Управління ресурсним потенціалом підприємства

 

За розрахунковими даними табл.3.1 ресурсний потенціал не достатній для сталого економічного та соціального розвитку підприємства. Необхідно посилити потенціал технологічного персоналу, сформувати інноваційний, інформаційний, інфраструктурний потенціали та потенціал ОСУ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Розробка і обгрунтування рекомендацій з підвищення ефективності управління ресурсним  потенціалом  підприємства

 

3.1 Розробка моделі інформаційної системи підтримки прийняття рішень в управлінні ресурсним потенціалом підприємства

 

З метою підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом пропонується модель інформаційної системи підтримки прийняття рішень в управлінні ресурсним потенціалом підприємства

Інформаційна система  прийняття рішень характеризується специфічними ознаками на відміну від  інформаційних систем інших призначень. Вона орієнтована, головним чином, на реалізацію завдань різного функціонального призначення: планування, обліку, регулювання на базі широкого використання інформаційних технологій і результатів економіко-математичного моделювання.

Важливою умовою визначення структурних елементів інформаційної  системи підтримки прийняття  рішень в управлінні ресурсним потенціалом  підприємства є необхідність оперативного й повного задоволення інформаційних  потреб для реалізації функціональних завдань, управління, підготовки й прийняття раціональних поточних й оперативних рішень. З позицій технології обробки даних призначення інформаційної системи визначається як сукупність процесів формування первинних повідомлень, їхнє перетворення, фільтрації й видача необхідної інформації користувачам всіх рівнів управління для підготовки конкретних рішень. Головним же завданням при відпрацьовуванні цієї взаємодії є аналіз того, яким образом вихідні дані інформаційної системи можуть забезпечити ефективність функціонування системи прийняття рішень. Система підтримки прийняття рішень по управлінню ресурсним потенціалом підприємств реалізується через можливість системи оперативно надавати інформацію, отриману в результаті реалізації комплексу економіко-математичних моделей прийняття рішень в управлінні ресурсним потенціалом підприємства.

Як структурні елементи моделі інформаційної системи підтримки  прийняття рішень у керуванні  ресурсним потенціалом підприємства розглядаються окремі блоки (рис.3.1).

Пропоновані рекомендації стосуються питань коректування параметрів підприємства, що зміняються під впливом зовнішнього середовища, зміни технологій виробництва, графіка реалізації продукції, графіка придбання ресурсів, графіка вибуття основних засобів, обсягів і структури ресурсів, визначення потреби в ресурсах, аналізу ефективності використання альтернативних джерел і схем фінансування й т.д. Таким чином, реалізація системи підтримки прийняття рішень в управлінні ресурсним потенціалом

підприємства дозволить  не тільки виробляти варіанти рішень, але й оцінювати вплив управлінських рішень, пов'язаних з перерозподілом ресурсів, на показники економічної ефективності й фінансове становище підприємства.

Для ефективності управління ресурсним потенціалом підприємств необхідно розробити модель, яка базується на наступних системних складових: на першому етапі слід провести розрахунок складових ресурсного потенціалу підприємства (для визначення ефективності управління економічними ресурсами підприємством необхідно застосувати ряд показників, які характеризують оцінку окремих складових ресурсного потенціалу); на другому – аналіз та оцінка показника прибутку та інноваційного розвитку підприємства; на третьому – визначення рейтингової оцінки ресурсів внутрішнього середовища підприємства; на четвертому етапі проводити розрахунок складових ресурсного потенціалу підприємства за визначеними показниками; на п’ятому – розрахунок загального обсягу ресурсного потенціалу підприємства як інтегрального показника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.1 Модель інформаційної системи підтримки прийняття рішень і управління ресурсним потенціалом підприємства

 

 

Вставка рис.3.1 з окремого файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, модель оцінки ефективності управління ресурсним  потенціалом підприємства повинна  базуватися на комплексному, багатомірному підході до оцінювання ефективності управління економічними ресурсами підприємства; по-друге, її характеристика повинна дозволяти оцінити та проаналізувати внесок кожного ресурсу в розвиток всього ресурсного потенціалу підприємства.

 

 

3.2. Організаційно-технічні заходи щодо формування та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства

 

З метою збільшення ресурсного потенціалу підприємству необхідно:

1. Провести заходи  з оновлення основних виробничих  засобів:  виконати заміну деталей двигунів, генераторів, зокрема бандажного кільця на турбогенераторі ТВФ 63-2, вартість якого складає 1 млн. 548 тис. 696 грн.

Для запобігання деформації від відцентрових сил лобові частини  обмотки ротора закріплюють фіксуючими кільцями, що складаються з бандажного й центруючого кілець. Бандажне кільце являє собою найбільш напружено працюючий вузол ротора, тому що воно приймає на себе відцентрові зусилля не тільки від власної маси (близько 60 % від всього навантаження), але й від лобових частин обмотки ротора, а також зусилля, викликані посадкою фіксуючих кілець із натягом. Тому матеріал, з якого виготовляють бандажні кільця, повинен мати дуже стійкі й пластичні властивості.

У турбогенераторах потужністю 50 МВт і вище через збільшення довжини й прогину ротора знакозмінні сили, що викликають переміщення носика бандажного кільця, настільки зростають, що від їхнього тривалого впливу з'являються наклепи, тріщини й відколи на посадкових місцях зубців бочки ротора й крайок бандажів, послабляється натяг у посадці, у результаті чого в тих же місцях з'являються опіки від нагрівання струмами, що виникають у роторі при несиметричних режимах.

Для зменшення зусиль, що діють на носик бандажа, застосовують напівеластичні кільця, що центрують, із зиґзаґоподібним виточенням (див. додаток З) або з більше надійним виточенням у вигляді діафрагми.

Деталь поставить ТОВ  «Свердло-збут-опт-торг», з яким у підприємства є узгодження на виконання цих робіт.

2. Удосконалити технічне  обслуговування та ремонти, що  дасть змогу  збільшити фондовий потенціал та потенціал оборотних фондів. З цією метою впровадити систему 5S. Раціональна організація робочих місць сприяє підвищенню продуктивності праці за рахунок скорочень втрат часу на пошук інструменту, скорочення непотрібних запасів, підвищення відповідальності персоналу, покращення безпеки праці, підвищення культури виробництва.

У систему 5S входять п'ять дій:

1) Сортування – означає, що робітники вивільняють робоче місце від усього, що не знадобиться при виконанні поточних виробничих операцій.

Робітники й керівники  часто не мають звички позбуватися  від предметів, які більше не потрібні для роботи, зберігаючи їх поблизу  «на всякий пожежний випадок». Звичайно це приводить до неприпустимого безладдя або до створення перешкод для переміщення в робочій зоні. Видалення непотрібних предметів і наведення порядку на робочому місці поліпшує культуру й безпеку праці.

Всі співробітники залучаються до сортування й виявлення предметів, які:

повинні бути негайно  винесені, викинуті, утилізовані;

повинні бути переміщені в більш підходяще місце для  зберігання;

повинні бути залишені й  для них повинні бути створені й позначені свої місця.

Предмети, що залишаються  недоторканими понад 30 днів, підлягають переробці, продажу або видаленню.

2) Раціональне розташування – означає визначити й позначити «будинок» для кожного предмета, необхідного в робочій зоні. Інакше, робітники різних змін будуть класти інструменти, документацію й комплектуючі в різні місця. З метою раціоналізації процесів і скорочення виробничого циклу надто важливо завжди залишати потрібні предмети в тих самих відведених для них місцях. Це ключова умова мінімізації витрат часу на непродуктивні пошуки.

3) Збирання (утримання у чистоті) – значать забезпечити встаткуванню й робочому місцю охайність, достатню для проведення контролю, і постійно підтримувати її. Збирання на початку й/або наприкінці кожної зміни забезпечує негайне визначення потенційних проблем, які можуть призупинити роботу або навіть привести до зупинки всього ділянки, цеху або заводу.

4) Стандартизація – це метод, за допомогою якого можна досягти стабільності при виконанні процедур перших трьох етапів 5S – значить розробити такий контрольний лист, який усім зрозумілий і простий у використанні. Продумати необхідні стандарти чистоти встаткування й робітничих місць, і кожний в організації повинен знати, як це важливо для загального успіху.

5) Удосконалювання – означає те, щоб виконання встановлених процедур перетворилося у звичку.

Заходи, що лежать в основі 5S (сортування, раціональне розташування, збирання, стандартизація й удосконалювання), абсолютно логічні. Вони являють собою базові правила керування будь-яким продуктивно працюючим відділом. Однак саме системний підхід, що система 5S застосовує до цих заходів, і робить її унікальною.

3. Обпресування й усунення нещільностей вакуумної системи турбоагрегату №12.

Економія палива розраховується за наступною формулою:

              ΔП=bе₀ ·Е₀ ·Δqе/К_брк ,             (3.1)

де  b_е0 – питома витрата палива на відпуск електроенергії;

Е₀ – відпуск електроенергії;

Δqе – зміна втрат тепла з газами, що відходять;

К_брк – КПД казана брутто.

 

b_е0 = 369,5 г/кВтч;

Е₀ = 238,9 млн. кВтч;

Δqе = 0,1511;

К_брк = 87,85;

ΔП = 369,5 · 238,9· 0,1511 / 87,85=151,8 ( т.у.п.)

Економія палива в  м³ розраховується в такий спосіб:

ΔП_м3 = ΔПт.у.п · Q^пот_к / Q^роб_к ,       (3.2)

де ΔП_м3– економія палива в м³;

ΔП т.у. п – економія палива в т.у.п.;

Q^пот_к– калорійність палива за 2010 рік;

Q^роб_к – калорійність палива робоча.

 

Q^пот_к – 7000 кКалл/нм³

Q^роб_к  – 7962 кКалл/нм³

ΔП_м3 = 151,8  * 7000 / 7962=133,46 (м³)

4. Сформувати мотиваційний  потенціал працівників до подальшого  професійного розвитку творчого  підходу до вирішення виробничих  завдань.

Актуальність завдання зумовлена тим, що на цей час підприємство працює у режимі 4-х робочих днів на тиждень, і ще не погашена заборгованість по заробітній платі. Ці чинники суттєво знижують продуктивність праці.

5. Оптимізувати структуру  персоналу – співвідношення управлінського  і виробничого персоналу. Скорочення  штату яке відбувалося протягом трьох останніх років призвело до необґрунтованого збільшення питомої ваги управлінського персоналу у загальній чисельності. Необхідно структуру персоналу привести у відповідність до умов виробництва.

 

 

 

 

 

4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

 

4.1. Охорона праці

 

Охорона праці - це система  правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих  на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Пріоритет життя і  здоров'я працівників щодо результатів  виробничої діяльності підприємств  – один з основних принципів державної  політики в галузі охорони праці.

Одним з резервів підвищення ефективності виробництва є вдосконалення методів забезпечення безпеки праці, тому що травматизм визначає істотну частину непродуктивних втрат робочого часу, а боротьба з травматизмом, крім гуманістичного спрямування, має чітко виражений економічний аспект. Безпека праці виступає і як один з факторів, які забезпечують високу продуктивність праці.

Сутність охорони праці  полягає у визначенні можливих небезпечних  і шкідливих виробничих факторів, що можуть проявитися при проведенні запланованих для виконання робіт; прогнозуванні моментів прояву зазначених факторів; проведенні необхідних профілактичних заходів.

Забезпечення безпеки  праці на практиці здійснюється послідовною  реалізацією таких етапів:

1) визначення (виявлення)  небезпечних і/або шкідливих виробничих факторів;

2) локалізація або  усунення виявлених факторів;

3) визначення методів  і засобів захисту працюючих  (засобів колективного або індивідуального захисту);

4) визначення пільг  і компенсацій за роботу в  несприятливих умовах.

Соціально-економічними заходами передбачаються економічні методи управління охороною праці:

• фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем; обов'язкове соціальне страхування роботодавцем підприємства працівників від нещасних випадків та професійних захворювань;
• збереження середнього заробітку за працюючим в період простою у випадку його відмови від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працюючого або для людей, які його оточують, чи навколишнього природного середовища;
• виплата вихідної допомоги при розриві трудового договору за власним бажанням, якщо власник не виконує вимог законодавства або умов колективного договору з питань охорони праці;
• безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням та інші пільги і компенсації працівникам, що зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці;
• безплатна видача працівникам спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту, змивальних і знешкоджувальних засобів на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах.