Малі підприємства

2

ЗМІСТ

ВСТУП

Протягом довгого історичного періоду економісти, історики й політичні діячі всіляко занижували роль малого підприємства в економіці. Окрім того, незважаючи на внесок працівників малих підприємств у розвиток суспільства, донедавна до них ставилися без належної поваги. Хоча еволюція вільної ринкової економіки створила чимало можливостей для всіх видів підприємницької діяльності, спочатку мале підприємство не мало особливих переваг. Але прогресивні політики усвідомили, що ринкова економіка сприятиме конкурентоспроможності вітчизняних виробників, матиме вирішальний вплив на всю економіку, хоча, водночас, висловлювали побоювання щодо закриття державних підприємств і втрати робочих місць через банкрутство неприбуткових підприємств.

Малі підприємства виконують важливу соціальну функцію, забезпечуючи роботою й доходами велику кількість людей різних професій і віків. Чисельність малих підприємств і їхніх працівників є однією з якісних характеристик будь-якої країни з розвитий ринковою економікою. Розвиток малих підприємств сприяє формуванню середнього класу, що є основою стабільності в економічному й політичному житті суспільства. У цей час важливого значення набуває дослідження проблем керування малими підприємствами, оскільки саме вони провадять значиму частку валового внутрішнього продукту розширюючи базу оподатковування.

Актуальність теми курсової роботи "Малі підприємства та їх роль в економічному розвитку" обумовлена тією роллю, що грає мале підприємство у всіх економічно розвинених країнах. Україна не є в цьому змісті виключенням, тому що розвиток малого підприємства допоможе їй вирішити деякі питання, пов'язані з виходом економіки із кризи. Мале підприємство в економіці України може виконувати різні функції, тому державним органам керування необхідно взяти на себе всі питання, пов'язані з регулюванням діяльності малого підприємства.

Актуальність даної теми визначається не лише через існування різних думок щодо недоліків, труднощів, механізмів та перспектив розвитку малого підприємництва в Україні, але й через ряд новітніх реалій в економіці країни в цілому, особливості інтеграційних та інвестиційних процесів.

Метою даної роботи є узагальнення теоретичних викладок щодо розвитку малих підприємств в умовах економіки та визначення їх місця в економіці країни.

Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:

- уточнення суті економічної категорії "мале підприємство";

- аналіз факторів формування та розвитку малих підприємств;

- аналіз функціонування малого підприємства «Корунд» ;

- аналіз проблем функціонування малих підприємств;

- визначення шляхів забезпечення позитивного розвитку та форм державної та регіональної підтримки малого підприємництва в Україні.

Предметом дослідження є механізми формування, функціонування та розвитку малих підприємств у перехідний період, об'єктом - мале підприємство «Корунд».

Методологічною основою роботи є системний підхід до вивчення процесів формування, функціонування та розвитку малих підприємств. Основними використовуваними методами є: статистичний, аналізу, порівняння, узагальнення.

Інформаційну базу даної курсової роботи становлять підручники, статистичні джерела Держкомстату України, Сумського обласного управління статистики, публікації в пресі, журнали.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури.

1 СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

1.1 Малі підприємства : поняття та функції

Мале підприємство представляє самий численний шар дрібних власників, які внаслідок своєї масовості в значній мірі визначають соціально - економічний і частково політичний рівень розвитку країни. По своєму рівню життя і соціальному положенню вони належать до більшості населення і являють собою і безпосередніх виробників, і споживачів широкого спектра товарів і послуг одночасно. Мале підприємство є "клітинкою" малого підприємництва. Звідси слідує, що останнє є особливий сектор економіки, що утворюється сукупністю малих підприємств і тому є специфічною суспільною формою дрібного виробництва в умовах ринку.

Як показує світова практика, основним критеріальним показником, на основі якого підприємства різних організаційно правових форм відносяться до суб'єктів малого підприємництва, є насамперед середня чисельність працівників, зайнятих за звітний період на підприємстві. Більшість вчених під малим бізнесом розуміють діяльність, яка здійснювана невеликою групою осіб, або підприємство, кероване одним власником. Як правило, найбільш загальними критеріями, на основі яких підприємства відносяться до малого бізнесу, є: чисельність персоналу, розмір статутного капіталу, величина активів, об'єм обороту (прибутку).

Згідно з Указом Президента України "Про державну підтримку малого підприємства" суб'єктами малого підприємства є зареєстровані у встановленому порядку фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, а також юридичні особи - суб'єкти підприємництва будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середня облікова чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Основними економічними рисами малого підприємства є:

—                 відособленість (тобто господарювання на свій страх і ризик);

—                 спеціалізація на якому-небудь виді діяльності;

—                 реалізація вироблених товарів (послуг) через купівлю - продаж на ринку;

Можна сформулювати декілька груп стійких меж малого підприємства, зумовлених:

Характером виробничого процесу:

—                 обмеженість масштабів засобів виробництва, що застосовуються і технологічних процесів;

—                 невелика номенклатура виробів, що випускаються, тобто вузька спеціалізація;

—                 спрощеність системи збуту.

Специфікою системи управління і керівництва:

—                 єдність права власності і безпосереднього управління підприємством;

—                 особливе значення ролі керівника в житті підприємства, його безпосередня включеність практично у всі функціональні області;

—                 компактність управлінської команди і багатофункціональності менеджерів;

—                 відсутність громіздких управлінських структур, простоту інформаційних зв'язків, неформальний характер планування і контролю;

—                 швидкість прийняття рішень.

Станом окремих компонентів (кадри, фінанси і т.д.):

—                 особливий, персоніфікований характер відносин між працівником і господарем;

—                 гнучкість, сприйнятливість до нововведень;

—                 невеликий масштаб фінансових ресурсів, що використовуються;

—                 низька капіталізація, що означає, що власники пускають на розширення основного капіталу лише малу частку прибутків;

—                 висока оборотність капіталу;

—                 істотний вплив на кадрову політику, прийняття стратегічних рішень, вибір правових форм і на інші параметри господарської діяльності сімейних і родинних зв'язків, що зумовлено правом успадкування.

Особливостями зовнішніх впливів:

—                 локальність ресурсних і збутових ринків;

—                 не формальність взаємовідносин з вузьким довкола постачальників і споживачів;

—                 положення "веденого" в системі коопераційних зв'язків з великими і середніми підприємствами;

—                 надчутливість до коливань економічної кон'юнктури, політичної обстановки, змінам законодавства;

—                 обмеженість джерел фінансування і хронічна недостача капіталів (якщо "гіганти" черпають необхідні ресурси головним чином через фондові біржі, то малі підприємства покладаються на обмежені кредити банків, власні заощадження, грошові кошти друзів, знайомих і родичів);

—                 велика міра залежності від системи підтримки малого підприємництва.[17]

Мале підприємство - цілком самостійна і найбільш типова форма організації економічного життя суспільства зі своїми відмітними особливостями, перевагами і недоліками, закономірностями розвитку. Функціонування на локальному ринку, швидке реагування на зміну кон'юнктури цього ринку, безпосередній зв'язок з споживачем, вузька спеціалізація на певному сегменті ринку товарів і послуг, можливість почати власну справу з відносно малим стартовим капіталом ? всі ці межі малого підприємства є його перевагами, що підвищує стійкість на внутрішньому ринку, але при певних умовах стають недоліками, стримуючими його розвиток. З одного боку, швидке реагування малого підприємства на зміни умов функціонування робить його більш мобільним і що пристосовується, а з іншою ? залежним від кон'юнктури ринку, динаміки зовнішніх соціально-економічних і політичних умов. Відносно невеликий капітал звужує рамки виробництва, обмежує можливість залучення додаткових ресурсів (науково-технічних, фінансових, виробничих, трудових і т.д.). Обмежені масштаби виробництва і невелика кількість зайнятих обумовлюють простоту і ефективність управління підприємством. Однак характерне для малого підприємства поєднання функцій власника і менеджера в особі господаря підприємства, встановлення особистих зв'язків з працівниками підприємства, неформальний стиль управління, знижуючи управлінські витрати, можуть привести - і часто приводять - до самоексплуатації і понаднормовим роботам. Нестійкість малого підприємства внаслідок обмеженості ресурсів набагато вище, ніж у великих і середніх підприємницьких структур.[21]

На розвиток малого підприємства найбільший вплив надають наступні чинники:

—                 розвиток коштів зв'язку;

—                 розширення сфери послуг, що базується на малих підприємствах;

—                 зменшення вартості і спрощення використання інформаційних систем;

—                 підвищився загальноосвітній рівень людей з одночасним накопиченням досвіду у великих компаніях;

—                 сприяння малими фірмами розв'язанню питання про безробіття;

—                 скорочення робочої зміни;