Ефективність підприємницької діяльності фірми та обґрунтування стратегії її підвищення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 13:08, курсовая работа

Описание

Мета курсової роботи – дати оцінку ефективності підприємницької діяльності ТОВ АФ «Нива».
Завданням є вивчення теоретичних основ існуючих стратегій на підприємстві, використання ефективних стратегій, які приводять до позитивних показників господарювання, дослідження основних етапів формування стратегій, вивчення методів визначення ефективності стратегій.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………...3
1 РОЗДІЛ. Теоретичні аспекти обгрунтування стратегічного розвитку підприємства………………………………………………………………………5
1.1 Поняття стратегії і стратегічного набору……………………………..5
1.2 Методики прийняття стратегічних рішень………………………….11
2 РОЗДІЛ. Аналіз ефективності підприємницької діяльності ТОВ АФ «Нива» ..………………………………………………………………………….20
2.1 Організаційна характеристика підприємства…………………...….20
2.2 Аналіз ефективності підприємницької діяльності ТОВ АФ
«Нива»…………………………………………………………………….28
3 РОЗДІЛ. Шляхи удосконалення ефективності підприємницької діяльності на ТОВ АФ «нива»…………………………………………………..42
3.1 Діагностика підприємства за методами БКГ та SWOT- аналізу…..42
3.2 Розробка місій і дерево цілей………………………………………...46
3.3 Обґрунтування виробничої стратегії галузі рослинництва………...50
Висновки і пропозиції…………………………………………………….59
Список використаних джерел……………………………………………63

Работа состоит из  1 файл

ZMIST_okonchatelnyy_var-t НА ПЕЧАТЬ.doc

— 707.00 Кб (Скачать документ)

За даними таблиці 4 ми спостерігаємо, що виробничі основні фонди всього у відношенні 2011 року до 2009 року збільшились на 30,3%, а питома вага при цьому зменшилась на 0,66, основні фонди інших галузей також збільшились на 27,8%, а питома вага зменшилась на 0,3. Невиробничі основні фонди збільшились на 37,5% та питома вага збільшилась на 0,66.

Основні фонди  – це вартість матеріально-речовинних цінностей, що використовуються підприємствами у виробничій та невиробничій сферах діяльності тривалий час.

Відповідно  до діючої типової класифікації основні  фонди групуються залежно від  функціонального призначення, галузевої  належності, речовинно-натурального складу тощо.

Таблиця 5

Забезпеченість підприємства основними фондами та ефективність їх використання

Показники

2009 р

2010 р

2011 р

2011 р. 

в % до

2009 р.

Фондозабезпеченість, грн./100га (по основним засобам)

87,5

97,5

107,7

123,1

Фондоозброєність праці, тис. грн./ чол.

27,6

26,04

28,6

103,6

Фондовіддача

1,79

2,08

1,33

74,3

Фондомісткість

0,56

0,48

0,75

133,9


За даними які були представлені у таблиці 5 можна зробити такі висновки, що фондозабезпеченість підприємства збільшилась на 23,1% порівнюючи 2011 рік з 2009 роком, фондоозброєність не істотно збільшилась, а саме на 3,6%, фондовіддача зменшилась на 25,7%, а фондомісткість збільшилась на 33,9%. Таким чином можна сказати, що підприємство правильно використовує  наявні основні фонди.

Оборотні фонди –  це частина виробничих фондів, які  повністю споживання в кожному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану продукцію і змінюю свою натуральну форму. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються в готову продукцію, становлячи її матеріальну основу, або сприяють її створенню.

Управління формуванням  та розподілом прибутку ґрунтується  на впливі на нього через фактори, що визначають фінансові результати. Оскільки прибуток (чи збиток) є інтегрованим показником, то на нього впливають  усі фактори діяльності підприємств. Залежно від рівня дії вони поділяються на макро- і мікроекономічні. Прибуток – одне з основних джерел формування фінансових ресурсів підприємства та формування фондів грошових коштів підприємства.

За допомогою Форми 2 статистичного звіту ТОВ АФ «Нива» ми заповнимо таблицю 6  та проаналізуємо яким чином ТОВ АФ «Нива» отримує дохід та зробимо певні висновки.

Таблиця 6

Фінансові результати та склад прибутку

Стаття

2009 р

2010 р

2011 р

2011 р.

в % до

2009 р.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

4778,4

7973

7677

160,66

Податок на додану вартість

796,4

1330

1280

160,72

Акцизний збір

-

-

-

-

Витрати, які вилучаються з виручки

-

-

-

-

Інші вирахування з доходу

-

-

-

-

ЧИСТИЙ дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

3982

6643

6397

160,65

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

2694,6

4627

5463

202,74

Валовий:

-

-

-

-

прибуток

1287,4

2016

934

72,55

збиток

-

-

-

-

Інші операційні доходи

965,2

1005

685

70,97

Адміністративні витрати

438,6

588

737

168,03

Витрати на збут

31,4

45

52

165,61

Інші операційні витрати

151,9

201

241

158,66

Фінансові результати від операційної діяльності

-

-

-

-

прибуток

1630,7

2187

589

36,12

збиток

-

-

-

-

Дохід від участі в капіталі

-

-

-

-

Інші фінансові доходи

-

23

28

-

Інші доходи

-

-

-

-

Фінансові витрати

56,3

42

-

-

Втрати від участі в капіталі

-

-

-

-

Інші витрати

-

-

-

-

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

-

-

-

-

прибуток

1574,4

2168

617

39,19

збиток

-

-

-

-

Податок на прибуток від звичайної діяльності

-

-

-

-

Фінансові результати від звичайної діяльності:

1574,4

2168

617

39,19

прибуток

-

-

-

-

збиток

-

-

-

-

Надзвичайні:

-

-

-

-

доходи

-

-

-

-

витрати

75,9

-

-

-

Податки з надзвичайного прибутку

-

-

-

-

Чистий:

-

-

-

-

прибуток

1498,5

2168

617

41,17

збиток

-

-

-

-


За даними які були занесені в таблицю 6 ми можемо зробити такі висновки, що в 2011 році в порівнянні з 2009 роком дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чистий дохід та собівартість реалізованої продукції зросли, відповідно на 60,66%, 60,65% і 102,74%. Валовий прибуток зменшився на 33,45%. Витрати на збут збільшилися на 65,61%. Чистий прибуток знизився на 58, 83%.

Велике значення для  ефективної діяльності підприємства мають формування матеріально-технічної бази, організація її відновлення, постачання господарств речовими засобами виробництва. Одним із найважливіших напрямів інтенсифікації є завершення комплексної механізації виробництва. 

На великих за територією багатогалузевих підприємствах річну потребу в техніці найдоцільніше визначити нормативним методом. Він полягає у застосуванні нормативів потреби в тракторах за типами і марками та сільськогосподарських машинах загального призначення.

Таблиця 7

Рівень забезпеченості галузі матеріально-технічними ресурсами

Матеріально –технічні  ресурси

2009 рік

2010 рік

2011 рік

2009 у % до 2011

Нормативна потреба

наявність

Забезпеченість, %

Нормативна потреба

наявність

Забезпеченість, %

Нормативна потреба

наявність

Забезпеченість, %

Техніка:

                   

Трактори, шт..

3

2

66.7

2

2

100

3

2

66.7

66.7

Комбайни, шт..

2

1

50.0

2

1

50.0

2

1

50.0

50.0

                     

Сівалки, шт..

2

2

100

2

2

100

2

2

100

100

Добрива:

                   

Мінеральні всього, т.

26.22

13.4

51.1

26.22

7.9

30.1

26.22

9.5

36.2

70.8

На 1га площі удобрення

0.02

0.01

50.0

0.02

0.005

20.0

0.03

0.009

30.0

90.0

Засоби захисту рослин-всього, ц.

32.48

25.9

79.7

32.48

31.09

95.7

32.48

27.6

84.9

93.8

На 1 га площі обробітку, кг.

0.02

0.018

90.0

0.023

0.022

95.7

0.03

0.027

90.0

66.7


З таблиці 7 видно, що рівень забезпеченості галузі матеріально-технічними ресурсами можна зробити висновок про те, що господарство забезпечене тракторами  у 2011 році в порівнянні з 2009 роком на 66.7 %, комбайнами на 50%, сівалками на 100%. Кількість наявних у господарстві мінеральних добрив у 2011 році у порівнянні з 2009 роком всього на 70.8 % зменшилася, на 1 га площі господарство забезпечене добривами на 90,0 %. Засобами захисту рослин всього господарство забезпечене на 93,8%,  на 1 га площі обробітку забезпечене на 66,7%.

 

2.2 Аналіз ефективності підприємницької діяльності

 

Товарна продукція —  це та частина валової продукції, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам. Вона визначається в натуральній і вартісній (грошовій) формах. На кожному підприємстві вартість товарної продукції розраховується за поточними цінами реалізації, рівень яких залежить від каналу і строків реалізації продукції, її якості, кон’юнктури ринку та інших факторів.

      Аналізуючи, як використовують сільськогосподарські землі, слід згадати і про такі показники як структура посівних площ та урожайність сільськогосподарських культур. Дані показники є одними із найважливіших факторів, від яких залежить виконання завдань, збільшення виробництва рослинництва та тваринництва. Для даного господарства характерні такі показники.

Таблиця 8

Склад і структура товарної продукції

Види продукції,

галузі та підгалузі

2009 р

2010 р

2011 р

2011 р. в % до 2009 р.

Виручка від реалізації, тис. грн.

Структура, %

Виручка від реалізації, тис. грн.

Структура, %

Виручка від реалізації, тис. грн.

Структура, %

Рослинництво – всього

2907,5

62,5

4901

85,7

4465,5

73,9

153,59

в т.ч.: зернові та

зернобобові культури

953,1

20,5

2614

45,7

2620,9

43,4

274,99

з них:  пшениця озима  

819,5

17,6

2124

37,1

2048,2

34

249,93

            ячмінь озимий 

4,6

0,1

155

2,7

180,4

3

3921,74

            ячмінь ярий

119,8

2,6

298

5,2

211,3

3,5

176,38

            кукурудза на зерно

-

-

27

0,5

-

-

-

            горох

-

-

-

-

0,5

0,01

-

            овес

3,9

0,1

5

0,1

1,1

0,02

28,21

            просо

5,3

0,1

5

0,1

179,4

2,9

3384,91

технічні культури:

-

-

-

-

-

-

-

з них:  соняшник

1651,2

35,5

1944

34

1301

21,5

78,79

            ріпак озимий 

301

6,5

343

6

526,6

8,7

174,95

Овоче-баштанні культури та картопля:

-

-

-

-

-

-

-

 з них: баштанні  продовольчі

-

-

-

-

17

0,3

-

            картопля

0,2

0,004

-

-

-

-

-

            овочі відкритого ґрунту

2

0,04

-

-

-

-

-

Тваринництво – всього

1181

25,4

477,4

8,3

1119

18,6

94,75

в т.ч.: свині

-

-

-

-

253

4,2

-

          ВРХ

391,7

8,4

130,5

2,2

-

-

-

          молоко

781,4

16,8

338,2

5,9

717

11,9

91,76

          мед

7,9

0,2

3,8

0,1

4

0,1

50,63

Інша продукція тваринництва

-

-

4,9

0,1

145

2,4

-

Послуги в сільському господарстві

564

12,1

343,5

6

455

7,5

80,67

Продукція сільського господарства і послуги

4652,5

100

5721,9

100

6039,5

100

129,81


Проаналізувавши дані таблиці 8, можна зробити такі висновки, що підприємство в період з 2009 року по 2011 рік, займається вирощуванням зернових та зернобобових культур також технічних і овоче-баштанних та картоплі, а також займається тваринництвом, а саме тримають: велику рогату худобу та свиней і займаються бджільництвом та іншою продукцією тваринництва. Загалом підприємство в 2011 році збільшило свої доходи в порівнянні з 2009 роком на 29,81%. Підприємство в 2011 році почало саджати горох та баштани продовольчі та вирощувати (в живій масі) свиней, що не спостерігалось в 2009 та 2010 році. Це свідчить про те, що підприємство розглядає різні варіанти отримання прибутку та збільшення свого підприємства.

Спеціалізація аграрних підприємств – це переважаюче  виробництво в них відповідного виду (видів) продукції, для якого  тут існують найсприятливіші  природно-економічні умови. Ця форма  спеціалізації розвиває і поглиблює  територіальну спеціалізацію. Якщо в межах останньої можуть бути сприятливі умови для виробництва, скажімо, шести і більше видів продукції. То через внутрішньогосподарську диференціацію природно-економічного фактора в окремо взятому підприємстві можуть бути найкращі умови для  виробництва лише частини видів продукції з усього їх переліку притаманного для даної зони, мікрозони і т. д.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва органічно поєднана з його розміщенням. Вони є формами суспільного поділу праці і знаходяться в постійному взаємозв'язку та взаємозумовленості. Розміщення характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі й на яких площах виробляються на тій чи іншій території .

Спеціалізація відбиває якісний бік суспільного  поділу праці і вказує, виробництво  яких саме видів продукції є переважаючим на даній території. Це — ефективна  форма організації сільського господарства, яка дає можливість зосередити виробництво  певних видів продукції на окремих територіях і підприємствах і одержати завдяки цьому кращих результатів господарської діяльності.

Для того щоб визначити  який рівень спеціалізації в нашому підприємстві, потрібно розрахувати  коефіцієнт спеціалізації, який має  вигляд:                                    Кз=                                     

Де, Пв1 – питома вага і – ї галузі в структурі  товарної продукції, %;

     Ni – порядковий номер і – ї галузі в ранжируваному ряду.

Кз=

Де, 0,2 – низько спеціалізоване;

      0,2 - 0,4 –  спеціалазоване;

      0,6 –  високо спеціалізоване.

У результаті розрахунків бачимо, що ТОВ АФ «Нива» є:  багатогалузевим підприємством із середнім рівнем спеціалізації, так як коефіцієнт спеціалізації дорівнює 0,21.

Информация о работе Ефективність підприємницької діяльності фірми та обґрунтування стратегії її підвищення