РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ В УМОВАХ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ

• узгодження питання взаємного визнання технологічних стандартів України та ЄС як провідного торговельного партнера, визнання відповідними структурами ЄС та країн СНД вітчизняних робіт з стандартизації та сертифікації.

4. Сприяння вдосконаленню виробничого, фінансового, маркетингового, логістичного менеджменту на підприємствах шляхом:

• розроблення системи стимулів (в тому числі податкових, з подальшим контролем за використанням такої підтримки) для підприємств, які вкладають кошти у навчання і розвиток персоналу;
• забезпечення поінформованості підприємств про можливі зміни законодавства, в тому числі ті, що пов’язані зі вступом до СОТ, надання методичної та практичної допомоги в організації господарської діяльності в нових умовах;
• поширення обміну досвідом адаптації до вимог СОТ та норм і стандартів ЄС, насамперед – з країнами – новими членами Євросоюзу, а також з державами – членами СНД, які вступили, або вступають до СОТ.

     Слід також виділити деякі, на наш погляд, необхідні напрямки розвитку зовнішньої торгівлі України.

     Для України країни СНД залишаються поки що суттєвими джерелами палива і сировини, значними ринками збуту готової продукції. Для поліпшення з ними торговельно-економічних відносин варто активізувати роботу з реорганізації Програм довгострокового економічного співробітництва; наповнити економічним змістом домовленості щодо функціонування ГУУАМ; ліквідувати безальтернативність джерел постачання нафти і газу; максимально використовувати переваги механізмів виробничої кооперації в межах Ашгабатської угоди; відновити втрачені ринки збуту. Створити організаційно-правову базу функціонування реального режиму повноправної зони вільної торгівлі на основі принципів ГАТТ/СОТ, що дозволить не допустити неузгоджених з українською стороною протекціоністських заходів з боку країн СНД і зокрема Росії, які існують нині.

     Для вітчизняних виробників найбільш привабливими залишаються ринки Західної Європи. Діючі на даний час, Тимчасова Угода про торгівлю і Угода про партнерство і співробітництво створюють основу для зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС. Слід зосередити зусилля на закріпленні на Європейських ринках експортерів машинотехнічної, металургійної, хімічної, текстильної промисловості, з одночасним зменшенням імпорту продовольчих товарів, товарів широкого вжитку, поряд із збільшенням імпорту обладнання, технологій тощо.

     Існує сенс створення нової моделі торговельних відносин з країнами АТР, Близького і Середнього Сходу та Африки. Саме на ринки цих країн Україна, може збільшувати експорт готової продукції високотехнологічних галузей (машинобудування, електроніка, ядерна енергетики, ВПК), а також надавати свої послуги з розбудови інфраструктурних об’єктів, енергетичної та транспортної галузей таким чином зменшуючи експорт сировини.

     Об’єктивний інтерес щодо розвитку взаємовигідного двостороннього співробітництва з країнами Латинської Америки, обумовлений можливістю використання їх досвіду у здійсненні економічних реформ, політичної підтримки України в міжнародних організаціях. З цими країнами було б доцільно прискорити інвестиційне ніж торговельне співробітництво, шляхом вкладання цільових внесків у сировинно-енергетичну й аграрну базу, з метою економії вітчизняних природних ресурсів.

     Щодо торговельних зв’язків з індустріально розвинутими країнами (США, Канада, Японія), то пріоритетними завданнями в розвитку спільної взаємодії повинні стати: залучення їх технологій; допомога в забезпеченні енергетичної безпеки України; вдосконалення режиму торговельних відносин, з метою запобігання майбутнім антидемпінговим розслідуванням.

     Таким чином, необхідно сформувати цілісну систему заходів державного стимулювання експорту з метою створення сприятливих економічних, організаційних та інших умов для надання вітчизняним експортерам відповідної допомоги. Важливою умовою реалізації таких заходів повинен стати перехід від нинішньої торговельно-посередницької орієнтації зовнішньої торгівлі до виробничо-інвестиційної моделі зовнішньоекономічних зв’язків, стабілізації зовнішньоторговельного режиму, які властиві розвиненим країнам.

 

     МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 
 
 
 
 
 
 

ТОРГІВЕЛЬНА ПОЛІТИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ 
 
 
 
 
 

План-конспект лекційного заняття 

з курсу «Міжнародна економіка»

для студентів IІІ курсу

економічного  факультету  
 
 

Модель  заняття: безпосереднє навчання 
 
 

  

 

ТЕМА: ТОРГІВЕЛЬНА ПОЛІТИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ 

ПОНЯТТЯ:

• торгівельна політика
• протекціоністська торгівельна політика
• політика вільної торгівлі
• квота

• ліцензування

• мито
• митний тариф
• митний збір

 

ЦІЛІ:

• розкрити сутність торгівельної політики;
• визначити основні види торгівельної політики;
• розглянути тарифні  методи регулювання міжнародної торгівлі;
• ознайомити з основними нетарифними інструментами торгівельної політики.

 

ЗМІСТ:

Розкриття сутності та видів торгівельної політики, тарифних та нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі.  

ПОТРІБНИЙ ЧАС:

Одне лекційне заняття - 80 хвилин 

МАТЕРІАЛИ:

• наочний матеріал 1–2 – по одному примірнику для кожного студента

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: 

1. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності:Підручник. -К.: Каравела,2007.-424 с.
2. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. - Ч. I. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. -М.: 416 с.
3. Липов В.В. Міжнародна економіка: світова економіка та міжнародні економічні відносини. Модуль ІІ. Міжнародні ринки та форми міжнародної взаємодії. Навчально- практичний посібник. – К.: Видавничий дім «Професіонал», 2008.-368 с.
4. Міжнародна економіка / За ред. Ю.Г. Козака, Д.Г. Лук’яненка, Ю.В. Макогона [3-тє вид.]. - К.: Центр учбової літератури, 2009. – 560с.
5. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008.-622 с.
6. Світова економіка: Підручник / A.C. Філіпенко, В.С. Будкін, O.I. Рогач  та ін. - К.: Либідь,2007. - 640 с.

 
 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ 

    Почати лекцію з привітання, назвати тему лекції. Після оголошення теми лекційного заняття зазначити питання, які будуть дослідженні на лекції (план лекції). Навести історичне значення теми та розкрити актуальність теми у наш час. Надати список літератури до даної теми, та вказівки щодо її опрацювання. 

Матеріал лекції: 

    План  лекції:

1. Сутність та види торгівельної політики.
2. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
3. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.

 

1. Сутність та види торгівельної політики.

Торгівельна політика - відносно самостійний напрям зовнішньоекономічної політики зв'язане з державним регулюванням об'ємів зовнішньої торгівлі через податки, субсидії, прямі та непрямі обмеження експорту та імпорту.

В залежності від втручання держави розрізняють:

    Протекціоністську торгівельну політику - державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом тарифних і нетарифних інструментів торгівельної політики.

    Політика вільної торгівлі - політика мінімального втручання держави у зовнішню торгівлю, яка розвивається на підставі вільних ринкових сил попиту та пропозиції.

    Сильні країни проводять політику вільної торгівлі, а слабкі - обмежують себе від конкурентів (протекціонізм). Різні країни для торгівельної політики використовують різні інструменти. В рамках торгівельної політики щільно перетинаються економічні, політичні, адміністративні, організаційні, правові та ін. питання. Міжнародна економіка вивчає переважно економічні передумови та наслідки здійснення засобів торгівельної політики, залишає правові, організаційні питання на розгляд спеціалізованих галузей науки, таких як міжнародне торгове право, міжнародний маркетинг та ін.

    Інструменти державного регулювання міжнародної торгівлі за своїм характером поділяються на тарифні - ті, що засновані на використанні митного тарифу, та нетарифні - всі інші методи. Нетарифні методи регулювання поділяються на кількісні методи та методи прихованого протекціонізму. Окремі інструменти торгової політики частіше застосовуються за необхідністю або обмежити імпорт, або форсувати експорт (Наочний матеріал 1).

    Основне завдання держави у галузі міжнародної торгівлі - допомогти експортерам вивезти якомога більше своєї продукції, зробив їхні товари більш конкурентними на міжнародному ринку, і обмежити імпорт, зробив іноземні товари менш конкурентоспроможними на внутрішньому ринку, тому частина методів державного регулювання спрямована на захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції і тому відноситься перш за все до імпорту. Друга частина методів має своїм завданням форсування експорту. 

2. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.

Митний тариф - найстаріший обмежувач, збір, який стягується з митної вартості товарів при перетині державного кордону за заздалегідь встановленою ставкою.

Він був домінуючою формою державного регулювання дуже довго; стягується з експортних чи імпортних товарів, транзитних товарів.

Митний тариф - систематизований перелік митних зборів.

Митні збори - обов'язковий внесок, що стягується торговими органами при імпорті чи експорті товарів; це державне мито за перевозку через кордон.

Види зборів в митних тарифах:

1) Максимальні - у торгівлі з країнами, з якими немає торгівельних договорів.

2. Мінімальні - в тих випадках, коли є торгівельні договори або угоди щодо введення режиму найбільшого сприяння.
3. Преференційні (льготні) - різновид торгівельної політики, використовується при імпорті товарів із країн, які розвиваються.

Функції митних зборів:

• фіскальна — відноситься до імпортних та експортних зборів. Найважливіша стаття доходів державного бюджету, стягується з товарів, які практично не виробляються в даній країні, не складає загрози для місцевих виробників, їх необмежене споживання небажано.
• протекціоністська - відноситься до імпортних зборів. З їх допомогою держава обмежує місцевих виробників від небажаної конкуренції.
• балансировочна - відноситься до експортних зборів. Встановлюється з метою небажаного експорту товарів, коли з якихось причин ціни є нижчими за світові.

Класифікація митних зборів:

1. За способом стягнення: