Ефективність підприємницької діяльності фірми та обґрунтування стратегії її підвищення

За допомогою таблиці 9 відобразимо спеціалізацію підприємства за видами продукції, якими займається підприємство.

 

 

Таблиця 9

Вихідні дані для визначення спеціалізації підприємства

Види продукції	Вартість товарної продукції  в середньому за 3 роки, тис. грн.	Структура (Р),%	і	2і – 1	Р(2і - 1)
Рослинництво – всього	4091,3	74,8	-	-	-
в т.ч.: зернові та зернобобові культури	2062,7	37,7	-	-	-
з них:  пшениця озима	1663,9	30,4	1	1	30,4
ячмінь озимий	113,3	2,1	8	15	31,5
ячмінь ярий	209,7	3,8	7	13	49,4
кукурудза на зерно	27	0,5	11	21	10,5
горох	0,5	0,01	16	31	0,31
овес	3,3	0,06	14	27	1,62
просо	63,2	1,2	10	19	22,8
технічні культури:	-	-	-	-	-
з них:  соняшник	1632,1	29,8	2	3	89,4
ріпак озимий	390,2	7,1	4	7	49,7
Овоче-баштанні культури та картопля:	-	-	-	-	-
з них: баштанні  продовольчі	17	0,3	12	23	6,9
картопля	0,2	0,004	17	33	0,13
овочі відкритого ґрунту	2	0,04	15	29	1,16
Тваринництво – всього	925,8	16,9	-	-	-
в т.ч.: свині	253	4,6	6	11	50,6
ВРХ	261,1	4,8	5	9	43,2
молоко	612,2	11,2	3	5	56
мед	5,2	0,1	13	25	2,5
Інша продукція тваринництва	74,95	1,4	9	17	23,8
Послуги в сільському господарстві	454,2	8,3	-	-	-
Продукція сільського господарства і послуги	5471,3	100	-	-	469,92

Проаналізувавши таблицю 9 можна сказати, що найбільш реалізуємим за вартістю товарної продукції в середньому за 3 роки є наступні види продукції: озима пшениця (1663,9 тис.грн, що складає 30,4% від загальної суми), соняшник (1632,1 тис.грн,що складає 29,8%), вирощування баштанних продовольчих (17 тис.грн, що складає 0,3%), ячмінь ярий (209,7 тис.грн, що складає 3,8%), ячмінь озимий (113,3 тис.грн, що складає 2,1%), продукція тваринництва  (925,8 тис.грн, що складає 16,9%), та інша продукція тваринництва (74,95 тис.грн, що складає 1,4%). Найбільш реалізуємим є вирощування зернових та зернобобових культур (2062,7 тис.грн, що складає 37,6%), а найменш прибутковими є вирощування картоплі (0,2 тис.грн, що складає 0,0004%). 3агальна продукція господарства і послуги принесли підприємству в середньому за 3 роки 5471,3 тис.грн.

Рослинництво забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво – кормами, харчову, переробну і  легку промисловість – сировиною, зовнішню торгівлю – експортними товарами. Від розвитку рослинництва залежить розвиток інших галузей сільського господарства і найбільше тваринництва.

Валова продукція — обсяг продукції підприємства (об'єднання) за певний період в ціновому вираженні. Відображає величину новоствореної і перенесеної вартості. Характеризує загальний обсяг продукції, виробленої підприємством (об'єднанням), незалежно від призначення.

Виручка (зворот, об'єм продажів) — кількість грошових коштів або інших благ, що отримується компанією за певний період її діяльності, в основному за рахунок продажу товарів або послуг своїм клієнтам.

Прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Чистий прибуток це прибуток після сплати податків. Прибуток також визначають як суму, на яку зріс власний капітал компанії за даний період у результаті діяльності цієї компанії.

Виробничі витрати - це фактичні витрати виробника (фірми) на придбання  й використання всіх необхідних умов виробництва, які забезпечують осягнення кінцевого результату господарської діяльності.

Проаналізуємо роль рослинництва в економіці ТОВ АФ «Нива» у таблиці 10.

 

 

Таблиця 10

Роль рослинництва в  економіці підприємства

Показники	Підприємство				Рослинництво				Показники галузі у % до підприємства
	2009р.	2010р.	2011р.	У серед-ньому	2009р.	2010р.	2011р.	У серед-ньому	(у серед-ньому)
Валова продукція (в  спів ставних цінах)	2145,8	2145,8	6449,6	3580,4	1865,1	1914,5	6173,8	3317,8	92,67
Обсяг продажу продукції,тис.грн	2672	4305,9	5459,4	4145,8	2416,7	3946,1	5019,7	3794,2	91,5
Виручка від реалізації,тис.грн	3348,8	5189,5	6854,6	5130,97	2416,7	3946,1	5019,7	3794,2	73,95
Прибуток,тис.грн	443,1	567,6	288,5	433,06	565,5	616,9	349,2	510,5	117,9
Затрати праці,тис.люд-год	124,2	91,5	95,4	103,7	107,0	75,68	81,7	88,1	84,9
Фонд оплати праці,тис.грн	484,7	597,8	548,2	543,6	408,4	493,1	450,5	450,7	82,9
Виробничі витрати,тис.грн	3050,2	4508,7	4863,1	4140,6	2632,9	4119	4401,1	3717,7	89,8

З таблиці 10 видно, що основною галуззю підприємства є рослинництво. Воно складає 92,67 % валової продукції, прибуток – 117,9 %, обсяг продажу–91,5%, виручка від реалізації –73,95%. Тому в економіці ТОВ АФ «Нива» рослинництво посідає головне місце, що видно із показників таблиці.

Істотно підвищилася  за останні десятиріччя роль сортів у підвищенні врожайності сільськогосподарських  культур. Тому кожному господарстві в процесі планування слід передбачати  прискорене впровадження у виробництво  нових сортів та гібридів. У свою чергу насіння того самого сорту, вирощене в різних умовах може істотно відрізнятися врожайними властивостями. Важливо своєчасно проводити сортооновлення й приділяти належну увагу вирощуванню, післязбиральному обробітку та зберіганню насіння.

Таблиця 11

Сортовий склад польових культур, 2011 р.

Культура	Сорт	Площа,га
Оз. пшениця	Південна зоря	110
	Скіф’янка	335
	Юна	220
	Одеська 51	85
Ярий ячмінь	Дніпровський 425	100
Соняшник	Кіровоградський	188

Судячи з даних таблиці 11  ми можемо зробити висновок, що сортовий склад ТОВ АФ «Нива» досить різноманітний – чотири сорти озимої пшениці, але лише один сорт ярого ячменю і один соняшнику. Не завадило б додати ще декілька сортів ячменю і соняшнику.

Реалізація виготовленої продукції – кінцева ціль діяльності організації, заключний етап кругообігу її коштів, але завершення якого визначають результатами діяльності, ефективність виробництва.

Готова продукція –  кінцевий продукт підприємства.

Основними каналами реалізації продукції рослинництва є:

- реалізація згідно  договорів заготівельним, переробним, торгівельним та іншим організаціям;

- поставки за міжгосподарською  кооперацією; 

- експорт; 

- поставки по бартеру; 

- реалізація на ринках, у власних магазинах, палатках, населенню. 

Внутрішньогосподарські  потреби в продукції рослинництва:

- створення основних  і страхових насіннєвих і фуражних  фондів;

- видача і продаж  продукції працівникам відповідно  до чинного в підприємстві  положення про оплату праці; 

- виділення для громадського  харчування та у фонд допомоги;

- використання для  переробки безпосередньо в підприємстві;

- використання для  розрахунків по орендній платі  за орендовані землі та майно.

Таблиця 12

Обсяги реалізації та внутрішньогосподарського використання продукції, ц

Канали реалізації та використання продукції	2009р.	2010р.	2011р.	У середньому за три роки
				ц	%
Реалізація	24877	39943	70242	45020,7	84,3
-по договорам	18592	29725	55844	34720,3	65,0
З них приватним особам	2018	2914	2974	2635,3	4,9
Іванівський елеватор	5098	9003	18401	10834	20,3
Генічеський елеватор	6321	10301	22804	13142	24,6
Фермерське господарство «Мир»	4651	6706	10577	7311,3	13,7
інші підприємства	504	801	1088	797,7	1,5
-за міжгосподарськими  коопераціями	701	998	1014	904,3	1,7
-експорт	608	707	1845	1053,3	1,9
-бартер	874	303	202	459,7	0,9
-ринках	4102	8210	11337	7883	14,8
Іванівський	907	1681	2939	1842,3	3,4
Херсонський	1805	3615	4505	3308,3	6,2
Генічеський	2190	2904	3893	2995,7	5,6
Виробничо-господарські потреби	6722	7772	10669	8387,7	15,7
-насіння	3845	4594	5103	4514	8,5
-видача і продаж  працівникам	150	188	222	186,6	0,3
-громадське харчування	997	1055	1534	1195,3	2,2
з них:дитячий садок	202	234	342	259,3	0,5
столова	426	441	727	531,3	1,0
сільська школа	369	380	465	404,7	0,8
-переробка	1730	1935	3810	2491,7	4,7
Разом	31593	47715	80911	53408,3	100

З даних таблиці 12  бачимо, що основний напрямок реалізації продукції-це продаж по договорам(65%), виробничо-господарські потреби становлять 15,7%.

Економічні показники  використовують для оцінки стану економіки з досліджуваного питання. У результаті багатовікової практики аналізу статистичних даних в галузі економіки дослідним шляхом вироблено показники, що характеризують різні аспекти господарювання і торгівлі. Такими показниками є норма прибутку на вкладений у виробництво чи в торгівлю капітал, витрати на одиницю продукції та її рентабельність, дохід на душу населення та ін. Здебільшого це валові показники, які повною мірою характеризують економічний результат, але не відображають хід економічних процесів.

Собівартість продукції (робіт, послуг) – це витрати підприємства, пов’язані з виробництвом і збутом продукції, виконання робіт та наданням послуг. Собівартість продукції є узагальненим показником, який характеризує всі сторони виробничої діяльності господарства.

Виробнича собівартість охоплює витрати підприємства на виробництво продукції. Крім цехової собівартості в неї входять загальнозаводські витрати і витрати допоміжного виробництва.

У господарській діяльності промислового підприємства основними  питаннями є постачання, виробництво  і збут (реалізація) готової продукції; остання має на увазі закінчені виробництвом на даному підприємстві вироби, роботи і послуги, що можуть бути запропоновані на ринку як товари. Внаслідок реалізації підприємство одержує від покупців грошові кошти, але в більшому розмірі, ніж їх було витрачено на виробництво і реалізацію продукції на суму чистого доходу, що входять до відпускної вартості продукції. Реалізація, завершуючи процес, забезпечує відновлення і розширення виробництва.

Обсяг реалізації продукції  визначається за відвантаженою покупцям продукцією і може виражатися в порівнянних, планових та діючих цінах. За умов ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення. Важливе значення для оцінки виконання планів мають також натуральні показники обсягів реалізації, які використовують для аналізу обсягу реалізації за окремими видами та групами однорідної продукції.

Повна собівартість (собівартість реалізованої продукції) включає всі  витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції. Вона відрізняється від виробничої собівартості на величину поза агровиробничих витрат (комерційні витрати – витрати на упаковку, зберігання, вантаження, транспортування і рекламу) і обчислюється тільки по товарній масі.

При визначенні собівартості насамперед уточнюють обсяг виробленої продукції і витрати на її виробництво. Потім розподіляють за призначенням витрати на утримання основних засобів відповідно до визначених підприємством об’єктів планування й обліку.