Особенности жанра притчи в англоязычной литературе

Як приклад приведемо  початкові частини абзаців 4, 5, 7, 9 тексту «Свистка»:

4. When i gaw one ambitious of court favor...
5. When I saw another fond of popularity...

(7)    When I met with а man of pleasure...

(9)    When I saw а beautiful, sweet-tempered girl...

Повтор лексичний (у всіх випадках – When I, в трьох – when I saw) поєднується з синтаксичним (повторюється структура додаткового часу, що включає  іменник або займенник з його визначальними  словами).

Особлива увага в текстах  канонічних притч обертає на себе поєднання анафори з полісиндетоном, причому найчастіше в ролі повторюваного  елементу виступає союз «and». Прийом полісиндетона  ґрунтується на повторі елементів  трьох рівнів – повторі союзу  «and», синтаксичному повторі елементів, що сполучаються, і на повторі сполучного типа зв'язку, сигналом якого виступає союз «and» [10, с. 89]. Полісиндетоном елементами, що сполучаються, в тексті канонічної притчі є однорідні члени речення, складові складних пропозицій, а в разі анафори – цілі пропозиції.

У прикладі, що наводиться нижче, вісім пропозицій-складових складносурядного речення є паралельними рядами, кожен  з яких починається з союзу  «and». Знаходячись у складі однієї пропозиції, всі ці союзи виступатимуть  і як полісиндетон, і – завдяки  своїй позиції – як анафора, що дозволяє назвати такий прийом анафоричним  полісиндетоном: And the moon ceases to totter up its pathway to heaven – and the thunder died away – and the lightning did not flash – and the. clouds hung motionless – and the waters sunk to their level and remained – and the trees ceased to rock – and the water-lilies sighed no more – and the murmur was heard no longer from among them, nor any shadow of sound throughout the vast illimitable desert («Silence», p.11).

Іншим що часто зустрічається  в тексті канонічної притчі виглядом повтору є епіфора, тобто стилістична  фігура, що полягає в повторенні одних і тих же елементів в  кінці кожного паралельного ряду (пропозиції, абзацу і так далі). Епіфора  значно частіше зустрічається в  поезії, чим в прозі, і тому її постійна присутність в текстах  канонічних притч додає їм особливе звучання, ритмомелодичне забарвлення, перш за все завдяки тому, що кожен  паралельний ряд отримує не лише інтонаційне і смислове, але і  звукове завершення.

У канонічній притчі повтори  виконують різні функції. Перша  з них – алюзівна, тобто наявність  і особлива організація повтору  в тексті канонічної притчі співвідносить  його з текстом протослова. Таку функцію виконують всі види повтору, перш за все полісиндетон: «Багатосоюзні  конструкції досить часто є посиланням на біблейський текст, не лише будучи пов'язаними з біблейською тематикою  образами, реаліями і так далі, але  і імітуючи його синтаксичну структуру. Таким чином, можна говорити про  своєрідну синтаксичну імітацію, якщо можна так виразитися, синтактико-смислової  алюзії» [10, с. 96].

Семантично значимими  на гіпертекстовому рівні є не лише синтаксичний, але і лексичний  повтор в текстах притч одного або різних авторів. Так, в «Притчі  про братське кохання» і «Притчу  про гоніння» Б. Франкліна повторюється вираження I pray thee (два вживання в  «Притчі про гоніння» і п'ять  – в «Притчі про братське кохання»). «Притча про гоніння» починається  з наступних слів: And it came to pass. Ту ж фразу ми зустрічаємо в «Притчі  про месію мимоволі» Р. Баха, написаною  два століття опісля. Такий повтор сприяє об'єднанню текстів в одну групу за ознакою співвіднесеної їх з каноном, оскільки саме мета імітації зажадала від різних авторів використання однакових лексичних засобів.

Епіфоричний повтор у ряді випадків служить приросту інформації, виявленню предикативності повторюваного  відрізання тексту.

Так, в «Тиші» Е. По в абзацах 7, 8, 9, 10 повторюються іменники, що стоять в кінцевій позиції: And I lay close within my covers and observed the actions of the man. And the man trembled in the solitude; – but the night waned and he sat upon the rock. По сенсу  ці іменники є підсумковими в межах  кожного абзацу – ЗФІ, і їх повторення сприяє збільшенню напруженості оповідання.

Повтор в канонічній притчі часто виконує роль фону для актуалізації інформації якого-небудь елементу тексту. Так, в «Притчі про братське кохання» для того, щоб підкреслити значущість інформації, що міститься в абзаці 5, Б. Франклін удається до лексико-синтаксичного  повтору в абзацах 3 і 4.

У «Тиші» Е. По повтор іменників river, waters, water – lilies, heaven, moon в абзацах 7, 8, 9, 10, 11 сприяє очевиднішому виявленню  змін, які відбуваються з цими об'єктами в тексті.

Синтаксис канонічної притчі понад усе орієнтований на переважання  ритмо-утворюючих структур. Ця його особливість  вирушає своїм корінням в глибоку  старовину, коли притча передавалася усно і ритмічна організація тексту мала важливе значення для його адекватного  запам'ятовування і подальшої передачі. У утворенні ритмомелодичних  характеристик притчі важлива роль належить повтору.

У канонічній притчі ритм сприяє емоційно-смисловим зіставленням і  підвищує семантичну ємкість твору [38, с. 81]. «Ритм повторює схожі ситуації, варіюючи тему, тобто резонуючи, посилюючи її і доповнюючи новими смисловими відтінками, схоже будує великі і малі частини розповіді і весь твір «...сприяє розкриттю всіх глибинних зв'язків між елементами твору і про ціле, допомагає стягнути всі найдрібніші частки твору в нерозривне ціле» [37,           с. 156], Ритм є одним із засобів, за допомогою яких створюється цілісність художнього твору.

У створенні ритму канонічної притчі беруть участь всі наявні в  ній види повтору, що визначається єдністю  художнього завдання, вимогами стилю. Полісиндетон і анафоричний полісиндетон сприяють створенню ритмомелодичного малюнка завдяки збільшенню числа  ненаголошених складів: And Abraham arose and met him and said unto him, «Turn in, I pray thee, and wash thy feet and tarry all night; and thou shalt rise early in the morning and go thy way». And the man said, «Nay; for I will abide under this tree». But Abraham pressed him greatly; so he turned and they went into the tent; and Abraham taked unleaven bread, and they did eat («A Parable Against Persecution», pp. 178-179).

З 38 вживань союзу and в  «Притчі про гоніння» лише 10 є  граматично релевантними, стилістично  немаркірованими союзами сурядного  або приєднувального зв'язку, останні  ж введені в текст, для створення  ритмічної збалансованості, властивої  внутрішньої організації тексту канонічної притчі.

Ритмічна організація  вислову створюється і за допомогою  паралельних конструкцій, які завдяки  своїй синтаксичній одноманітності одночасно служать і фоном  для емфатичного виділення потрібного відрізання вислову.

Все це наділено на те, аби  максимально наблизити текст  авторської канонічної притчі до протослова, його «синтаксичній простоті, гіпнотичному ритму, паралелізму конструкцій  і в'язці and, що нескінченно повторюється, тобто до біблейської синтаксичної канви, яка так природно зливається з національною, відвічною усною  традицією і сприяє її закріпленню  і просуванню» [10, с. 111].

У неканонічній притчі повтор також бере участь в утворенні  ритмічних структур, проте в даному підтипі тексту його зробивши частішим в ритмічній організації позбавлено тієї цілеспрямованості і обов'язковості, яка характеризує повтор в канонічній притчі; у створенні мелодики тексту неканонічної притчі повтор є одним  із засобів її досягнення, а не домінує  над ними.

З неканонічних притч особливою  ритмічною організацією відрізняються  притчі Р. Бредбері і Р.Баха.

Так, в притчі «Коса» для  передачі душевного стану персонажа, ритму його роботи, темпу життя, пульсації  думок Р. Бредбері використовує різні  види повтору. При необхідності уповільнити  темп оповідання автор удається до полісиндетону: They buried the old man on а hill and said some words over him, and came back down and swept the house and unloaded the car and had something to eat, because there was food in the kitchen; and they did nothing for three days but fix the house and look at the land and lie in the good beds, and then look at one another in surprise that all this was happening this way, and their stomachs were full and there was even а cigar for him to smoke in the evenings.

Різкий, переривистий ритмічний  малюнок створюється чергуванням  односкладового говору, що повторюється, з пропозиціями, що є паралельними синтаксичними конструкціями:

Up. Down. Up, down and across. Back and up and down and across. Cutting. Up. Down.

Up.

Think about the old man and the wheat in his hands when he died.

Down.

Think about this dead land, with wheat living on it.

Up.

Think about the crazy patterns of ripe and green wheat, the way it grows!

(«The Scythe», р. 180-181).

Повтор на початку іншої  притчі Р. Бредбері «Суничне віконце» створює відчуття повільної, неквапливої  дії. Цьому сприяє лексичний повтор, полісиндетон і поступове збільшення проміжків між елементами лексичного повтору, яке досягається за допомогою  зсуву визначення в позицію поста  і збільшення його об'єму: In his dream he was shutting the front door with its strawberry windows and lemon windows and windows like white clouds and windows like clear water in the country stream  («The Strawberry Window», р. 110).

У притчі Р. Баха «Немає такого місця як «далеко»» ритмічний  малюнок відрізняється чіткістю і організованістю. Цьому сприяє лексико-синтаксичний повтор, у тому числі анафора і паралельні синтаксичні  конструкції, повторення і організація  в чергуванні видів контекстно-варіативного розчленовування.

Окрім участі в ритмоутворенні, повтор в неканонічних притчах виконує  і інші функції.

У притчі Р. Бредбері «Сміттяр»  дистантний і контактний повтор прикметників slow і gray, говір slowly, а також групи  слів із загальною схемою «звучання» сприяє створенню психологізації оповідання:

Не opened his rough hand and drew with one clean fingernail, slowly...

His wife shut her mouth very slowly. She blinked, one time only, and she did that very slowly also. He watched that one slow blink of her eyes.

She shook her head slowly, looking at the windows, the gray walls, the dark pictures on the walls.

...Only the gray ceiling hung over him... He listened to the wrest watch tickling... Some water in the kitchen boiled over loudly. («The Garbage Collector», pp. 252-254).

Повтор сприяє виявленню  додаткового сенсу, який автор вкладає  в ці слова. Описи сповільнених рухів, що повторюються, похмурої обстановки, підкресленої тиші в будинку допомагають  нам зрозуміти душевні переживання  персонажів, їх потрясіння.

У тексті неканонічної притчі повтор також реалізує переакцентуацію. Так, в притчі Р. Бредбері «Луг» у  ряді пропозицій повторюється іменник nails The nails were pulled out of San Francisco.

The old man pulls а hammer and а few long nails from his tool chess.

And he takes the bright steel nails in his blunt fingers, and they are single-headed nails.

Well, it stands to reason you can't put the world together with double-headed nails. They're too easy to yank out. You got to use single-headed nails. («The Meadow», pp. 133-134).

У першому прикладі іменник nails сприймається як частина метафори, проте з подальшого оповідання виходить, що воно і в першому випадку  було спожито в прямому значенні. Руйнування метафори реалізує переакцентуацію  сенсів.

У тексті притчі «Банка»  ми стикаємося з кільцевим повтором – частина першого абзацу тексту завершує весь текст. Елементи цього  дистантного повтору віддалені один від одного на максимально велику відстань, але повтор не залишається непоміченим завдяки тому, що обоє компонента коштують в сильних позиціях, якими є початок і кінець тексту. Тут також відбувається переакцентуація в результаті реалізації метафори: It was one of those things they kept in а .jar in the tent of а sideshow on the outskirts of а little, drowsy town. One of those pale things drifting in alcohol plasma, forever dreaming and circling, with its peeled, dead eyes staring out at you and never seeing you. It went with the noiselessness of late night, and only the crickets chirping, the frogs sobbing off in the moist swampland. One of those things in а big jar that makes your stomach jump as if does when you see а preserved arm in а laboratory vat («The Jar», p.81).

Якщо на початку  тексту вираження forever dreaming, peeled dead eyes staring out at you and never seeing you спожиті метафорично, то в останньому абзаці їх значення змінялося буквальним. Переакцентуація  в цьому випадку відбувається в результаті зсуву рівня сприйняття інформації і обумовлена тією кількістю  інформації, яку отримав реципієнт  до кінця читання. Різницю в частинах, що повторюються, складає слово just, що з'являється в другому компоненті (it was just one of those things). Воно спожите в  значенні «всього лише», «всього  лише» і несе велике смислове навантаження. Навіть чисто формально воно виділене завдяки своїй відсутності в  першому компоненті. Крім того, воно виступає як мейозис, оскільки логічно  протирічить описуваним в тексті подіям (змістовно-фактуальної інформації).

У цьому ж тексті двічі, хоча і із значними скороченнями і  змінами повторюється епізод, що описує збори в будинку Чарлі. Повторення розповідей і думок тих, хто приходить  поглянути на дивний предмет в  банці, розкриває притчовий вміст  твору: віра в невідоме робить людей  злочинно сліпими, вони перестають бачити істину.

На увагу заслуговує і  випадок асоціативного повтору  в цьому тексті. Один з персонажів притчі Джук Мармер розповідає про  те, як він в дитинстві топив  котеняти. У іншому епізоді головний герой Чарлі, побоюючись, що його дружина  розповість всім, що в банці немає  нічого загадкового – просто пап'є-маше, шовк, вата і борна кислота на металевому каркасі, – чим викриє його і позбавить власті, над людьми, вирішує її убити:

Не took а step towards her. «Come here».

... His voice was soft, low and insistent. «Here, kittie. Here, kittie, kittie, kittie – HERE KITTIE!» («The Jar», p.95).

Хоч автор і не говорить відкрито про намір Чарлі, але  вже одне те, як він зве свою дружину, створює тривожну атмосферу, і читач  асоціативно співвідносить цей  епізод з розповіддю про котеняти. Особливість даного повтору полягає  в тому, що в самій розповіді  Джука немає тих слів, які виголошує  Чарлі. Проте немає жодних сумнівів в тому, що вони навіяні Чарлі  розповіддю Джука, і в підтвердження  цьому в подальшому оповіданні при  повторі епізоду автор вводить  їх у внутрішню мову Джука Мармера.

У текстах неканонічних притч  спостерігається повтор, мета якого, по-перше, семантично зв'язати окремі частини тексту і, по-друге, чіткіше  визначити його просторово-часовий  континуум. У цих випадках очевидний  зв'язок між повторами і партитурністю  тексту. Окремі, до певного моменту  не пов'язані ні з містом дії, ні персонажами  частини тексту об'єднуються повторами, які є єдиними точками зіткнення  цих частин. Повтори виступають також  і тими відправними моментами, по яких читач може встановити дійсну послідовність описуваних в тексті подій.

У притчі Р. Бредбері «Вигнанці» повтор сприяє інтеграції тексту в  трьох випадках. Він виникає завдяки  партитурності унаслідок зміни  точки зору. Так, перша і друга  частини тексту, розчленовані відбиттям, зв'язуються повтором іменників heart І needle: shove the needle through the heart (ч.1, місце дії  – Марс, репліка відьом); не had а silver needle in his heart (ч. 2, місце дії – космічний  корабель, репліка лікаря). Слова  «I don't know», sighed the capitan, «yet...» у другій частині виголошуються на борту  космічного корабля, а в третій –  читач сприймає їх з точки зору марсіанських відьом, що вдивляються  в магічний кристал.

Інтеграція і координація  тимчасових стосунків між частинами 3 і 4 здійснюється повтором словосполуки crimson curtain в наступних пропозиціях: The crimson curtain released І He let the crimson curtain fall shut. У першому випадку вікно описується ззовні, друга ж пропозиція дана за ситуації, коли дія розвертається  в самій кімнаті.