Организация роботи фирмового магазину та шляхи удосконалення

    Попит виступає як платоспроможна потреба. Платоспроможний попит розвивається під впливом комплексу різноманітних економічних і соціальних факторів. Вирішальними є виробництво (його рівень, об’єм, організація і структура), грошові доходи населення, ціни на демографічні фактори.

    Основні задачі вивчення попиту у фірмових магазинах викладені у Типовому положенні про служби вивчення попиту в промисловості і включають  в себе: вивчення споживчих оцінок асортименту і якості існуючих виробів, а також попиту населення на нові товари, які плануються до масового випуску.

      Для цього працівники фірмового  магазину повинні проводити разом  із спеціалістами представників  підприємства-виготовлювача роботу  в такому напрямку: встановити  перелік товарів які користуються  підвищеним попитом, або навпаки, понижуваним, і причини цього, вести облік продажу товарів, товарних залишків, проводити анкетні опитування, виставки-продажі, виявляти вимоги покупців до асортименту, якості, розфасовки, упаковки, скласти звіт про кон’юнктуру ринку продукції, що виробляє підприємство.

    Таким чином фірмові магазини зосереджують свою увагу на вивченні споживчих  оцінок товарів. З цією метою вони використовують різні методи.

    Характерною особливістю попиту на продовольчі  товари є фактична відсутність відкладеного попиту, що очевидно для всіх, так як людина має приймати їжу щоденно. Тому основна задача вивчення попиту в магазині – це вивчення покупцевих звичок, оцінок товару і тих змін, що відбуваються в асортиментній структурі попиту.

    При вивченні попиту в магазині визначають відношення до того чи іншого товару і до всього асортименту товарів, що є в магазині, як змінюється це відношення і причини цього, це не виключає необхідності вивчення об’єму потреб у тому чи іншому товарі. 

    Попит покупців вивчають у трьох аспектах:

• реалізований;
• незадоволений;
• попит, що формується.

    Реалізований  попит – це фактично задоволений  попит при даному складі пропозиції і діючому рівні цін. Але реалізований попит не завжди відображає весь об’єм  пред’явленого попиту, особливо в  період нестачі товарів, то необхідно вивчати і незадоволений попит.

    Під незадоволеним попитом розуміють  попит на товари, які відсутні в  продажу по різним причинам в даний  момент, або товари, які не відповідають вимогам покупців.

    Попит, що формується – це попит, який створюється під впливом зміни асортименту товарів, при появі товарів-новинок, зміни якісних показників товарів (наприклад, проценту жирності молока, сметани тощо), а також упаковки, розфасовки під впливом реклами та інших міроприємств, що пропагують поживну цінність і достоїнство тих чи інших товарів, змін якісних вимог самими покупцями.

    Реалізований  попит в магазині вивчають, в основному, балансовим методом (для швидкопсувних  продуктів), яких полягає в обліку продажу товарів, виходячи із запасів  на початок періоду, що враховується, надходження і запасів на кінець періоду, а також методом простого спостереження (для всіх продовольчих товарів).

    Пряме спостереження полягає у систематичному (постійному) обліку фактичного продажу, запасів і надходження, в оцінці за допомогою однієї покупки певного товару.

    Маючи дані про одну середню покупку  конкретного товару за декілька днів, можна достатньо точно встановити об’єм попиту на ті чи товари для  поточного поповнення.

    Метод експертних оцінок розміру однієї покупки  застосовують продавці, які виходять із досвіду щоденної роботи, достатньо точно визначають середній розмір однієї покупки. Уточнювати можна не менше одного разу на півріччя.

    Наприклад, за день продано 50 кг сиру “Карпатського”, всього обслужено 25 покупців 50 : 25 = 200 грам. Це означає що середній розмір продажу сиру в магазині складає в цей період 200 грам.

    Практика  свідчить, що достатньо один раз  в місяць проводити таких облік  і на цій основі робити замовлення на товари.

    Найбільш  ефективним методом вивчення незадоволеного попиту є опитування покупців. Цей метод досить трудомісткий і продавці ще не оволоділи ним.

    Опитування  можуть бути усними і письмовими анкетами.

    Метод опитування може застосовуватись і  для вивчення попиту, що формується.

    Країни, де вивченням попиту займаються вже давно, мають багатий досвід проведення опитування. Наприклад в США по двох – трьох питання можуть встановити, що покупець купить, що не купить і чому.

    Найбільш  трудоємким є метод анкетного  опитування. його застосовують в тому випадку, коли неможливо отримати інформацію другим шляхом (аналіз і оперативної інформації, бесіди з продавцями і покупцями та інше).

    При використанні такого методу необхідно  провести таку роботу:

1.        розробити анкету (бланк опитування):

• визначити перелік питань, що необхідно включити в анкету;

• скласти варіант анкети і обговорити її з продавцями, завідуючими секціями;

2. організувати проведення опитування:

• створити цілеспрямовану рекламу;
• провести інструктаж продавців;
• провести опитування покупців.

3. підбити підсумки:

• зібрати анкети;
• обчислити анкети, узагальнити зауваження покупців;
• зробити аналіз, скласти інформацію;
• отримані результати опитування використовувати при обгрунтуванні вимог до виробника, постачальника, для поточного поповнення товарів і на найближчий місяць, квартал.

    Ця  робота трудомістка і вимагає  спеціальної служби по вивченні попиту.

    Нажаль, такої служби по вивченні попиту в  магазині “Орхідея” немає.

    Дуже  актуальною проблемою в сучасних умовах є вивчення формуючого попиту населення на нові товари. В процесі вивчення попиту, що формується, виявляють відношення покупців до нових товарів і визначають ту сукупність вимог, які пред’являють покупці до споживчих властивостей, якості, упаковки цих товарів.

    По  суті, результати вивчення попиту, що формується, служить підставою для визначення можливості серійного виробництва того чи іншого товару.

    Попит, що формується, доцільно вивчати на виставках-продажах нових товарів. Якщо опитування ще не досить освоєні  працівниками торгівлі і не отримали широкого розповсюдження, то виставки-продажі проводяться часто.

    Добре підготовлена виставка-продажа може служити експериментом для прогнозу попиту на той період, коли в магазині буде широкий асортимент товарів.

    За 1998 рік в магазині “Орхідея”  було проведено 8 виставок-продаж. Проте, слід відмітити, що виставки-продажі проводять формально. Фактично працівники на виставках-продажах не займаються вивченням попиту. Просто фіксують на яку суму було продано товарів і роблять висновок про те, якого товару необхідно замовити більше, якого менше. Ці дані можна отримати і без виставки-продажі. Тому, при організації такого міроприємства. Як виставка-продаж, працівники магазину повинні добре продумати питання, відповіді на які хотіли би отримати.

    А саме, про характер і зміни попиту, допомогти виявити причини, що викликали ці зміни, тенденції їх розвитку в подальшому для прогнозу на найближчий місяць, квартал.

    Таким чином можна зробити висновок про те, що основними функціями  працівників магазину мають бути такі:

1. Постійне спостереження за рухом товарів і умовами продажу. Це спостереження організовує і проводить товарознавець або маркетолог, котрий має вести спостереження і записувати їх в спеціальний журнал;
2. Проведення вибіркових обстежень для обліку незадоволеного попиту і виявлення намірів покупців. Основним методом проведення цих спостережень є анкетні опитування покупців та інші;
3. Облік попиту, що формується шляхом збору відгуків покупців про товари і аналіз причин зміни структури продажу;
4. Проведення виставок-продаж, дегустацій, що дозволяють оперативно виявити відношення покупців до асортименту і якості товарів.

    В магазині необхідно періодично підводити  підсумки роботи по вивченню попиту, обговорювати стан торгівельної кон’юнктури і  попиту покупців, виявляти причини  недоліків в організації товарного постачання магазину. На такі наради доцільно запрошувати представників сирзаводу.

    Вивчення  купівельного попиту в магазині необхідне  для чіткого формування та поповнення асортименту товарів. Дані вивчення попиту дозволяють магазинові планувати потрібний та необхідний обсяг асортименту товару.

    В зв’язку з різними формами  купівельного попиту розрізняють постійний  і перемінний асортимент товарів. Постійна частина асортименту задовольняє  твердо сформульований попит – це форма попиту, яка не допускає взаємозамінності товару (сир “Голландський”, майонез “Провансаль”). Товари, на які здійснюється даний попит, повинні обов’язково бути в магазині. З перемінною частиною асортименту зв’язаний імпульсивний попит, який формується під впливом пропозицій та в процесі вибору  товарів. Правильне поєднання постійної та перемінної частини асортименту створює умови для повного задоволення попиту покупців.

    Формування  асортименту, це процес підбору груп, видів і різновидів товарів у  відповідності з попитом населення для більшого і повного задоволення його потреб.

    Формування  асортименту здійснюється постійно у всіх ланках товароруху – від  виробника до споживача. В кожному  з них – асортимент товарів  різний. При цьому, в якості цільової установки формування асортименту  у всіх ланках товаропостачання, товароруху виступає торговий асортимент роздрібних торгівельних підприємств.

    Необхідна умова безперебійного постачання роздрібної торгівельної мережі товарами в установленому  асортименті – це створення оптимального асортименту товарів в магазині. Тому правильне наукове обгрунтування асортименту являє собою важливу функцію комерційної служби магазину.

    Документ, який встановлює асортимент товарів  для конкретного магазину, є обов’язковий асортиментний перелік товарів.

    В обов’язковому переліку товарів передбачається групова і внутрішньогрупова структура асортименту товару. При цьому, по кожному виду товарів вказується кількість різновидів річного і не знижуючого асортименту.

    Під річним асортиментом розуміють кількість  різновидів кожного виду товарів, які постійно мають надходити в магазин.

    Розробка  обов’язкових асортиментних показників і переліку товарів здійснюється в три етапи:

    -    на першому етапі встановлюється  груповий асортимент товарів;

    - на другому етапі розраховується  число різновидів товарів, надходження яких передбачається в наступному році (річний асортимент);

    -   на третьому етапі визначається  мінімальна необхідність в кількості  різновидів товару, яка новинка  постійно знаходиться в магазині.

    Головна мета затверджених асортиментних переліків  для роздрібної торгівельної мережі полягає у створенні умов для контролю та управління  за повнотою і стабільністю асортименту товарів в магазині.

    Повнота і стабільність асортименту роздрібних торговельних підприємств визначається за допомогою показників: коефіцієнтів повноти і стабільності асортименту.

    Коефіцієнт  повноти асортименту розраховують як відношення фактичної кількості  різновидів товарів, що є в продажі, до кількості різновидів товарів, що передбачені асортиментним переліком.

    Для  магазину  “Орхідея”  асортиментним  переліком  передбачено       60 одиниць різновидів товарів. На момент перевірки (1 лютого 1999 року) в продажі  нараховувалось 53 одиниці. Коефіцієнт повноти асортименту (53:60) складає 0,9.

    Для більш правильної оцінки товарного асортименту, його повноту доповнюють визначенням коефіцієнту стабільності асортименту. Він розраховується за формулою: