Организация роботи фирмового магазину та шляхи удосконалення

    Динамічні зміни товаробороту і валового доходу відображені на мал.3.1.1.

    При аналізі формування валового доходу треба не тільки перевірити виконання  кінцевих фінансових результатах але  й дослідити як використовується сформований валовий дохід.

    В сучасних умовах основою самофінансування підприємств і організацій є прибуток підприємства, який визначається як різниця між валовим доходом та витратами обігу.

    Динаміка  розподілу валового доходу представлена в табл.З.1.5.

    Як  видно з наведених данних, валовий  дохід використовувався по магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу у 1998 році слідуючим чином: з суми валового доходу в розмірі 11,6 тис.грн. сплачено податок на додану вартість.   Після сплати податку на додану  вартість підприємство відшкодовує витрати обігу, які зросли порівняно з минулим роком на 26.17тис. грн., або на 36.26%, при цьому рівень витрат знизився проти рівня 1997 року плану на 3.09 %.

    Після цього визначаємо прибуток від реалізації, який склав у 1998році 36.65 тис.грн., що на 4.8 тис.грн. менше минулого року. Рівень рентабельності товарообороту зменшився порівняно з минулим роком на 0.18%.

    Аналіз  достатності валового доходу магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського  сирзаводу проведемо по розрахованим даним в таблиці 3.1.6.

    Як  свідчать наведені дані валовий дохід, що приходиться на 1 тис.грн. товарообороту   зріс на 0.01 тис.грн., що пояснюється випередженням темпів росту валового доходу порівняно з темпами росту товарообороту.

    Розмір  валового доходу в розрахунку на 1-го працівника зменшився з 9.48 тис.грн. до 9.16 тис.грн., що пов'язано зі зростанням чисельності працюючих на 1 чоловіка.

    Валовий дохід, в розрахунку на 1 тис.грн. зменшився  з 1.97 тис.грн. до 1.49тис.грн., що пов'язано  із зростанням витрат обігу на 26.17тис.грн. порівняно з минулим роком.

    Залежність  між зростанням валових доходів і витрат обігу у розрізі кварталів представлена на мал.3.1.2.

    Підводячи підсумки проведеного дослідження  достатності сформованого валового доходу , можна зробити такий висновок:

    отримані  валові доходи забезпечили магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу в цілому нормальну зону прибутковості, що дозволило сплатити платежі в бюджет і сформувати кошти на виробничий і соціальний розвиток колективу. Однак, зона прибутковості була би значно більшою, якщо б магазин отримав валові доходи у розмірі, які забезпечили би йому хоча б мінімально-необхідну суму прибутку.

    Найважливішим показником ефективності  роботи   торгового (комерційного) підприємства є прибуток, в якому відображаються результати всієї торгової діяльності підприємства — обсяг продукції ,що реалізувалася, його склад і асортиментна структура, продуктивність праці, рівень витрат, наявність непродуктивних видатків і втрат і т.д.

    Від розміру отриманого прибутку залежать поповнення фондів, матеріальне заохочення робітників, сплата податків і ін. Наявність прибутку свідчить про те, що видатки торгових підприємств повністю покриваються доходами від реалізації товарів і надання послуг. Прибуток торгового підприємства розраховується як різниця між всіма його валовими доходами і валовими витратами. В торгівлі розрізняють прибуток від реалізації товарів (операційний прибуток) і чистий, або балансовий, прибуток. Операційний прибуток — це різниця між торговими надбавками і операційними витратами ( витратами обігу). Розглянемо як формувався прибуток по магазину. Формування прибутку за 1997- 1998 роки по магазину "Орхідея" наведено в таблиці 3.1.6.

    Фактична  сума прибутку від реалізації в 1998 році склала 36.55 тис.грн. Порівняно з минулим  роком прибуток від реалізації зменшився  на 11.6%. Зменшення розміру прибутку по сумі викликало зменшення і прибутку у відсотках до товарообороту, який представляє собою рівень рентабельності. Фактичний рівень рентабельності у 1998 році склав по магазину "Орхідея" 3.07%, що менше рівня минулого року на 0.18%.

    На  зміну рівня рентабельності позитивно вплинуло зростання рівня валового доходу - на 1.12%, зменшення суми нарахованого податку на додану вартість позитивно вплинуло на рівень рентабельності - на 1.28%, зростання рівня витрат обігу негативно вплинуло на зниження рівня рентабельності - на 2.58%.

    Про динамічні зміни прибутку від  реалізації по магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу  за 1997-1998 роки свідчать дані таблиці 3.1.8.

    Для прибутку від реалізації характерні такі динамічні зміни: 1) зменшився  товарооборот на 81.19 тис. грн., що пов'язано з зниженням купівельної спроможності населення, 2) зниження обсягу товарообороту вплинуло на зменшення податку на додану вартість на 17.1З тис.грн., 3)витрати обігу зросли на 26.17 тис.грн, що пояснюється зростанням вартості ресурсів, які необхідні для    здійснення виробничо-торговельного процесу.

    В динаміці склалася тенденція по випередженню темпів росту витрат обігу (136%) порівняно  з темпами росту валових доходів (103%), що відповідно привело до зниження прибутків по магазину за два роки на 4,8 тис.грн.

    Важливим  аспектом аналізу формування прибутку є його визначення не тільки у діючих цінах, але й у порівняльних. Про  те , як формувався у 1998 році прибуток від  реалізації у порівняльних цінах, свідчать дані таблиці 3.1.9.

    Як  видно з розрахованих даних таблиці, для всіх показників, що формують прибуток, в динаміці характерна тенденція  до зниження. Це пов'язане з тим, що на прибуток вплинув ціновий фактор.

    Кількісна оцінка факторів, що обумовили зміну  обсягу прибутку по магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу, приведена в таблиці 3.1.10.

    Як  свідчать результати проведених розрахунків, зниження обсягу роздрібного товарообороту  на 81,19 тис.грн. негативно вплинуло на формування прибутку від реалізації (-2.64тис.грн.). Зростання середнього рівня валового доходу на 1.12% до обороту позитивно вплинуло на збільшення прибутку на 13.32 тис. грн. В зв'язку з зростанням середнього рівня витрат обігу на 2.58 % фактична сума прибутку зменшилася на 30.78тис.грн. Негативно на суму балансового прибутку вплинув податок на додану вартість. За 1997-1998 роки він знизився   на 17,13тис.грн., а у відсотках до товарообороту він зменшився на 1.3%, що збільшило   фактичну суму прибутку порівняно з минулим роком на 15,83 тис. грн.

    Загальний вплив всіх факторів за 2 роки призвів до зменшення прибутку по магазину "Орхідея" на 4.8тис.грн.

    Для більш повної оцінки ефективності комерційної  діяльності підприємства використовуються узагальнюючі показники, коли співставляються  результати діяльності підприємства з усіма витраченими засобами, включаючи вкладення засобів в основні і оборотні фонди.

    Для  дослідження  ефективності  використання  ресурсного потенціалу поряд з основним показником рентабельності товарообороту /табл.3.1.7./ нами розраховані показники рентабельності по відношенню до різноманітних видів використаних ресурсів /табл.3.1.11/.

    Наведені  дані свідчать про те, що по всіх показниках спостерігається зниження   рентабельності   в динаміці, найбільш суттєве по іммобілізованим засобам (-435.37).

    Показники рентабельності мобільних засобів  зменшилася з 19.14 грн. на початок року до 17,89 грн. на кінець року у зв'язку з зменшенням мобільних засобів  на 11.7 тис.грн. і прибутку від реалізації на 4.8 тис.грн..

    Рентабельність  іммобілізованих засобів різко знизилася, тому що на протязі 1997-1998 pоків темпи росту основних фондів випереджали темпи росту прибутку від реалізації.

    Рентабельність  трудових ресурсів за аналізуємий період знизилася на 19.89 тис.грн., що пояснюється  випередженням темпів росту коштів на оплату праці (10 1.2 %) порівняно з темпами росту операційного прибутку (88.39 %)

    Рентабельність  використання майна у 1998 p. дорівнює значенню 16.І3 грн. В динаміці цей показник знизився на 2.48 тис.грн., що пов'язано з випередженням темпів росту середньої вартості майна підприємства над темпами росту прибутку від реалізації.

    Рентабельність  власного і постійного капіталу має  однакові значення. У зв’язку з  відсутністю позикових коштів ці показники характеризують розмір прибутку, що отримує власник на кожний власний карбованець, що вкладений в дане підприємство.

    Оцінка  впливу на прибуток зміни обсягу та ефективності використання ресурсів приведена  в таблиці 3.1.12.

    Як  свідчать наведені дані, можна констатувати, що всі ресурси магазину у 1997-1998 роках використовувалися не ефективно.

    Таким чином, діяльність магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу  по формуванню прибутку можна оцінити  позитивно, однак аналіз  показників рентабельності свідчить, що ефективність використання наявних фінансових ресурсів в динаміці мас тенденцію до спаду.

    Комерсант - це передусім організатор. Організувати — значить визначити мету, знати  фінансові і матеріальні ресурси  і уміти використати їх для  досягнення мети. Організатор повинен  уміти формулювати задачу, доводити її до безпосереднього виконавця і контролювати виконання. Організація комерційної діяльності припускає уміння приймати правильні рішення, розподіляти обов'язки і відповідальність. Визначенню шляхів підвищення ефективності господарської діяльності буде присвячений наступний розділ дипломної роботи.

    3.2. Шляхи удосконалення  роботи магазину  на основі маркетингу 
 

    Тактика роботи фірмових магазинів показує, що на стадії їх створення, виникають  умови, що заважають ефективній роботі: відкриття фірмових магазинів в непристосованих для цієї мети приміщеннях, площа і планування яких не відповідає вимогам. Це приводить до того, що задачі по вивченню і формуванню попиту, рекламі нових товарів, забезпеченню високого рівня торговельного обслуговування населення, що покладені на фірмові магазини, не виконуються взагалі або виконуються формально.

    Часто фірмові магазини відкриваються  без повного обліку інтенсивності  покупців.

    Причина виникнення полягає в тому, що відсутня науково-обгрунтовна організаційно-методична  система вивчення попиту у фірмових магазинах. Тому виникає необхідність у розробці такої системи, яка б могла чітко регламентувати:

    організаційні форми служб попиту і у фірмовій торгівлі;

    порядок взаємодій фірмових магазинів з  промисловими об’єднаннями в процесі вивчення  і формування попиту населення, впровадження результатів її роботи при плануванні об’ємів і асортиментної структури виробництва товарів народного споживання.

    Участь  фірмової торгівлі в просуванні нових  товарів до споживачів не повинно  обмежуватись виконанням традиційних задач по вивченню попиту та його формуванню. Фірмові магазини повинні взяти на себе значну  частину роботи по вивченню окремих контингентів споживачів нових товарів. Тобто фірмова торгівля повинна забезпечити отримання наступної інформації про групи споживачів, потреби і способи їх задоволення в конкретному регіоні; про склад груп споживачів товарів “фірми”, про оцінку місця виробів “фірми” поряд з аналогічними виробами вітчизняного виробництва та імпорту; про оцінку діючого асортименту з споживачами і покупцями; про оцінку споживачами нових виробів, про договірні ціни, про ефективність реклами, про тенденції змін в складі споживчих груп і способів задоволення їх потреб, в тому числі виробами “фірми”, про очікуємі зміни в об’ємах і структурі виробництва, аналогічних профілю “фірми” і потреби населення в цих виробах.

    Подібна інформація повинна забезпечити  прийняття конкретних управлінських  рішень по перспективному і поточному  плануванню асортиментної структури  виробництва товару і формуванню раціонального споживання, а саме дати відповіді на такі питання: при доцільність виробництва нових товарів, виготовлення зразка дослідної серійної партії; про порядок обслуговування споживачів в процесі споживання товарів; про проектування цін; про види, форми, строки реклами споживчих властивостей товарів; про припинення виробництва виробів; подальших напрямків асортиментної і рекламної політики “фірми”.

    В даний час фірмовими магазинами практично не вирішується така важлива  задача, як визначення можливих об’ємів продажу нового товару. Вони обмежуються в основному виявленням характеристик попиту на ці товари. Таке положення приводить до того. Що нові товари не доходять до масового виробництва і випускаються малими серіями. В результаті значний процент пред’явленого попиту на ці товари залишається не задоволеним.