Аналіз маркетингової діяльності ТзОВ „Маневр” (кондвироби)

    Усі розглянуті елементи мікросередовища  формують так зване мікрооточення підприємства, яке, в свою чергу, функціонує у межах значного за обсягом і впливом макросередовища. До нього відносяться демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні та фактори культурного оточення.

    Фактори макросередовища – це ті сили, які не підлягають контролю з боку підприємства.  Фірма повинна ретельно стежити за всіма змінами макросередовища і пристосовувати свою діяльність до цих змін.

    У демографічному аспекті важливими факторами є зміна чисельності населення, рівень народжуваності, розподіл населення за віком та статтю, міграція населення та інше.

    В економічному аспекті на прийняття маркетингових рішень впливають не лише кількісний та якісний склад споживачів, а їхня купівельна спроможність; її в свою чергу, зумовлюють економічні спади, рівень безробіття, зміни цін, заощадження населення, умови одержання кредитів. Із зростанням доходів зростає попит на предмети тривалого користування, а частка витрат на харчування відносно зменшується.

    Вплив факторів природного середовища особливо відчутний на сучасному етапі. Дефіцит деяких видів сировини і зростання в зв’язку з цим вартості енергії, збільшення забрудненості довкілля призвели до рішучого втручання урядів багатьох країн світу у процес раціонального використання та відтворення природних ресурсів, що передбачає контролювання підприємницької діяльності з боку держав.

    Фактори науково-технічного середовища зумовлюють якісні зміни в технології виробництва основних фондів та сировини, появу нових товарів на ринку. Своєчасне врахування нових тенденцій і досягнень науково-технічного прогресу надає підприємству нові можливості розширення його діяльності.

    На  маркетингові рішення значною мірою  можуть впливати події, які відбуваються в політичному середовищі. Необхідно добре знати та вміло застосовувати положення основних законів та законодавчих актів, що стосуються інтересів підприємства, споживачів та суспільства загалом.

    Фактори культурного оточення враховують духовний розвиток окремих людей і суспільства. Кожне підприємство повинно враховувати рівень культури споживача, його історичні традиції, звички, спосіб життя, належність до певного класу, професію, сімейний стан та інше [4, с.37].

    На  підприємстві повинно бути налагоджена  система збирання інформації щодо змін, які відбуваються в маркетинговому середовищі. Зміни в макрооточенні підприємство не може контролювати, тому воно змушене швидко адаптуватися до цих змін у своїй діяльності на ринку. Що стосується мікросередовища, то підприємство може зі свого боку впливати на взаємовідносини із суб’єктами мікрооточення і повинно налагоджувати конструктивну співпрацю з ним. 

    1.2. Загальна концепція  маркетингової інформаційної  системи 

    Для успішного застосування маркетингу в своїй діяльності фірма повинна  володіти відповідною, достатньою інформацією до і після прийняття рішення.

    Вірогідна інформація, що якісно зібрана, дозволяє підприємству набувати конкурентних переваг, знижувати фінансовий ризик та небезпеку, визначати відношення споживача  до себе, аналізувати зовнішнє середовище, вдосконалювати стратегію, підвищувати довіру до ринків, отримувати підтримку в рішеннях, оцінювати свою діяльність.

    Якщо  підходити до збору маркетингової  інформації, як до випадкової події,  яка  необхідна для  одержання  інформації  по  конкретному маркетинговому питанню, можна зіткнутися з великою кількістю проблем. Наприклад, коли наслідки попередніх досліджень зберігаються в незручному для використання вигляді, непомітні зміни в оточуючому середовищі і в дії конкурентів, коли провадиться несистематизований збір інформації, виникає затримка в проведенні нового дослідження, маркетингові плани та рішення аналізуються неефективно, дії являють собою лише реакцію, а не передбачення.

    Маркетингову  інформаційну систему (МІС) можна визначити  як сукупність процедур та методів, розроблених для створення, аналізу та розповсюдження інформації для випередження маркетингових рішень на регулярній постійній основі.

    Маркетингова  інформаційна система виконує такі функції:

1. Збір і акумулювання інформації з різних джерел – від споживачів, конкурентів, торгового персоналу, дистрибуторів тощо.
2. Полегшення процесів аналізу зібраної інформації через використання формалізованих методів подання інформації, що дає змогу виконувати низку розрахунків різної складності за участі та без участі дослідника й оцінювати вплив маркетингу на узагальнюючі показники ефективності діяльності підприємства або організації.
3. Розповсюдження інформації або спрямування проаналізованих даних певному працівнику підприємства в потрібний час для прийняття рішення. Тому МІС повинна розпізнавати вид інформації, необхідної в різних центрах прийняття рішень на підприємстві [3, с.121].

    В цілому маркетингова інформаційна система  має наступні переваги, які наведені на рис. 1.2.

Рис.1.2. Переваги функціонування маркетингової інформаційної системи

    Перед тим, як розпочати пошук зовнішньої інформації або займатись первинним дослідженням ринку, яке дорого коштує, слід дослідити ту інформацію, що вже існує у фірмі, тобто вторинну інформацією.

Таблиця 1.1.

Види  інформації в маркетинговій системі

№	Ознака	Види
	За призначенням	· вихідна  · контрольна
	За рівнем	· мікропланова · макропланова
	За власністю	· власна · чужа
	За мірою  доступності	· відкрита · приватна · секретна
	В залежності від ролі в діяльності фірми	· стратегічна  · тактична · оперативна
	В залежності від  часу отримання	· вторинна · первинна
	В залежності від  змісту	· ідеї, гіпотези, поняття  · методи, підходи, методики · фактаж (статистика)
	В залежності від джерел отримання	· внутрішня  · зовнішня

 
 

    Переваги  вторинної інформації:

· більшість  її різновидів недорого коштує, оскільки збір нових даних непотрібний (урядові  видання, періодичні друковані видання  та ін.);

· збір інформації проводиться швидко;

· часто  налічується декілька джерел інформації (що дозволяє знаходити різні підходи, отримувати більший обсяг інформації та порівнювати дані);

· джерела  інформації (наприклад, урядові) можуть вміщувати дані, які фірма не може отримати самостійно;

· інформація, що надходить з незалежних джерел, зокрема, достовірна, допомагає, коли є потреба у попередньому аналізі.

    Недоліки  вторинної інформації:

· наявна інформація може не відповідати меті дослідження, що проводиться, внаслідок  своєї обмеженості, або узагальненості;

· вторинна інформація може бути застарілою (тому що вона збиралась давно або з  іншою метою);

· методологія, на якій базується збір даних (наприклад, обсяг вибірки, строк проведення дослідження), може залишатись невідомою;

· ступінь  достовірності, на яку придатна зібрана, проаналізована та оброблена інформація, може бути недостатньою, через що виникає;

· необхідність самостійно визначати чи проводився збір даних об'єктивно і без  перекручень;

· публікації про результати досліджень можуть бути обмеженими внаслідок конкуренції [6, с.134].

    Існують наступні головні різновиди вторинної  інформації - внутрішня і зовнішня.

    Основними джерелами внутрішньої інформації слугують дані:

     1. Бухгалтерії

     · фінансова бухгалтерія;

     · дебіторська бухгалтерія;

     · кредиторська бухгалтерія.

     2. Статистика у виробництві

     · статистика виробництв;

     · статистика збуту;

     · статистика обігу;

     · статистика рекламацій;

     · складська статистика;

     · статистика закупівлі;

     · статистика кадрів;

     · статистика витрат;

     · фінансова статистика.

     3. Систем обліку витрат

     · виробничий облік;

     · розрахунок планових витрат;

     · калькуляція.

     4. Короткострокової калькуляція прибутків

     · щомісячний розрахунок виробничих результатів;

     · розрахунок вкладу у покриття витрат по товарах, групах товарів, заказах, регіонах;

     · робота торгових представників по регіонах.

     5. Звіти зовнішніх служб підприємств.

    Поруч з внутрішніми джерелами інформації, якими користується керівництво  підприємства, існує велика кількість  інших джерел інформації. Серед них  розрізняють урядові та неурядові джерела.

    Існують три види неурядової вторинної інформації:

· періодичні видання;

· книги, монографії;

· неперіодичні видання

    Періодичні  видання містять статті з різних аспектів маркетингу, які публікують професійні асоціації, традиційні видавничі компанії чи галузеві асоціації. Звернутись до них (видань) можна в бібліотеках, чи через передплату.

    Книги, монографії чи інші нерегулярні видання  публікуються багатьма організаціями. Кожна з цих організацій розповсюджує матеріали по номінальній ціні чи безоплатно.

    Комерційні   дослідження   організації   проводять   періодично   та одномоментно і їх результати надаються клієнтам за плату. Ціна може коливатись від достатньо низької до порівняно високої - відповідно до об'єкту досліджень. Тому слід проаналізувати можливі переваги та порівнювати різні джерела, відокремлюючи ті, що мають краще розв'язання [1, с.98].

    В процесі підготовки, реалізації та контролю більшості стратегічних і  технічних підприємницьких рішень виникає необхідність у проведенні первинних досліджень, якими є тільки що отримана інформація для розв’язання конкретної проблеми або питання, що досліджується.

    Первинні  дані мають такі принципові переваги:

     · збираються у відповідності з  поставленим завданням (одиниці  виміру і ступінь деталізації  відповідають поставленим цілям компанії; дані найбільш свіжі, застаріла інформація не використовується і не збирається);

     · всі результати доступні  компанії, яка може забезпечити їх секретність для конкурентів;

     · методологія збирання даних відома і контролюється компанією;

     · відсутня розбіжність в даних  з різних джерел;

     · надійність може бути визначена (якщо є бажання);

    · якщо вторинна інформація не відповідає на всі питання, то збір та аналіз первинних  даних - єдиний спосіб одержати необхідних даних.