МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ Й НАУКИ  УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМ. В. ДАЛЯ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЄДРА ПРАВОЗНАВСТВА 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

З дисципліни: ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА 

На  тему: «Правове регулювання:поняття, мезанізм, ефективність » 
 

Виконав: студент гр. ЮІ-172 Мнацаканян А.М.

                                                               Перевірив: к.ю.н., доц. Сидорєнко Ю. М.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЛУГАНСК

2008 

     ВСТУП............................................................................................................... 3

     РОЗДІЛ 1.ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯК НАУКОВА КАТЕГОРІЯ...... 5

     1.1.Правові засоби і зобов'язання у правовідносинах суспільства.............. 5

     1.2.Юридичні  заборони та юридичні дозволи в суспільстві........................ 11

     1.3.Загальні дозволи і загальні заборони у регулюванні.............................. 14

     РОЗДІЛ 2.МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ............................ 17

     2.1.Механізм правового регулювання і його предмет.................................. 17

2.2.Основні ланки механізму правового регулювання. ............................... 21

     2.3.Правовий режим......................................................................................... 28

     РОЗДІЛ 3.ТИПИ І МОДЕЛІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ................... 31

     3.1. Загальні ознаки правового регулювання.…………................................ 31

     3.2.Моделі (системи) правового  регулювання..………................................ 33

3.3.Моделі побудови правового матеріалу правового регулювання........... 34

3.4.Ефективність  правового регулювання………………………….............36

     ВИСНОВКИ …………………………………………..................................... 37

         СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………............. 39 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

 

     Предметом загальної теорії права і держави, як це витікає вже з найменування даної галузі науки, є правові і державні явища, закономірності їх виникнення, розвитку і кінцевих доль. У предмет даної науки і, відповідно, учбової дисципліни, очевидно, повинні входити об'єктивні соціальні закономірності, що визначають особливі властивості, риси, ознаки права і держави, їх взаємозв'язок і взаємодія, їх завдання і роль по відношенню до інших явищ суспільному життю. Предмет складають правові і державно-владні   відносини, державні   і правові явища, категорії і поняття, які дозволяють пізнати суть, зміст і форми права і держави, удосконалювати їх службову роль в суспільстві, їх управлінські, регулятивні і охоронні функції, нарешті, використовувати право і державу в цілях реформування економічних основ суспільного життя, перетворення суспільно-політичних процесів, орієнтирів і цінностей. Це такі складні правові категорії, як, наприклад, правовідносини і реалізація права, правопорядок і законність, правові системи і форми права і тому подібне

     Одним з основних предметів дослідження є правове регулювання, розгляду якого і присвячена дана робота.

Актуальність  теми правове регулювання на мою думку це тема, яка завжди буде актуальною в нашім житті. У системі соціального регулювання найважливіша роль належить правовому регулюванню, під яким у вузькому сенсі розуміється дія норм (системи правових норм) права, інших спеціально юридичних засобів на поведінку людей і на суспільні відносини в цілях їх впорядкування і прогресивного розвитку. Юрист повинен розуміти правове регулювання як різносторонню дію на суспільні відносини всіх правових явищ, зокрема правових ідей, принципів правового життя суспільства, не втілених в юридичні форми (закони, нормативно-правові акти, вирішення судових органів і ін.). Але для вирішення своїх професійних завдань юристові необхідно перш за все розуміти роль, значення правового регулювання як сукупності засобів і способів реалізації позитивного права. Позитивне право володіє властивостями і механізмами, що забезпечують його реалізацію в житті суспільства.                                  Нормативність, загальнообов'язковість, формальна визначеність, забезпеченість силою державно-правового примушення дозволяють перевести правові норми з сфери Належного в сферу сущого, в повсякденне практичне життя людини і суспільства. Вивчення правових явищ, підпорядковане практичним завданням, ставить за мету підготувати майбутніх юристів до розуміння регулятивної ролі законів і інших нормативних актів, індивідуальних рішень, інших правових засобів в їх взаємозв'язку і взаємодії.

Методи дослідження. При написання цієї роботи були використані такі методи дослідження як: порівняльно-правового методу, методу системно-структурного аналізу, конкретно соціологічні дослідження, логічний, та формально юридичний метод.

Найбільший  розвиток правового регулювання можна помітити у най розвинених країнах Європи та в США. Правове регулювання в житті людини займає важливе місце як і закони. Потреба у регулюванні відносин у суспільстві з’явилась разом з виникненням держави. Але можна сказати й те, що правове регулювання досягло найбільшого розвитку ще за часи Риму, завдяки римським юристам та їхній тяжкій праці. Ще тоді була створена законодавча база для кращого регулювання юридичних відносин у розвинутому суспільстві.

Цілі  і завдання даної  роботи – детальніше розкрити тему правового регулювання. Крім того „правове регулювання” у учбовому курсі теорії держави і права належить до основних і достатньо складних. В той же час в підручниках по теорії держави і права цій темі не завжди приділяється належна увага, унаслідок чого окремі питання правового регулювання і його механізму не отримують належного освітлення. Більш того, в деяких підручниках ця тема взагалі не висловлюється.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що дана тема дуже складна для засвоєння і тому в більшості підручниках її взагалі немає. Проблемами правового регулювання займаються майже всі країни світу, тому що чіткість та ефективність правового регулювання суспільних відносин  залежить від правильного тлумачення норм права та рівня правосвідомості суб'єктів правового регулювання. І, безумовно, чим вище рівень правосвідомості учасників суспільних відносин, що знаходяться у сфері правової дії, тим надійніше діє механізм правового регулювання. Всі розвинені правові держави приділяють цій темі дуже багато уваги, і тому не дивно, що велика кількість літератури про правове регулювання саме із Європи та США.

Моя курсова  робота складається з вступу, трьох розділів і висновку. 
 

РОЗДІЛ 1

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯК НАУКОВА  КАТЕГОРІЯ 

1.1.Правові засоби і зобов'язання у правовідносинах суспільства 

       Право як регулятор – це не тільки одна з важливих проблем теорії права що розглядається як інституційна нормативна освіта. Науковою категорією, через яку реалізується така наукова перспектива, є  поняття правове регулювання.

     Це  поняття  – не просто декілька інший  словесний оборот виразу “право - регулятор”, а особлива категорія, грунтовна і “теоретично насичена”, така, що очолює специфічний понятійний ряд (у нього входять ще такі поняття, як механізм правового регулювання, правові засоби, правовий режим і ін.).

     Адже  по суті позитивного права, що є наявною об'єктивною реальністю, полягає в тому, що створюючі його норми відносяться як до належного – до того, що повинне бути. Притому для права характерна не проста фіксація “належного” - в нім закладено прагнення, заданість на те, щоб це належне затверджувалося як реальне.[3,155]

     А звідси виникає сама суть категорії правового регулювання і його своєрідності, яка полягає в тому, що воно: по-перше, за своєю природою є таким різновидом соціального регулювання, який будується так, щоб мати цілеспрямований, організований, потенційно результативний  характер; по-друге, здійснюється за допомогою цілісної системи засобів, що реально виражають саму матерію позитивного права як нормативної інституційної утворення - регулятора.

     Правове регулювання, на відміну від інших форм правової дії (також дуже , ключових, - таких як духовне, що відносяться до “другої іпостасі” права) завжди здійснюється за допомогою свого “інструментарію”, особливого, властивого тільки праву механізму, покликаного юридично гарантувати досягнення цілей, які ставив законодавець, видаючи або санкціонуючи юридичні норми, в рамках певних типів, “моделей” юридичної дії на суспільні відносини.

     Початковий пункт подальшого аналізу, що виводить зрештою на розуміння найважливіших сторін логіки права, полягає в тому, що під кутом зору категорії правового регулювання сама догма права, тобто правові явища, що фіксуються  аналітичною юриспруденцією, розкриваються в новій зовнішності, виявляють “в собі” глибші явища і зв'язки.[14,278]

     А це у свою чергу припускає відоме змістовне переосмислення правових понять, що склалися, націленість на те, щоб  розкрити в них (у тому вигляді, в якому вони предстають з погляду правового регулювання) нові властивості і характеристики.

     Правові засоби

     В цілях змістовного переосмислення правових явищ представляється необхідним насамперед зупинитися на понятті, яке раніше неодноразово уживалося, притому без достатньої розшифровки, - на понятті “Правові засоби” 

     Правові засоби не утворюють якихось особливих, принципово  відмінних від традиційних, зафіксованих догмою права, в загальноприйнятому  понятійному апараті явищ правовій дійсності. Це весь арсенал, весь спектр  правових феноменів різних рівнів з тією лише особливістю, що вони вичленяють і розглядаються не з позицій одних лише потреб юридичної практики, а з позицій їх функціонального призначення, тих рис, які характеризують їх як інструменти правового регулювання і в цьому відношенні, - вирішення економічних і інших соціальних завдань.[23,455]