Облік та аналіз витрат підприємства й калькулювання собівартості продукції

Дані  в графах 3-11 Звіту про власний  капітал наводяться із. знаком «+» або «-», що означає збільшення або зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.

Оцінка  та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до звітності  здійснюються згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського  обліку. У примітках до фінансової звітності наводиться (розкривається) інформація про:

• склад грошових коштів;
• склад статей «Інші надходження», «Інші платежі» та інших статей, які об'єднують декілька видів грошових потоків;
• негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;
• наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наявності у підприємства.

У випадку  придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного періоду  наводиться (розкривається) інформація про: загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу; частину загальної вартості майнового комплексу, яка, відповідно, була сплачена або отримана у формі грошових коштів; суму грошових коштів у складі активів майнових комплексів, що були придбані чи реалізовані; суму активів (крім грошових коштів) і зобов'язань придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статей.

Усі підприємства розкривають у примітках до фінансових звітів призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного капіталу).

Акціонерні  товариства наводять у примітках  до фінансових звітів інформацію про: загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити передплату; загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які здійснена передплата, у порівнянні із передбаченими величинами; загальну суму коштів, одержаних в ході передплати на акції [22, с. 614].

Загальну  суму коштів, одержаних в ході передплати на акції, у такому розрізі: всі грошові кошти, внесені як плата за акції, із зазначенням кількості акцій; вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій; загальну суму іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку.

Акції у  складі статутного капіталу відображаються за окремими типами і категоріями: кількість випущених акцій, із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу; номінальна вартість акції; зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу; права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу; акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам; перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють; кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5%; акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами, з указанням їх термінів і сум; накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями; суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

Всі інші підприємства наводять у примітках  до фінансових звітів інформацію про: розподіл часток статутного капіталу між власниками; права, привілеї або  обмеження щодо цих часток; зміни  у складі часток власників у статутному капіталі.

Фінансова звітність підприємства використовується самими власниками, підприємствами для  аналізу та контролю за виконанням договірних зобов'язань, аналізу господарської  діяльності, для складання планів на майбутнє. Крім того, звітність подається: у вищу за підпорядкованістю організацію; контрагентам (покупцям, постачальникам тощо), а також установам банку (для контролю за використанням банківського кредиту), якщо таке передбачене кредитним  договором; органам статистики для  статистичної обробки.

 

1.2. Нормативно-правова база з питань складання і регулювання фінансової звітності в Україні

Нормативно-правові  джерела щодо фінансової звітності України згруповано у вигляді таблиці (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

Нормативно-правові  джерела щодо фінансової звітності України

№ п/п	Найменування нормативного документу	Коли і ким виданий	Короткий зміст
1	2	3	4
1.	Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями) [1]	Затверджений постановою ВРУ від 16.07.99 р. №996-Х IV	Встановлює призначення і порядок  ведення рахунків бухгалтерського  обліку для узагальнення інформації . методом подвійного запису

 

Продовження табл. 1.1

1	2	3	4
2.	Методичні рекомендації по перевірці  співставлення показників форм річної фінансової звітності підприємств	Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 9.01.2001 №053	Надає рекомендації по перевірці і співставлений) показників форм річної фінансової звітності підприємств
3.	Про затвердження Порядку складання  річних фінансових звітів установами та організаціями, які отримують  кошти державного або місцевих бюджетів	Затверджено наказом Мінфіну України 09.01.2007 № 1	Цим Порядком визначається склад і  принципи складання фінансової звітності  та вимоги до розкриття її елементів.
4.	Положення про організацію бухгалтерського  обліку і звітності в Україні	Затверджено постановою КМУ від 03.04.93 №250	Визначає порядок організації  та ведення обліку в складанні  та поданні бухгалтерської звітності  а також відносини з цих  питань підприємств і установ  з органами держаної виконавчої влади, внутрішніми та зовнішніми споживачами  бухгалтерської інформації
5.	Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами» зі змінами і доповненнями	Затверджено наказом Мінфін України 19.05.2005 №412	визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові  результати, активи і зобов'язання звітних  сегментів та її розкриття у фінансовій звітності.
6.	Про затвердження Інструкції про порядок складання оприлюднення фінансової звітності банків України (зі змінами та доповненнями)	Затверджено Постановою Національного  банку України 07.12.2004 №598	Ця інструкція визначає склад фінансової звітності; зразки форм фінансової звітності; порядок, періодичність складання та вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності; порядок подання до Національного банку та оприлюднення фінансової звітності.

 

Продовження табл. 1.1

1	2	3	4
7.	Правила складання звітності про  виконання місцевих бюджетів	Затверджено Наказом Державного казначейства України 08.10.2004 №173	Метою складання звітності про  виконання місцевих бюджетів є надання  повної, правдивої та неупередженої  інформації про стан виконання місцевих бюджетів користувачам для прийняття  рішень
8.	Про затвердження Змін до Положення  про організацію бухгалтерського  обліку та звітності в банках України  та внесення змін до Положення про  організацію операційної діяльності в банках України	Затверджено Постановою Правління Національного  банку України від 18.02.2004 №56	Затверджує Зміни до Положення  про організацію бухгалтерського  обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління  Національного банку України  від 30.12.98 №566 (20056-99) і зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 01.02.99 за №56/3349
9.	Про затвердження Порядку надання  звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також  юридичними особами – суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу	Затверджено Розпорядженням Державної  комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 27.01.2004 №27	Цей Порядок визначає правила складання  та подання звітності фінансовими  компаніями, інформація про які внесена  до Державного реєстру фінансових установ, довірчими товариствами та юридичними особами суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України можливість надавати послуги з фінансового лізингу, установлює загальні вимоги до заповнення форм звітних даних та строки їх подання.

 

Продовження табл. 1.1

1	2	3	4
10.	Про затвердження Порядку складання  та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання  ринків фінансових послуг України	Затверджено Розпорядженням Державної  комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 25.12.2003 №177	Цей Порядок визначає порядок складання  та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками (далі -кредитні спілки) до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, установлює загальні вимоги до заповнення звітних форм та терміни їх подання
11.	Про внесення змін до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського  обліку бюджетних установ	Наказ Державного казначейства України  №140 від 27.12.2000	Зазначає зміни до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського  обліку бюджетних установ
12.	П(с) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»	Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87	Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.
13.	П(с) БО №2 «Баланс» [3]	Затверджено наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99р	Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.
14.	П(с) БО №3 «Звіт про фінансові результати» [4]	Затверджено наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99р.	Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про  фінансові результати, а також  загальні вимоги до розкриття його статей.
15.	П(с) БО №4 «Звіт про рух грошових коштів» [5]	Затверджено наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99р	Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про  рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.

 

Продовження табл. 1.1

1	2	3	4
16.	П(с) БО №5 «Звіт про власний капітал» [6]	Затверджено наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99р	Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про  власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей.
17.	П(с) БО №6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»	Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. №137	Цим Положенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності
18.	П(с) БО №25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»	Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 р. №39 (із змінами та Доповненнями за Наказами Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 р. № 304)	Положення (стандарт) 25 установлює зміст і форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м) та порядок заповнення його статей

 

Більшість із названих нормативних документів введена в дію з 01.01.2000 р, а інша – в наступний період їх розробки і затвердження. Аналіз прийнятих нормативних документів свідчить, що система нормативно-правового забезпечення бухгалтерського фінансового обліку в Україні набула багаторівневого характеру.

Перший  рівень – конституційний, який забезпечує регулювання відносин у сфері підприємницької діяльності на основі Конституції України, котра є єдиним нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили основний закон України встановлює загальні принципи здійснення підприємництва. її положення є нормами прямої дії, а це означає, що державні закони й інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй

Другий  рівень – законодавчий, який передусім включає Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» [1]. В цьому законі передбачено обов'язковість ведення бухгалтерського фінансового обліку всіма юридичними особами, незалежно від їх організаційно-правового статусу і форм власності, визначені його головні принципи, мета, основні поняття, єдині правила ведення та порядок регулювання, обов'язки та відповідальність осіб за організацію бухгалтерського фінансового обліку на підприємстві, вимоги до фінансової звітності підприємства, а також взаємовідносини зі споживачами інформації. Разом з тим склалося, що деякі питання ведення бухгалтерського фінансового обліку регулюються кодексами України, іншими законами, зокрема «Про господарські товариства», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Проаналізувавши Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» й інші законодавчі акти, можна зробити висновок, що між ними існують деякі неузгодженості, так у вказаному законі зазначено, що фінансова, податкова, статистична та інші звітності складаються підприємствами, які використовують грошовий вимірник, на основі даних бухгалтерського обліку, а Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства» передбачено, що податкова звітність складається за даними податкового обліку. Це призвело до того, що сьогодні підприємства змушені вести два види обліку – бухгалтерський і податковий. Ведення двох обліків у практиці спричиняє виникнення помилок і перекручень у бухгалтерському фінансовому обліку та недостовірне визначення фінансових результатів і в кінцевому випадку суттєво впливає на прийняття обґрунтованих управлінських рішень не тільки керівництвом підприємства, а й іншими користувачами фінансової інформації.

Третій  рівень – нормативний. До нього відносяться П(с)БО, План рахунків бухгалтерського обліку, Інструкція до його застосування, тощо.

Незважаючи  на те, що всі ці П(с) БО базуються  на МСБО, між ними існують деякі  відмінності. Найголовнішою з них, зокрема, є відсутність концептуальної основи П(с) БО. З метою єдиної інтерпретації  змісту П(с) БО, Плану рахунків та інших  нормативних документів бухгалтерами виникає необхідність у розробці методичних рекомендацій, щодо їх застосування.

Таким чином, в Україні створена широка законодавча нормативна база, яка регулює порядок, форми, призначення фінансової звітності. Вона постійно поповнюється і оновлюється.

 

1.3. Особливості складання фінансової звітності у міжнародній практиці

В даний  час багато підприємств, які ефективно розвиваються, виходять на світовий ринок. Це потребує удосконалення національної нормативної бази щодо фінансової звітності підприємств і наближення стандартів національного обліку до міжнародних.

До складу фінансової (бухгалтерської) звітності  підприємств у країнах з розвинутою ринковою економікою включають [33, с. 93]:

1. Бухгалтерський баланс.

2. Звіт про прибутки.

3. Звіт про рух грошових коштів.

4. Додатки.

Річний  звіт супроводжується пояснювальною  запискою до фінансового звіту.

У більшості  країн світу застосовують типові форми бухгалтерської звітності, які  розробляються і затверджуються в національному масштабі. Так, для країн Європейського Союзу (ЄС) форми і звіт річного фінансового звіту компаній регулюється Четвертою Директивою ЄС, прийнятою 1978 році. Кожна країна – учасниця ЄС, може уточнювати форми і зміст звітності залежно від своїх національних особливостей, зберігаючи загальні принципи їх побудови.

Проте в деяких країнах типові форми фінансової звітності в національному масштабі не розробляються і не затверджуються (США, Великобританія, Канада, тощо). Компанії (фірми) самостійно обирають форму подання звітів, більш чи менш деталізовану, відповідно до національних вимог щодо їх змісту та принципів формування.

У багатьох країнах світу для малих підприємств, які мають невеликий господарський  оборот, передбачено складання і  подання так званих спрощених  звітів. Суть спрощених фінансових звітів полягає в тому, що вони складаються за формами з меншою деталізацією, з більш узагальненими статтями балансу чи позиціями доходів і витрат звіту про прибутки. Підприємства, які належать до такої категорії, визначаються законодавчо. В країнах ЄС при цьому беруться до уваги три критерії: сума (валюта) балансу; доход від реалізації; чисельність персоналу підприємства. Якщо підприємство вкладається в два з цих критеріїв, то воно відноситься до категорії малих (невеликих). У Франції, наприклад, ці показники сягають таких рівнів: сума (валюта) балансу – до 1.5 млн. франків; доход від реалізації – до 3.0 млн. франків; чисельність персоналу – до 10 чол. При цьому за суму балансу береться сума активів підприємства за принципом нетто (чистого) стану. Величина доходу від реалізації визначається сумою реалізації продукції, робіт та послуг основної діяльності мінус надані клієнтам знижки і мінус податок на додану вартість та інші подібні податки. Чисельність персоналу розраховується як середнє арифметичне від кількості постійного персоналу на кінець кожного кварталу року [45, с. 33].