Психологічні фактори розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку

І.Б. Гутчин пише: «Творчість – це ціленаправлена діяльність людини, що створює нові цінності, які володіють суспільним значенням… Творчість завжди містить в собі елементи новизни та несподіваності» [17].

Здібності людини – це те, що не зводиться до знань, умінь та навичок, але пояснює їх швидке придбання, закріплення та ефективне використання на практиці. Відомо, що поняття «здібність» визначає успішність, легкість та швидкість виконання діяльності як при наявності повної інформації, так і в умовах її дефіциту.

І.П. Волков, об’єднуючи поняття «творчість» та «здібності», говорить про « здібності неординарно мислити, вміння у звичайному помічати незвичайне, бачити проблеми, аналізувати події, явища та знаходити в них  закономірності» [18]. Здатність до творчості породжує незвичайні ідеї, сприяє відхиленню від традиційних схем мислення, і ядром творчих здібностей є здатність особи до творення нового, оригінального.

Творчі здібності  властиві кожній людині, кожній дитині, котра нормально розвивається, необхідно  лиш зуміти розкрити їх та розвивати. Існує «континуум талантів», від великих та яскравих до скромних та малопомітних. Але суть творчого процесу однакова для усіх. Різниця лише в конкретному матеріалі творчості, масштабах досягнень і їх громадської значущості. Для вивчення творчого процесу зовсім не обов'язково досліджувати геніїв. Елементи творчості проявляються в рішенні повсякденних життєвих завдань, їх можна спостерігати і в звичайному учбовому процесі. Творчий потенціал особи – інтеграційна характеристика наявних можливостей і властивостей особи, що забезпечують її творчу активність, позитивну самореалізацію і індивідуалізацію в соціумі [19].

Різні автори по-різному  визначають поняття творчих здібностей. Б.М. Теплов. під творчими здібностями розумів певні індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють одну людину від іншої, котрі не зводяться до запасу навичок та знань, що вже є у людини, а обумовлюють легкість та швидкість їх придбання [20].

В.Д. Шадріковим творчі здібності визначались як властивість функціональних систем, що реалізують окремі психічні функції, котрі мають індивідуальну міру вираженості, яка проявляється в успішності та якісній своєрідності освоєння діяльності [21].

Л.А. Большакова творчі здібності визначає як важка особиста якість, що відображає здібність людини до творчості у різних сферах життєдіяльності, а також дозволяє надавати підтримку в творчій самореалізації іншим людям. Це висока міра захопленості, інтелектуальної активності, пізнавальної самодіяльності особи [12].

О.І. Мотков під творчими здібностями розумів здібність дивуватися і пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це націленість на відкриття нового і здібність до глибокого усвідомлення свого досвіду [22].

Педагогічне визначення творчих здібностей, яке дане в  педагогічній енциклопедії визначає їх як здібності до створення оригінального продукту, вироби, в процесі роботи над якими самостійно застосовані засвоєні знання, уміння, навики, виявляються хоч би в мінімальному відступі від зразка індивідуальність, мистецтво.  Педагогіка визначає, що творчість – «вища форма активності і самостійної діяльності людини. Творчість оцінюється за його соціальною значимістю і оригінальністю (новизні)» [23].

З філософської точки зору творчі здібності включають  здатність творчо уявляти, спостерігати, неординарно мислити.

Психологічний словник трактує творчість як «діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей. Воно передбачає наявність в особи здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю» [24].

Згідно із словником-довідником по проблемах творчості, "творчі здібності - це синтез властивостей і  особливостей особи, її рівнева характеристика, що припускає наявність певної властивості, що забезпечує новизну і оригінальність продукту здійснюваної діяльності, рівень її результативності". Можна сказати, що творча здібність – це рівнева характеристика особи, яка припускає наявність певної властивості, що забезпечує новизну та оригінальність, легкість та швидкість виконання різних видів діяльності, тобто творча здібність – це достатньо високий рівень розвитку будь-якої здібності людини. Дійсно, як тільки прояв здібності приводить до новизни та оригінальності продукту діяльності, з’являється можливість трактувати цю здібність як творчу [4].

Однією з  найскладніших та цікавих проблем  психології є проблема індивідуальних відмінностей. Центральним моментом в індивідуальних особливостях людини являються його здібності. Здібності – це індивідуально – психологічні особливості людини, котрі відповідають вимогам даної діяльності та є умовою її успішного виконання [25].

Творчою називається  здібність, яка відображає глибинну властивість індивідів створювати оригінальні цінності, приймати нестандартні рішення. Дане поняття відображає характеристику сучасних підходів до освіти, оскільки основною вимогою сьогодні є розвиток творчої особистості, яка здатна виходити за рамки відомого, приймати нестандартні рішення, створювати продукти, що характеризуються новизною. Серед особливостей творчої особистості підкреслюють відхилення від шаблону, оригінальність, ініціативність, наполегливість, високу самоорганізацію та колосальну працездатність. Творча особистість відчуває задоволення не стільки в досягненні творчої мети, скільки у самому її процесі. З точки зору психології і педагогіки особливо коштовним є сам процес творчої роботи, вивчення процесу підготовки до творчості, виявлення форм, методів і засобів розвитку творчості. Творчість є цілеспрямованою, наполегливою, напруженою працею. Воно вимагає розумової активності, інтелектуальних здібностей, вольових, емоційних меж і високої працездатності. Специфічна особливість творця характеризується майже незупинним поривом до творчої діяльності [ 26]. Саме творча діяльність робить людини істотою, оберненою в майбутнє, що творить його і що видозмінює.

Питання про  те, які все ж таки здібності  можна віднести до загальних творчих, так же як і визначення здібностей, носить дискусійний характер і різними  авторами вирішується по-різному. В зарубіжній, а пізніше і в вітчизняній психології проблема загальних творчих здібностей часто розглядається в аспекті проблеми креативності та креативних якостей особистості. Креативність – системне психічне утворення, система загальних творчих здібностей та індивідуальних особливостей особистості, що сприяють самостійному висуненню проблем, нешаблонному їх вирішенню, генеруванню великої кількості оригінальних ідей. Креативність є глибинною властивістю, що виражається в оригінальному баченні проблеми [27]. На думку дослідників, креативність – це не єдиний фактор, а сукупність різних здібностей, кожна з яких  може бути представлена різною мірою у тієї або іншої людини.

Дж. Рензулі  визначає креативність як творчий потенціал  та здібності індивіда, котрі проявляються в чуттєво-емоційних процесах, в його комунікації з іншими індивідами, а також в різноманітних видах діяльності, активно пов’язаних зі створенням тих або інших предметів або продуктів діяльності [28].

Творчі здібності  індивіда характеризуються готовністю до створення принципово нових ідей, що відрізняються від традиційних та прийнятих схем мислення і які входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактора, а також здібність вирішувати проблеми, виникаючи всередині статичних систем. Згідно американському психологу А. Маслоу – це творча спрямованість, природжено властива всім, але що втрачається більшістю під впливом середовища [14].

Творчі здібності  – це індивідуальні особливості, якості людини, котрі визначають успішність виконання нею творчої діяльності різного роду [29]. Творчі здібності дозволяють суб’єкту незвичайно та оригінально використовувати придбані знання, вміння та навички в нових, незвичних умовах.

Творчі здібності  в повсякденному житті дуже часто  ототожнюються зі здібностями до різних видів художньої діяльності, з вмінням гарно малювати, писати вірші та музику та інше. Творчі здібності тісним чином пов’язані з поняттям «творчість», «творча діяльність» [30].

Під творчою  діяльністю В.М. Дружинін розуміє таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове - будь це предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що призводить до нових знань про світ, або почуття, що відбиває нове відношення до дійсності [6]. Акт творчості В.М. Дружиніним визначається як реальне перетворення предметної діяльності, культури та самого себе.

В психологічному довіднику творчість трактується  як процес людської діяльності, котрий створює якісно нові матеріальні  та духовні цінності  або як підсумок створення суб'єктивно нового [4]. Тобто, у загальному вигляді, творчість - це практична або теоретична діяльність людини, в якій виникають нові результати. Результатом творчої діяльності є не відтворення вражень або дій, що були в досвіді людини, а створення нових образів або дій.

Творчі здібності - це індивідуальні особливості якостей людини, які визначають успішність виконання нею творчої діяльності різного роду [4]. Професор, доктор психологічних наук І.В. Дубровіна. визначає творчі здібності як здібності, завдяки яким людина створює щось нове, оригінальне [31]. Творчі здібності – це здібності людини, котрі допомагають породжувати щось якісно нове, що ніколи раніше не було, не існувало. В.А Крутецький.  творчі здібності з створенням нового, знаходженням нового способу виконання діяльності [32].

Під творчими здібностями розуміють інтеграційну якість особи, що включає мотиваційний, дієвий та творчий компоненти, що забезпечують схильність і готовність до діяльності по створенню оригінального продукту та сприянню самореалізації особи.

Творчі здібності - це сукупність індивідуальних особливостей особи, що визначають можливість успішного здійснення конкретного виду творчої діяльності і обумовлюють рівень її результативності. Вони не зводяться до наявних у індивіда знань, умінь і навичок. Творчі здібності проявляються в інтересі, прагненні і емоційному відношенні до творчості, в якості знань, рівні розвитку логічного і творчого мислення, уяви, самостійності і наполегливості в творчому пошуку і забезпечує створення суб'єктивно нового в тій або іншій області.

Узагальнюючи  думки дослідників, можна зробити  висновок, що творчі здібності властиві кожній людині, необхідно лише зуміти їх розкрити та розвивати. Проаналізувавши різні визначення, можна узагальнити, що під творчими здібностями розуміються індивідуальні психологічні особливості дитини, які не залежать від розумових здібностей і виявляються в дитячій фантазії, уяві, особливому баченні світу, своїй точці зору на навколишню дійсність. Творчі здібності – це здібності, котрі допомагають створювати щось якісно нове, оригінальне будь-то предмет зовнішнього світу або побудова мислення, знаходити новий спосіб виконання діяльності. Творчі здібності забезпечують новизну та оригінальність, легкість та швидкість виконання різних видів діяльності. Таким чином, творчість – це діяльність, котра породжує якісно новий продукт, що відрізняється неповторністю, оригінальністю та що має соціальне значення.

1.2. Особливості прояву і розвитку творчих здібностей у дітей дошкільного віку

Розглядаючи проблему розвитку творчих здібностей в онтогенезі, учені підкреслюють значення дошкільного дитинства в становленні здібності до творчості. Прилучати дитину до прекрасного, спостереження, пояснювати незвичайне, дивуватись навколишнім явищам, предметам, експериментувати слід з раннього дитинства, щоб якнайґрунтовніше підготувати її до прояву власне творчих здібностей.

За Д.Б. Ельконіним, розвиток особистості та творчості  дошкільників відбувається у площині  «людина-людина» і спрямований  на засвоєння суспільних норм та цінностей [33].

Становлення творчих  якостей починається вже в  дошкільному віці. Цей період являється найбільш сенситивним для розвитку різних видів творчої діяльності - гри, драматизації, образотворчої діяльності та іншого, і отже, для розвитку творчих якостей особи [29].

Заохочення  творчих проявів особливо важливе  в дошкільному віці. Саме в дошкільників все життя пронизане фантазією  та творчістю. Не отримавши належного  розвитку в цей період, творчий  потенціал далеко не завжди проявиться в майбутньому. Розвиток творчих здібностей та передумов до нього починається уже в ранньому віці.

У дошкільному  віці творча діяльність має важливу  роль для розумового та загального розвитку дитини. Творчість можна  вважати критерієм оцінки загального психічного розвитку дошкільника [34].

Перші прояви творчих  здібностей та творчості спостерігаються  в дошкільному віці у формі  спроб самостійного виконання діяльності. Розвиток здібностей дитини зумовлюється дією ряду соціальних чинників, серед  яких соціальна ситуація розвитку та провідна ігрова діяльність.

Дитинство –  період посиленого розвитку, навчання, змін, протиріч, без яких неможливо  уявити процес становлення особистості. Розвиток особистості тісно пов’язаний з такими психолого-педагогічними  особливостями людини, як здібності  та схильності. Найбільш яскраво це виражається в творчій діяльності, яка дозволяє більш повно розкрити внутрішній світ дитини [35].

Дошкільний  вік – сприятливий період для  розвитку творчих здібностей дітей. Саме в цей час відбуваються значні зміни в багатьох сферах, удосконалюються психічні процеси (увага, пам'ять, сприйняття, мислення, мова, уява), активно розвиваються особистісні якості, а на їх основі – здібності та схильності [36].

Діти дошкільного  віку роблять безліч відкриттів і  створюють цікавий, іноді оригінальний продукт у вигляді малюнка, конструкції, вірша і т. п. Новизна відкриттів та продукту суб'єктивна, це перша важлива особливість дитячої творчості. При цьому процес створення продукту для дошкільника має чи не первинне значення. Діяльність дитини відрізняється великою емоційною включеністю, прагненням шукати та багато разів випробувати різні рішення, отримуючи від цього особливе задоволення, часом набагато більше, ніж від досягнення кінцевого результату. І це друга особливість дитячої творчості. Для дорослої людини початок вирішення проблеми (її усвідомлення, пошук підходів) є найважчим, навіть таким, що іноді призводить до відчаю. Дитина ж, на відміну від дорослого, не зазнає таких труднощів(якщо, звичайно, над ним не панують жорсткі вимоги дорослих). Він з легкістю і практично починає орієнтовну, іноді навіть не зовсім осмислену діяльність, яка, поступово стаючи більш цілеспрямованою, захоплює дитину пошуком і часто призводить до позитивних результатів [37].