Особливості циклу родинних обрядів на млинівщині (за польовими матеріалами, зібраними в с.Острожець Млинівського р-ну, Рівненської обл.)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»

ГУМАНІТАРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ ТА ФІЛОСОФІЇ

 

 

МАЛИШ Дана Ростиславівна

 

ОСОБЛИВОСТІ ЦИКЛУ  РОДИННИХ ОБРЯДІВ НА МЛИНІВЩИНІ

(ЗА ПОЛЬОВИМИ  МАТЕРІАЛАМИ, ЗІБРАНИМИ В С.ОСТРОЖЕЦЬ  МЛИНІВСЬКОГО Р-НУ, РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛ.)

 

Кваліфікаційна робота

На здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

За спеціальністю 6.020101 «Культурологія»

                                                     

 

                                           Науковий керівник:

                                                          кандидат філологічних наук,

                                    доцент кафедри 

                                                      культурології та філософії

                                                                 Янковська Жанна Олександрівна

 

 

Дата подання на кафедру

«___» ______________2011р.

ст. лаборант кафедри _____________________Л.Л.Вінічук

 

Допущено до захисту  

Завідувач кафедри ______________________ доц. М.О. Зайцев

 

Голова ДЕК 

Оцінка __________

__________________________________ проф. В.Г.Виткалов

 

 

Острог, 2011

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. Особливості  родильної обрядовості на Млинівщині 7

1. Особливості передродових та власне родових обрядів

        в с.Острожець                                                                                8

2. Семантика післяродильних обрядів на Млинівщині                 17

 

РОЗДІЛ ІІ. Особливості  весільної обрядовості Млинівщини    24

2.1.Особливості обрядовості передвесільного  періоду

в с.Острожець                                                                                      25

2.2. Особливості  власне весільних обрядодій на  Млинівщині           32

2.3.Післявесільна  обрядовість в с.Острожець                                 49

 

РОЗДІЛ ІІІ. Поховальна обрядовість Млинівщини та її особливості  в с.Острожець                                                                52

3.1. Обрядодії  пов’язані з тілом небіжчика                                      53

3.2. Особливості  власне обряду похорону на  Млинівщині                56

3.3. Особливості  обрядів  поминання  в с.Острожець                     58

ВИСНОВКИ                                                                                         63

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                70

 

 

ВСТУП

В сучасному цивілізованому світі кожне село має свою писану історію. Саме з цього починають  знайомство з його громадянами приїжджі гості. На сьогодні це вже необхідний атрибут спілкування зі світом. Та мало хто з них цікавиться традиціями, народними звичаями і віруваннями  відвідуваної місцевості.

Оскільки я народилась і виросла в с. Острожець Млинівського р-ну, Рівненської обл., мене особливо зацікавило питання його історії, культурних традицій. Я вважаю, що сьогодні дещо втратився зв'язок з народними  традиціями, що стали забуватись, змінюватись  і осучаснюватись, втрачено зв'язок з минулим. Потрібно не лише знати традиції, але і відроджувати їх, звертатися до свого коріння, намагатися віднайти не тільки невідоме в своєму минулому, але, спираючись на нього, побудувати стратегію оновлення духовного життя нації. Гублячи ж минуле, ми ризикуємо не здобути майбутнього.

Із найдавніших часів  наші предки надавали особливого значення утворенню сім’ї. Відповідно до цього  формувалася родинна обрядовість. У характері родинної обрядовості  відбилися народна мораль, звичаєве право, етичні норми та світоглядні  уявлення, що формувалися протягом століть.

Родинна обрядовість  мала надзвичайне значення для українців  і супроводжувала всі найважливіші життєві етапи людини (народження, весілля, смерть). Саме  тому вона супроводжувалася значною кількістю магічних обрядодій. У своїй роботі я зосередилась саме на розгляді особливостей всіх найважливіших  обрядів родинного циклу.

Актуальність теми дослідження визначається потребою вивчення духовної спадщини нашого народу. Останнім часом помітно зріс інтерес до проблем вивчення обрядовості на невеликих локальних територіях. Значну допомогу у відтворенні давніх  обрядів дають перекази, записи розповідей місцевих старожилів.

Мета дослідження: із загально-традиційного комплексу родинних обрядів виокремити, систематизувати та проаналізувати  особливості циклу родинних обрядів в с.Острожець Млинівського р-ну, Рівненської обл.

Для досягнення поставленої  мети необхідна реалізація наступних

завдань:

     -    з’ясувати  теоретичні аспекти родинної  обрядовості;

• зібрати фольклорно-етнографічний матеріал щодо родинної обрядовості на Млинівщині;
• проаналізувати польові записи на основі теоретичних праць відомих дослідників;
• вивчити та описати особливості родильної, весільної та поховальної обрядовості в селі Острожець;
• порівняти традиції родинних обрядів в с.Острожець та загалом по Україні, що описані в літературі;
• проаналізувати обряди, пов’язані із проведенням родинних подій на Млинівщині.

Об’єктом дослідження є родинно-обрядовий комплекс українців.

Предметом – особливості циклу родинних обрядів в с.Острожець Млинівського   р- ну, Рівненської обл.

Джерельна та теоретична база: Основу дослідження становлять польові записи, зібрані автором у с.Острожець, на Млинівщині.

Стосовно теоретичної  бази можна сказати, що ця проблематика досліджувалась такими вченими, як Хв. Вовк, П.Чубинський, В.Борисенко, А.П. Пономарьов та ін. Вагомою працею у дослідженні  родинної обрядовості є праця  Г.Л.Боплана «Весільні звичаї українців у першій половині ХVІІ ст.». Також В.І.Наулко у книзі «Культура і побут населення України» подає опис найважливіших родинних обрядів. Борисенко В. у своїй праці «Традиції та життєдіяльність етносу» звертає увагу на регіональні особливості родинної обрядовості на Україні, ритуальне значення деяких обрядів.

У цьому ряду можна назвати  підручники: Лановик М., Лановик З. «Українська усна народна творчість», Лозко Г. «Українознавство», Кононенко П.П. «Українознавство», Крисаченко В.С. «Українознавство», Пономарьов А.П. «Українська етнографія», Правдюк  О.О.  «Народне весілля на Україні», з допомогою яких можна виділити,  скласифікувати і проаналізувати  особливості циклу родинних обрядів на досліджуваній території. Також у роботі використано словники та літературознавчі довідники.

Методи дослідження: у роботі використано такі методи: історико - порівняльний, аналітичний, описовий, ретроспективний, метод польових досліджень, синтезу. Для узагальнення інформації, отриманої з різних джерел, застосовувався аналітико-синтетичний метод як один з важливих методів типологізації.

Новизна роботи полягає у локальному вивченні особливостей циклу родинних обрядів на конкретній території – у с.Острожець Млинівського р-ну, Рівненської обл.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наведені в бакалаврській роботі факти, висновки і узагальнення можуть бути використані у подальшому дослідженні обрядової спадщини Млинівщини,  створенні спеціальних праць, навчальних посібників з особливостями родинної обрядовості на локальних територіях. Також, дані цієї дослідницької роботи можуть бути використані при читання курсів «Традиційна культура українців» та інших народознавчих курсів.

Структура бакалаврської  роботи передбачає Вступ, три розділи, Висновки, Список використаної літератури та Додатки. У Вступі окреслено актуальність, мета та завдання даної роботи, об’єкт та предмет дослідження з його методологією, джерельну та теоретичну базу, новизну та практичне значення отриманих результатів. У І розділі «Особливості родильної обрядовості на Млинівщині», який складається з двох підрозділів, здійснено детальний аналіз родильної обрядовості на Україні та виділення особливостей родильної обрядовості на локальній території.

У ІІ розділі «Особливості весільної обрядовості Млинівщини»  окреслено спільні риси святкування  весілля на території України. Також, на їх основі здійснено виокремлення особливостей весільної обрядовості  на Млинівщині, зокрема в с.Острожець.

У ІІІ розділі «Поховальна  обрядовість Млинівщини та її особливості  в с.Острожець» здійснено аналіз поховальної обрядовості на Україні  загалом, та виокремлення особливостей даної території. У Висновках  підведено підсумки роботи.

 

Розділ І. Особливості родильної обрядовості на Млинівщині

Народна мораль українців  вважала основним завданням кожного  подружжя народження та виховання дитини. Бездітність трактувалась як нещастя, а намагання запобігти народженню дитини - тяжким гріхом. Ось чому українські родини завжди були великими, сповнені дитячого сміху й веселощів.

Поява у сім'ї дитини є  важливою подією для всієї родини. У давнину, наприклад, народження дитини сформувало цілу систему обрядів, метою  яких було забезпечити новонародженому  та його матері добре здоров'я, відповідний  психологічний стан, адаптацію до нових умов. Намагаючись пояснити народження дитини, праслов'яни вбачали  у цьому дію магічних сил та духів предків і вважали, як стверджують  в своїй праці «Українська  усна народна творчість» Лановик М. та Лановик 3., що «дитина приходить у світ живих зі світу мертвих. Посередницею при цьому виступала мати немовляти, яка за допомогою жриці племені (роль якої пізніше виконувала баба-повитуха) «переходила» межу між живими та мертвими, щоб привести на світ дитину» [21, с.221]. Тому обряди, пов'язані з появою на світ дитини, тісно межують з магією та віруваннями.

Піклування про дитину в сім'ї починалось вже з вибору подружжя. Існувала сувора заборона на кровний зв'язок між нареченими і  вживання спиртних напоїв у перший місяць після одруження. Майбутній  матері не дозволялось виконувати важкої хатньої роботи, всі її бажання  намагались вдовольнити, поліпшувалось  її харчування, адже майбутня дитина повинна  була народитись здоровою. Існували заборони, які повинні були захистити дитину від вроджених фізичних і розумових  вад. У сім'ї для забезпечення здорового спадкоємця старші жінки  ретельно стежили, щоб майбутня мати (а часом це переносилося і на батька) дотримувалася усіх табу, пов'язаних з вагітністю.

Впродовж віків породіллям допомагали баби-повитухи, які ще за часів трипільської культури, згідно праці «Українознавство» Лозко Г., вважалися

жрицями язичницького культу: посередницями між людьми і міфічними  божествами, які полегшують пологи, допомагають новонародженим. Пізніше  вона стала ще й посередницею між  родиною та церквою: несла до попа курку, брала ім'я і молитву, домовлялася про день, коли мають відбутися хрестини[22, с.303]. В Україні існує звичай вшановувати бабу-повитуху на другий день Різдва; його ще називають «Бабин день». Це свято своїм корінням сягає сивої давнини - у наших предків було свято Рода і Рожаниць, коли в дар цим Богам приносили жертовних тварин, виливали на требище мед, молоко, клали пироги і плоди, просили, щоб Боги берегли їхню дитину або дарували продовження роду в майбутньому. У християнстві це свято має назву Собору Богородиці [23, с.305]. У цей день жінки несуть до церкви хліб і пироги. Відбуваються жіночі зібрання, кожна йде до своєї повитухи і несе пироги, курку, кашу, на знак пошани, за народження дитини, тут відбувається застілля. Отже, в родильній обрядовості поєднувалися як раціональні елементи народного досвіду, так і забобонні та магічні дії. Це пояснюється тісним зв'язком дохристиянських та християнських вірувань наших предків, їх знання з прийняттям християнства синтезувалися і виокремились в окрему релігію, де й досі простежуються язичницькі мотиви.

На мою думку, дуже важливим є саме передродовий період в житті  матері, яка має з особливою  обережністю та турботою ставитись  до свого становища. Від цього  етапу залежить майбутнє немовляти. Тому цей розділ присвячено саме розгляду передролильних обрядодій, що стосуються запрошення баби-повитухи. Важливим є на основі матеріалів, зібраних в с.Острожець, виділити особливості цих обрядодій та пояснити їх значення та причини таких обрядів їх символіку.

1. Особливості передродових та власне родових обрядів в с.Острожець