Шпаргалка по "Хозяйственному праву"

Можливі три варіанти результатів обговорення: повне схвалення сценарію і ствердження  технологій розробки і реалізації рішення, внесення в нього корективів, ствердження  технології розробки і реалізації рішення, очевидна незгода і переробка сценарію; складання остаточного сценарію для введення в базу дані компанії. Структура сценарію складається зі змістовної частини і кількісних параметрів.  

27.Сутність та види методу «дерево цілей».

Для кількісної оцінки пріоритету різних напрямків розвитку широко використовується граф — "дерево цілей". "Дерево" - використання ієрархічної структури, одержаної шляхом поділу загальної мети на окремі цілі, а їх, у свою чергу, на детальніші складові - нові підцілі, функції тощо. Побудова "дерева цілей" - досить складна і трудомістка робота. Доцільно починати її із складання консультантами або експертами так званого сценарію. При використанні "дерева цілей" з кількісними показниками як засобу прийняття рішень, його можна назвати "деревом" рішень. За більшої деталізації мети щодо рівня функцій говорять про "дерево" цілей і функцій. У разі аналізу мети наукових досліджень доцільніше говорити про "дерево" проблем, при розробці прогнозів - "дерево" напрямів прогнозування.

Метод дерева рішень заснований на аналізі графічних зображень зв'язків основних і наступних варіантів ГР за основними результатами кожного рішення й очікуваної ефективності. Основні етапи  розробки чи вибору ГР за методом дерева рішень: складання нової мети розвитку чи удосконалення компанії; збір матеріалів про реальний стан справ у компанії за новою метою; формулювання проблеми як різниці між новою метою й узагальненою ситуацією в компанії; вибір чи розробка критеріїв оцінки проблеми; декомпозиція проблеми на самостійні складові частини; пошук ресурсів і виконавців дозволу проблем; розробка варіантів основних рішень і їх передбачувана ефективність; для кожного варіанта основних рішень - розробка варіантів рішень, що деталізують; для кожного варіанта рішення, що деталізує, - розробка варіантів чергового набору рішень, що деталізують, і т.д.; оцінка впливу кожної області взаємодіючих рішень на ефективність дій і можливості досягнення мети; вибір найбільш прийнятних сполучень варіантів рішень; практична реалізація обраного варіанта сполучення рішень. 

28.Прогнозування та аналіз господарських рішень.

Основні задачі прогнозування:

розробка  прогнозу ринкової потреби у кожному  конкретному виді споживчої вартості у відповідності з результатами маркетингового дослідження;

визначення  основних економічних, соціальних та науково-технічних тенденцій, які мають вплив на потреби в різних видах корисного ефекту;

вибір показників, які мають суттєвий вплив  величину корисного ефекту продукції, яка прогнозується;

вибір методу прогнозування та періоду  упередження прогнозу;

прогнозування показників якості нової продукції  з урахуванням часу  та інших  чинників;

прогноз організаційно-технічного рівня виробництва  по стадіях життєвого циклу продукції;

оптимізація прогнозних показників якості по критеріях  максимального корисного ефекту при мінімальних сукупних витратах за життєвий цикл продукції;

обґрунтування економічної доцільності розробки нової або підвищення якості та ефективності продукції, яка випускається, виходячи з наявності ресурсів. 

29.Основні задачі та ключові принципи прогнозування господарських рішень.

Основні задачі прогнозування: визначення проходження процесу зміни об’єкта прогнозування протягом майбутнього періоду; обґрунтування економічної доцільності розробки ГР, виходячи з наявних ресурсів та пріоритетів.

Ключові принципи прогнозування  господарських рішень: системність (взаємопов’язаність і підпорядкованість прогнозів розвитку об’єктів прогнозування та прогностичного фону); комплектність (необхідність врахування технічних, технологічних, соціальних та інших аспектів діяльності підприємства); неперервність (коригування прогнозу при появі нових даних про об’єкт); варіантність (забезпечення співставленності варіантів аналізу за різними характеристиками); адекватність (врахування імовірнісного характеру реальних процесів основних тенденцій та оцінка імовірності реалізації  визначеної тенденції); оптимальність (можливість вибору найкращого варіанту); своєчасність (отримання прогнозів з визначеним ступенем точності); надійність (отримання надійних прогнозів); простота методики прогнозування для розуміння та використання. 

30.Сутність та принципи аналізу господарських рішень.

Сутність  та принципи аналізу господарських  рішень підпорядковані законам діалектики та пов’язані зі специфічними принципами аналізу: принцип єдності аналізу та синтезу - розподіл певної проблеми на окремі складові елементи з наступним розглядом їх в цілому у взаємозв’язку та взаємозалежності; принцип відокремлення ведучої ланки (принцип ранжування проблем) та другорядних проблем передбачає постановку цілей та визначення способів її досягнення; принцип забезпечення порівнянності варіантів аналізу за різними характеристиками (обсяг, якість, строки виконання); принцип кількісного визначення; принцип оперативності та своєчасності.

Головна задача ОПР полягає в проведенні аналізу з забезпеченням максимального співставлення різних за своєю сутністю варіантів дій з урахуванням факторів – часу, якості об’єкту, інфляції, ризику, невизначеності тощо. Основні правила забезпечення порівняння альтернативних варіантів: кількість альтернативних варіантів повинна бути не менша двох; формування альтернативних варіантів повинно здійснюватися на основі умов забезпечення високої якості та ефективності господарських рішень. 

31.Методи аналізу господарських рішень та їх інструментарій.

Метод порівняння

Порівняння - розгляд одного явища в зв'язку з іншим для встановлення подібностей  чи відмінностей, переваг чи недоліків  між ними. Метод дає можливість оцінити роботу фірми, визначити відхилення від показників, з якими здійснюється порівняння, встановити причин та виявити резерви. Основні види порівнянь: порівняння звітних і планових показників; планових показників і показників попереднього періоду; щоденних показників роботи підприємства; порівняння з даними провідних підприємств, середньогалузевими даними тощо.

Індексний метод

Метод заснований на оперуванні відносними показниками, що виражають відношення рівня даного явища до його рівня  в минулому чи до рівня аналогічного явища, прийнятого за базовий.

Балансовий метод

Співставлення взаємопов'язаних показників господарської  діяльності з метою оцінки їх взаємного  впливу, визначення резервів підвищення ефективності виробництва. При застосуванні балансового методу зв'язок між окремими показниками виражається у формі рівності підсумків, отриманих в процесі різних співставлень.

Метод ланцюгових підстановок 

Метод використовується для розрахунку впливу окремих факторів на відповідний  загальний показник чи функцію.

Графічний метод

Графік - геометричне зображення функціональної залежності за допомогою ліній на площині, що показує істотні зв'язки і відносини. На графіках зручно знаходити значення функцій за відповідним значенням аргументу.

Факторний аналіз

Передбачає  встановлення сили впливу факторів на функцію або результативну ознаку (корисний ефект машини, елементи сукупних витрат) з метою ранжування факторів для розробки плану організаційно-технічних заходів щодо поліпшення функції.

Функціонально-вартісний  аналіз

Аналіз  спрямований на підвищення корисного  ефекту на одиницю сукупних витрат. Задачі ФСА: досягнення найкращого співвідношення між ефективністю роботи апарата управління та витратами на його утримання; зниження собівартості продукції, що випускається, і підвищення її якості; підвищення продуктивності праці управлінських працівників і робітників виробничих підрозділів; оптимізація використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; скорочення чи усунення браку.

Матричні  методи

Матричний метод відноситься до об'єктивних методів розробки рішень. Метод реалізує вибір кращого рішення з набору альтернатив на основі компромісу ознак (критеріїв), досягнутих зацікавленими сторонами.

Інструментарій  методів аналізу: зведення та групування ;абсолютні та відносні величини ; середні величини; динамічні ряди; суцільні та вибіркові дослідження; деталізація та узагальнення . 

32.Обґрунтування господарських рішень.

Обґрунтування ГР - підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям та реально існуючим обмеженням. Наукова обґрунтованість рішень, їх оптимальність залежать, з одного боку, від ступеня досконалості методів, що використовуються у процесі розробки та реалізації рішень, з іншого - від рівня знань і володіння персоналом комплексом методів. У зв'язку з цим, викликає цікавість: загальна характеристика всієї сукупності наукових методів, що використовуються при прийнятті ГР; визначення кращої області використання певної групи методів (окремого методу), залежно від типу рішення; умови, у яких приймаються рішення. 

33.Методичні основи обґрунтування господарських рішень.

Вибір методів для обґрунтування конкретних ГР повинен включати: аналіз господарської задачі щодо її змісту, можливості формалізації; вибір методів для пошуку оптимального варіанта рішення; визначення правил і умов застосування методів, які обрано. Методи обґрунтування рішення, як правило, використовуються комплексно. Однак у кожному конкретному випадку пріоритетною є одна група методів, на вибір якої впливають: масштаб задачі, що розв’язується (глобальні і локальні); довгостроковість рішень (оперативні, тактичні, стратегічні); умови ПР (визначеності, ризику, невизначеності).

При розробці ГР найбільш точний результат можна  одержати, застосовуючи математичні  методи на основі формалізації завдання, хоча цей шлях і є досить складним. Викладені вище судження, а також  ряд інших особливостей діяльності керівника, вказують на необхідність акцентування уваги ОПР саме на неформальні аспекти цього процесу. З цією метою доцільним є використання переліку питань, що у певній мірі можуть сприяти правильній і свідомій спрямованості думок на даному етапі роботи ( наприклад, такі питання: Що виграє фірма (менеджер) при прийнятті цього рішенні? Чи існує взагалі потреба в якому-небудь рішенні? Чи буде певне рішення краще іншого? Чи принесе користь (чи шкоду) іншим дане рішення? Чи будуть потрібні нові рішення після обраного рішення?). По можливості відповіді варто сформулювати кількісно. 

34.Підходи до обґрунтування та вибору господарських рішень.

Можливо виокремити три підходи до обґрунтування  та вибору рішень: концепція математичного  вибору рішень (нормативний підхід); якісно-предметна концепція (дескриптивний підхід); комплексна (змішана) концепція рішень.

У рамках математичної теорії прийняття рішень за допомогою нормативних моделей вибір найкращих альтернатив здійснюють, виходячи з заданого критерію та ситуації, у якій приймаються рішення. Нормативні моделі наголошують на тому, як ОПР повинна підходити до прийняття рішень. Теорія заснована на припущенні, що всі ОПР є "економічно мислячими" людьми та намагаються максимізувати результати господарської діяльності підприємства (наприклад, прибуток). Однак у житті ОПР не завжди прагнє максимізувати економічний результат, а приймає задовільне, "досить гарне" рішення. У цьому випадку, при прийнятті рішень можуть використовуватися такі критерії, як: "прийнятна величина прибутку", "надійне виконання плану" тощо. Математична теорія прийняття рішень не дає рецептів для демонстрації того, як фактично повинні прийматися рішення.

Спроби  осмислити справжні причини прийняття  рішень привели до виникнення дескриптивних моделей. В основі методу лежить поведінкова теорія прийняття рішень, яка носить яскраво виражений пояснюючий характер (тобто як фактично приймаються рішення), але не визначає характер (якими повинні бути рішення). У ній використовуються психологічні моделі, в яких враховуються процеси та сили, що пояснюють реальну поведінку ОПР. Особисті якості ОПР є визначальними при виборі рішення. Далеко не всі керівники прагнуть до максимізації певного критерію, тому що люди по-різному відносяться до ризику і до оцінки очікуваних наслідків прийнятих ними рішень, а також до їх впливу на досягнення цілей інших людей чи груп. Опис того, чим керується ОПР, використання нею аргументів, технологічних аспектів цього процесу - важливе й складне завдання. Ця складність збільшується тим, що багато кількісних оцінок рішення(наприклад, "ваги" цілей і критеріїв) носять суб'єктивний характер.