Управління ресурсним потенціалом підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

(м. СЄВЄРОДОНЕЦЬК)

 

Кафедра економіки підприємства

 

 

 

Д И П Л  О М Н А    Р О Б  О ТА

на тему:

 

«Управління ресурсним потенціалом підприємства

(на  прикладі ДП «Сєвєродонецька  ТЕЦ»)»

 

 

 

Студент гр. ЕП-27бз             ____________   Куценко Ольга Володимирівни

 

 

Керівник роботи         

доц. каф. ЕП, к.е.н.                  _____________   Швець Наталія Вячеславівна

 

Консультант з охорони

праці та безпеки в 

надзвичайних ситуаціях 

доц. каф. ТП, к.т.н.                _____________   Шарун Олена Петрівна

 

 

"Допущено до захисту"

(протокол засідання  кафедри ЕП   № ___ від "___"_________2012 р.)

 

Зав. кафедрою ЕП,

к.е.н.                                        _____________   Шевцова Ганна Зіївна

 

 

 

 

 

 

 

2012 р. 

РЕФЕРАТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

ВСТУП…………………………………………………………………………	4
Розділ 1. Характеристика підприємства ТА аналіз його господарської діяльності …………………………………………	6
1.1. Сфера діяльності підприємства та його організаційна структура управління …………………………………………….…………………….	6
1.2. Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства……………………………………………………………………	15
1.3. Аналіз ефективності використання виробничих ресурсів  ……………..	19
Розділ 2. дослідження  можливостей удосконалення  системи управління ресурсним потенціалом на підприємстві………………………………………………………………	36
2.1. Сутність, завдання та складові елементи системи управління ресурсним потенціалом підприємства  …………………………………….	35
2.2. Методика оцінки ресурсного потенціалу……..………………………...	48
2.3. Дослідження та оцінка діючої на ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» системи управління ресурсним потенціалом…………………………………………	58
Розділ 3. Розробка і обгрунтування рекомендацій з підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом підприємства ……………………………………….	72
3.1. Удосконалення  методики оцінки трудового потенціалу  цеху…………	72
3.2. Розробка  комплексу організаційних заходів  щодо підвищення ефективності управління трудовим потенціалом  цеху…………………….	77
3.3. Обґрунтування ефективності  запропонованих заходів та планування  економічних показників діяльності підприємства…………………………..	85
Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях…………………………………………………………………..	90
4.1. Охорона праці………………………………………………………….	90
4.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях……………………………………	100
Висновки……………………………………………………………………	109
Список  використаних джерел...…………………………………..	111
ДОДАТКИ	115

 

 

ВСТУП

 

Ресурсний потенціал підприємства – це його ресурси.  Ресурсне управління – діяльність, здійснювана організацією з метою оптимального використання наявних ресурсів. Дослідження його закономірностей потрібне для раціонального, ефективного й своєчасного формування й розподілу ресурсів, необхідних для проведення робіт на всіх виробничих циклах.

На теперішній час  основна частина досліджень потенціалу підприємства присвячена проблемам  економічного потенціалу. Ресурсному ж потенціалу приділяється недостатня увага, у той час як у підвищенні ефективності діяльності підприємства ефективне використання ресурсного потенціалу грає дуже важливу роль.

Проблеми дослідження  потенціалу підприємства давно хвилювали  розуми провідних економістів. Їм присвячені роботи ряду вчених, таких як Мочалов Б.М., Архипов В.М., у яких автори розглядають дану категорію на рівні країни з позицій планування народного господарства в умовах регульованої економіки. Останнім часом цим питанням приділяється все більша увага. Ряд статей професорів Плаксина В.І. і Кулєшової Т.В присвячені питанням оцінки й прогнозування потенціалу підприємств у сучасних умовах на прикладі транспортної системи. Стан проблеми на даний момент вимагає продовження досліджень у даному напрямку.

 Аналіз стану економічних  ресурсів підприємств паливно-енергетичної галузі України вказує на існуючу гостру проблему у ресурсному забезпеченні таких підприємств. Залежність від високої ціни російського природного газу робить вітчизняні підприємства збитковими, у зв'язку з цим виникає необхідність пошуку нових моделей і методів управління їх ресурсним потенціалом.

Зважаючи на це об'єктом  дослідження даної дипломної  роботи обрано управління ресурсним  потенціалом паливно-енергетичного  підприємства.

Предмет дослідження  – методики оцінки та методи управління ресурсним потенціалом підприємства.

Мета роботи полягає  в оцінці та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом Державного підприємства «Сєвєродонецька ТЕЦ».

Досягнення поставленої  мети потребує вирішення таких завдань:

аналіз ефективності використання ресурсів на підприємстві;

оцінка діючої на підприємстві системи управління ресурсним потенціалом та визначення напрямків підвищення ефективності її функціонування;

теоретичне та методичне  дослідження питання управління ресурсним потенціалом підприємства;

розробка та обґрунтування  заходів щодо підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом підприємства.

Інформаційною базою  слугують законодавчі акти у сфері регулювання діяльності державних підприємств, нормативна база, планово-звітна документація підприємства, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених.

У процесі виконання  дипломної роботи використовувались методи традиційного та факторного економічного аналізу, методи експертних оцінок та моделювання.

 

 

Розділ 1. Характеристика підприємства ТА аналіз його господарської діяльності

 

1.1. Сфера діяльності  підприємства та його організаційна  структура управління

 

Сєвєродонецька ТЕЦ – підприємство енергетики в місті Сєвєродонецьк Луганської області, одна з найбільших на Україні теплоелектроцентралей, діяльність якої призначена для надійного й безперебійного виробництва й забезпечення підприємств, організацій і населення м.Сєвєродонецька тепловою й електричною енергією відповідно до укладених договорів, одержанні прибутку для розвитку підприємства, задоволенні економічних інтересів і соціальних потреб працівників в умовах функціонування єдиної енергосистеми України. Димова труба 240 м. – одна з найвищих на Україні, електрична потужність становить 260 Мвт, теплова – 1,17 млн.квт.

Підприємство підпорядковане Міністерству палива та енергетики України і у своїй діяльності керується Конституцією України, Господарським кодексом України, діючим законодавством України, нормативними актами Міністерства палива та енергетики України, а також іншими законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами інших органів державної влади, рішеннями Сєверодонецької міської ради та власним Статутом.

ДП «Сєвєродонецька  ТЕЦ» має право заключати трудові договори, господарські договори, договори купівлі-продажу, страхування майна, перевозки, нести зобов’язання, виступати в суді, арбітражному суді.

Статус самостійного підприємства ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» одержало в 1998р. за наказом Міністерства енергетики України. До цього часу воно входило до складу ГАЕК «Луганськобленерго».

Історія розвитку підприємства розпочалася ще у 1948 р., коли було затверджено  технічний проект першої черги ТЭЦ  у складі 9-ти казанів системи  Шмідта-Гартмана (загальною паропродуктивністю 540 тонн у годину, тиском пари 120 атмосфери і температурою перегріву 500°С) і 6-ти турбогенераторів загальною номінальною потужністю 84 тис. кВт затверджений в 1948 році. Для будівництва використалося встаткування особливих поставок, що надійшло на комбінат як репарації з Німеччини. Воно було розміщено на площадках бази встаткування, що займала більше 16 квадратних кілометрів. Будівельні роботи почалися в 1949 році. Сєвєродонецька ТЕЦ стала першою і єдиною в Радянському Союзі, яка одержувала пару високого тиску на 123 атмосфери з температурою 5100С. На перших казанах ТЕЦ установили обертові регенеративні повітропідігрівники. Вони відрізнялися компактністю й високим коефіцієнтом теплопередачі. Новими на той час були й так називані передвключені турбіни № 3 й № 4 з параметрами свіжої пари 110 атмосфери і температурою 5000С (найвищими в країні). Їх обладнали спеціальними устроями для пересування ротора. Це дало можливість виготовити турбіни з мінімальними зазорами в проточній частині й допомогло скоротити втрати сировини. Саме на Сєвєродонецькій ТЕЦ уперше почали застосовувати парові турбіни для приводу відповідальних механізмів теплової схеми – живильних насосів і димососів з використанням відпрацьованої пари. Сєвєродонецькій теплоелектроцентралі будувалася найпотужніша в країні установка  по хімічному очищенню живильної води для казанів високого тиску, щоб відшкодовувати втрати пари, що подається на технологічні потреби Лісхімкомбінату. Передбачалося довести продуктивність першої черги хімводоочистки до 400 тонн за годину, другої черги – до 600 тонн за годину. Вихідну артезіанську воду передбачалося обробляти на хімводоочистці ТЕЦ методом глибокого обезкреміювання й зм'якшення з підігрівом до 900С; це теж було нововведенням. Накопичувався перший виробничий досвід підпитування казанів високого тиску хімічно очищеною водою. Пуск в експлуатацію Сєвєродонецької ТЕЦ відбувся 25 березня 1952р.

Будівництво другої черги  ТЕЦ почалося в 1955 році і завершено  в 1963 році. В 1959 р. казани Сєвєродонецької ТЕЦ були реконструйовані для спалювання природного газу, що починаючи з 1958 року став надходити зі Ставропілля. Він міг спалюватися разом з вугіллям й окремо. Використання природного газу значно поліпшило екологічну обстановку в регіоні.

Бурхливий розвиток Сєвєродонецька й розташованих у ньому підприємств вимагав усе більше тепла й пари для технологічних потреб. Щоб задовольнити таку потребу на державному рівні було ухвалене рішення про будівництво третьої черги ТЕЦ. У її комплекс увійшли: три казани (№№ 13, 14, 15) ТП-36 продуктивністю 150 тонн за годину пари кожний, реконструйовані для роботи з тиском 18 атмосфери і температурою свіжої пари 300ос; пароперетворююча установка продуктивністю 420 тонн за годину, що дозволяла одержувати пару з конденсату; три казани (№№ 16, 17, 18) продуктивністю 420 тонн за годину пари кожний з параметрами 140 атмосфери, 570 градусів; три турбогенератора (№№ 12, 13, 14) потужністю 50 тис. кВт кожний.

На теперішній час  відповідно до рішення № 531 Сєверодонецької  міської ради «Про затвердження Програми енергоефективності й розвитку сфери виробництва енергоносіїв з поновлюваних джерел енергії й альтернативних видів палива м. Сєвєродонецька на 2011-2015 роки» від 26 травня 2011р., прийнятого на п'ятнадцятій (черговий) сесії, ТЕЦ увійшла в перелік підприємств, залучених до цієї програми, розробленої з метою всебічного енергозбереження, оптимізації паливно-енергетичного балансу й скороченню бюджетних витрат на фінансування енергоносіїв для бюджетних установ міста.

Основними завданнями програми по енергоефективності є:

проведення модернізації встаткування теплоелектроцентралі;

оптимізація структури  енергетичного балансу міста, зокрема  заміщення традиційних видів  енергоресурсів іншими видами, у тому числі отриманими з поновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, зокрема шляхом переходу теплоелектроцентралі із традиційного виду енергоресурсів на альтернативне паливо.

У зв'язку з цим передбачається реконструкція казанового встаткування ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» із впровадженням ресурсозамінюючої технології й перехід на вугілля.

Програма розрахована  на 5 років і передбачає два етапи  реалізації: I – 2011 - 2012 роки, II – 2013 - 2015 роки.

Організаційна структура  управління ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» є лінійно-функціональною (додаток А).

Загальне керівництво  підприємством здійснює директор, який згідно Статуту підприємства має наступні повноваження:

• несе повну відповідальність за стан і діяльність підприємства;
• від імені ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» укладає господарські та інші угоди і договори, видає довіреності, відкриває в банках рахунки;
• має право розпоряджатися коштами підприємства;
• формує апарат управління;
• розробляє поточні плани діяльності та заходи, що є необхідними для вирішення завдань, що стоять перед підприємством;
• представляє інтереси підприємства в органах державної влади та в органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними та фізичними особами;
• здійснює розпорядження майном підприємства у межах, що визначені Статутом та чинним законодавством України;
• звітує про виробничу та фінансово – господарську діяльність підприємства.

У безпосередньому підпорядкуванні  директора перебувають:

- заступник директора  зі збуту;

- заступник директора  з теплопостачання;

- заступник директора  з економіки і фінансів;

- заступник директора  з кадрів;

- заступник директора  по комерційним питання.

Відділ збуту є самостійним  структурним підрозділом підприємства. Він займається вивченням перспектив та поточним попитом на продукцію, оформлює договори на збут готової продукції, складає звіти. Підлеглими заступника директора зі збуту є начальники юридичного відділу та збуту теплоенергії.

У підпорядкуванні заступника директора з теплопостачання  – начальник тепломереж, що координує  роботу начальників теплофікаційних  районів (I й II) і начальника служби ремонтів.

Заступник директора  з економіки здійснює керівництво  підприємством та займається удосконалюванням економічної діяльності підприємства, що спрямоване на досягнення результатів  при найменших витратах матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, прискорення темпів росту продуктивності праці, підвищення рентабельності виробництва та зниження собівартості продукції. Заступнику директора з економіки та директору підпорядкований фінансовий відділ, що займається складанням плану фінансування централізованих капіталовкладень та плану фінансування капітального ремонту основних фондів, розробкою планів розподілення балансового прибутку та амортизаційних відрахувань. Фінансовий відділ займається платежами в держбюджет, сплатою відсотків за кредит, розробляє та надає керівництву підприємства відомості та довідки про виконання основних показників фінансового плану та про фінансовий стан.