Шпаргалка по "Хозяйственному праву"

19.Закони зв'язку з зовнішнім середовищем. Соціально-психологічні і біопсихічні закони.

1. Закони зв'язку  з зовнішнім середовищем

Закон відповідності вимогам середовища - Ступінь прояву особистих якостей  і реалізація можливостей людини визначається вимогами навколишнього  середовища. Гарні умови життя, праці, побуту знижують незадоволеність, але не стимулюють здатність до розвитку. Чим кращі умови життя, тим вищі вимоги до людини.

Закон адаптації - Усі реакції людини, її вчинки і дії спрямовані на усунення шкідливих зовнішніх впливів  і досягнення сприятливих умов з  метою забезпечення своєї життєдіяльності. Усе, що не пристосується до навколишнього середовища, вимирає.

Закон впливу норм і регламентації - Діюча  норма виражає типові соціальні  зв'язки і відносини для більшості. Дотримання норм - обов'язок людини. Однак  зайва регламентація придушує активність особистості, творчу самостійність.

2. Соціально-психологічні і біопсихічні закони

Закон обмеженості нормативно-правового  поводження - Встановлені формальні вимоги мають обмежену силу. Органи керування повинні мати повноваження й обов'язки відповідно до функцій. При цьому повинна дотримуватися домірність відповідальності об'єкту і характеру повноважень.

Закон рефлекторного характеру діяльності - В основу діяльних актів людини покладені безумовні й умовні рефлекси, що забезпечують біологічне і соціальне виживання, саморозвиток людини. Людина, у першу чергу, підкоряється безумовним рефлексам. Ієрархічний (суспільний) рефлекс генетично визначає необхідність боротьби за місце соціальної ієрархії. Рефлекс мети - основний фактор породження життєвої енергії, завдяки чому створюються (формуються) умови для досягнення мети.

Закон традицій і звичаїв - Звичаї - історично сформовані і передані в процесі еволюції порядки, правила поведінки, а традиції - гальмо. Знищення традицій і звичаїв руйнує організацію, а насаджувана нова культура може бути засвоєна тільки в молодому віці. Традиції можуть мінятися лише зі зміною поколінь.

Закон економії сил - Витрати праці люди прагнуть зменшити, а її результати використовувати максимально. Людина споконвічно запрограмована удосконалювати, полегшувати працю. Закон породжує лінь.

Закон випереджувальної дії дійсності - Людський мозок може приймати рішення з  визначеним тимчасово - просторовим  попередженням майбутніх подій. Усі реакції людини, її дії не вільні від минулого і не відбуваються поза зв'язком з перспективою.

Закон очікуваного корисного ефекту -Людина не може прийняти і виконати рішення, що не обіцяє одержання корисного ефекту.

Закон впливу емоцій і вольової детермінації поведінки - Живі системи стимулюються до дій позитивними емоціями. Позитивні емоції викликають приплив енергії, підвищення тонусу організму. При виникненні конфлікту між розумом і почуттям частіше перемагає почуття. Однак людина здатна свідомо регулювати свої дії і вчинки відповідно до поставленої мети, хоча воля - не завжди вирішальний фактор його активності. Необхідно враховувати і сферу можливої несвідомої поведінки. 

20.Методи розробки господарських рішень.

Методи  розробки господарських  рішень - набір заходів організаційного, технологічного, економічного, правового та соціального характеру, спрямований на формування ГР. Найбільш поширеними методами розробки господарських рішень є аналітичні, статистичні методи, методи математичного програмування, евристичні, активізуючі, експертні методи, метод сценаріїв, метод дерева рішень. 

21.Аналітичні, статистичні та математичні методи.

Аналітичні  методи. Аналітичний метод - цілеспрямована організація прийомів, способів і дій людини, що дозволяє розкласти складний об'єкт на складові частини, дослідити їх, а отримані результати об'єднати за допомогою іншого логічного прийому – синтезу цілого, збагаченого новими знаннями.

Засновані на роботі керівника чи фахівця з  набором аналітичних залежностей, що визначають співвідношення між умовами  виконання задачі та її результатами у вигляді формул, графіків чи логічних виразів. Основу цих методів складають: теорія ймовірностей, теорія масового обслуговування.

Статистичні методи . Засновані на використанні інформації про минулий позитивний досвід організації (ряду інших організацій) у певній сфері діяльності.

Реалізуються  через збір, обробку й аналіз статистичних матеріалів, як отриманих у результаті реальних дій, так і створених  штучно, шляхом статистичного моделювання  на ЕОМ.

Різновиди методів: послідовний аналіз і метод статистичних іспитів.

Статистичні методи можна застосовувати як на стадії розробки, так і на стадії вибору рішень. На стадії розробки після  вироблення попереднього рішення воно обговорюється з колегами свого  чи родинного підприємства для врахування їх позитивного досвіду (фільтр). Потім приймається остаточне рішення. На стадії вибору остаточного рішення у працівників підприємства вже є в наявності (в ЕОМ чи у виді різних картотек) постійно поповнюваний набір рішень. На самій початковій стадії розробки рішень працівники використовують позитивний досвід інших організацій та з його врахуванням приймають остаточне рішення. Потім це нове рішення з результатами виконання також ввійде до набору рішень.

Математичні методи. Охоплюють безліч методів, серед яких найбільш поширені оптимізаційні методи.

Метод математичного програмування дозволяє розраховувати кращий варіант рішення  за критеріями оптимальності (мінімум  часу, максимум якості тощо) програми дій  рішення. На основі вихідної інформації будується цільова функція (головна мета прийняття рішення) та її обмеження (як економічного, так і неекономічного характеру), на основі чого знаходиться оптимальний план за допомогою методів нелінійного і динамічного програмування, графічного, симплексного методів. Метод ефективний тільки за наявності чітко сформульованої мети. 

22.Експертні методи та умови  їх застосування.

Сутність  методу експертних оцінок полягає в  раціональній організації проведення експертами аналізу проблеми з кількісною оцінкою суджень й обробкою їх результатів. Узагальнена думка групи експертів приймається як рішення проблеми. Виділяють індивідуальні та колективні методи експертної оцінки. Індивідуальні експертні методи засновані на використанні думок експертів-фахівців відповідного профілю незалежно один від одного (інтерв'ю та аналітичні експертні оцінки). Основними перевагами індивідуальних методів є: можливість максимального використання індивідуальних здібностей експерта й обмеженість психологічного тиску на окремого працівника. Однак ці методи мало придатні для прогнозування найбільш загальних стратегій через обмеженість знань окремого фахівця-експерта про розвиток суміжних галузей. Методи колективних експертних оцінок ґрунтуються на принципах виявлення колективної думки експертів про перспективи розвитку об'єкту аналізу.

Основні умови застосування експертних методів: до складу експертної комісії повинні входити загальновизнані фахівці у відповідній області розробки господарського рішення; рішення, прийняті членами експертної комісії, повинні бути безумовними для учасників, що представляють на оцінку свої варіанти рішень; області застосування експертних методів повинні давати учасникам переваги перед іншими. Для одержання якісного прогнозу до учасників експертизи пред'являється ряд вимог, основними з яких є: високий рівень загальної ерудиції; глибокі спеціальні знання в оцінюваній галузі; здатність до адекватного відображення тенденції розвитку досліджуваного об'єкта; наявність психологічної установки на майбутнє; наявність виробничого і (чи) дослідницького досвіду в розглянутій галузі. 

23.Характеристика евристичного програмування.

Евристичне  програмування - методи розв'язання завдань, що спираються на досвід прийняття рішень. Евристика - сукупність прийомів дослідження, методика постановки питань та їх рішення; метод навчання за допомогою навідних запитань, а також теорія такої методики. Етапи методу: визначається головна мета дій та встановлюється її тип; інтуїтивно вибирається деякий варіант дій для досягнення мети; якщо вибір варіанту невдалий, то так само перевіряється другий спосіб дій, потім, якщо треба, третій і т.д., доки не буде знайдено спосіб, що дозволяє досягти головної мети; якщо всі можливі варіанти перевірено, а досягнення головної мети не гарантується, то з неї виділяються окремі цілі, які класифікуються за типами (для їх досягнення вибираються відповідні способи дій так, як при пошуку способу досягнення головної мети); якщо будь-які часткові цілі не можуть бути досягнуті ні одним із проаналізованих варіантів, то кожну з них ділять на окремі цілі більш низького класу, для яких також відшукуються способи досягнення. Цей процес треба продовжувати доти, поки не буде знайдено спосіб досягнення головної мети, чи не буде встановлено, що всі окремі цілі або значна частина головної мети дій можуть бути досягнуті.

Методи  евристичного програмування використовують в об’ємних завданнях, в ситуаціях  з малим резервом часу, а також  при розв'язанні слабо структурованих завдань, не виражених кількісно  в явній формі. 

24.Види евристичних методів.

Методи групової роботи поділяють наступним чином: метод "мозкової атаки ("мозкового штурму”) (пряма "мозкова атака" ; зворотна "мозкова атака", метод «подвійної мозкової атаки»); метод дискусії ; метод ключових питань; метод вільних асоціацій; метод інверсії; метод аналогії; метод номінальної групи; метод синектики; метод 635; метод Дельфі.

Різновиди методів індивідуальної роботи: очікування натхнення; метод  Меттчета.  

25.Ділові та організаційно-діяльнісні ігри.

Ділові  ігри - імітаційне моделювання реальних ситуацій, для виконання якого кожний учасник отримує певну роль. За допомогою ЕОМ імітуються всі ті параметри, що: а/ можуть бути формалізовані у вигляді моделі, в якій значення вихідних параметрів не залежать від суб’єктивних факторів, б/ залежать від багатьох факторів, і тому їх загальний вплив спричинює якийсь певний розподіл ймовірностей. Учасники гри поводять себе таким чином, ніби вони справді виконують доручену їм роль, причому реальна ситуація замінюється певною моделлю.

Ділові  ігри (аналіз ситуацій, рольові, імітаційні) дозволяють вирішувати задачі в умовах невизначеності, ризику, конфліктних ситуаціях. Методика їх використання на практиці добре розроблена та не викликає особливих труднощів.

Організаційно - діяльнісні ігри (ОДІ) - спеціальний засіб та метод вирішення унікальних задач, обґрунтування прийняття найскладніших ГР, що виступає як досить універсальна й ефективна форма організації, розвитку та дослідження колективної розумової діяльності, методологічного мислення. На відміну від ділових ігор, ОДІ - принципово новий клас ігор, застосування яких вимагає спеціальної підготовки. Види ОДІ: організаційно-комунікативні, організаційно-розумові, проблемно-ділові, проблемно-орієнтовані, ділові, апробаційно-пошукові, інноваційні ігри]. Виділяються три етапи, що можуть повторюватися при рішенні окремих аспектів проблеми та формуванні загальної концепції: робота в групах щодо обговорення прийнятих рішень (дискусії); аналіз ходу гри й отриманих керівництвом і гравцями результатів (рефлексії).  

26.Метод сценаріїв.

Метод сценаріїв - набір прогнозів по кожному розглянутому рішенню щодо його реалізації, а також можливого позитивного і негативного наслідків. Одним з основних завдань при розробці сценарію є визначення факторів, що характеризують ситуацію і тенденції її розвитку, формування альтернативних варіантів динаміки їх зміни. Головна вимога, що пред'являється до розробленого сценарію, це відповідність отриманого результату поставленій меті. При розробці, чи виборі реалізації ГР, метод сценаріїв виконується в такий спосіб:  керівник підрозділу складає докладний опис завдання: мету, ситуацію і проблему;  одному з досвідчених працівників доручається розробити варіанти рішення проблеми; фахівцю, що володіє ще і літературними здібностями, дається завдання скласти сценарій можливого проходження рішення і передбачуваних результатів, а також реакцій на ці результати зацікавлених фахівців;  текст сценарію розсилається всім працівникам, що на різних стадіях повинні взяти участь у розробці та реалізації рішення; скликається нарада по обговоренню сценарію.