Отчет по практике пойденой в ОАО "Ощадбанк"

Проводимо оцінку значущості параметрів аналізу, наведених у таблиці 2.12

Параметр S1. Ощадбанк, безумовно, має великий досвід по масовому обслуговуванню клієнтів. В майбутньому, в умовах зростання попиту на банківські послуги серед населення та організацій, цей попит буде мати сильний вплив на діяльність банку. Однак, в перспективі великі банки – конкуренти також зможуть якісно та ефективно обслуговувати клієнтів, що дещо знизить значення даного параметру для Ощадбанку і буде вимагати пошуку і розвитку інших конкурентних переваг.

Параметр S2. З розвитком банківського ринку в Україні значущість професіоналізму зростає, це відноситься до всіх сфер діяльності банку.

Параметр S3. Високий кредитний рейтинг на даний час не має великого значення з точки зору клієнтів, через силу невеликої кількості поширення даної інформації серед широкого кола споживачів. З часом, з підвищенням фінансової грамотності населення, вплив даної інформації зросте, однак неможна з високою достовірністю казати про цей параметр в перспективі, по-перше, через силу фактора часу прогнозу, по-друге, через збільшення у країні банків з достатньо високим міжнародним рейтингом.

Параметр W1. Організаційна структура банку з часом буде тільки зростати, що призведе до ускладнення внутрішніх взаємодій у системі і зниженню мобільності.

Параметр W2.  Плинність кадрів з часом може призвести до недостатності робочої сили.

Параметр О1. Кредитування являє собою один із основних видів банківської діяльності, розширення ринку споживчого кредитування, на фоні відносного зростання фінансової забезпеченості населення, веде до зростання можливостей прибутковості діяльності на даному ринку.

Параметр О2. Інвестиційне кредитування підприємств з урахуванням його строків розкриває широкі можливості в основному на перспективу.

Параметр О3. Розвиток ринку цінних паперів буде мати особливе значення для діяльності банку у перспективі.

Параметр Т2. Великий обсяг кредитування населення на тривалий час при нестабільній внутрішній та зовнішній політичній та економічній ситуації обумовлює зростання ризиковості кредитування.

На основі раніше створеної SWOT – матриці спроектуємо стратегії чотирьох типів:

1)     стратегія виду  SO – «Сили-можливості»;

2)     стратегія виду ST – «Сили – загрози»;

3)     стратегія виду WO – «Слабкі сторони – можливості»;

4)     стратегія виду WT – «Слабкі сторони – загрози».

У таблиці 2.13 наведені розроблені стратегії, для кожної з них вказаний скорочений запис параметрів, із яких створена стратегія.

Таблиця 2.13 – Стратегії, розроблені на основі даних SWOT – аналізу

На основі послідовного розгляду факторів впливу на діяльність Ощадбанку приймається рішення по конкретній цілі та стратегії підприємства.  В залежності від цілей банку можливий вибір однієї або декількох стратегій, запропонованих у таблиці 2.13.

3 АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОЦІНЮВАННЯ ФІНПНСОВОГО СТАНУ БАНКУ

3.1 Огляд методів для оцінювання фінансового стану банку

              У вітчизняній та закордонній практиці застосовують різноманітні методи оцінювання фінансового стану банку. Зрозуміло, що єдиного універсального методу немає. Найбільш поширеною є практика рейтингового оцінювання надійності банків. Також для оцінювання надійності банку доцільно використовувати теорію нечіткої логіки, методи  багатокритеріального оцінювання та метод попарних порівнянь.

В роботі [8] для оцінювання домінантних рішень пропонується використовувати оптимізацію по Парето, методи парних порівнянь та методи впорядкування альтернатив.

Дослідження в галузі рейтингового аналізу банків свідчать про існування номерних, бальних, регресійних, індексних методів рейтингування.

Номерні методи передбачають обчислення сукупності значень обсягових та інших показників фінансового стану банків і присвоєння усім банкам певного місця в рейтингу за кожним з оцінюваних показників. Номерні рейтинги мають вигляд певних таблиць або списків, у яких здійснюється ранжування банків за критеріями (розмір статутного фонду, власного капіталу, фінансового результату, загальна сума чистих активів і зобов’язань банку, коефіцієнт ліквідності, питома вага високоліквідних активів у чистих активах, співвідношення кредитно-інвестиційного портфеля до капіталу банку, питома вага вкладень у цінні папери).

Бальні методи дають змогу отримати інтегральну оцінку фінансового стану банків у балах, що присвоюються їм за кожним показником, який оцінюється. Під час використання бального методу кожному показнику присвоюється певний бал у шкалі, визначеній експертами. Загальна сума балів, отриманих банком за кожним із показників, дає підставу відносити банк до певної групи. Класичним прикладом бального методу є рейтингова система САМЕL. Даний метод оцінювання надійності комерційного банку використовується у світовій практиці та в Україні. Методика рейтингових оцінок НБУ базується на методиці оцінювання САМЕL.

Сучасними альтернативними методами рейтингового аналізу банків є регресійні методи. Цими методами передбачається визначення деякої сукупності банків, розрахунок значень факторних показників по кожному банку і середніх за їх сукупністю. Перевагою регресійного методу рейтингового аналізу банків, що базується на зважуванні дії окремих факторів, є одержання об’єктивної оцінки, заснованої на аналізі реальних взаємозв’язків з ефектом, і наявність можливості оновлення оцінки відповідно до змін впливу факторів на результати діяльності.

Для оцінювання надійності банку пропонується використати модель факторного аналізу. Факторний аналіз ― це метод, що застосовується для вивчення взаємозв’язків між значеннями змінних. Залучення інформації про взаємозв’язки змінних дає змогу досягти кращих результатів кластеризації і пояснити семантику виділених кластерів. Факторний аналіз дає можливість пояснити зміст взаємозв’язків між параметрами сприйняття товарів. Це дає змогу застосувати факторний аналіз для побудови карт сприйняття банків, карт позиціонування брендів на сегментах ринку.

Головними цілями факторного аналізу є:

1)     скорочення кількості змінних (редукція даних);

2) визначення структури взаємозв’язків між змінними, тобто класифікація змінних.

Тому факторний аналіз використовують або як метод скорочення даних, або як метод класифікації. Факторний аналіз дає змогу перевіряти окремі гіпотези про факторну структуру для множини змінних (підтверджувальний факторний аналіз) в одній або декількох вибірках (наприклад, можна порівняти факторні структури різних вибірок).

Аналіз відповідностей ― це описові, розвідувальні методи, призначені для аналізу дво- і багатовхідних таблиць, що містять деякі взаємозв’язки між рядками і стовпцями. Результати цього аналізу надають інформацію подібну до тієї, яку надає факторний аналіз, і дають змогу вивчити структуру категоріальних змінних, що входять до таблиці. Один з методів факторного аналізу ― метод головних компонент ― заснований на тому, що узагальнені фактори незалежні між собою. Таким чином, модель методу головних компонент визначається за формулою (3.1):

                                  zj = aj1F1 + aj2F2 + … + ajmFm,                                        (3.1)

де zj ― j-та вихідна змінна;

F1, F2,…,Fm ― загальні фактори,що впливають на значення вихідних змінних; 

aj1, aj2,… ajm, ― факторні навантаження, які характеризують рівень впливу кожного фактора.

Факторний аналіз дає можливість виділити узагальнені критерії (фактори), кожний з яких містить у собі властивості одразу декількох змінних. Таким чином полегшуються розрахунки, оскільки зменшується кількість вхідних змінних. Але даний аналіз повинен проводитись кваліфікованими спеціалістами, аби не втрачалась інформативність вхідних даних.

Також для оцінювання надійності банків використовуються моделі, побудовані з використанням методів нечіткої логіки. Використання такого підходу при побудові моделей оцінювання надійності банків дає змогу одночасно використовувати як формалізовану, так і експертну інформацію. В більшості випадків при оцінюванні надійності комерційних банків існує достатній набір статистичної (формалізованої) інформації. Але потрібно використовувати і якісну інформацію, наприклад таку як політична стабільність в країні, стан розвитку економіки та ін.

Прагнення до оцінювання надійності комерційного банку в умовах невизначеності на основі традиційних підходів змушує розглядати дві альтернативи.

Перша ― необхідність врахувати всі можливі чинники, що впливають на поведінку об’єкта (комерційного банку). На жаль, через специфіку кожного з об’єктів це є спроба “осягнути неосяжне”. Якщо і можна побудувати таку модель, використовуючи традиційні методи, то вона буде громіздкою і непридатною для практичного використання, що пов’язане як з функціональними, так і з економічними аспектами.

Друга альтернатива ― спрощення моделі в рамках традиційних методів, що неминуче приведе до неадекватності одержуваних рішень внаслідок недостатньо повного врахування чинників невизначеності.

У такий спосіб побудова точних математичних моделей економічних об’єктів, придатних для реалізації в прикладному програмному забезпеченні при розв’язанні задачі оцінювання надійності банку, на основі використання традиційних, широко розповсюджених варіантів формалізації і представлення об’єктів здійснити або важко, або взагалі неможливо.

При розв’язанні задач подібного класу ми неминуче стикаємося з проблемою вибору альтернатив, формалізацією невизначеного об’єкта в слабо структурованих ситуаціях, особливість яких полягає в тому, що їх модель може бути побудована на підставі додаткової інформації, одержаної від фахівців, експертів, осіб, що приймають рішення в реальних умовах. Звідси випливає необхідність розробки спеціального математичного апарату, призначеного для вирішення слабо структурованих (змішаних) і неструктурованих (якісно виражених) аналітичних задач. Цей апарат повинен адекватно відбивати реальну дійсність з урахуванням характеристик суб’єкта, який приймає рішення. В іншому випадку рекомендації, отримані за допомогою математичних моделей, можуть бути проігноровані або невірно сприйняті конкретними особами, що приймають рішення (ОПР), оскільки частина даних про закономірності розвитку складних динамічних об’єктів (в нашому випадку цими об’єктами є комерційні банки), які вони мають, носять характер нечітких описів на лінгвістичному рівні. Саме наявність якісних, чітких описів дозволяють ОПР приймати вдалі рішення в конкретних слабо структурованих ситуаціях, і зневажання цього у рамках математичних підходів оцінюванні надійності комерційного банку неприпустиме.

Альтернативним способом моделювання і роботи з дуже складними системами є допущення нечіткості при описі даних. Це твердження ґрунтується на принципі несумісності. Суть цього принципу полягає в тому, що із зростанням складності систем наша здатність робити точні і змістовні твердження про їх поведінку падає до певної межі, за якою такі характеристики як точність і змістовність стають взаємовиключними. Тому абсолютно точний кількісний аналіз реальних складних об’єктів керування не дуже підходить для розв’язання.