Облік та аналіз витрат підприємства й калькулювання собівартості продукції

У більшості  країн фінансова звітність складається  і подається для зовнішніх користувачів з річним інтервалом, тобто після закінчення календарного (фінансового) року. Але для внутрішніх потреб вона складається, здебільшого, з коротшим інтервалом (помісячно або поквартально).

У різних країнах є певні особливі групування статей балансу. В більшості західноєвропейських країн статті активу балансу групуються і розміщуються згори донизу в міру зростання ліквідності господарських засобів (активів). Під ліквідністю засобів при цьому слід розуміти їх спроможність перетворитись, трансформуватись у грошові кошти (готівку) за якийсь певний час. Статті пасиву балансу групуються і розміщуються згори до низу за ознакою зменшення часу, необхідного для повернення боргів. В США, Англії, Канаді та деяких інших країнах статті балансу групуються у зворотному до нашого порядку.

Щодо  форми подання балансу, то в міжнародній  практиці є дві найважливіші форми [44, с. 18]:

1 Двостороння форма, за якою активи підприємства розмішуються ліворуч (актив балансу), а зобов'язання і власний капітал – праворуч (пасив балансу).

2. Одностороння або послідовна форма, за якою послідовно, згори до низу, розміщуються актив і пасив балансу.

Важливо розрізняти за суттю та змістом основні  розділи балансу: оборотні активи, необоротні активи, короткострокові зобов'язання, довгострокові зобов'язання, власний  капітал.

Звіт  про прибутки та збитки або звіт про фінансові результати є обов'язковою  формою фінансового звіту підприємства. Основна його мета – надати інформацію користувачам про формування фінансового результату підприємства. Зміст звіту про прибутки та збитки визначається міжнародним стандартом № 5 «Інформація, яка підлягає розкриттю у фінансових звітах» [44, с. 137].

Як відомо, у фінансовому обліку фінансовий результат діяльності підприємства визначається порівнянням доходів  та витрат звітного періоду. При цьому звіт про прибутки та збитки може мати одноступеневий і багатоступеневий формат. Звіт за одноступеневим форматом складається з двох розділів. Перший розділ – це перелік усіх доходів, одержаних підприємством за звітний період. Другий розділ – це перелік усіх витрат підприємства за звітний період. Різниця між загальною сумою доходів та загальною сумою витрат покаже фінансовий результат: прибутки чи збитки.

Звіт  за багатоступеневим форматом містить  інформацію, котра показує послідовний  процес формування кінцевого фінансового  результату. Крім чистого прибутку, такий звіт містить проміжні показники  фінансових результатів: валовий доход (прибуток), прибуток основної діяльності (операційний прибуток), результат  фінансових та надзвичайних операцій, прибуток до оподаткування, чистий прибуток. Слід зазначити, що проміжні показники  фінансових результатів визначаються групуванням і порівнянням відповідних доходів та витрат. Так, порівняння доходу від реалізації (чистого продажу) з собівартістю реалізованої продукції, визначається валовий доход (прибуток). При цьому стаття «чистий продаж» включає доход від реалізації мінус повернення товарів покупцями та мінус суми наданих покупцям знижок ціни. Собівартість реалізованої продукції включає так званні продуктивні витрати: прямі матеріальні витрати, прямі трудові витрати та загальновиробничі витрати (непрямі витрати на рівні цехів) [33, с. 292].

Торгові підприємства у цій статті відображають фактичну купівельну вартість реалізованих товарів.

Окремо  відображаються у звіті операційні витрати, які ще називаються витратами  періоду. До них належать витрати  на збут продукції, адміністративно-господарські витрати, витрати на амортизацію  основних засобів загальногосподарського призначення. Різниця між валовим прибутком і сумою реалізаційних витрат – це операційний прибуток або прибуток основної діяльності.

У звіті  про прибутки та збитки окремо відображаються доходи від фінансових операцій (одержані відсотки з облігацій, дивіденди  з акцій, тощо) та витрати від них, а також результат фінансових операцій, доходи, витрати і результат  надзвичайних (позареалізаційних) операцій. В результаті прибуток до оподаткування  визначається алгебраїчною сумою проміжних  результатів: операційного прибутку та результатів від фінансових та надзвичайних операцій. Чистий прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства – це різниця між прибутком до оподаткування та сумою податку на прибуток.

Схему звіту  про прибуток країн ЄС наведено на рис. 1.1. У ній чітко виділяються три сфери діяльності: основна діяльність, фінансова діяльність та позареалізаційна діяльність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Схема  звіту про прибуток країн ЄС

 

В країнах  членах ЄС форма звіту про прибутки та збитки затверджується в національному  масштабі і є єдиною для всіх підприємств. В таких країнах як США, Англія, Канада та деяких інших форма звіту довільна щодо переліку доходів, витрат, їх деталізація та групування.

В останні  рр. звіт про рух грошових коштів є обов'язковим у складі фінансової звітності підприємств розвинених зарубіжних країн. Його зміст і методика складання регулюється міжнародним  стандартом бухгалтерського обліку № 7 «Звіт про рух грошових коштів». Головне призначення звіту про  рух грошових коштів – надати користувачам інформацію про те, з яких джерел надходили гроші на підприємство, по яких напрямках і на які цілі витрачались гроші, як змінився залишок  грошових коштів за звітний період [44, с. 157].

При цьому  рух грошових коштів відображається у звіті по трьох видах діяльності: поточна (основна) діяльність, інвестиційна діяльність, фінансова діяльність (табл. 1.2). Це дає можливість оцінити раціональність використання коштів, напрямки діяльності підприємства, платоспроможність, скласти  прогноз подальшого розвитку.

Таблиця 1.2

Схема руху грошових коштів за видами діяльності підприємства

Надходження грошей	Діяльність	Сплата грошей
Від продажу товарів і послуг Проценти по виданих позичках і придбаних цінних паперах	Поточна діяльність	Виплата зарплати Оплата постачальникам Оплата інших витрат Сплата податків Сплата процентів
Надходження від продажу майна, цінних паперів і погашення наданих позичок	Інвестиційна діяльність	Придбання майна  Придбання цінних паперів Надання позичок
Від випуску акцій та облігацій  Отримання позичок	Фінансова діяльність	Погашення облігацій та інших боргів Виплата дивідендів Викуп власних акцій

 

Найдостовірнішу інформацію для складання цього звіту можна одержати за даними бухгалтерського обліку, належним чином організувавши облік надходження та витрачання грошей по трьом видам діяльності. Проте такий шлях занадто трудомісткий. У зарубіжних країнах звіт про рух грошових коштів (щодо основної діяльності) складається шляхом коригування – трансформування звіту про прибутки і збитки. Відповідно до міжнародних стандартів облік доходів і витрат ведеться за методом їх нарахування, що знаходить відображення у звіті про фінансові результати. А тому можлива ситуація, коли підприємство має прибутки, але не має реальних грошових коштів.

Є два  методи коригування звіту про  прибутки: прямий і не прямий. Прямий метод передбачає коригування кожної статті звіту про прибутки, тобто  включення негрошових доходів і негрошових витрат [45, с. 77].

Непрямий  метод передбачає трансформування кожної статті звіту про прибутки та збитки. За цим методом коригування зазнає сума чистого прибутку – вона коригується в суму грошових коштів від поточної діяльності.

Крім  основних форм фінансової звітності, передбачається також додатки до звітності. Вони потрібні, щоб надати користувачам детальнішу аналітичну інформацію стосовно окремих статей звітності, а також  додаткову інформацію для поглибленого розкриття фінансової і господарської  політики підприємства. Питання змісту додатків до звітності здебільшого  вирішується національним законодавством та національними стандартами обліку. Проте багато позицій може вирішуватися в міжнародному масштабі.

Перелік додатків до фінансової (бухгалтерської) звітності, що передбачені Четвертою  Директивою для країн ЄС:

1. Методи оцінки різних статей річних звітів і методи підрахунку вартісних виправлень.

2. Назва і місцезнаходження зареєстрованого офісу підприємства, у яких компаніях володіє певним відсотком статутного капіталу.

3. Кількість і номінальна (або облікова) вартість акцій, випущених за звітний рік в межах дозволеного статутного капіталу ( за видам акцій).

4. Існування будь-яких сертифікатів участі, конвертованих боргових зобов'язань.

5. Суми заборгованості, які слід сплатити не раніше, ніж через 5 років.

6. Загальна сума будь-яких фінансових зобов'язань, не включених у баланс, якщо ця інформація уточнює оцінку фінансового положення.

7. Чистий товарооборот у розрізі категорій діяльності та географічних ринків.

8. Середня кількість осіб, найнятих на роботу за фінансовий рік (за категоріями персоналу) та соціальні витрати.

9. Вплив оцінки статей на суму прибутків та збитків за фінансовий рік.

10. Різниця  між податками, нарахованими у  фінансовому році та у попередні рр.

11. Сума  винагород працівникам адміністративного,  управлінського та контрольного  органів залежно від їхньої  відповідальності.

12. Сума  авансів і кредитів, наданих працівникам адміністративного, управлінського та контрольного органів.

Бухгалтерський  облік є мовою ділового спілкування  учасників бізнесу усіх країн  світу. Тому розроблені міжнародні принципи бухгалтерського обліку, побудови і форми фінансової звітності, системи фінансового обліку, організації обліку та порядок відображення у фінансовій звітності окремих видів активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат, фінансових результатів.

 

Висновки до розділу 1

1. Бухгалтерська фінансова звітність підприємств являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається підрахунком, групуванням і спеціальною обробкою даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).

Фінансова звітність підприємства крім того, що вона є формою обов'язкового надання  інформації до податкових органів й  органів статистики, використовується самими власниками, підприємствами для  аналізу та контролю за виконанням договірних зобов'язань, аналізу господарської  діяльності, для складання планів на майбутнє.

2. В Україні створена широка законодавча нормативна база, яка регулює порядок, форми, призначення фінансової звітності. Вона постійно поповнюється і оновлюється. Склад (обсяг) та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджено Міністерством фінансів України, а саме: П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»; П(С)БО 2 «Баланс»; П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»; П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»; П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»; П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». В положеннях визначаються зміст і форма відповідних форм звітності та загальні вимоги до розкриття їх статей.

3. У більшості країн світу застосовують типові форми бухгалтерської звітності, які розробляються і затверджуються в національному масштабі. Процеси економічної інтеграції, створення та функціонування єдиного економічного простору, міжнаціональних корпорацій, вільних економічних зон, спільних підприємств, реалізації спільних проектів вимагають уніфікації порядку надання фінансової інформації про підприємства в усьому світі. Для цього були створені Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО), які визначають загальні правила та процедури бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності з метою забезпечення користувачів корисною інформацією для прийняття ними економічних рішень.

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ  ПАТ «ЗАХІДНА ПРОМИСЛОВА ГРУПА»

 

2.1. Організація діяльності та  аналітичної роботи на підприємстві 

Публічне акціонерне товариство «Західна Промислова Група» (скорочена назва – ПАТ «ЗПГ») є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку і проводять свою діяльність на підприємстві та у відповідності до чинного законодавства України та статусу.

Дане підприємство зареєстроване 27.01.2004р. Нововолинським міськвиконкомом, розпорядження №51-Р, реєстраційний номер 04051342100030045.

ПАТ «Західна Промислова Група» взято на податковий облік в ОДПІ у м. Нововолинську 30.01.2004р. за №4. Підприємство зареєстроване як платник податку на дану вартість ОДПІ у м. Нововолинську від 10.02.2004р. свідоцтво № 02608679. Індивідуальний податковий номер 329312903184. Код ЄДРПОУ 32831296.

Місце знаходження відповідно до установчих документів: м. Нововолинськ, вул. Островського, 64. Фактична адреса відповідає юридичній.

Розмір статутного фонду та момент створення Товариства відповідно до установчих документів з врахуванням змін та доповнень становить 260000 грн. Статутний фонд сформовано за рахунок майнових і грошових внесків засновників і розподілений на 260 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 1000 грн. кожна.