Управління ресурсним потенціалом підприємства

Треба визначити, чи потрапляє  діючий об’єкт до зони можливого забруднення, час підходу зараженого повітря  до об’єкту, тривалість вражаючої дії  СДОР, оцінити можливі людські  втрати у зоні забруднення.

 

Таблиця 4.2.1

Вихідні умови для розрахунку

Найменування СДОР, зберігання	Кількість СДОР, викинутої (розлитої) при аварії, т	Висота обвалування (піддону) ємності для зберігання СДОР, м	Розташування діючого  об’єкта відносно хімічно небезпечного об’єкту	Відстань діючого об’єкта від хімічно небезпечного об’єкту
Аміак, ізотермічне	8000	2	Схід	0,1

 

1. Час підходу хмари  забрудненого повітря до об’єкту: 

t =X / V,

де: X – відстань від  джерела забруднення до даного об’єкту, км; V – швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря, км/год.

Інверсія – такий  стан приземного шару повітря, при якому  температура поверхні ґрунту менша  за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні. При інверсії V = 5 км/год.

t = 0,1/5 = 0,02 години.

2. Тривалість вражаючої  дії СДОР:           

T = h · d / K₂ · K₄ · K₇,

де: h – товщина шару СДОР, м; h = Н–0,2=1,8;  d= 0,681 т/м³ (густина СДОР); К₂ – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР, К₂ = 0,025; К₄ = коефіцієнт, який враховує швидкість вітру, при 1 м/с К₄ = 1; К₇ = коефіцієнт, який враховує температуру, для стислого повітря К₇ = 1.

Т = 1,8 · 0,681 / (0,025 · 1 · 1) = 49 год.

Тому що розрахункова величина Т >4 годин, то приймаємо для  розрахунків N = 4 години.

3. Еквівалентна кількість  СДОР та глибина зони забруднення по первинній хмарі:   

Q_e1 = K₁ · K₃ · K₅ · K₇ · Q₀,

де: K₁ – коефіцієнт, що залежить від умов зберігання СДОР, K₁ = 0,01;  
К₃ - коефіцієнт, що дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози даної СДОР, K₃ = 0,04; K₅ – коефіцієнт, що враховує вертикальну стійкість повітря, при умовній інверсії, K₅ = 1; Q₀ – кількість викинутого (розлитого) при аварії СДОР, 8000 т.

Q_e1 = 0,01·0,04·1·1·8000 = 3,2 т;   

r₁ = 9,18+ (12,53–9,18)·(3,2–3,0)/ (5 – 3) = 9,515  км.

4. Еквівалентна кількість СДОР та глибину зони забруднення по вторинній хмарі :

Q_e2 = (1 - K₁) · K₂ · K₃ · K₄ · K₅ · K₆ · K₇ · Q / h · d,

де К₆ – коефіцієнт, який залежить від часу який пройшов від початку аварії, К₆  = 3,03.

Q_e2 = (1-0,01) · 0,025 · 0,04 · 1 · 1 · 3,03 · 1 · 8000 / (1,8 · 0,681) = 19,577 т ;

r₂ = 19,2+ (29,56 – 19,2)·(19,577 – 10,0)/ (20 – 10) = 29,122  км.

5. Повна глибина зони  забруднення: 

r = 29,122 + 0,5 · 9,515 = 33,879  км.

6. Гранично можливе  значення глибини переносу повітряних  мас: 

r_гр = N·V = 4·5 = 20 км.

7. Порівнюючи r з r_гр остаточно визначаємо глибину зони можливого забруднення:  

r = 20 км.

Висновки. Глибина  можливої зони забруднення становить 20 км, отже, об’єкт потрапляє до зони забруднення. При умові відсутності  засобів захисту, працівники ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» будуть уражені СДОР.

 

4.2.4. Засоби та заходи  по забезпеченню підвищення стійкості  об’єкту у надзвичайних ситуаціях

 

Стійкість роботи об’єкта  – це здатність його у надзвичайних ситуаціях у випадку впливу на об’єкт вражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій у мінімально короткі строки відновити свою роботу.

Стійкість роботи об’єкта  залежить від таких основних факторів:

• розміщення об’єкта відносно великих міст, об’єктів атомної енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, військових об’єктів та ін.;
• природно-кліматичних умов, надійності захисту працюючих, населення від впливу вражаючих факторів, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф; надійності системи постачання об’єкта всім необхідним (паливом, електроенергією, газом, водою, хімічними засобами захисту рослин, ветеринарними засобами, мінеральними добривами, запасними частинами, технікою та ін.);
• здатності інженерно-технічного комплексу протистояти надзвичайним ситуаціям;
• стійкості управління установою і ЦО, психологічної підготовленості керівного складу, спеціалістів і населення до дій в екстремальних умовах; навченості керівного складу ЦО об’єкта і населення правильно виконувати комплекс заходів цивільного захисту;
• масштабів і ступеня вражаючої дії стихійного лиха, виробничої аварії, катастрофи чи зброї і підготовленість об’єкта до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт для відновлення порушеної установи.
• Дані фактори визначають і основні вимоги стійкості роботи об’єктів у надзвичайних ситуаціях та шляхи її підвищення.

Для виключення можливості виникнення виходу СДОР в область  робочої зони, пожеж, опіків, отруєнь  необхідно дотримувати наступні умови ведення процесу:

1. Забезпечувати безперебійну  роботу сигналізації контрольно-вимірювальних і автоматичних приладів і блокувань, а також безперебійне постачання об’єкта електроенергією.

2. Дії персоналу при  нормальній роботі і аварійних  ситуаціях повинні бути регламентовані  відповідними інструкціями.

3. Здійснювати повсякденний хімічний контроль.

4. Своєчасно виявляти  і усувати неполадки в роботі, запобігати розморожуванню комунікацій,  розташованих зовні приміщень.

5. Своєчасно оповіщати  персонал і відповідні служби  про безпосередню загрозу поразки  СДОР, часу евакуації із зони  поразки СДОР.

6. Оказувати медичну  допомогу потерпілим від підвищеного  вмісту аміаку в повітрі робочої  зони.

7. Забезпечувати умови  локалізації і ліквідації наслідків  аварії на об'єкті.

 

4.2.5. Фінансування заходів ЦО

 

Згідно чинного законодавства  розмір витрат на попередження та усунення наслідків виробничих аварій та інших надзвичайних ситуацій підприємство (організація, установа) визначає самостійно та відносить їх до складу оподатковуваних витрат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Конституція України прийнята 28 червня 1996 р. № 254-К.

2. Кодекс Законів про  Працю України, прийнятий 10 грудня 1971 р.  
№ 322-VІІ (з доповненнями, станом на 22.02.2012).

3. Господарський Кодекс  України, прийнятий  16 січна 2003 р. № 436-ІІІ. (з доповненнями, станом на 22.02.2012).

4. Постанова «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21 липня 2005 р. N 630 (з доповненнями, станом на 31.10.2011).

5. Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95 – ВР (з доповненнями, станом на 19.05.2011, на підставі 3258-17).

6. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР (з доповненнями, станом на 01.01.2012, на підставі  
4154-17).

7. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р., № 996-ХІV.

8. Закон України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997р.  
№ 575/97 ВР. (з доповненнями, станом на 19.01.2012, на підставі 4220-17).

9. Закон України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. № 2633- IV.

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок видачі Національною комісією регулювання електроенергетики ліцензій на провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії», від 29.04.1999, № 753.

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів», від 17.08.2002, №1177 (з доповненнями, станом на 26.12.2011, на підставі №1408).

12.Постанова Нац. ком. регул. Електроенергетики «Про затвердження порядку формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом"», від 22.01.2001, № 47 (здоповненнями, станом на 22.09.2011, на підстві №1139).

13. Постанова Нац. ком. регул. Електроенергетики «Про затвердження Порядку надання ліцензіатам з постачання електричної енергії за регульованим тарифом компенсації втрат при здійсненні постачання електроенергії побутовим споживачам, які розраховуються за тарифами, диференційованими за періодами часу», від 18.01.2007, № 27;

14. Постанова Нац. ком. регул. Електроенергетики «Про затвердження Методики обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж», від 19.07.2007, № 983.

15. Наказ Мінпраці та соцполітики «Про затвердження Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ДНАОП 0.00-1.21-98)», від 09.01.1998, № 4.

16. Наказ Мінпраці та соцполітики «Про затвердження "Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (ДНАОП 0.00-1.32-01)», від 21.06.2001, № 272.

17. Байков Н. Топливно-энергетический комплекс // Мировая экономика и международные отношения  / Байков Н. – 2008.– 368с.

18. Берестов В.Л. Управління мотивацією працівників промислових підприємств / Берестов В.Л., Буданова М.В. – Брянськ: БГИТА, 2005. – 275с.

19. Гайдук В. Розвиток паливно-енергетичного комплексу України як основи її економічної безпеки / В. Гайдук // Формування ринкових відносин в Україні: Вип.2(21). – К., 2006.

20. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: – 2005. – 352с.

21. Лапін Є.В. Економічний потенціал підприємств промисловості: формування, оцінка, управління: Автореф. дис.буд.е.н./ Сумський державний університет Міністерства освіти й науки України. – Харків. – 2006. – 36с.

22. Микитенко В.В., Ігнатієва І.А. Діагностика стратегічного потенціалу підприємства // Вісник економічної науки України. – 2005. – № 2. – С. 77-80.

23. Мокроусова Т.О. Фактори підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – №4. – С. 86-88.

24. Писаревський І.М. Підвищення ефективності використання ресурсів у плануванні виробничих процесів / Писаревський І.М. // Фінанси України. –2005. – № 10, – С. 91-100.

25. Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал України / В.П. Руденко. – Львів, 2002.– 324 с.

26. Федонін О.С., Рєпіна Й.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посіб.к для сам. вивч. Дисцип. – К.: КНЕУ, –2005. – 261с.