Аналіз маркетингової діяльності ТзОВ „Маневр” (кондвироби)

    

Рис.2.5. Експорт кондитерських виробів  в Україну за 2003-2005 рр.

    Найбільшу частину експорту протягом останніх років складають вироби з шоколаду (близько 50%). Це здебільшого продукція  преміум-класу, розрахована на більш  платоспроможний попит. У структурі  експорту цукристої продукції стабільно  переважає карамель (понад 75% від загалу).

    

Рис.2.6. Імпорт українських кондитерських  виробів за 2003-2005 рр.

    При цьому, як товарна, так і географічна  структура експорту протягом останніх років є практично незмінною. Слід зазначити, що географія експорту кондитерських виробів є більш розгалуженою, ніж імпорту. Разом із цим у структурі експортних поставок також домінує Російська Федерація (рис.2.7). 

       

Рис.2.7. Географічна структура експорту кондитерської промисловості у

2005 р.

    Як  видно з діаграми, на Росію припадає 50% всього експорту кондитерської продукції з України, а на Казахстан – близько 20%. У грошовому вимірі зазначені поставки оцінюються у 150 млн. дол. США. та 45 млн. дол. США відповідно.

    Отже, існує певна залежність між обсягами виробництва кондитерської продукції в Україні та можливістю здійснювати поставки в Росію та Казахстан. Оскільки темпи росту внутрішнього споживання протягом останніх років стабілізувалися на рівні 10%, подальше нарощування обсягів виробництва можливе за умови істотного зростання попиту з боку зазначених країн.

    Зазначимо, що українські кондитерські вироби є  конкурентоспроможними на ринках країн  СНД, при чому не тільки через нижчу  ціну, але й за рахунок асортименту, якості товару та гарної упаковки. Тому виробники кондитерської продукції  таких важливих торговельних партнерів України як Росія та Казахстан лобіюють застосування торговельних обмежень щодо українських товарів цієї галузі. Так, введення Росією у 2003 році 21-% ввізного мита на український імпорт карамелі призвело до погіршення фінансового стану ряду середніх і навіть великих українських виробників. Відміна зазначених санкцій у липні 2004 року значно пожвавила зовнішню торгівлю між цими країнами, а питома вага цукристих виробів в структурі українського експорту кондитерських виробів зросла на 4 в. п. до 24%. Однак вже у 2005 році аналогічні обмеження щодо українського імпорту були застосовані щодо українських кондитерських виробів з боку Казахстану.

    Разом із цим, великі українські виробники  кондитерської продукції знайшли  спосіб подолати проблему введення мита з боку країн – основних торговельних партнерів. Вони почали купувати кондитерські фабрики в Росії, що дозволило їм отримати прямий доступ до ринку цієї країни та безмитно ввозити продукцію до Казахстану.

    Основним  фактором, що визначає обсяги виробництва кондитерської продукції в Україні, є попит на неї у середині країни та на ринках інших країн СНД, а також можливості доступу до цих ринків.

    За  оцінками експертів попит на кондитерську продукцію в Україні протягом наступних років буде зростати помірними темпами в середньому до 10% на рік. При цьому, можливе збільшення споживання продукції преміум-класу.

    Разом із цим, попит на кондитерські вироби в Україні є чутливим до зміни  ціни, тому можливим фактором ризику у  майбутньому може стати збільшення цін на основну сировину, що відповідно призводитиме до збільшення собівартості виробництва та зростання ціни на готовий продукт.

    Таку  ситуацію можна було спостерігати у 2003 році, коли підвищення вартості цукру  призвело до зростання цін на кондитерські вироби більше ніж на 5%. У 2004 році, за рахунок доброго врожаю цукрових буряків та пшениці, ціни на цукор та борошно були стабільними. У 2005 році через штучний дефіцит цукру ціни на нього зросли. Так само на наступний рік через неврожай прогнозується збільшення цін на борошно.

    Таким чином, якщо через зростання цін  на основну сировину у наступних  роках вартість готової продукції  кондитерської галузі буде зростати більшими темпами, ніж підвищення доходів  населення, то можливе зниження внутрішнього споживання деяких видів кондитерської продукції. Також, через збільшення вартості виробництва на таких товарах як карамель, українські виробники можуть втратити і конкурентні переваги на зовнішніх ринках. Однак, слід зазначити, що чутливість різних українських виробників кондитерської продукції до перелічених негативних факторів у майбутньому також буде різною.

    Загалом, кондитерська галузь в Україні є  однією з галузей, які найшвидше  зростають. Зростання досягається  за рахунок розширення внутрішнього попиту

та забезпеченості країни основною сировиною. Особливістю  цієї галузі є повна

орієнтація  виробництва на кінцевого споживача. Так, у структурі споживання (і

відповідно  виробництва) кондитерської продукції  стабільно переважає борошняниста продукція, зокрема, печиво та вафлі. Імпорт кондитерських виробів в Україні є незначним, у його структурі найбільшу питому вагу мають вироби з шоколаду, які надходять переважно з Росії. Експорт кондитерської продукції у понад 10 разів перевищує обсяги імпорту і орієнтований переважно

на країни СНД, зокрема, Росію та Казахстан. Однак, ці країни протягом останніх років  регулярно застосовували різні  торговельні обмеження щодо кондитерської  продукції, виготовленої в Україні, особливо карамелі, яка становить  понад 75% експорту цукристої групи. Такі тенденції зберігатимуться і у майбутньому, так 12.10.2005 року Російська Федерація ухвалила рішення про чергове введення митних тарифів на імпорт кондитерських виробів. Разом із цим, великі українські кондитерські кампанії мають змогу зберегти російський ринок, оскільки володіють кондитерськими фабриками на території цієї країни. Тому, на сьогоднішній день основною загрозою для збереження наявних темпів росту виробництва кондитерської галузі (понад 15% на рік) є очікуване збільшення цін на основну сировину: цукор та борошно. Разом із цим, вартість цих видів сировини підпадає державному регулюванню, що може нівелювати зазначений ризик. 

      2.2. Аналіз господарської діяльності ТзОВ «Маневр» 

 Назва організації: ТзОВ «Маневр».

 Місцезнаходження  товариства: 284000 м.Івано-Франківськ, вул.Торгова,1.

    Товариство  є юридичною особою, має самостійний  баланс, розрахунковий рахунок в  установах банку, штамп, печатку, фірмовий знак.

    Товариство  здійснює свою діяльність у відповідності  до закону України «Про господарські товариства», Господарського кодексу України та інших нормативно-законодавчих актів, Статуту та Установчого договору.

    Товариство  з установленому порядку може відкривати Філіали,  вступати в договірні відносини  з  іншими юридичними та фізичними особами як на території України, так і за і і межами по створенню об'єднання з правом юридичної особи (трестів, консорціумів тощо) як безпосередньо, так і через представників.

    Предметом діяльності товариства згідно Статуту  є:

      - торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових  виробів в тому числі комісійна торгівля;

      - виготовлення товарів народного  споживання і продукції виробничо-технічного призначення;

      - виготовлення будівельних матеріалів;

      - будівництво, будівельні, монтажні  та ремонтні роботи;

      - організація автостоянок та торгівля  автомобілями  і  запасними частинами;

      - оптова та роздрібна торгівля  медикаментами,та медичним обладнанням (при наявності ліцензій);

      - туристичні послуги (при наявності  ліцензії);

      - готельні послуги (готелі, кемпінги, мотелі);

      - виробництво, закупка та перереробка  сільськогосподарської продукції  (м'яса, шкіри, овочів тощо);

      - матеріально-технічне забезпечення підприємств, організацій, установ;

      - транспортні перевезення вантажів  та пасажирів в Україні та  за її межами;

      - транспортно-експедиційні послуги;

      - пункт обміну валют при наявності  агентської угоди з уповноваженим банком.

    Вищим органом товариства є збори учасників, що складаються з учасників товариства або їх представників. До компетенції зборів учасників товариства відноситься вирішення таких питань:

      - визначення основних напрямків  діяльності товариства, затвердження  його планів та звітів про  їх виконання;

      - внесення змін та доповнень  до Статуту та Установчого  договору,  питання уступки частки, зміни Учасників або прийняття нових учасників;

      - призначення та відкликання Генерального  директора;

      - прийняття рішень про відкриття філій,  представництв, дочірніх підприємств, вступ до асоціацій та інших господарських структур;

      - прийняття рішень про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу;

      - порядок розподілу прибутку,  визначення джерел покриття збитків;

      - умови оплати праці посадових осіб товариства;

      - інші питання передбачені чинним  законодавством.

    Джерелами формування майна товариства крім статутного фонду також є:

      а) доходи, одержані  від  реалізації  продукції та інших видів господарської діяльності,  передбаченої статутом;

      б)  кредити банків та інших матеріальних надходжень, пожертвувань;

      в)  інші джерела,  що не заборонені чинним законодавством.

    Порядок використання прибутку визначається  самостійно товариством за підсумками діяльності за рік, квартал або місяць. Рішення про періодичність розподілу прибутків  приймається  на зборах засновників.

    Товариство  здійснює всі платежі і відрахування, передбачені чинним законодавством. У товаристві крім Статутного Фонду створюються такі Фонди:

      - резервний Фонд у розмірі  25% Статутного Фонду;

      - Фонд розвитку виробництва;

      - Фонд матеріального заохочення  і соціального розвитку;

      - інші Фонди.

    Спискова  чисельність працівників товариства становить 312 чоловік. Для забезпечення діяльності фірма залучає до роботи громадян на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм співробітництва, що регулюють відносини працівника з організацією.

    Товариство  самостійно планує свою діяльність і  визначає перспективи розвитку, виходячи з потреб ринку та необхідності забезпечення отримання прибутку.

    На  сьогодні основним видом діяльності ТзОВ «Маневр» є дистрибуційна діяльність.  Товариство успішно функціонує на ринку  продовольчих товарів Івано-Франківської області. ТзОВ «Маневр» є дистриб’ютором ЗАТ «Nestle-Світоч» та ЗАТ «Чумак», тобто здійснює збут їх продукції від їх імені, але за власний рахунок. Для реалізації продукції цих виробників керівництвом товариства відкрито мережу магазинів (4 магазини), що забезпечило позитивні результати господарської діяльності ТзОВ «Маневр».

    Результатом фінансово-виробничої діяльності підприємства є його фінансовий стан, що служить  показником фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед  державою та іншими підприємствами. Постійний аналіз фінансового стану необхідний для забезпечення певної стійкості на ринку.

    Аналіз  фінансового стану товариства розпочнемо із загальної оцінки за даними балансу. Оцінювання балансу починається  з експрес-аналізу, основним етапом здійснення якого є читання балансу, зокрема, встановлення зміни валюти балансу за період, що аналізується (2004-2006р.р.).

    У 2004р. валюта балансу ТзОВ „Маневр” становила 5698 тис.грн., у 2005р. – 9307,4 тис.грн., у 2006р. – 11 812,7 тис.грн. Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей даного підприємства.

    Для загальної оцінки динаміки фінансового  стану необхідно встановити співвідношення динаміки балансу з динамікою  реалізації продукції, прибутку підприємства тощо.

    Розрахуємо  відповідні показники приросту ТзОВ „Маневр” за 2005-2006р.р.: