22 Корпоративні облігації,купони,дисконти
облігації) Облігації корпоративні - облігації, емітентом яких виступають
великі промислові і торгівельні корпорації,
міжнародні економічні організації з
метою мобілізації фінансових ресурсів.
Їх купують кредитно-фінансові установи,
інвестиційні банки, страхові компанії,
пенсійні фонди тощо. Облігації корпорацій
вільно обертаються на фондовій біржі,
мають свій курс, що коливається під впливом
зміни попиту і пропозиції, норми позичкового
процента, ринкової кон'юнктури та ін. Корпоративна
облігація - це цінний папір, що засвідчує
відносини позики між її власником (кредитором)
і особою, її випустив (позичальником),
в якості останнього виступають акціонерні
товариства, підприємства та організації
інших організаційно-правових форм власності.
До основних характеристик облігацій
відносять: вартісну оцінку, купон, період обертання.
Корпоративні облігації мають номінальну
ціну (номінал) і ринкову ціну. Номінальна
вартість облігації позначає суму, яка
береться в борг і підлягає поверненню
після закінчення строку її звернення.
Номінальна ціна є базовою величиною для
розрахунку принесеного облігацією доходу.
Відсоток по облігації встановлюється
до номіналу, приріст (зменшення) вартості
облігації за відповідний період розраховується
як різниця між номінальною вартістю,
за якою облігація буде погашена і ціною
покупки облігації.Конвертовані облігації зазвичай
по черговості погашення поступаються
іншим видам боргових зобов'язань. У них є одна суттєва відмінність від
інших облігацій - вони можуть бути звернені (конвертовані)
в опре-ділене число акцій того ж емітента.
Така конвертуючи-тість «змушує» ціну
облігації впритул слідувати за змінами
ціни акцій, що лежать в основі цієї обратімос-ти.
Тому, незважаючи на те що конвертована
облігація забезпечує відносну надійність
повернення основної суми позики і виплати
відсотків, притаманну так званим «прямим»,
або неконвертованих, облігаціях, ціна
їх зви-но коливається більш різко і в
більш широкому діапазоні, що обумовлено
саме можливістю їх конвертації. У цьому
сенсі вигода інвестицій в конвертовані
облігації на-пряму залежить від благополуччя
їх емітента.
Купон - це властивість облігації,
що визначає величину річного доходу у
вигляді відсотків, але існують також
бескупонние облігації.До них додаються спеціальні купони,
які повинні відколюватися два рази в
рік і представлятися платіжному агенту
для виплати відсотків. Фактично купон
- своєрідний простий вексель на пред'явника.
Ці облігації оборотні, а купон і сертифікат
виступають як титул власності. Оскільки
ці облігації оформляються на пред'явника,
підприємство не реєструє, хто є їх власником.б)
дисконтні облігації (з нульовим купоном)Випускаються
з великою знижкою (дисконтом) по відношенню
до номінальної вартості, а потім з часом
їх вартість зростає (з урахуванням складного
відсотка), так що до моменту встановленого
погашення вони коштують набагато дорожче,
ніж коштували в момент первинного інвестування.
в) з міні купоном (ставка купона нижче
ринкової, але розміщуються з дисконтом)
Дисконт облігації - сума, на яку номінальна
вартість облігації перевищує ціну її
реалізації. Отже,стосовно вище зазначеного виокремимо
наступне:
Корпоративна облігація - це цінний
папір, що засвідчує відносини позики
між її власником (кредитором) і особою,
її випустив (позичальником), в якості
останнього виступають акціонерні товариства,
підприємства та організації інших організаційно-правових
форм власності.Конвертовані облігації зазвичай
по черговості погашення поступаються
іншим видам боргових зобов'язань.Купон - це властивість облігації,
що визначає величину річного доходу у
вигляді відсотків, але існують також
бескупонние облігації.Дисконт облігації - сума, на яку номінальна
вартість облігації перевищує ціну її
реалізації.
23 Ринок термінових фінансових
інструментів) Загальна
характеристика основних інструментів
фінансового ринку. Виконуючи операції
на фінансовому ринку, його учасники вибирають
відповідні фінансові інструменти — фінансові документи, що обертаються
на ринку, мають грошову вартість і за
допомогою яких здійснюються операції
на фінансовому ринку. Фінансові інструменти,
які обертаються на окремих сегментах
фінансового ринку, на сучасному етапі
дуже різноманітні.За окремими видами фінансових ринків
розрізняють певні інструменти, що обслуговують
їх. Розглянемо основні з них)Інструменти
ринку позикових капіталів: гроші
й розрахункові документи, які обертаються
на грошовому ринку.Інструменти
ринку цінних паперів: різноманітні
цінні папери, що обертаються на цьому
ринку (склад цінних паперів за їх видами,
особливостями емісії та обігу затверджується
відповідними нормативно-правовими актами). Інструменти валютного
ринку: іноземна валюта, розрахункові
валютні документи, а також окремі види
цінних паперів, які обслуговують цей
ринок.Інструменти страхового ринку: страхові
послуги, які пропонуються на продаж (страхові
продукти), а також розрахункові документи
та окремі види цінних паперів, які обслуговують
цей ринок.Ринок золота (срібла, платини) і коштовного
каміння: зазначені цінні метали і
коштовне каміння купують з метою формування
фінансових резервів і тезаврації; це
також розрахункові документи і цінні
папери, що обслуговують цей ринок.Інструменти
ринку нерухомості: цінні папери та
документи, що засвідчують право власності
на той чи інший вид нерухомості.За терміном обігу розрізняють
такі фінансові інструменти:короткострокові (з періодом обігу до
одного року), вони най-численніші й призначені
для обслуговування операцій на ринку
грошей;довгострокові (з періодом обігу
понад рік) так звані безстрокові фінансові
інструменти, кінцевий термін погашення
яких не встановлюється (наприклад, акції);
ці фінансові інструменти обслуговують
операції на ринку капіталу.За характером фінансових зобов'язань
фінансові інструменти поділяються на
такі:без подальших фінансових
зобов'язань, тобто інструменти, за якими
подальші фінансові зобов'язання не виникають;
як правило, вони є предметом безпосередньо
фінансової операції і при їх передаванні
покупцеві продавець не несе щодо них
додаткових фінансових зобов'язань (наприклад,
валютні цінності, золото);боргові, що
характеризують кредитні відносини між
їх покупцем і продавцем й зобов'язують
боржника погасити в передбачені терміни
їх номінальну вартість і заплатити додаткову
винагороду у вигляді відсотка (якщо ця
винагорода не входить до складу номінальної
вартості боргового фінансового інструменту,
який погашається). Прикладами боргових фінансових інструментів
є облігації, векселі, чеки.Вексель — це боргове зобов'язання,
що дає її власнику безумовне право вимагати
при настанні терміну платежу від векселедавця
простого і акцептанта переказного векселя
сплати визначеної векселем суми. Іншими
словами, вексель — це зобов'язання, в
основу якого покладено виключно гроші. Предметом
векселя не можуть бути інші зобов'язання,
скажімо, розрахунок електроенергією,
тобто "електричними грошима". Розрахунок
яким-небудь майном з власником векселя
можливий, але це виходить за межі вексельного
права і обумовлюється в окремому порядку
господарськими угодами.Пайовими фінансовими інструментами
є акції. Такі фінансові інструменти
підтверджують право їх власника на частку
(пай) у статутному фонді їх емітента і
на отримання відповідного доходу (у формі
дивіденду).Акція —
це цінний папір без встановленого строку
обігу, що засвідчує майнову участь її
власника у капіталі акціонерного товариства.
Власники акції стають пайовиками акціонерного
товариства, його співвласниками, тому
не можуть вимагати від товариства повернення
вкладених коштів. Проте вони можуть продати
акції, але в цьому разі втрачають право
співвласника.За черговістю розрізняють такі фінансові
інструменти: первинні (фінансові інструменти першого
порядку). Такі фінансові інструменти
(як правило, цінні папери) характеризуються
їх випуском в обіг первинним емітентом
і підтверджують прямі майнові права або
відносини кредиту (акції, облігації, чеки,
векселі тощо);вторинні, або деривативи
(фінансові інструменти другого порядку,
похідні цінні папери), що характеризують
виключно цінні папери, які підтверджують
право або зобов'язання їх власника купити
або продати первинні цінні папери, що
обертаються, валюту, товари або нематеріальні
активи за наперед визначеними умовами
в майбутньому. Такі фінансові інструменти використовуються
для здійснення спекулятивних фінансових
операцій і страхування цінового ризику
(хеджування). Залежно від складу первинних
фінансових інструментів (або активів,
до яких вони випущені в обіг) деривативи
поділяються на фондові, валютні, страхові
та товарні. Основними видами де-ривативів є опціони,
свопи, ф'ючерсні і форвардні контракти. Опціон
— це контракт на право купівлі або продажу
певної кількості цінних паперів у будь-який
момент протягом визначеного строку за
фіксованою ціною. В Україні опційні угоди дістають
дедалі більшого поширення. Такими угодами
торгують як на фондових біржах, так і
на позабіржо-вому ринку.Варант
(різновид опціону) — це сертифікат,
який дає право його власникові купити
певний цінний папір за фіксованою ціною
у визначений термін. Варанти випускаються
в обіг не самостійно, а з іншими цінними
паперами (наприклад, разом з привілейованими
акціями або корпоративними облігаціями)
для того, щоб зробити їх привабливішими.Ф'ючерсний
контракт (фінансовий ф'ючерс) — це
стандартний документ на купівлю або продаж
певної кількості визначених цінних паперів
у зазначений час за встановленою ціною.
Фінансові ф'ючер-си, що є також контрактом
на операцію з цінними паперами у чітко
встановлений час у майбутньому, відрізняються
від опціонів тим, що передбачають зобов'язання,
а не право на здійснення тієї чи іншої
операції, яке бере на себе покупець ф'ючерсу.
Обіг ф'ючерсів здійснюється виключно
на організованому фінансовому ринку.Форвардний
контракт — це спеціально складений
ф'ючерсний контракт, що відповідає потребам
конкретного клієнта, не є стандартним,
не укладається на організованому фінансовому
ринку.Своп (обмін) —
двостороння угода про обмін у майбутньому
серіями платежів у різних валютах. За
гарантованістю рівня дохідності фінансові
інструменти поділяються на такі:
з фіксованим доходом. Для них характерний гарантований рівень
дохідності при погашенні (або протягом
періоду їх обігу) незалежно від кон'юнктурних
коливань ставки позикового відсотка
(норми прибутку на капітал) на фінансовому
ринку; з невизначеним доходом. їм властивий
рівень дохідності, який може змінюватися
залежно від фінансового стану емітента
(прості акції, інвестиційні сертифікати)
або у зв'язку із зміною кон'юнктури фінансового
ринку (боргові фінансові інструменти,
з плаваючою відсотковою ставкою, "прив'язаною"
до встановленої облікової ставки, курсу
певної "твердої" іноземної валюти
тощо.За рівнем ризику розрізняють такі фінансові
інструменти: безризикові. До них належать державні короткострокові
цінні папери, короткострокові депозитні
сертифікати найнадійніших банків, "тверда"
іноземна валюта, золото та інші дорогоцінні
метали і коштовне каміння, придбані на
короткий період. Термін "без-ризикові"
певною мірою умовний, оскільки потенційний
фінансовий ризик криє в собі будь-який
з перелічених видів фінансових інструментів;
вони призначені лише для формування точки
відліку визначення рівня ризику для інших
фінансових інструментів;з низьким рівнем ризику. До них належать,
як правило, короткострокові боргові фінансові
інструменти, що обслуговують ринок грошей,
виконання зобов'язань за якими гарантоване
стійким фінансовим становищем і надійною
репутацією позичальника (характеризується
терміном "першокласний позичальник");з
помірним рівнем ризику. Вони характеризують
фінансові інструменти, рівень ризику
за якими приблизно дорівнює середньоринко-вому; з високим рівнем ризику. Це фінансові
інструменти, рівень ризику за якими значно
перевищує середньоринковий;з дуже високим рівнем ризику (спекулятивні).
Такі фінансові інструменти характеризуються
найвищим рівнем ризику і використовуються
для здійснення найризикованіших спекулятивних
операцій на фінансовому ринку. Прикладом
високоризикових фінансових інструментів
є акції "венчурних" (ризикових) підприємств,
облігації з високим рівнем відсотка,
емітовані підприємством з нестійким
фінансовим становищем, опційні та ф'ючерсні
контракти.
Отже,стосовно вище зазначеного,слід виокремити
наступне: фінансові
інструменти — фінансові документи, що обертаються
на ринку, мають грошову вартість і за
допомогою яких здійснюються операції
на фінансовому ринку. Фінансові інструменти, які обертаються
на окремих сегментах фінансового ринку,
на сучасному етапі дуже різноманітні.Наведена
класифікація відображає розподіл фінансових
інструментів лише за найсуттєвішими
загальними ознаками. Кожна з розглянутих
груп фінансових інструментів, у свою
чергу, класифікується за окремими специфічними
ознаками, які відображають особливості
їх випуску, обігу і погашення.
24 Ф'ючерсний контракти:ціни,межі доходів) Ф’ючерсний контракт — це угода
між продавцем або покупцем, з одного боку,
і кліринговою палатою ф’ючерсної біржі,
з іншого боку, про постачання (прийняття)
стандартної кількості базових інструментів
за узгодженою ціною на конкретну дату
в майбутньому. Ф’ючерсні угоди укладаються
між двома сторонами, однією з яких завжди
є клірингова (розрахункова) палата ф’ючерсної
біржі, що виконує роль гаранта здійснення
всіх контрактів.Форвардний контракт — це спеціально
складений ф'ючерсний контракт, що відповідає
потребам конкретного клієнта, не є стандартним,
не укладається на організованому фінансовому
ринку.Предметом фінансового ф’ючерсного
контракту можуть бути такі інструменти,
як іноземна валюта, депозитні сертифікати,
банківські депозити, акції, облігації,
векселі, довгострокові казначейські
зобов’язання, фондові індекси. Обсяги поставок цих фінансових інструментів
стандартні (як лоти), що є особливістю
ф’ючерсних контрактів.Ф’ючерси належать до короткострокових
похідних фінансових інструментів,
а строки обігу контрактів на міжнародних
біржах базуються на квартальному циклі,
тобто терміни їх здійснення — це березень,
червень, вересень, грудень. Торгівля ф’ючерсами
на біржах відбувається щоденно, що дозволяє
щоденно котирувати контракти на рік уперед
і подавати результати в періодичній фінансовій
пресі. Торгівля новим контрактом відкривається
в перший робочий день після дати закінчення
попереднього контракту. Тільки-но закінчується
термін дії одного ф’ючерсу, наприклад,
березневого, наступного ж дня розпочинається
торгівля ф’ючерсними контрактами, строк
дії яких закінчується через рік, тобто
в березні наступного року. Розрахунки за результатами торгового
дня проводяться кліринговою палатою
щоденно після закінчення останньої торгової
сесії.
Мінімальні зміни в ціні ф’ючерсу
— крок ціни — називається тіком (tick).
Тік має стандартну вартість у грошовому
вираженні для кожного типу ф’ючерсних
контрактів. Знаючи, на скільки тіків змінилася ціна
ф’ючерсу протягом дня, а також вартість
одного тіка, можна обчислити суму отриманих
прибутків або зазнаних збитків за відкритою
ф’ючерсною позицією. Конкретні умови
та правила здійснення торгівлі різними
типами ф’ючерсних контрактів визначаються
ф’ючерсною біржею. іна, яка фіксується
під час укладення ф’ючерсного контракту,
називається ф’ючерсною. Вона відбиває
очікування інвесторів майбутньої ціни
для інструменту, який є предметом тієї
чи іншої угоди. Ф’ючерсні ціни встановлюються через
взаємодію попиту та пропонування,
створеного учасниками ф’ючерсної біржі.
На практиці спотова та ф’ючерсна ціни
фінансових інструментів збігаються досить
рідко. Ф’ючерсна ціна може бути вищою
за спотову ціну відповідного інструмента
або нижчою за неї залежно від кількості
хеджерів з короткими та довгими позиціями. Співвідношення
між спотовою та ф’ючерсною ціною інструментів
утворює базис. Існування базису є
основною причиною ускладнень в процесі
практичної реалізації ідеального (досконалого)
хеджування.Базисом називають різницю
між строковою (ф’ючерсною) та спотовою
ціною інструмента: B = S – F,де B — базис; S — спотова ціна
інструмента; F — ф’ючерсна ціна інструмента.Отже,
ф’ючерсна ціна базового інструмента
дорівнює ціні спот плюс вартість підтримки
ф’ючерсної позиції до настання дати
її виконання, що відображається співвідношенням:F = S + Z + R,де Z — витрати на зберігання
та страхування; R — втрачені можливості
(доходи, які можна було б отримати за коштами,
витраченими на придбання інструмента). Тоді
базис дорівнює:B = F – S = Z + R. Базис може дуже змінюватися з часом,
оскільки з наближенням дати виконання
строкового контракту витрати на зберігання
базових інструментів прямують до нуля. Отже,стосовно
вище зазначеного,слід виокремити наступне:
Ф’ючерсний контракт — це угода між
продавцем або покупцем, з одного боку,
і кліринговою палатою ф’ючерсної біржі,
з іншого боку, про постачання (прийняття)
стандартної кількості базових інструментів
за узгодженою ціною на конкретну дату
в майбутньому. Ф’ючерсні угоди укладаються
між двома сторонами, однією з яких завжди
є клірингова (розрахункова) палата ф’ючерсної
біржі, що виконує роль гаранта здійснення
всіх контрактів.Предметом фінансового ф’ючерсного
контракту можуть бути такі інструменти,
як іноземна валюта, депозитні сертифікати,
банківські депозити, акції, облігації,
векселі, довгострокові казначейські
зобов’язання, фондові індекси.
Учасник, який узяв на себе зобов’язання
прийняти базові інструменти згідно з
умовами контракту, займає довгу позицію,
тобто купує ф’ючерси. Учасник, який узяв
зобов’язання здійснити поставку, займає
коротку позицію, тобто продає ф’ючерси.
Мета укладання ф’ючерсного контракту
полягає в тому, щоб зафіксувати в даний
момент ціну, за якою відбудеться операція
продажу або купівлі базових інструментів
у майбутньому.Основні характеристики ф’ючерсного
контракту:біржовий характер торгівлі;стандартні
умови контрактів (крім ціни);гарантія
клірингової палати виконання всіх контрактів;висока
ліквідність, зумовлена існуванням активно
діючого вторинного ринку;низька вартість
укладання угоди;доступність (саме цей
принцип є основним в організації біржі);можливість,
але не обов’язковість, реального постачання
(прийняття) базових інструментів за укладеними
угодами.
25 Опціонні контракти:права
сторін угоди,різновиди опціонів,сутність
опціонів на купівлю та опціонів
на продаж) Опціони
(угоди з премією) - це контракти на
покупку права або продажу зобов'язання
укладати біржовий контракт за заданою
ціною протягом зазначеного в ньому строку.
Механізм функціонування опціону
полягає в тому, що за відносно невелику
суму (премію), яка є ціною опціону, продавець
бере на себе зобов'язання продати або
купити, а покупець, виплативши її, одержує
право купити або продати товар на взаємовигідних
умовах протягом визначеного ними строку.
Отже, опціон забезпечує тому, хто
його придбав, право вибору, але не зобов'язання.
Опціонні угоди можуть укладатися як
на реальний товар, так і на ф'ючерсний
контракт. Однак, оскільки опціон є
логічним продовженням ф'ючерсної угоди,
то угоди практично здійснюються виключно
по цих контрактах.Ціною опціону виступає розмір премії.
При опціоні ф'ючерсних угод це єдина змінна
в контракті, яка визначається на біржовій
долівці біржі.
Рівень премії (часто ціна опціону)
прямо залежить від:зміни різниці між
поточною біржовою ціною ф'ючерсного контракту
та його ціною, що зафіксована в пціоні;кон'юнктури
ринку на даний опціон; періоду дії премії
та строку до ліквідації ф'ючерсного контракту;рівня
банківського процента.
На товарних біржах розрізняють:Прості опціони, які забезпечують для
його покупця право вимагати від продавця
опціону виконання його зобов'язань або
він може відступитися від угоди.
Прості опціони
функціонують у двох видах: опціон продавця
і опціон покупця:
а)Опціон покупця)Покупець опціону,
заплативши премію, набуває (бере на себе)
право купити реальний товар чи певну
кількість ф'ючерсних контрактів за ціною,
встановленою на момент укладання такої
угоди протягом обумовленого періоду.Продавець може в
будь-який момент, тобто з його точки
зору прийнятний час, протягом встановленого
в межах даного опціону строку, купити
товар. Однак це його право, а не зобов'язання
здійснювати таке право, тобто покупець
не зобов'язаний на кінець обумовленого
опціоном строку здійснювати купівлю
за встановленою ціною.Ризик покупця
у випадку відмови від закупок по опціону
незначний, в межах виплаченої суми премії
та її банківського процента. Власним
прибутком покупець не ризикує.б)Опціон продавця)Продавець
опціону, одержавши премію, зобов'язаний
впродовж обумовленого в опціонній угоді
строку та за визначеною ціною здійснити
продаж або купівлю, незважаючи на те,
як змінюється кон'юнктура біржового ринку.
У випадку нестійкої
кон'юнктури та бажанні покупця використати
своє право, продавець опціону може зазнати
великих збитків, а прибуток буде складатися
з суми премії і банківського процента
на неї.
Слід зазначити, що механізм торгівлі
опціонами покупця суттєво відрізняється
від торгівлі опціонами продавця.Ціна, за якою покупець
"опціону покупця" має право придбати
ф'ючерсний контракт, а покупець "опціону
продавця" має право продати ф'ючерсний
контракт, називається "ціною зіткнення"
або "ціною угоди".Подвійний опціон)При
купівлі подвійного опціону покупець
одержує право вибору між позицією покупця
і позицією продавця на товар чи ф'ючерсний
контракт, а також право взагалі відмовитися
від угоди. Ціна подвійного опціону вдвічі
вища, однак розширює можливості для діяльності.
При подвійному опціоні права покупця
опціону стають значно ширшими порівняно
з рівнем прав при простому опціоні.Кратний опціон)Придбання
такого опціону дає змогу покупцеві одержати
право кратно збільшувати покупку необхідної
кількості ф'ючерсних контрактів.
Механізм ліквідації зобов'язань по біржовому
опціону такий, як і при ф'ючерсних угодах,
і передбачає можливість для будь-якого
контрагента завершити угоду в будь-який
момент її дії через укладання зустрічної
(протилежної) угоди.Так,
якщо власник володіє опціоном на покупку,
то необхідно продати такий же опціон
на покупку з урегульованою біржею різницею
у цінах і преміях на дату ліквідації зобов'язань
порівняно з датою її укладення.Опціони за своєю
економічною сутністю виконують дві основні
функції:1) Страхування від
нестійкої цінової кон'юнктури. При опціоні
як на покупку, так і на продаж страхувальником
(хеджером) є покупець, оскільки: придбавши
опціон, він уже до певної міри мінімізує
свої втрати;якщо при цьому він спирається
на достовірний прогноз чи сам вірно передбачив
тенденцію у зміні цін, то може одержати
суттєвий додатковий дохід.Продавець опціону
може одержати додатковий дохід виключно
від торгівлі власне опціоном, який обмежений
вартістю премії, тоді як збиток може бути
в необмежених обсягах.2) Одержання додаткового
прибутку від біржової діяльності.
Учасники біржової торгівлі можуть організовувати
і здійснювати свою діяльність відразу
в багатьох напрямках. При цьому відбувається
обіг ф'ючерсних контрактів та опціонів,
який дає значні прибутки від хеджування
не тільки контрагентам, але й спекулянтам,
межа між сутністю в діяльності яких практично
стирається. Отже,стосовно
вище зазначеного,виокремимо наступне:
Опціони (угоди з премією) - це контракти
на покупку права або продажу зобов'язання
укладати біржовий контракт за заданою
ціною протягом зазначеного в ньому строку.Механізм
функціонування опціону полягає в
тому, що за відносно невелику суму (премію),
яка є ціною опціону, продавець бере на
себе зобов'язання продати або купити,
а покупець, виплативши її, одержує право
купити або продати товар на взаємовигідних
умовах протягом визначеного ними строку.
Отже,
опціон забезпечує тому, хто його
придбав, право вибору, але не зобов'язання.
Опціонні угоди можуть
укладатися як на реальний товар, так і
на ф'ючерсний контракт. Прості опціони
функціонують у двох видах: опціон продавця
і опціон покупця.Опціони за своєю економічною
сутністю виконують дві основні функції:1)
Страхування від нестійкої цінової кон'юнктури.
2) Одержання додаткового прибутку від
біржової діяльності
26. Опціонні стратегії
та хеджування)
До базових опціонних стратегій належать:довгий
"колл";короткий "колл";довгий
"пут";короткий "пут".Розглянемо ці стратегії
докладніше.1. Довгий "колл" –
купівля опціону "колл")Очікується збільшення ціни базового
активу. Покупці хочуть отримати прибуток
зі зростання ціни базового активу або
захиститися від нього. "Бичачий" ринок. Збитки обмежені
розміром премії. Вигодою є можливість
отримати необмежений прибуток за закінчення
терміну на щораз більшому ринку. Точка
беззбитковості складається з суми ціни
виконання та премії. Дельта зростає до +1 за зростання
ціни базового інструменту. З посиленням
"бичачих" настроїв треба купувати
опціони "колл" з вищою ціною виконання.2. Короткий "колл" – продаж опціону
"колл")Очікується зменшення
ціни базового активу. Продавці хочуть
отримати прибуток зі спаду цін базового
інструменту або захиститися від нього.
Нейтральний або незначною мірою "ведмежий" ринок. Необмежені
збитки за закінчення терміну на щораз
більшому ринку. Вигоди обмежені розміром
премії. Точка беззбитковості складається
з суми або різниці ціни виконання та премії. Дельта
зростає до -1 за підвищення ціни базового
інструменту. З посиленням "ведмежих"
настроїв треба продавати опціони "колл"
з нижчою ціною виконання.3. Довгий "пут" – купівля опціону
"пут")Очікується збільшення
ціни базового активу. Покупці хочуть
отримати прибуток зі спаду ціни базового
активу або захиститися від нього. "Ведмежий" ринок. Збитки обмежені
розміром премії. Вигодою є можливість
отримати необмежений прибуток за закінчення
терміну на спадному ринку. Точка беззбитковості
складається з різниці ціни виконання
та премії. Дельта зростає до -1 за зниження
ціни базового інструменту. З посиленням
"ведмежих" настроїв треба купувати
опціони "пут" з нижчою ціною виконання.4.
Короткий "пут" – продаж опціону
"пут")Очікується зменшення ціни
базового активу. Продавці хочуть отримати
прибуток зі спаду цін базового інструменту
або захиститися від нього. Нейтральний
або незначною мірою "бичачий" ринок. Необмежені збитки
за закінчення терміну на спадному ринку.
Вигоди обмежені розміром премії. Точка
беззбитковості складається з різниці
ціни виконання та премії. Дельта зростає до +1 за зниження ціни
базового інструменту. З посиленням "бичих"
настроїв треба продавати опціони "пут"
з вищою ціною виконання. Існує
низка складних опціонних стратегій, основні
з яких:спред;стренгл;стредл;синтетична
позиція за ф'ючерсами та опціонами.
Розглянемо ці стратегії докладніше.1.
Спред ) Спред – одночасна купівля та продаж
опціонів одного виду з різними цінами
виконання. А) Бичачий спред "колл"
– довгий спред "колл"Водночас купівля опціону "колл"
з низькою ціною виконання та продаж опціону
"колл" з високою ціною виконання.
Очікується, що ринок зросте до визначеного
рівня. Покупець спреду "колл" хоче
використати переваги "бичачого"
ринку, але знижує розмір премії, продаючи
"колл", який обмежує можливий прибуток
у разі зростання ціни базового інструменту
та збиток у разі її спаду. Збиток обмежений
розміром чистої виплаченої премії. Вигоди
обмежені різницею між двома цінами виконання
за мінусом отриманої премії.Б) Ведмежий спред "пут" – довгий
спред "пут")Водночас купівля
опціону "пут" з високою ціною
виконання та продаж опціону "пут"
з низькою ціною виконання. Очікується,
що ринок впаде до визначеного рівня. Покупець
спреду "пут" хоче використати переваги
"ведмежого" ринку, але знижує розмір
премії, продаючи "пут", який обмежує
можливий збиток у разі зростання ціни
базового інструменту та прибуток у разі
її спаду. Збиток обмежений різницею між
двома цінами виконання за мінусом чистої
отриманої премії. Вигоди обмежені розміром чистої виплаченої
премії.
2. Стренгл)Стренгл – одночасна купівля
чи продаж опціонів різних видів
з різними цінами виконання.А) Довгий стренгл.Водночас купівля опціону
"пут"
з низькою ціною виконання та опціону
"колл" з високою ціною виконання.
Очікування суттєвого руху цін за невизначеності
напряму цього руху Збиток обмежений розміром
чистої виплаченої премії. У разі зростання
чи спаду цін прибуток може бути необмежений,
але для досягнення прибутковості рух
цін повинен бути суттєвим.Б) Короткий стренгл)Водночас продаж
опціону "колл" з високою ціною
виконання та опціону "пут" з низькою
ціною виконання. Очікування суттєвого
руху цін за невизначеності напряму цього
руху. Збиток може бути необмеженим у разі
зростання або спаду цін, однак для отримання
збитку рух цін повинен бути суттєвим.
Вигоди обмежені розміром чистої отриманої
премії. 3.
Стредл)Стредл – одночасна купівля
чи продаж опціонів різних видів з однаковою
ціною виконання.А) Довгий стредл.Водночас купівля опціону
"пут" та опціону "колл" з
однаковою ціною виконання. Очікування
суттєвого руху цін за невизначеності
напряму цього руху. Стредл коштує більше,
ніж стренгл, оскільки опціони, що входять
до нього мають менш суттєвий програш,
а отже, і вищу ціну. Збиток обмежений сукупним
розміром виплачених премій. У разі зростання
цін виконання опціону "колл" може
принести необмежений прибуток. У разі
спаду цін виконання опціону "пут"
може принести необмежений прибуток. Б)
Короткий стредл)Водночас продаж опціону
"пут" та опціону "колл" з
однаковою ціною виконання. Очікування
незначного руху цін або відсутність змін.
Стредл коштує більше, ніж стренгл, оскільки
опціони, що входять до нього, мають менш
суттєвий програш, а отже, і вищу ціну.
У разі зростання цін власник опціону
"колл" має право виконати його з
необмеженим збитком для продавця. У разі
спаду цін власник опціону "пут" має
право виконати його з необмеженим збитком
для продавця. Вигоди обмежені сукупним
розміром отриманих премій.4. Синтетичні позиції за ф'ючерсами та
опціонами)Якщо ф'ючерсні та опціонні позиції розглядати
як короткі (довгі) позиції за базовим
інструментом, то можливо створити синтетичні
ф'ючерсні та опціонні позиції:Довгий
"колл" + Короткий "пут" = Довгий
ф'ючерс.Короткий "колл" + Довгий "пут"
= Короткий ф'ючерс.Довгий "пут" + Довгий ф'ючерс
= Довгий "колл" Короткий "пут" + Короткий
ф'ючерс = Короткий "колл". Довгий "колл" + Короткий
ф'ючерс = Довгий "пут".Короткий "колл"
+ Довгий ф'ючерс = Короткий "пут".Синтетичні
опціонні позиції забезпечують ефективніше
хеджування, ніж прості ф'ючерси.Комбінація
ф'ючерсів та опціонів дає змогу хеджувати
будь-яку позицію.
Однією з основних операцій на ринку похідних
фінансових інструментів є хеджування.
Хеджування - спосіб страхування фінансових
активів на терміновому ринкуабо угод
на спотовому ринку. Хеджування представляє собою нейтралізацію
несприятливихколивань ринкової кон'юнктури
для хеджери. Мета хеджування полягає вперенесення
ризику зміни ціни активу з хеджери на
спекулянта. Недолікхеджування полягає
в тому, що воно не дозволяє хеджерускористатися
сприятливим зміною кон'юнктури. Хеджування може бути повним і частковим.
Повний хеджуванняцілком виключає для
хеджери ризик втрат. У випадку часткового
хеджуванняінвестор піддається базисного
ризику, який пов'язаний з різницею міжціною
спот і ф'ючерсної ціною в момент закінчення
хеджування. Отже,стосовно вище зазначеного виокремимо
наступне:До базових опціонних стратегій належать:довгий
"колл";короткий "колл";довгий
"пут";короткий "пут".Хеджування - спосіб страхування
фінансових активів на терміновому ринкуабо
угод на спотовому ринку. Хеджування представляє собою нейтралізацію
несприятливихколивань ринкової кон'юнктури
для хеджери. Мета хеджування полягає вперенесення
ризику зміни ціни активу з хеджери на
спекулянта. Недолікхеджування полягає
в тому, що воно не дозволяє хеджерускористатися
сприятливим зміною кон'юнктури. Хеджування може бути повним і частковим.