Ефективність підприємницької діяльності фірми та обґрунтування стратегії її підвищення

В період проникнення  на нові ринки ТОВ АФ «Нива» продаватиме продукцію за заниженою ціною в цілях стимулювання попиту. Цим досягається мета - випуск продукції у великих кількостях, знижує його собівартість і збутові витрати на одиницю продукції.

Найважливішим для підприємства є фінансово – економічний  аналіз, який включає і аналіз рентабельності продукції підприємства.

У підвищенні рівня рентабельності велику роль відіграють трудові ресурси. Потрібно удосконалити роботу відділу кадрів при прийомі людей на підприємство. Можна впровадити різного виду тестування, за наслідками якого можна надати робоче місце досвідченішій і перспективнішій людині.

 

3. Обґрунтування виробничої стратегії галузі рослинництва

 

Визначення виробничих стратегій пов’язано з швидкістю  та масштабами змін, що їх потрібно здійснити  на підприємстві. Найважливішими параметрами, які треба враховувати при  визначенні виробничих стратегій, є:

• обсяги продукції, які необхідно забезпечити (тобто виробничі потужності та виробничий потенціал);
• розриви між наявними та потрібними характеристиками виробничих процесів для забезпечення випуску продукції згідно зі сформованим «портфелем»;
• масштаби виробничого потенціалу, рівень його гнучкості (інерційні характеристики);
• швидкість перетворень виробництва та адаптації необхідних інновацій (продуктів, матеріалів, технологій, форм і методів організації тощо) до реальних умов діяльності підприємства з метою забезпечення його існування в довгостроковій перспективі;
• досягнення певних рівнів витрат на виробництво та створення певного обсягу доданої вартості.

Виходячи з цього, планування виробництва озимої пшениці на 2013 рік передбачає запровадження таких заходів, які б призвели до збільшення рентабельності. Один з шляхів - підвищення врожайності.

Основними резервами  збільшення виробництва зерна в  аналізованому господарстві є ріст врожайності, недопущення загибелі посівів. У свою чергу резерв збільшення валової продукції за рахунок  підвищення врожайності складається як результат ліквідації втрат при збиранні врожаю, недобору його за рахунок невиконання планів проведення удобрювання полів, агротехнічних заходів, посіву сортовими та регіональними насіннями, організаційно-технічних і економічних заходів.

Висока врожайність  інтенсивних сортів озимої пшениці  може бути реалізована тільки на добре  удобрених полях: норма внесення добрив повинна забезпечувати найбільш високий економічний ефект. Так, відомо, що ранньовесіння підгодівля посівів N30 сприяє росту врожайності, а коренева підгодівля К3о обумовлює високу якість зерна.

Раціональне використання добрив під озиму пшеницю передбачає не тільки підвищення врожайності зерна, але і поліпшення його якості.

Як показують дослідження  застосування добрив без застосування захисту рослин малоефективне. Добрива краще використовувати, якщо застосовується інтегрована система захисту: базагран 3 л/га, метафос 0,5 л/га, фундазол і тилт по 0,5 кг/га, ТУР 4 л/га на тлі добрив.

Результати досліджень свідчать, що застосування добрив без захисту сприяють росту врожайності озимої пшениці на 3-5,6 ц/га, захисту без добрив - на 4-5,7 ц/га, а загальний вплив дає збільшення врожайності на 14 -16 ц/га. Таким чином, оптимальне застосування добрив і інтегрованої системи захисту дає значне збільшення врожайності.

Дуже велике значення має і виконання всього циклу  технологічних робіт не тільки по кількості і якості, але й у  встановлений термін. Зборку зернових культур варто проводити протягом 8-10 робочих днів, тому що запізнювання зі збиральними роботами спричиняє втрату до 30% вирощеного врожаю.

Розглянемо резерви  збільшення виробництва зерна за рахунок ліквідації втрат при збиранні врожаю в таблиці 19.

Таблиця 19

Визначення резервів збільшення виробництва зерна за рахунок ліквідації втрат при збиранні врожаю

Культури	Площі,прибрані пізніше агротехнічних  термінів, га	Врожайність, ц/га			Резерв збільшення виходу продукції
		При збиранні в термін		При пізньому збиранні	З 1 га,ц	зі всієї площі, ц
Оз. пшениця	4,3	30,7	21,5		9,2	39,6

Як видно з таблиці 19, дотримання агротехнічних термінів збирання дозволить підвищити врожайність зернових культур на 9,2 ц/га.

Ще одним резервом збільшення валового збору зернових культур є зміна структури  сортового складу.

В аналізованому господарстві пропонується збільшення у структурі посівів сорту озимої пшениці Українка одеська. Що важливо високі врожаї можливі за дуже низьких норм висіву насіння (75 кг насіння на гектар). Це стало можливим завдяки високій здатності сорту до кущіння та збереження крупності зерна.

Розглянемо збільшення валового збору зернових культур  за рахунок зміни структури сортового  складу і проаналізуємо дані в таблиці 20.

Таблиця 20

Зміна валового збору  озимої пшениці за рахунок зміни  сортового складу

Сорт	Врожайність,ц/га	Посівна площа,га			Валовий збір,ц			Можлива врожайність, ц/га	Зміна середньої врожайності, ц/га
		факт	можл		факт	можл
Оз.пшениця	25,9	17,8		35,7	461,0		1275,2	35,7	9,8
Українка	13,6	8,9		3,6	121,0		49,0	13,6	-
Одеська	38,2	8,9		32,1	340,0		1226,2	38,2	-

Розрахунки показують, що при збільшенні частки посівів озимої пшениці «Українка одеська» можливо збільшення середньої врожайності на 9,8 ц/га.

Визначимо плановий рівень врожайності озимої пшениці у таблиці 21

Таблиця 21

Розрахунок планової врожайності

Культура	Середня фактична врожайність  ц з 1га	Приріст врожайності (ц з 1 га)за рахунок			Планова врожайність, ц з 1 га
		Заміни сорту	Додаткового внесення добрив	Ліквідації втрат при збиранні
Оз.пшениця	23,0	9,8	3,0	9,2	45,0

 

З таблиці 21 ми бачимо, що за умови виконання намічених агротехнічних прийомів в плановому році ми отримаємо  врожайність оз. пшениці –45,0ц/га.

При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур  на підприємстві виходячи з:

- потреби конкретних  видів продукції рослинництва;

- конкурентоспроможності (ефективності) окремих культур;

- обмежень у сівозмінах, земельних, трудових, фінансових  і матеріальних ресурсах.

Для зони господарства ТОВ  АФ «Мир» судячи з рекомендацій науково-дослідних  установ і багаторічного досвіду  підприємства, напрям виробництва (зерновий) є прийнятним.

Заміну сорту певної культури планують з появою нових  продуктивніших районованих сортів порівняно з тими, що їх вирощують. У таких випадках передбачають придбання  насіння в спеціалізованих насінницьких господарствах чи науково-дослідних установах. Сортооновлення періодично передбачають для всіх сільськогосподарських культур з урахуванням прийнятого порядку ведення насінництва.

У процесі планування потреби в добривах сільськогосподарські підприємства застосовують розроблені науково-дослідними установами зональні, диференційовані за типами ґрунтів нормативи (норми внесення гною, азотних, фосфорних і калійних добрив на 1 га посівів для одержання врожаю в певних інтервалах, норми витрат добрив на одиницю продукції для культур, норми виносу азоту, фосфору і калію з урожаєм сільськогосподарських культур). Ці норми мають задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, високу окупність використання добрив, забезпечити виробництво доброякісної продукції, розширене відтворення родючості ґрунту, запобігати шкідливій дії добрив на довкілля і якість продукції.

Таблиця 22

Розрахунок вартості добрив

культура	органічні		мінеральні						Загальна вартість,т.грн
	Середня вартість 1т,		Азотні		Фосфорні		Калійні
			Середня вартість 1 т       1530грн		Середня вартість 1 т    900грн		Середня вартість 1 т   1050грн
	т	грн	т	т.грн	т	т.грн	т	т.грн
Оз.пше-ниця	-	-	11,4	17,4	6,7	6,1	13,4	14,1	37,6

Так, як вартість органічних і мінеральних добрив дуже велика, вносити будимо лише на посівну площу  озимої пшениці.

План підприємства щодо захисту сільськогосподарських  культур розробляється на основі прийнятої в країні науково-обґрунтованої  системи захисту рослин, яка включає  в себе виконання агротехнічних  та інших профілактичних заходів  щодо запобігання масовому розвиткові бур’янів, хвороб і шкідників; запровадження стійких до хвороб сортів, біологічних методів захисту рослин, ефективних способів використання пестицидів. Він передбачає виконання комплексу заходів щодо захисту рослин, визначення потреби в біологічних заходах, хімічних препаратах, різних матеріалах, техніці й робочій силі. За наявності на підприємстві спеціалізованих загонів (ланок) із захисту рослин для них складають річні виробничі завдання й робочі плани за періодами робіт.

У плані захисту рослин зазначають обсяги робіт, календарні строки їх виконання, норми витрат препаратів на одиницю робіт (га, т), загальну потребу в цих препаратах, спосіб виконання заходів власними засобами, із залученням спеціалізованих організацій, за допомогою сільськогосподарської авіації, а також вартість цих робіт.

Таблиця 23

Розрахунок потреби  у хімічних засобах захисту рослин

Назва препарату	Площа обробітку,га	Норма витрат препарату на 1 га,кг	Потреба препарату,ц	Вартіст 1ц препарату,грн	Загальна вартість,тис.грн
Байлетон 25%з.п.	670	0,6	4,02	19200	77,2

Загальна вартість засобів  захисту складає 77,2 тис. грн.

Важливою передумовою  підвищення точності розрахунків з  визначення собівартості продукції  як під час планування, так і  обліку є збільшення по змозі частини виробничих витрат, яка має прямо відноситись на собівартість виробництва окремих видів продукції (так звані основні витрати).

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 24

Витрати на виробництво  продукції, тис. грн.

культура	Витрати минулих років	Оплата праці	Відрахування на соціальні заходи	Насіння і садовий матеріал	Добрива	Засоби захисту рослин	Роботи і послуги	Утримання основних засобів-всього	Пальне і матеріали	Амортизаційні відрахування	Поточний ремонт	Інші витрати	Управління та обслуговування виробництва	Всього витрат
Оз. пше-ниця	149,6	82,5	24,2	367,4	37,6	77,2	33,4	50,8	159	28,1	20,2	31,8	17,9	1079,7