Психологічні фактори розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку

Якщо дитина затрудняється в виборі, не знає, що з названих предметів обрати та яким чином вони можу допомогти потрапити на день народження до гномика, то рівень розвитку дивергентного мислення ми відносили до низького рівня розвитку – 0 балів.

Дитина вважає, що слід обрати мотузку або літак. Мотузку вона пропонує використати  по типу «кидання лассо», щоб гномик зміг піднятися по ній, а літак  використати в його звичній функції. Дитина, таким чином, намагається механічно перенести властивості предметів в нову ситуацію, не виходячи за межі простого вибору. Такий вибір дитини оцінювався нами в 1 бал та відносився до середнього рівня розвитку.

Дитина пропонує обрати хустинку та використати її в якості «килима-літака», то це достатній рівень розвитку. Якщо, на думку дитини, гномик повинен обрати шматок пластиліну або трубочку та мильницю з милом. Перше рішення заклечається у тому, щоб із пластиліну зробити «сходинки», які треба прикріпити до шафи. Друге рішення полягає в тому, щоб за допомогою трубочки та мила надути мильну кульку полетіти на ній. Це високий рівень розвитку дивергентного мислення, який ми оцінювали в 3 бали.

Методика «Вигадай казку» направлена на визначення рівня  уяви. Дитині пропонувалося вигадати свою власну казку, намалювати та розповісти її.

При аналізі  не відмічалась якість самого малюнка  та манеру розповіді, а зверталась увага  тільки на рівень уяви та відносили  дітей до одного з 4-х рівнів.

Якщо дитина малює та розповідає знайому казку  навіть після повторення інструкції, малюнок не відображає суттєвих героїв казки, сюжет її побутовий, мова як заучений текст, то ми відносили рівень розвитку уяви до низького і оцінювали в 0 балів.

Дитина розповідає модифікований варіант знайомої казки, малюнок може не відображати суттєвого епізоду казки, сюжет побутовий, самостійний опис героїв. Таку казку ми відносили до середнього рівня розвитку уяви – 1 бал.

Дитина вигадує  елементарну казку, малюнок відображає головного героя, є деталізація, сюжет казки пригодницький або побутовий, композиція казки містить основні елементи, мова виразна, образна. Така казка свідчить про достатній рівень розвитку уяви – 2 бали.

До високого рівня розвитку уяви ми відносимо  та оцінюємо в 3 бали, якщо дитина вигадує свою казку з пригодницьким або казковим сюжетом, малює та вигадує одночасно. На малюнку представлено один із суттєвих моментів казки. Малюнок та казка структурно оформлені. Мова образна, виразна, опис героїв деталізовано.

Методика В. С. Юркевича являла собою стандартизовану анкету, що включала в себе 7 питань стосовно наявності, сили та стійкості пізнавальних потреб дітей. Анкети заповнили вихователі дітей, відповівши на запитання, що були їм адресовані.

 

2.2. Аналіз результатів  дослідження

 

Підрахунок  результатів проведених психодіагностичних досліджень дає можливість розподілити дітей по рівням розвитку творчих здібностей. Результати дослідження добре простежуються в табл. 2.1.

 

Таблиця 2.1

Результати  визначення рівня розвитку творчих  здібностей у дітей дошкільного  віку

№п/п	Дошкільники	Здібність до експериментування	Вміння бачити ціле раніше частин.	Дивергентне мислення	Творча уява
1.	Іван	С	С	С	Н
2.	Маргарита	С	Н	С	Д
3.	Іван	Д	С	С	В
4.	Яна	Д	С	С	Д
5.	Андрій	С	С	В	В
6.	Павло	Д	С	С	С
7.	Аліна	С	С	С	Д
8.	Кирило	В	С	С	С
9.	Оля	С	С	С	В
10.	Саша	С	С	С	Д
11.	Ілля	С	Н	С	Д
12.	Фатіма	С	С	С	Д
13.	Іван	С	С	С	С
14.	Аміна	С	С	С	С
15.	Валерія	С	С	С	С
16.	Поліна	С	С	Д	Д
17.	Данило	С	С	С	В
18.	Андрій	С	С	С	С
19.	Катерина	С	С	С	С
20.	Саша	С	С	С	Д
21.	Ліза	С	С	С	Д
22.	Єгор	Н	С	С	Н
23.	Аліна	С	С	С	Д

 

Продовження таблиці 2.1

24.	Ярослав	С	С	С	С
25.	Поліна	С	Д	С	С
26.	Марія	Д	С	С	Н
27.	Діана	В	С	С	Д
28.	Софія	Д	Д	С	Д
29.	Тимофій	С	С	С	С
30.	Олег	С	С	С	С

 

Дані таблиці  уможливлюють розподіл учасників дослідження  в відсотковому співвідношенню по рівням розвитку кожного параметру творчих  здібностей (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Рівні розвитку факторів, що впливають на розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку

Рівень	Здібність до експериментування		Творча уява		Вміння бачити ціле раніше частин		Дивергентне мислення
	Кіл-сть дітей	%	Кіл-сть дітей	%	Кіл-сть дітей	%	Кіл-сть дітей	%
Низький	1	3,3	3	10	2	6,7	----	----
Середній	22	73,3	11	36,7	26	86,6	28	93,4
Достатній	5	16,7	12	40	2	6,7	1	3,3
Високий	2	6,7	4	13,3	----	----	1	3,3

 

Аналізуючи  отримані результати, можна відмітити (рис. 2.1), що більшість (22 особи) старших дошкільників мають середній рівень розвитку здібності до експериментування (73,3%), один дошкільник має низький рівень розвитку (3,3%), 5 дітей дошкільного віку – достатній рівень (16,7%) та 2 дитини – високий рівень (6,7%) розвитку здібності до експериментування.

Рис. 2.1. Діаграма розподілу результатів дослідження рівня розвитку здібності до експериментування

Щодо розвитку творчої уяви, то тут більшість  дітей (12 осіб) мають достатній рівень розвитку (40%). 11 дітей – середній (36,7%),3 дитини – низький (10%) та 4 дошкільника мають високий рівень розвитку творчої уяви (13,3%) (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Діаграма розподілу результатів дослідження рівня розвитку творчої уяви

 

Дослідження такого параметру як вміння бачити ціле раніше частин показало, що у більшості  дошкільників (26 осіб) ця творча здібність знаходиться на середньому рівні розвитку – 86,6%. У 2 дітей на низькому (6,7%) та у 2 – на достатньому рівнях розвитку(6,7%). Високий рівень взагалі відсутній (рис.2.3).

 

Рис. 2.3.Діаграма розподілу результатів дослідження рівня розвитку здібності вміння бачити ціле раніше частин

 

Дослідження здібності  при вирішенні проблеми не просто обирати із пропонованих альтернатив, а самостійно створювати альтернативу, тобто рівень розвитку дивергентного мислення, показало, що у більшості дітей (28 осіб) переважає середній рівень розвитку (93,4%). Низький рівень взагалі відсутній. Лише у однієї дитини розвиток дивергентного мислення знаходиться на високому рівні (3,3%) та у однієї на достатньому (3,3 %) (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Діаграма розподілу результатів дослідження рівня розвитку дивергентного мислення

 

Нами було підраховано  середній бал у групі розвитку кожного параметру універсальних  творчих здібностей (табл.2.3).

Таблиця 2.3

Середнє значення рівня розвитку універсальних творчих здібностей

1	2	3	4	5
Творчі здібності	Здатність до експериментування	Дивергентне мислення	Вміння бачити ціле раніше частин	Творча уява
Середнє значення	1,266667	1,1	1	1,566667
Рівень розвитку	Середній	Середній	Середній	Середній з тенденцією до достатнього рівня розвитку

 

Як видно  з таблиці 2.3, розвиток універсальних творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку ДНЗ № 281 м. Запоріжжя знаходиться на середньому рівні розвитку. Лише творча уява знаходиться на середньому рівні розвитку, але має тенденцію до достатнього (рис. 2.5).

 

Рис. 2.5. Діаграма співвідношення розподілу результатів дослідження по факторам розвитку творчих здібностей

 

Аналізуючи  пізнавальну активність дошкільників, ми можемо виявити іі вираженість у кожної дитини (табл.2.4)

Таблиця 2.4

Результати  визначення пізнавальної активності дітей

1	2	3	4
№п/п	Дошкільники	Сума отриманих  балів	Вираженість пізнавальної активності
1.	Іван	15	Слабо виражена
2.	Маргарита	25	Помірно виражена
3.	Іван	29	Сильно виражена
4.	Яна	27	Сильно виражена
5.	Андрій	33	Сильно виражена
6.	Павло	21	Помірно виражена
7.	Аліна	25	Помірно виражена
8.	Кирило	29	Сильно виражена
9.	Оля	29	Сильно виражена

 

Продовження таблиці 2.4

10.	Саша	25	Помірно виражена
1	2	3	4
11.	Ілля	16	Слабо виражена
12.	Фатіма	25	Помірно виражена
13.	Іван	21	Помірно виражена
14.	Аміна	19	Помірно виражена
15.	Валерія	21	Помірно виражена
16.	Поліна	27	Сильно виражена
17.	Данило	29	Сильно виражена
18.	Андрій	21	Помірно виражена
19.	Катерина	21	Помірно виражена
20.	Саша	27	Сильно виражена
21.	Ліза	27	Сильно виражена
22.	Єгор	12	Слабо виражена
23.	Аліна	25	Помірно виражена
24.	Ярослав	19	Помірно виражена
25.	Поліна	25	Помірно виражена
26.	Марія	25	Помірно виражена
27.	Діана	33	Сильно виражена
28.	Софія	35	Сильно виражена
29.	Тимофій	21	Помірно виражена
30.	Олег	25	Помірно виражена