Управління ресурсним потенціалом підприємства

Організаційно-технічні заходи та засоби покликані забезпечити  такий рівень організації праці  на підприємстві й такі технічні (інженерні) рішення з питань охорони праці  для усього технологічного процесу, окремого обладнання та інструментів, які б виключали вплив на працівників небезпечних виробничих факторів, а також виключали б або зменшували до допустимого нормативного рівня вплив на працівників шкідливих виробничих факторів.

Організаційними заходами охорони праці є такі: правильне навчання працівників, чітке й своєчасне проведення інструктажів та контролю знань з охорони праці; наявність розробленого відповідно до умов охорони праці плану проведення робіт і технічних карт; правильне планування робочих місць; правильне утримання проходів і проїздів; дотримання правил проведення робіт і допуску до роботи; правильний контроль за роботою працівників; правильна організація праці: зручна робоча поза, чергування роботи й відпочинку, відсутність фізичного перенапруження; застосування безпечних способів праці; дотримання встановленого технологічного процесу; справний стан засобів колективного та індивідуального захисту; наявність відповідних знаків безпеки та ін.

Технологічними (інженерними) заходами й засобами охорони праці є застосування технічно досконалого та справного обладнання, інструментів і пристроїв, транспортних засобів колективного захисту (огорож, запобіжних пристроїв, блокування, сигналізації, систем дистанційного керування, спеціальних засобів – заземлення, занулення тощо.); використання за призначенням досконалих засобів індивідуального захисту (ізолюючих костюмів, спецодягу, спецвзуття, засобів захисту органів дихання, рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засобів захисту від падіння з висоти тощо) та ін.

Санітарно-гігієнічні заходи передбачають дослідження впливу виробничих факторів на людину та встановлення допустимих значень цих факторів на робочих  місцях, визначення фактичних значень  конкретних параметрів виробничих факторів на робочих місцях, а також визначення відповідності умов на робочих місцях вимогам нормативних документів.

 

4.1.1. Система управління  охороною праці (СУОП)

 

Система управління охороною праці (СУОП) – це сукупність правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, необхідних для забезпечення збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Головна мета управління охороною праці – створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, поліпшення виробничого побуту, запобігання виробничого травматизму та профзахворювань.

Об'єктом управління є  умови праці на робочих місцях. Суб'єктом управління в СУОП на підприємстві в цілому є керівник (головний інженер), а на виробничих ділянках, службах – керівники відповідних підрозділів і служб. Організаційно-методичну роботу з управління охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх своєчасною реалізацією здійснюють служби охорони праці підприємства, які підпорядковуються безпосередньо керівнику (головному інженеру) підприємства. Суб'єкт управління аналізує інформацію про стан охорони праці у структурних підрозділах підприємства і приймає рішення, спрямовані на приведення фактичних показників охорони праці у відповідність з нормативами.

Управління охороною праці передбачає виконання таких  основних функцій:

• прогнозування та планування робіт з охорони праці;
• організація і координація робіт з охорони праці;
• контроль стану охорони праці та функціонування системи управління;
• облік, аналіз і оцінка показників стану умов і безпеки праці;
• стимулювання роботи з вдосконалення охорони праці.

Мета управління охороною праці досягається вирішенням таких  основних завдань:

• навчання працюючих з питань охорони праці;
• забезпечення безпеки виробничих процесів і обладнання, будівель і споруд;
• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці, їх відповідність нормативним вимогам;
• забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;
• забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;
• організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працюючих, професійний відбір кадрів певних спеціальностей;
• вдосконалення нормативної бази з питань охорони праці.

Загальна кількість  працівників  ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» – 155 осіб. Таким чином, на даному об’єкті функції служби охорони праці виконує один фахівець з інженерно-технічною освітою.

Комісія з питань охорони  праці може створюватися на виробництвах у відповідності зі статтею № 16 "Закону про охорону праці". Комісія є консультативно-дорадчим органом між підприємством і робітниками. Рішення про її створення приймається колективним договором на загальних зборах працівників підприємства. До складу комісії входять фахівці з техніки безпеки, гігієни виробництва, юридичної й іншої служб. На існуючому підприємстві така комісія за рішенням трудового колективу створена та функціонує.

 

4.1.2. Небезпечні і шкідливі  виробничі фактори установи

 

Для теплоенергетичних  виробничих процесів і окремих робіт, які виконуються на теплосиловому обладнанні ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» характерні наступні шкідливі виробничі фактори:

• підвищена загазованість повітря робочої зони;
• підвищена температура поверхні обладнання і повітря робочої зони;
• підвищений рівень шуму і вібрації на робочому місці;
• підвищена вологість і рухливість повітря;
• недостатня освітленість робочих місць.

Різні сполучення цих  параметрів створюють дискомфортні умови, що не відповідають оптимальним  умовам для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем без  напруги терморегуляції організму.

 

4.1.3. Класифікація і  категорійність підприємства 

 

Приміщення ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» відповідають СНіП 2.09.02–85 «Производственные здания», СНіП 01.02–85 «Производственные нормативы», ДНАОП 0.00 – 131 – 99, ДСан ПіН 3.3.2 – 007 – 98.

Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які  знаходяться в умовах технологічного процесу, приведені у таблиці 4.1.1.

Таблиця 4.1.1

Перелік шкідливих і  небезпечних виробничих факторів

Шкідливі та небезпечні фактори	Вплив фактора на організм людини	Нормативні документи, які визначають оптимальні умови праці
Несприятливий мікроклімат (тепловиділення, вологість повітря)	Головний біль, нудота, блювота, часом судороги, падіння  артеріального тиску, втрата свідомості	ДСН 3.3.6.042–99, ДСан ПіН 3.3.2 – 007 – 98, ГОСТ 12.1.005–88
Статична електрика	Зниження працездатності, головний біль, вплив на психіку  людини
Звуковий тиск	Передвчасне стомлення, запаморочення, головний біль, порушення  функцій вестибулярного апарату, туговухість, глухота	ДСан ПІН 3.3.2 – 48
Несприятливий мікроклімат (підвищена температура поверхні матеріалів та обладнання)	Зміна кров’яного тиску, сповільнення пульсу, нервово-психічні захворювання, вплив на центральну нервову систему, підвищення температури  тіла та окремих органів організму	ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99

 

Приміщення, у якому  здійснюється робочий процес, по вибухопожежній і пожежній небезпеці згідно з  НАПБ Б.03.002-2007 відноситься до категорії  Г. Приміщення відноситься до категорії  Г, якщо в ньому знаходяться (обертаються) горючі гази, легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, а також речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (обертаються), не відносяться до категорій А, Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих та горючих речовин на окремих ділянках1 площею не менше 10 м² кожна перевищує 180 МДж/м².

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вибрано нормативні параметри мікроклімату й зведено в табл. 4.1.2.

Таблиця 4.1.2

Припустимі й оптимальні значення параметрів метеорологічних  умов

Категорія робіт по важкості	Період року	Температура		Відносна вологість		Швидкість руху повітря  в приміщенні
		опти- мальна	припус- тима	опти- мальна	припус- тима	опти- мальна	припус- тима
Середньої важкості	Холодний	18-20	17-23	60-40	75 при 26°С	0,2	0,3
Середньої важкості	Теплий	21-23	19-25	60-40	75 при 26°С	0,2	0,2

 

Для забезпечення параметрів мікроклімату, наведених  у табл. 4.1.2., передбачено застосування наступних заходів: вентиляція та кондиціонування  й опалення в холодний період року, застосування засобів індивідуального  захисту.

 

4.1.4. Заходи запобігання шкідливих і небезпечних виробничих факторів

 

Вентиляція виробничих приміщень

На об’єкті, що аналізується, в виробничих приміщеннях передбачається приточно-витяжна та місцева вентиляція.

Приміщення котельні слід віднести до приміщень з можливим виділенням шкідливостей, тому повітрообмін за витяжкою слід приймати більшим за притоку згідно з інтенсивністю виділень.

Згідно до норм в виробничих приміщеннях з об’ємом на одного працюючого менше за 20 м³ подача зовнішнього повітря на кожного працюючого повинна складати не менше за 30 м³/годину, а з об’ємом на одного працюючого більше 20 м³ подача зовнішнього повітря повинна складати не менше за 20 м³/годину.

Кількість одночасно  працюючих робітників в одному приміщенні складає 5 осіб.

Об'єм робочого приміщення розраховується за наступною формулою:  

V = a·b·c,

де: а, b, с – довжина, ширина, висота приміщення, відповідно.

а =  10 м; b = 10 м; с =  3,0 м.

V = 10 · 10 · 3,0 =300  м³.

На одного працюючого доводиться об’єм 300/5=60 м³, що більше  
40 м³. Тобто, необхідно застосовувати вентилятор, що забезпечить подачу зовнішнього повітря не менше за 20 м³/годину.

 

Аварійна вентиляція

В котельнях  передбачається функціонування аварійної  вентиляції згідно СП 7.13130.2009 «Аварійна  вентиляцію для приміщень, в яких можливе раптове надходження великої кількості шкідливих або горючих газів, парів або аерозолів», яка повинна спрацьовувати у аварійних ситуаціях.

Контроль загазованості  в котельному залі здійснюється безперервно  за допомогою сигналізатора загазованості  «Дозор-С-2» з видачею аварійного сигналу і імпульсу на припинення подачі газу в котельню. Котельня обладнана первинними засобами пожежогасіння.

 

Тепловипромінювання

Для захисту обслуговуючого персоналу від впливу теплоти  зайві тепловипромінювання повинні  бути усунуті чи зменшені, а надлишкова теплота вилучена. У котельні застосовуються наступні способи захисту від променистої і теплової енергії:

• теплоізоляція гарячих поверхонь;
• екранування джерел випромінювання поглинаючими матеріалами і матеріалами, що відбивають теплоту;
• повітряне душирування, вентиляція;
• застосування захисного одягу, взуття і головних уборів;
• організація праці і відпочинку з використанням приміщення для відпочинку, тобто обмеження тривалості роботи в несприятливих температурних умовах.

Обслуговуючому персоналу видаються безкоштовно засоби індивідуального захисту: