Організація обліку і контролю операцій з дебіторською заборгованостю

                  холодильник на 3650 тон одночасного зберігання м'яса.

Ковбасне виробництво включає в себе виробництво варених, напівкопчених, твердокопчених, сирокопчених, копченостей, пельменів, напівфабрикатів

Якість продукції контролюється виробничою лабораторією по всім показникам безпеки для харчових продуктів

На підприємстві також існує допоміжне виробництво:

                  ремонтно-механічна дільниця, будівельна дільниця з розчинним вузлом і пилорамою, транспортна дільниця на 30 одиниць транспорту, дільниці виробництва прального порошку, корму для хутряного звіра, звірогосподарства та інше

Загальна площа території складає 16 гектарів, площа забудови 5,6 гектарів.

ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” здійснює технологічний процес по виготовленню ковбасних виробів.

Технологічний процес повинен здійснюватись за умов застосування технологічної інструкції, правил ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, і санітарних правил для підприємств м’ясної промисловості, затверджених в установленому порядку.

Технологічний процес у ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” здійснюється в три етапи (додаток В) : підготовча, обробна та заключна стадії.

Підготовча стадія включає у себе підготовку сировини, розробка, обвалка, жиловка та посол сировини.

Сировина відправлена на переробку повинна відповідати дозволам ветслужби. При надходженні сировини його оглядають та застосовують додаткову очистку. Заморожене м’ясо яловичини та свинини, м’ясо птиці розморожують згідно з технологічною інструкцією, затвердженою у відповідному порядку.

Розробка, обвалка та жиловка м’яса здійснюється у виробничому приміщені з температурою повітря 10 градусів, відносною вологістю повітря 75%.

На обвалку та жиловку поступає охолоджена та розморожена сировина. Жиловане м’ясо та м’ясна сировина вагується та засолюється.

Обробна стадія – це підготовка наповнювачів, підготовка оболонок, виготовлення фаршу.

Субпродукти старанно інспектують, при необхідності зачищають, промивають у холодній воді та дають стекти. Потім ріжуть на куски вагою 400-600 г. Субпродукти спочатку шинкують, потім закладають у кутер. У кутер додають лід та харчову добавку. Футерують суміш до тих пір поки не буде однорідної маси. На прикінці додають сіль.

Підготовку оболонок здійснюють згідно з інструкцією по підготовці оболонок для ковбасного виробництва, затвердженій в установленому порядку, а також рекомендованій по використанню оболонок виробників.

У поліамідних ковбасних оболонках рекомендується заздалегідь один кінець оболонки закріпити металевими кліпсами або зав’язати шпагатом.

Перед виготовленням фаршу посолене м’ясо дрібнять, потім послідовно у кутер загружають необхідні інгредієнти.

Третя стадія – заключна. Тут здійснюється наповнення оболонок фаршем, термічна обробка та охолодження.

Наповнення оболонок фаршем здійснюється на пневматичних, гідравлічних або механічних вакуумних шприцах відмінних конструкцій.

Термічну обробку продукції здійснюють в стаціонарних обжарочних і варочних, або комбінованих камерах. Термічну обробку проводять у два етапи: обжарка та варка.

Після варки ковбасу, сосиски та сардельки охолоджують під душем холодної водопровідної води протягом 10-30 минути.

Технологічний процес виробництва екологічно чистий, це пов’язано з застосуванням у якості технологічного топлива природного газу та електроенергії, екологічно безпечної сировини та матеріалів. У результаті застосування сучасного обладнання при технологічному процесі ні яких шкідливих відходів а ні в атмосферу, а ні у вигляді промислових стоків не виробляється.

Контроль за діяльністю ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” здійснює Голова Правління, з яким укладається трудовий договір підписаний Спостережною радою на згодою Загальних зборів акціонерів (Додаток Д). Він несе у межах своїх повноважень безпосередню відповідальність перед акціонерами за результатами виробничої та фінансової діяльності ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат”. Згідно Статуту ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” Голова Правління:

                  діє без довіреності від імені ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат”, представляє ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” перед державними органами, вітчизняними та іноземними підприємствами, юридичними та фізичними особами;

                  забезпечує організацію виконання рішень Загальних зборів акціонерів, Спостережної ради і Правління;

                  здійснює оперативне розпорядження коштами ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” у межах прав, передбачених Статутом;

                  укладає на Україні та за її межами договори, здійснює інші юридичні дії;

                  видає накази та розпорядження, обов’язкові для всіх працівників ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат”.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

–        введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

–        користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

–        введення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

–        самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Таким чином на Житомирському м’ясокомбінаті створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером.

Підприємство самостійно:

–        визначає облікову політику підприємства;

–        обирає форму введення бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом про бухгалтерський облік і звітність, та з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних;

–        розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

–        затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

–        може виділяти на окремих баланс філії, представництва, відділення та інші відокремленні структурні підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства[39, с.73].

Під формою ведення бухгалтерського обліку розуміють сукупність облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.

На підприємствах, установах та в організаціях України сьогодні набули широкого поширення такі паперові форми ведення бухгалтерського обліку, як меморіально-ордерна, журнально-ордерна, спрощена та комп’ютеризована.

Використання сучасних комп’ютерів зумовило появу діалогово-автоматизованої (комп’ютерної) форми обліку, яка передбачає застосування персональних комп’ютерів для автоматизації фінансового та управлінського обліку і створення робочих місць (АРМ) бухгалтера, директора спеціаліста та інших.

Житомирський м’ясокомбінат використовує комп’ютеризовану форму введення бухгалтерського обліку.

Використання цієї форми обліку обумовлено рядом переваг:

               автоматизованою фіксацією усієї облікової інформації на машинних носіях;

               автоматизація документування;

               систематизація, узагальнення та відображення даних обліку;

               забезпечення по запиту користувача роз’яснення будь-якого результативного показника з відміткою порядку проведення в машині розрахунку та всієї вхідної інформації, яка використовується для розрахунків;

               автоматичний контроль вихідної інформації;

               забезпечення збереження, виявлення та недопущення несанкціонованого доступу до облікової інформації, яка зберігається на машинних носіях;

               проведення аналізу даних по мірі їх введення.

Працюючи на персональному комп’ютері у діалоговому режимі, бухгалтер на робочому місці один раз вводить інформацію про здійснювані господарські операції для наступного використання, для вирішення не лише облікових, а й інших управлінських завдань у результаті створення єдиної бази даних на виділеному сервері.

Результативна інформація у вигляді аналітичних таблиць, реєстрів синтетичного обліку або форм звітності в регламентному режимі чи на запит бухгалтера виводиться на екран монітора або друкується на паперових носіях інформації.

Використання діалогово-автоматизованої форми обліку на основі сучасних комп’ютерних технологій уперше вивільнило бухгалтера від виконання другорядних функцій реєстратора господарських операцій, дало йому змогу ввійти до вищого управлінського персоналу підприємства.

Діалогово-автоматизована форма є новою інформаційною системою, яка все більше застосовується на підприємствах, а в подальшому стане однією із голових форм бухгалтерського обліку.

Організаційна побідова апарату бухгалтерської служби – це форма поділу та кооперування праці, яка передбачає розподіл усього комплексу облікових, контрольних і аналітичних робіт між виконавцями. Є дві форми організаційної побідови апарату облікової служби: централізована і деценталізована.

При централізованій формі весь апарат облікової служби як методично, так і адміністративно підпорядкований одному керівнику – головному бухгалтеру (головному економісту). При децентралізованій формі організаційної побудови частина апарату з методичних питань підпорядкована одній особі – головному бухгалтеру, а з адміністративних – господарському керівникові (начальнику цеху, виробництва тощо). Організаційні структури повинні бути гнучкими, мати пристосовуваність, швидко реагувати на обставини, що змінюються. Практика функціонування підприємств бізнесу зафіксувала такі типи організаційних структур: лінійна, лінійно-штабна, функціональна, дивізійна, матрична та орієнтована на пошук нового [51, с.128].

Підвищення аналітичності та оперативності бухгалтерського обліку багато в чому залежить від раціональної організації облікового апарату.

До засад раціональної організації бухгалтерського обліку відносять: чітка структура бухгалтерського апарату; розподіл обов’язків між співробітниками; схема документообігу; вибір форми ведення бухгалтерського обліку; організація робочого місця тощо.

Розподіл облікової роботи між окремими виконавцями вимагає від головного бухгалтера уважного підходу, врахування індивідуальних особливостей та рівня знань виконавців.

Крім чіткої структури бухгалтерського апарату, до передумов раціональної організації обліку належить розподіл обов’язків між співробітниками бухгалтерії [57, с.109].

На житомирському м’ясокомбінату структура облікового апарату має наступний вигляд.

Рис. 2.1. Структура бухгалтерії ЗАТ „Житомирського м’ясокомбінату”

Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер на якого покладено ведення обліку підприємства:

–                     забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку;

–                     організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

–                     бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачою та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

–                     забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку ЗАТ „Житомирського м’ясокомбінату”.

Головний бухгалтер чітко регламентує обов’язки кожного відділу. На підставі затвердженої структури підприємства керівник затверджує штатний розклад.

На кожну посаду, передбачену штатним розкладом (крім, категорій робітників), керівником підприємства затверджується посадова інструкція.