Облік та аналіз витрат підприємства й калькулювання собівартості продукції

2. Інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами).

3. Інформацію, що містить додаткових аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації [61, с.525].

Таким чином, за періодичністю складання і  подання звітність поділяється  на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев'ятимісячну та річну. Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю, або періодичною.

Фінансові звіти містять статті, склад і  зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).

Стаття  наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

• існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;
• оцінка статті може бути достовірно визначена.

До фінансової звітності включаються показники  діяльності філій, представництв, відділень  та інших відособлених підрозділів  підприємства.

До річного  бухгалтерського звіту обов'язково додається пояснювальна записка (примітки), в якій викладаються основні фактори, що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства, і висвітлюється  фінансовий і майновий стан та перспектива  розвитку підприємства.

Бухгалтерський  фінансовий звіт за формами № 1, № 2 та № 3 характеризує зміни фінансового стану підприємства порівняно з початком звітного періоду, а «Звіт про фінансові результати» відображає результати фінансово-господарської діяльності за період з початку звітного року. Відмітною особливістю нової звітності є відсутність у ній будь-яких планових показників або нормативів.

Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Звіти підприємств і організацій  всіх галузей господарювання складаються  за єдиними формами, фінансові відносини  універсальні. Галузеві особливості  відображують у статистичній звітності. Встановлені форми звітності  складають всі підприємства і організації, що містяться на території України і є юридичними особами, а також спільні підприємства за участю іноземних юридичних осіб та громадян. За цими формами складають бухгалтерську фінансову звітність усі підприємства, кооперативи, інші підприємства на основі колективної власності, державні підприємства і організації, господарські одиниці громадських організацій.

Підприємства, об'єднання і організації, що перебувають  на господарському розрахунку, мають  самостійний баланс і є юридичними особами, включаючи створені на території  України спільні підприємства за участю українських та іноземних  юридичних осіб і громадян, а також  організації, що не перебувають на господарському розрахунку, але одержують доходи від господарської або іншої  комерційної діяльності (крім бюджетних  організацій), зобов'язані складати поточну і річну бухгалтерські  звітності.

Основною  формою фінансової звітності є баланс. Зміст і форма балансу, а також  загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87 [3].

Бухгалтерський  баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату. Як правило, баланс складають на останній день звітного періоду (місяця, кварталу, року).

Для роздільного  відображення господарських засобів  та їхніх джерел формування баланс будується у вигляді двосторонньої  таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показують  склад і розміщення господарських  засобів, а в правій, що називається  пасивом,- джерела утворення засобів  і цільове призначення їх.

Актив і  пасив балансу складаються з  окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного  виду засобів або їх джерел. В  активі балансу містяться статті, на яких відображаються матеріальні  цінності, нематеріальні активи, грошові кошти, кошти у розрахунках, вилучені кошти; в пасиві – статті, на яких відображаються джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахунках та ін.).

Рівність  підсумків активу і пасиву балансу  зумовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартісному вимірнику  одні і ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі – за складом і розміщенням, в пасиві – за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Кожен вид господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх утворення, відображене в пасиві балансу. Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсумок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства завжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. На цьому і ґрунтується назва балансу, оскільки термін «баланс» означає «рівність, рівновага» [49, с. 201].

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність  помилок, допущених в облікових  записах або при складанні  самого балансу.

В процесі  господарської діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна  їх складу, розміщення та зміни у  джерелах їх формування. Засоби та їх джерела  під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються, внаслідок  чого змінюються й окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або  зникнення інших. Можливі варіанти змін у балансі:

1. Кожна господарська операція вносить зміни не менше ніж у дві статті балансу. Це зумовлено особливостями кругообігу засобів, у процесі якого відбуваються зміни або в складі засобів господарства, або в складі їх джерел, або одночасно і в складі засобів і в складі джерел їх формування.

2. Усі господарські операції за характером змін, які вони викликають у складі засобів та джерелах їх формування (тобто в активі і пасиві балансу), поділяються на чотири типи.

Операції  першого типу, що характеризують зміни  у складі господарських засобів, зумовлюють зміни в активі балансу: одна стаття активу збільшується, а  друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу при  цьому не змінюється. Цей тип змін у балансі можна відобразити  так: +А -А (плюс актив, мінус актив).

Операції  другого типу, що викликають зміни  у джерелах формування господарських  засобів, призводять до змін двох статей пасиву балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга – зменшується на одну і ту ж суму. Загальний підсумок балансу при цьому також не змінюється. Другий тип змін у балансі можна відобразити так: +П – П (плюс пасив, мінус пасив).

Звіт  про фінансові результати складається  відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87 [4]. Метою складання Звіту є надання користувачам повної і правдивої інформації про доходи, витрати, прибутки (збитки) від діяльності підприємства. З цією метою Звіт побудовано за функціональним групуванням доходів і витрат (виробництво, управління, збут продукції тощо) і складається з трьох розділів:

«Фінансові результати»,

«Елементи операційних витрат»,

«Розрахунки показників прибутковості акцій».

Доходи  і витрати наводяться у Звіті  з метою визначення чистого прибутку. Фінансові результати у Звіті  визначаються і відображаються в  розрізі звичайної діяльності і  надзвичайних подій. Звичайна діяльність складається з операцій основної діяльності (тобто операцій, пов'язаних з виробництвом або реалізацією  продукції (товарів, робіт, послуг), які  є головною метою створення підприємства і забезпечують основу частину його доходу) та інших операцій (продаж і  оренда основних засобів, нематеріальних активів, продаж і покупка цінних паперів тощо), які безпосередньо  не пов'язані з основною діяльністю.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) і суми податку з прибутку.

Звіт  про рух грошових коштів складається  відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4, затвердженого  наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87. Метою складання Звіту є  надання користувачам фінансової звітності  повної і достовірної інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах [5].

Звіт  про рух грошових коштів доповнює Баланс і Звіт про фінансові результати. Баланс відображає фінансовий стан підприємства на звітну дату, а Звіт про рух  грошових коштів містить інформацію про зміни в одному з важливих показників балансу – грошових коштах та їх еквівалентах, що відбулися між датами балансу. У Звіті про фінансові результати міститься інформація про результати діяльності підприємства за звітний період, а Звіт про рух грошових коштів показує вплив цієї діяльності на грошові потоки підприємства.

Звіт  містить дані про рух грошових коштів в результаті:

1. операційної діяльності, тобто основної діяльності підприємства, яка приносить дохід, а також інших видів діяльності, які не являються інвестиційною або фінансовою діяльністю;
2. інвестиційної діяльності, тобто придбання і реалізації основних засобів, нематеріальних активів та інших інвестицій, які не являються складовою часткою еквівалентних грошових коштів;
3. фінансової діяльності, тобто діяльності, яка призводить до змін розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства (наприклад, операції від продажу акцій (паїв) у капіталі інших підприємств тощо).

При цьому  під грошовими потоками розуміють  надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Тому у Звіт про рух грошових коштів не включаються: обороти по негрошових операціях, які не вимагають використання грошових коштів (бартерні операції, вартість коштів, одержаних за фінансовою орендою або шляхом емісії акцій); внутрішні зміни у складі грошових коштів (переміщення коштів із каси в банк, або навпаки, розміщення грошових коштів в акредитиви, депозитні сертифікати та ін.).

Інформація, наведена у Звіті про рух грошових коштів, забезпечує користувачам можливість:

• порівнювати, оцінювати і прогнозувати грошові кошти підприємства;
• досліджувати здатність підприємства погасити зобов'язання з виплати дивідендів;
• виявляти причини різниці між прибутком підприємства і грошовими доходами та витратами;
• аналізувати грошові і негрошові аспекти операцій підприємства та одержувати іншу ділову інформацію.

Зміст і  форма Звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо розкриття  його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87 [6]. Метою складання Звіту про власний капітал с розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

У статтях  «Залишок на початок року» та «Залишок на кінець року» показується сума власного капіталу (статутний капітал, пайовий, резервний, додатковий капітал, нерозподілений прибуток тощо), наведена в балансі підприємства відповідно на початок і кінець звітного періоду.

У статтях  «Зміна облікової політики» та «Виправлення помилок» відображають суми коригувань, передбачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». У статті «Скоригований залишок» показується залишок власного капіталу на початок звітного періоду після внесення відповідних коригувань. У статтях розділу «Переоцінка активів» відображаються дані, які показують збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва в порядку, передбаченому відповідними положеннями (стандартами). У статті «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» показують суму чистого прибутку (збитку) із Звіту про фінансові результати.

У статтях  розділу «Розподіл прибутку» відображаються дані про розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу та ін. У статтях розділу «Внески учасників» наводять дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників по внесках до статутного капіталу підприємства. У статтях розділу «Вилучення капіталу» відображають дані про зменшення статутного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу або анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин. У статтях розділу «Інші зміни в капіталі відображають всі інші зміни у власному капіталі підприємства, що не включені до вищезазначених статей, зокрема, списання невідшкодованих збитків, безоплатне одержання активів та ін. [6].

У статті «Всього змін у капіталі» підводять підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, визначений як сума скоригованого залишку власного капіталу на початок року і всіх змін протягом звітного року внаслідок переоцінки активів, використання чистого прибутку,; вилучення капіталу та інших змін.