Планування економічного і соціального розвитку АТП

       , (4.3)

де  - скорегований пробіг до ТО-1, ТО-2 та КР відповідно;

    - нормативний пробіг до ТО-1, ТО-2 та КР відповідно;

К₁ – корегуючий коефіцієнт, що враховує умови (категорію) експлуатації рухомого складу.

Кількість обслуговувань:

       ; (4.4)

       ; (4.5)

       ; (4.6)

        (4.7) 

Трудомісткість  одиниці обслуговування:

       ; (4.8)

       ; (4.9)

       ; (4.10)

       , (4.11)

де  -  скорегована трудомісткість одного ТО-1, ТО-2, ЩО та ПР на 1000 км пробігу відповідно;

- нормативна трудомісткість одного ТО-1, ТО-2, ЩО та ПР на 1000 км пробігу відповідно;

- корегуючий коефіцієнт, що враховує умови (категорію) експлуатації рухомого складу.

- корегуючий коефіцієнт в залежності від модифікації рухомого складу й організації його роботи ;

- коефіцієнт коригування в залежності від природно-кліматичних умов;

- коефіцієнт коригування в залежності від пробігу з початку експлуатації;

- коефіцієнт коригування в залежності від кількості обслуговуємих та ремонтованих автомобілів на АТП

   Загальна  трудомісткість ремонтних робіт по видам впливів визначається множенням числа технічних обслуговувань на нормативну трудомісткість і-го виду обслуговування. По поточному ремонту – шляхом множення загального пробігу на нормативну трудомісткість поточного ремонту на 1000 км. пробігу. Формули для розрахунку трудомісткості ТО і ПР мають наступний вигляд:

       ; (4.12)

       ; (4.13)

       ; (4.14)

        (4.15)

Загальна трудомісткість по АТП  визначається так:

       , (4.16)

Скорегована тривалість ТО, ПР та КР визначається наступним  чином:

       ; (4.17)

       , (4.18)

де  - скорегована тривалість ТО, ПР та КР відповідно;

    - нормативна тривалість ТО, ПР  та КР відповідно;

- коефіцієнт коригування в залежності від пробігу з початку експлуатації;

Автомобіле-дні  простою в ТО і ПР визначаємо по формулі:

       , (4.19)

Автомобіле-дні  простою в КР визначаємо по формулі:

       ; (4.20)

      Автомобіле-дні простою в ремонті визначаються підсумовуванням автомобіле-днів простою в ТО,  ПР і КР.

      Трудомісткість  допоміжних робіт приймаємо для марки і для всього автотранспортного підприємства в розмірі 25% від сумарної трудомісткості всіх ремонтних робіт.

      При розрахунку трудомісткості ремонтних  робіт по видам впливів з використанням  усереднених нормативів необхідно  нормативну трудомісткість і-го виду впливу визначити як середню арифметичну. Потім число впливів і-го виду умножити на отриману середню арифметичну нормативну трудомісткість та результати скласти.

      Результати  розрахунку виробничої програми по ТО і ТР представлено в таблиці 4.2.

      Аналізуючи  нижченаведену таблицю, можна відмітити  пропорційність показників з ТО і  ремонту по відношенню до АТП в  цілому і до автомобілів окремої  марки (УРАЛ-4320). Також слід відмітити, що в зв’язку з тим, що рухомий склад даного АТП експлуатується в умовах 2-ї категорії, періодичність обслуговування та ремонтів порівняно з нормативними значеннями і по АТП, і марці дещо скоротилася, а кількість впливів і трудомісткість навпаки підвищилися.

      Що  стосується результатів роботи технічної  служби АТП, тобто коефіцієнту технічної готовності, то по АТП в цілому він становить 0,989, а по автомобілям марки УРАЛ-4320  дещо вище його значення – 0,995, але все одно слід прагнути до підвищення даного показника.

    Таблиця 4.2 – План технічного обслуговування і ремонту рухомого складу

 
 
 

Продовження таблиці 4.2

 

      З цього можна зробити висновок, що результатом розрахунків по даному розділу став план технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, який включає періодичність всіх видів обслуговування, кількість обслуговувань, їх трудомісткість та тривалість. Якість роботи технічної служби у плановому році був оцінений коефіцієнтом технічної готовності автомобілів.

 

       5. ПЛАН МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ПОСТАЧАННЯ 

      В цьому розділі слід провести розрахунок плану матеріально-технічного забезпечення він проводиться в натуральному та вартісному виражені, виходячи з діючих норм витрат матеріалів та цін на них. План матеріально-технічного забезпечення включає в себе планування витрат палива, мастильних та експлуатаційних матеріалів, автомобільних шин, запасних частин та матеріалів.

      Витрати палива та експлуатаційних матеріалів встановлюються окремо для дизельних та карбюраторних автомобілів. При цьому витрата палива на експлуатацію бортових автомобілів, що працюють за відрядною системою, розраховується на загальний пробіг і транспортну роботу. Крім цього розраховується також додаткова потреба в паливі на зимовий період та внутрішньогаражні потреби з урахуванням умов експлуатації.

      Витрати палива на пробіг знаходимо за формулою:

V_L^пл = (Н_L*L_заг)/100,                                            (5.1)

де  – плановий рівень витрат палива на загальний пробіг, л.;

   – норма витрат палива на 100 км пробігу, л/100 км.;

Витрата палива на транспортну роботу знаходимо  за формулою:

V_Р^пл = (Н_р*Р) /100 ,                                          (5.2)

  – норма витрат палива на 100 ткм (для карбюраторних – 2,0), л/100 ткм.

   Розрахунок  витрати палива по АТП в цілому здійснюється за аналогічною методикою, але за допомогою середньої лінійної норми на 100 км пробігу, яка складається на підприємстві в звітньому році. Її розраховують шляхом ділення витрати палива на пробіг на загальний пробіг звітного року:                                            

   Н_L = V_L^зв / L_заг^зв * 100 ,                                              (5.3)

   L_заг – загальний пробіг в АТП, він складає 7712580 км

 V_L^зв – витрата палива на 100 км пробігу в АТП за звітний період (для карбюраторних – 2584500 л/100 км).;

      Додаткова норма палива в зимовий період:

      V_З^пл =(4,2* V_L^пл ) / 100,     (5.4)

де  – плановий рівень додаткових витрат палива взимку, л.;

      4,2 – коефіцієнт, що враховує витрати палива взимку.

      Загальна  витрата палива на експлуатацію автомобілів:

      V_Е^пл = V_L^пл + V_Р^пл + V_З^пл (5.5)

      Внутрішньогаражні витрати :

V_ВГ^пл =(0,5* V_Е^пл ) / 100,                            (5.6)

де  – плановий рівень додаткових витрат палива на внутрішньо гаражні потреби, л.;

0,5 – коефіцієнт, що враховує витрати палива на внутрішньо гаражні потреби.

   Загальна потреба у паливі по маркі та по АТП:

      V_заг^пл = V_Е^пл + V_ВГ^пл,  (5.7)

   Ціна  бензину встановлюється на рівні  6 грн./л.

   Загальна  вартість палива:

      С_п^пл = Ц_п^пл * V_заг.п^пл, (5.8)

   Планування  потреби в мастильних матеріалах здійснюється на основі діючих норм витрати  в літрах чи кілограмах на 100 л. загальної витрати палива. В загальному вигляді планові витрати моторної олії, трансмісійної олії та пластичного змащення розраховуються наступним чином:

      V_{зм і}^пл = (Н_{зм і}*V_заг^пл.) / 100, (5.9)

де V_{зм і}^пл – планова витрата і-го виду мастильних матеріалів, л. (кг.).;

Н_{зм і} – норма витрат і-го виду мастильних матеріалів на 100 л. пального (норми витрат мастильних та інших експлуатаційних матеріалів для карбюраторних автомобілів наведені в таблиці 6.1).

   Планування  витрат обтиральних матеріалів проводиться на основі норми витрат на 1 автомобіль у рік:

      V_об^пл. = Н_об * А_сс, (5.10)

де V_об^пл. – планова витрата обтиральних матеріалів, л.;

Н_об – норма витрат обтиральних матеріалів на 1 автомобіль у рік, яка складає в середньому 26 кг/рік.