Отчет по практике пойденой в ОАО "Ощадбанк"

Таким чином, підхід до оцінювання надійності комерційного банку повинен спиратись на те, що ключовими елементами є не числа, а деякі нечіткі множини, для елементів яких перехід від належності до неналежності до класу є не різким, а поступовим. Справді, логіка міркувань людини не є звичайною двозначною чи навіть багатозначною логікою, це ― логіка з нечіткими істинами, нечіткими відносинами і правилами висновку. Як не дивно, саме така нечітка і не цілком зрозуміла логіка є найважливішим компонентом однієї з головних особливостей людського мислення, а саме здатність узагальнювати інформацію, виділяти тільки необхідні дані для вирішення конкретної задачі. Ця ключова здатність людського мислення і дозволяє приймати вдалі рішення ОПР у конкретних ситуаціях. Неврахування цього фактора при проведенні аналізу діяльності банку багато в чому визначає недоліки сучасних технологій і систем прийняття економічних рішень. Адже про надійність банку клієнти судять по-своєму. І їх думка також відіграє велику роль при визначенні надійності банку взагалі, оскільки людина буде співпрацювати лише з надійним, на її думку, банком.

Для ефективного оцінювання надійності комерційного банку необхідною умовою є всебічний облік невизначеностей при формалізації й обробці інформації. Облік невизначеності інформації і його ефективність прямо залежать від вибору математичного фундаменту, обумовленого математичною теорією.

На сьогоднішній день можна виділити ряд математичних теорій. призначених для формалізації невизначеної інформації: багатозначна логіка, теорія ймовірності, теорія помилок, теорія інтервальних середніх, теорія суб’єктивних ймовірностей, теорія нечітких множин (теорія нечіткої логіки).

Робота з нечіткими числами можлива і може принести певний результат, особливо в тих галузях, де неможливо використовувати суто математичний апарат, що працює з конкретними числами.

Один із фундаментальних принципів сучасної науки полягає в тому, що явище неможливо вважати абсолютно зрозумілим до того часу, поки воно не описане послідовністю кількісних показників. З цієї точки зору багато що з того, в чому полягає сутність наукового знання, можна розглядати як сукупність методів та принципів, необхідних для побудови математичних моделей різноманітних систем, що дозволяють отримувати кількісну інформацію поведінки останніх.

Проте, часто зустрічаються задачі, розв’язання яких точними математичними методами пов’язане з наступними труднощами:

1)застосування точних методів не можливе (не обґрунтоване), так як на даний момент не виявлені кількісні взаємозв’язки між параметрами;

2)застосування точних методів пов’язане з великими затратами часу й ресурсів;

3) є сенс пожертвувати точністю задля економії часу й ресурсів;

4)немає можливості зібрати статистичні дані для коректного застосування теорії ймовірності.

Слід зазначити, що коли виникає необхідність розв’язання задач в подібних умовах, тобто в умовах, коли неможливо чи недоцільно використовувати точну кількісну інформацію про об’єкт, що вивчається, говорять, що має місце розв’язання задач в умовах невизначеності.

В такій ситуації на перший план виступає не задача встановлення аналітичних зв’язків між параметрами, а врахування на якісному рівні причинно-наслідкових зв’язків між окремими параметрами і їх множинами. Таким чином, при відсутності можливості використання традиційних математичних методів, що ґрунтуються на виявленні точних кількісних взаємозв’язків, виходом із складної ситуації є застосування логічних методів. З іншої сторони слід додати, що більшість параметрів, що оцінюються (вимірюються), є неперервними, тому об’єкти, що характеризуються такими параметрами, доцільно вивчати методами неперервної логіки. Тобто, для моделювання складних об’єктів в умовах невизначеності доцільно застосовувати наближені методи моделювання, що ґрунтуються на нечіткій (неперервній) логіці.

Особливу увагу при оцінюванні надійності банку потрібно приділити наступним моментам: формалізації експертної інформації, врахуванню усіх факторів впливу, інтерпретації результатів моделювання.

Причинно-наслідкові зв’язки виявляються за допомогою спеціалістів ризик-менеджменту (експертів у даній області) та груп клієнтів банку та являють собою базу знань. На основі створеної таким чином бази знань і пропонується виконувати оцінювання надійності банку.

Таким чином, задача моделювання зводиться до наступних етапів:

1)     побудова дерева рішення;

2)     визначення областей зміни вхідних параметрів;

3)     оцінювання якісних (лінгвістичних) параметрів;

4)     визначення типів рішень і областей їхньої зміни;

5)     створення бази знань;

6)     формалізація бази знань у виді нечітких логічних висловлювань;

7)     одержання системи нечітких логічних рівнянь;

8)     розробка моделей функцій належності, що забезпечують представлення кількісних і якісних параметрів видів нечітких множин для різноманітного числа лінгвістичних термінів, що входять до бази знань.

Структура побудови математичної моделі на основі нечіткої логіки зображена на рисунку 3.1, де показані функціональні компоненти моделі, що виконують процедури фузифікації (переведення поточних значень вхідних змінних у лінгвістичні величини істинності) на базі лінгвістичних правил, композиції бази правил і логічного розв’язання, а також дефузифікацію (процедура одержання прогнозу).

Рисунок 3.1 - Структура контуру моделі

Основні етапи:

1)     визначаються показники, що впливають на надійність банку;

2)     визначається значення експертних знань стосовно судження клієнтів про банк, економічної ситуації в країні, основних аналітичних показників діяльності банку та інших параметрів, що впливають на надійність банку;

3)     визначається значення рефлексійних дій, що характеризують мислення людини при формуванні довіри до банку;

4)     визначається на який період оцінюється надійність.

Задача моделювання складається з того, щоб кожному сполученню значень параметрів поставити у відповідність одне з рішень: dj (j = 1..m).

В процесі оцінювання надійності банку передбачено введення вектора фіксованих значень вхідних змінних об’єкта (банку), що розглядається. Задача прийняття рішення полягає в тому, щоб на основі інформації про вектор входів , визначити вихід .

На основі обробки вхідних змінних за допомогою бази нечітких знань, отримуються вихідні змінні, якими у даному випадку є надійність банку. Тобто розглядається система моделювання надійності банку з одним виходом і n входами виду (3.2):

                                          ,                                                        (3.2)

де y – вихідна змінна;

,  ,...,   - вхідні змінні.

Викладена характеристика методів не є вичерпною, існують й інші. Але справа цінності рейтингу для учасників фінансового ринку полягає не у характері досконалості чи недосконалості методу і набору коефіцієнтних параметрів. Головним критерієм якості оцінювання надійності комерційного банку є багатократне підтвердження прогнозу.

Вище вказане дає підстави говорити про необхідність і можливість створення уніфікованої моделі оцінювання надійності комерційних банків в Україні. Необхідно звернути увагу, що передумовою формування такої моделі є розробка національних стандартів показників банківської діяльності, яка б враховувала й міжнародні вимоги, щоб отримати можливість правильно інтерпретувати інтегральний показник надійності.

3.2 Аналіз фінансового стану АТ «Ощадбанк»

Фінансовий стан – це стан економічного суб’єкта, що характеризується наявністю у нього фінансових ресурсів, забезпеченням грошовими засобами, необхідними для господарської діяльності та здійснення грошових розрахунків з іншими суб’єктами [7, с. 205].

Фінансовий стан банку характеризується обсягом і структурою його необоротних та оборотних активів, що формуються за рахунок готівкових фінансових ресурсів. Обґрунтоване оптимальне розміщення фінансових ресурсів під час здійснення активних операцій є одним з найважливіших принципів забезпечення фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності банку.

Активні операції являють собою розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення діяльності та підтримання необхідного рівня ліквідності.

Активні операції АТ «Ощадбанку» складають істотну і визначальну частину його операцій. Під структурою активів розуміється співвідношення різних за якістю статей активу балансу банку до балансовому підсумку.

Аналіз динаміки складу та структури активів балансу дає можливість встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення, як в цілому так і окремих його видів. Приріст або зменшення активу свідчить про розширення, або звуженні діяльності підприємства.

Однією із умов ефективного функціонування банківської установи є збільшення прибутковості активів. Банк, що має постійні активи, здатний своєчасно здійснювати платежі, платити дивіденди акціонерам, містити висококваліфікований персонал, маніпулювати процентними ставками, залучаючи нових клієнтів і нові ресурси. Для забезпечення високих доходів банку необхідно вміло управляти ресурсами, здійснювати ефективне вкладення коштів.

Якість активів банку впливає на всі аспекти банківських операцій. Якщо позичальники не платять відсотки по своїх позиках, чистий прибуток банку буде зменшений. У свою чергу, низькі доходи (чистий прибуток) можуть стати причиною нестачі ліквідності. При недостатньому надходженні готівки банк має збільшувати свої зобов'язання просто для того, щоб оплатити адміністративні витрати і відсотки по своїх наявних позиках. Нестабільний (низька) чистий прибуток також унеможливлює збільшення капіталу банку. Погана якість активів безпосередньо впливає на капітал. Якщо передбачається, що позичальники не оплатять основні суми своїх боргів, активи зменшують свою цінність, і капітал банку також зменшується. Занадто велике число непогашених позик є найпоширенішою причиною неплатоспроможності банків.

Дистанційний контроль і аналіз якості активів є важливою частиною процесу банківського нагляду.

Аналіз активу балансу дозволяє виявити структуру коштів, тенденції її зміни, можливі негативні і позитивні зрушення.

Для аналізу активів АТ «Ощадбанк» були взяті показники економічної діяльності банку за 2007 – 2011 роки, які наведені у таблиці 3.1.

89

Таблиця  3.1–  Активи АТ «Ощадбанк» за 2007 – 2011 роки

у тис. грн