума.

Детермінований  еквівалент лотереї  L — це гарантована сума х , отримання якої еквівалентне участі в лотереї, тобто x ~ L. Отже х визначається з рівняння: 

U(x) = М(U(X)), або х = U^-1(M(U(X))),

де U^-1 (•) — функція, обернена до функції U(x)).

Сподіваний  виграш та детермінований еквівалент, що їх визначено вище, стосуються лотереї із скінченим числом "можливих” виграшів. Якщо можливі виграші описуються щільністю розподілу f(x), то сподіваний виграш у цій лотереї дорівнює:

х = М(Х) = _-∞∫^+∞xf(x)dx,

а детермінований еквівалент х можна знайти із співвідношень:

U(x) =Ū=  М(U(X))= _-∞∫^+∞xf(x)dx,

Страховою сумою (СС) називають величину детермінованого еквівалента, взяту з протилежним знаком:

За своїм фізичним змістом премія за ризик (надбавка за ризик) π(Х) — це сума (в одиницях виміру критерію х), якою суб'єкт керування (особа, що приймає рішення) згоден знехтувати (уступити її) з середнього виграшу (тобто ця сума менша, ніж математичне сподівання виграшу), щоб уникнути ризику, пов'язаного з лотереєю. 

45.Умови схильності, несхильності та байдужості до ризику. Приклади функцій

Приклади: зростаюча функція корисності для  суб’єкту управління, байдужого до ризику: U(х)=а+bх; зростаюча функція корисності для суб’єкту управління, несхильного до ризику: U(х)=log(x+b), де х>-b; зростаюча функція корисності для суб’єкту управління схильного до ризику: U(х)=х², де х>=0. 
 
 

46.Методика побудови функції корисності

Кроки:

Визначити найкраще та найгірше з можливих допустимих значень показника і присвоїти їм значення корисності відповідно 100 і 0 (якщо корисність оцінюється за 100-бальною шкалою).

Розглянути  декілька проміжних значень і  визначити для них значення корисності (кожним експертом окремо).

Розрахувати середні значення оцінок корисності проміжних значень, визначених експертами.

Якщо  спостерігається розсіювання значень  для будь-якого із значень показника, то потрібно повернутись до кроку 2 для узгодження думок експертів  до досягнення прийнятого діапазону розсіювання оцінок (кроки 2-4 можуть повторюватись декілька разів).

Визначення  функції корисності шляхом побудови функції регресії методом найменших  квадратів (простіша функція корисності –рівняння прямої). Вид і аналітична форма функції корисності свідчить про відношення суб’єкта, який приймає рішення, до ризику. 

47.Сутнісно-змістовна характеристика ризику.

Ризик – міра невизначеності в досягненні системою заданої цілі, при обраному засобі досягнення цієї цілі. 

Ризик – це філософська категорія. Він  присутній у будь-якому рішенні (господарському, особистому тощо).

В економіці  існує два поняття ризику:

класичне:        РИЗИК- втрати певних коштів, які можуть виникнути в результаті    прийняття рішень.

неокласичне:       РИЗИК- це величина коштів, які менеджер може додатково одержати чи втратити в результаті прийняття рішень в певних умовах (через невизначеність та конфліктність умов цієї реалізації).

Рівень  ризику залежить від значення трьохкомпонентного чинника:

1)рівень  втрат; 2)невизначеність; 3)можливість вибору рішення.

Існує два підходи до визначення ризику:

1.У визначенні  втрат або збитків.

2.У визначенні  невизначеності.

При визначенні втрат або збитків ризик визначається як ймовірність того, що збитки або  втрати перебільшать деяке значення, або як математичне сподівання втрат або збитків.

При визначенні невизначеності проводять аналіз всіх факторів, що спричиняють невизначеність і розробляють заходи її подолання  за допомогою існуючих методів прийняття  рішень. 

48.Класифікація підприємницьких ризиків.

За  масштабами – локальний і глобальний;

За  аспектами – психологічний, соціальний, економічний, юридичний, політичний, комбінований, медико-біологічний.

В залежності від можливого  результату: чистий  ризик ;спекулятивний ризик.

За  ступенем об’єктивності і суб’єктивності рішень – з об’єктивною, суб’єктивною і об’єктивно-суб’єктивною ймовірністю;

За  мірою ризиконасиченості  рішення – мінімальний, середній, максимальний, критичний і катастрофічний.

За  типами ризиків  – раціональний, нераціональний, авантюрний.

За  часом прийняття  рішення – випереджаючий, своєчасний, запізнілий.

За  чисельністю суб’єктів  ризику – індивідуальний і груповий.

За  ситуацією – стохастичний, конкуруючий.

За  видами економічної  діяльності підприємства  - виробничий, фінансовий, інвестиційний, валютний.

За  ступенем належності до підприємницької  діяльності  - Підприємницький, непідприємницький ризик

За  належністю до країни функціонування суб’єкта господарювання – внутрішній, зовнішній.

За  рівнем виникнення: ризики мікро рівня, галузевого походження, міжгалузевого походження, регіональні, державні, глобальні.

За  сферою походження: Соціально-політичний ризик, Адміністративно-законодавчий ризик, Виробничий, Комерційний, Фінансовий, Демографічний. 

49.Характеристика підприємницьких ризиків за місцем їх походження та ступенем впливу на результати діяльності підприємств.

Появу підприємницьких  ризики обумовлюють  численні фактори - умови які можуть викликати та спричинити невизначеність результатів при здійсненні господарської діяльності. Систематизуючи та узагальнюючи погляди науковців можна запропонувати такий підхід до визначення факторів впливу на рівень підприємницького ризику. Основними критеріями визначення факторів підприємницького ризику в наукових дослідженнях вчених та економістів виступають: джерело виникнення (зовнішні та внутрішні фактори);ступінь впливу (фактори прямої та непрямої дії).Фактори прямої дії безпосередньо впливають на результати підприємницької діяльності та рівень ризику. Фактори непрямої дії  не  здійснюють  безпосереднього впливу на дані процеси, але зумовлюють їх зміну. Параметри,  що характеризують внутрішню діяльність підприємства,   є   внутрішніми;   зовнішніми   факторами   є   параметри,   що характеризують зовнішнє середовище суб'єкта господарювання. Фактори за ступенем впливу: Фактори прямого впливу (Законотворча політика держави з регулювання господарської діяльності, Непередбачені        дії органів   місцевого   та державного самоврядування, Податкова система, Відносини з партнерами, Конкуренція, Рівень злочинності); Фактори непрямого впливу (Політична ситуація, Науково-технічний прогрес, Непередбачені  дії —органів, Економічна ситуація в країні та галузі,  Ринкова кон'юнктура, Міжнародні події, Кліматичні та геологічні умови. 

50.Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику. Критерії прийняття господарських рішень за умов ризику. Прийняття рішень в конфліктних ситуаціях 

51.  Інвестиційні та  фінансові рішення.

ІР –  рішення щодо вкладення коштів в  активи у певний момент часу для одержання прибутку в майбутньому. Вони являють собою акти діяльності ОПР з обгрунтованого вкладення фін та реальних (мат і немат) інвестицій.

Інвестиційний проект – план заходів, повязаних  зі здійсненням капітальних вкладень для їх майб відшкодування та отримання прибутку. ІП вважається ефективним, якщо його дохідність і ризик збалансовані в прийнятній для учасника проекту проаорції

Ефективність  ІП = {Дохідність; Ризик}

Дохідність = {NPV, IRR, PI, PBP}

Фінансові рішення – рішення щодо визначення обсягу та структури інвестованих коштів (власних чи залучених), забезпечення поточного фін-ня наявних коротко- та довгострокових активів. Прикладом фін-ч рішень є вибір: схеми створення й обігу фін-х активів; форми одержанння прибутку та подальшого реінвестування чи споживання.  
 

52.Проектний ризик та прийняття господарських рішень.

Під проектним  ризиком розуміють сукупність всіх можливих подій, що носять ризиковий  характер під час проведення певного  проекту підприємством та відповідно несуть збитки, та знижують ефективність проведення проекту.

Для того, щоб зрозуміти структуру проектного ризику необхідно розглянути його з  трьох точок зору:

1.на рівні окремого  проекту ( без зв’язків з іншими проектами);

2.на рівні  портфеля інвестиційних проектів фірми;

3.на рівні портфеля акціонера ( поряд з власним проектом акціонера, акції інших компаній).

У відповідності  до даних рівнів виділяють три  типи проектного ризику, а саме:

4..власний ризик, якщо в портфелі фірми знаходиться лише один цей проект, а в проекті акціонера – акції цієї фірми;

5.корпоративний(  специфічний, несистематичний, внутріньофірмовий  ) це ризик, який залежить від  діяльності конкретного підприємства( ризики зниження фінансової стійкості,  неплатоспроможності, маркетингової  діяльності і т.п.);