Економічні механізми державного управління природоохоронною діяльністю

4

Національна академія державного управління

при Президентові України

На правах рукопису

Решта Іван Вікторович

Економічні механізми державного управління

природоохоронною діяльністю

Спеціальність 8.150000 – “Державне управління”

Магістерська робота на здобуття кваліфікації

магістра державного управління

Кафедра економічної теорії та історії економіки

Науковий керівник -

Бодров Володимир Григорович,

доктор економічних наук,

професор

                                              ___________________

                                                                    (підпис керівника)

         ___________________

                  (підпис слухача)              

Київ - 2007

Бібліографічний опис

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ, ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ „ЕКОНОМІКИ ДОВКІЛЛЯ”

1.1. Історичні аспекти формування екологічної складової  економічної науки

1.2. Філософські аспекти суспільного управління природокористуванням та охороною довкіллям

1.3. Розвиток “економіки довкілля”, як складової неокласичної економічної теорії

1.4. Процес формування сучасних моделей державного управління природоохоронною діяльністю

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИРОДООХОРОННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

2.1. Економічні  механізми  природокористування  та  природоохоронної  діяльності  в  Україні

2.2. Фінансування природоохоронної діяльності в Україні (Державний фонд охорони навколишнього природного середовища)

2.3. Нові економічні механізми управління природоохоронною діяльністю

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ВОДОКОРИСТУВАННЯМ В ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

3.1. Аналіз нормативно-правової бази щодо збору за спеціальне водокористування підприємствами житлово-комунального господарства України

3.2. Економічний аналіз даних фактичного розміру збору за використання води підприємствами житлово-комунального господарства

3.3. Обґрунтування необхідності встановлення галузевих нормативів збору за спеціальне водокористування підприємствами житлово-комунального господарства України

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури

Додатки:

1. Структура економічного механізму природоохоронної діяльності....................... 91

2. Структура економічного механізму природокористування................................... 92

3. Використання коштів природоохоронних фондів.............................................. 93

4. Надходження коштів до природоохоронних фондів.......................................... 94

5. Екологічні інвестиції. ........................................................................................... 95

6. Динаміка змін нормативу збору за водокористування для підприємств житлово-комунального господарства в Україні в цілому та по Харківській і Полтавській областях за останні 5 років.................................................................. 96

7. Оцінка діяльності Державного фонду України відповідно до світової практики..................................................................................................................... 97

ВСТУП

Ми повинні не жаліти своїх  зусиль у справі рятування всього людства й, насамперед , наших дітей та онуків, від погрози проживання на планеті, яка буде безнадійно зіпсована діяльністю людини й ресурсів якої більше не буде вистачати для задоволення їхніх потреб.

"Декларація тисячоріччя", параграф 21

Актуальність теми. В період  швидкого розвитку глобалізаційних процесів, науково-технічного прогресу, стрімкого розвитку інформаційного суспільства, екологічні проблеми в усьому світі посідають найперше місце серед глобальних проблем людства.

На "Саміті тисячоріччя" у вересні 2000 р. держави-члени Організації Об'єднаних Націй підтвердили свої зобов'язання працювати на благо миру, у якому вищим пріоритетом буде викорінювання бідності й підтримка розвитку. "Цілі розвитку на тисячоріччя", які випливають із угод і рішень міжнародних конференцій, організованих Організацією Об'єднаних Націй у минулому десятилітті, звичайно приймалися як основа для оцінки досягнень у розвитку. В "Цілях" зусилля світового співтовариства зосереджують на досягненні істотного, вимірного поліпшення життя людей. Вони встановлюють критерії для оцінки результатів не тільки для країн, що розвиваються, але й для багатих країн, які допомагають фінансувати програми розвитку, а також для різноманітних установ, які допомагають країнам здійснювати ці програми. [20] [22]

Охорона навколишнього середовища - основний компонент "Цілей розвитку на тисячоріччя". В "Декларації тисячоріччя", прийнятої на саміті, охороні навколишнього середовища присвячений окремий розділ, у якому зроблені докладні посилання на питання зміни клімату, зпустинювання, зменшення біорізноманітності, а також керування лісовими й водними ресурсами. Основні положення "Цілей розвитку на тисячоріччя" констатують занепокоєння світового співтовариства станом навколишнього середовища. Саме екологічні проблеми займають ключову роль в усіх восьми цілях визначених на третє тисячоліття.

Так, "Мета 7: забезпечити екологічну стійкість" – перелік завдань, пов'язаних із цією метою, що ставляться до основних напрямків у сфері охорони навколишнього середовища у політиці усіх країн та їх відповідних програмах, найголовніші з яких - скорочення втрати екологічних ресурсів і поліпшення доступу до екологічних служб. [21]

Найбільш важливим в цій ситуації для усіх держав є розробка дієвих механізмів забезпечення ефективного державного регулювання у цій сфері. І саме економічні механізми державного управління є найефективнішим ринковим засобом, яке держава може застосувати для забезпечення ефективного управління природоохоронною діяльністю. Коли саме економіка довкілля буде визначати доцільність впровадження тих чи інших технологій, використання певних ресурсів тощо.

Проблемам державного управління природоохоронною діяльністю присвячені дослідження таких закордонних і вітчизняних вчених, як,              Борейко В.Е., Вовк В.І., Качинський А.Б., Крисаченко В.С., Медиков В.Я., Мостяєв О.І., Мордвінов О.В., Розпутенко І., Черево Г.В., Яцків М.І. та ін. Однак, аналіз розвтку та застосування економічних механізмів державного управління природоохоронною діяльністю в економічній літературі представлено явно недостатньо, не досліджено процеси застосування економічних механізмів та їх ефективності.

Неефективність економічних механізмів державного управління природоохоронною діяльністю та істотна практична значимість цієї проблеми для забезпечення екологічної сталості держави підтверджує об’єктивний характер актуальності теми дослідження.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз та розробка практичних рекомендацій із застосування економічних механізмів державного управління природоохоронною діяльністю. Для досягнення цієї мети в роботі поставлені і вирішені такі завдання:

      на основі теоретичного аналізу вивчити природу економічних механізмів природоохоронної діяльності, історичні та філософські процеси формування „економіки довкілля”;

      дослідити економічні механізми державного управління природоохоронною діяльністю, стан та тенденції фінансування природоохоронних заходів;

      вивчити економічні механізми державного управління водокористуванням підприємствами житлово-комунального господарства України та розробити пропозиції щодо їх удосконалення.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом наукового дослідження є економічні механізми державного управління природоохоронною діяльністю, як основного важеля регулювання раціонального природокористування та забезпечення фінансування природоохоронних заходів. Предмет дослідження - система нормативно-правових актів, що визначають економічні механізми державного управління природоохоронною діяльністю.

Головну увагу в дослідженні приділено державно-управлінським аспектам застосування зазначених економічних механізмів та ефективності їх застосування. У цьому напрямку тенденції розвитку економічних механізмів характеризуються спробами вдосконалення чинного законодавства, застосування нових видів економічних механізмів державного управління природоохоронною діяльністю. Водночас реальні управлінсько-правові процеси та діючи економічні механізми недостатньо ефективно застосовуються для забезпечення стійкого розвитку економіки, та країни загалом.

Методи дослідження. В роботі застосовуються як загальнонаукові системні методи дослідження (аналіз, синтез, дедукція, аналогія, узагальнення), так і спеціальні методи: порівняльно-правовий, формально-логічний, соціологічний та ряд інших наукових методів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає, насамперед, в тому, що в роботі проаналізовано та співставлено процеси формування нового розділу економічної науки – економіки довкілля, та  застосування її основних положень у природоохоронній діяльності держави, проаналізовано процеси формування економічних механізмів державного управління природоохоронною діяльністю та їх ефективність. Крім того, у роботі знайшли своє відображення процеси формування та застосування економічних механізмів державного управління водокористуванням підприємствами житлово-комунального господарства України, що є результатом аналізу нормативно-правових актів, які регулюють природоохоронну діяльність в Україні, монографій, наукових робіт, праць та статей вчених, а також авторів, що проводять дослідження у даній сфері.

Магістрант робить спробу виявити проблеми, неузгодженості, суперечності, що виникають в процесі здійснення державою природоохоронної діяльності, відповідності її екологічним нормам, і окреслити можливі шляхи їх розв'язання. На основі дослідження сформовано ряд положень, висновків та пропозицій, що окреслені в роботі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані  в роботі теоретичні  положення, висновки і рекомендації можуть бути використані при вдосконаленні законодавства України, яким регулюється природоохоронна діяльність держави, у науково-дослідній роботі, а також можуть бути використані громадянами, підприємцями, працівниками підприємств та інших структур у процесі здійснення господарської діяльності із застосуванням екологічних заходів відповідними суб’єктами господарювання.

Структура магістерської роботи визначається поставленими метою та завданнями дослідження, відповідно до яких робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури із 44 найменувань. Загальний обсяг дослідження складає 95 сторінок, з них 82 сторінки основного тексту, 7 малюнків і 8 таблиць займають 6 сторінок, а також додатки з 5 схем та 1 таблиці.

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ, ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ „ЕКОНОМІКИ ДОВКІЛЛЯ”

1.1. Історичні аспекти формування екологічної складової економічної науки

Державне управління, як вид суспільно корисної діяльності розвивався одночасно із становленням самого суспільства, його устрій, структуру. Виникненням та розвитком економічних механізмів державного управління ми завдячуємо становленню загальної економічної науки, яка виникла з поєднання загальносистемного філософського мислення з емпіричним аналізом природного світу.

Протягом століть науковці, дослідники працювати над розвитком загальної економічної науки, та економічних механізмів державного управління зокрема, в рамках інтегрального підходу, що охоплював широку сферу знань (метафізику). Ньютон писав на теми релігії, моралі та фізики. Джон Лок зробив внесок у відродження давньогрецької ідеї атомів та розвиток медичних знань, але найбільше відомий роботами з моральної філософії та суспільного устрою. Тож економічна наука виникла у 18 ст. також в рамках цієї інтегральної/міждисциплінарної традиції. [33]

В рамках релігійного мислення матеріальний добробут розглядався як одна з винагород за моральну поведінку. Однак після епохи Ренессансу дедалі більше поширювалася думка, що матеріальний добробут є не винагорода, а головна передумова моральної поведінки. В рамках модерного світогляду вважалося, що бідність та дефіцит породжують жадібність та війни, і в цілому перешкоджають людям вести моральне життя. Тож новий погляд полягав у тому, що моральний прогрес вимагає матеріального прогресу. Це означало радикальну зміну поглядів щодо моральності матеріалізму.